Немає жодної української енциклопедії, праці чи словника з української історії або українського мистецтва, де б не було імен Георгія Нарбута (1886–1920), Василя Кричевського (1872–1952) чи Миколи Битинського (1893–1972) – мистців, чия творча дорога пов’язана з українською геральдикою.
Георгій Нарбут (1886–1920) – український художник-графік, ілюстратор, один із творців художньої естетики Української Держави, один із засновників і ректор Української академії мистецтв, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок)
Вже наприкінці 1917 року Георгій Нарбут, працюючи над проєктами грошових знаків, створює першу в історії Української Народної Республіки банкноту, вартістю в 100 карбованців.
Перша банкнота Української Народної Республіки – купюра 100 карбованців (аверс), на якій вказаний 1917 рік, а в обіг вона увійшла з 5 січня 1918 року
Банкнота УНР 100 карбованців (реверс)
Захоплений українською історією, молодий художник з Нарбутівки, що на Сумщині, звертається до козацької міфології, працюючи над проєктами грошових знаків виділяє тризуб головним пізнавальним знаком нової європейської держави.
Банкнота Української Народної Республіки 1918 року номіналом 500 гривень (аверс)
Реверс банкноти УНР 500 гривень 1918 року
Також і в проєктах поштових марок домінував Нарбутівський тризуб. Цей не складний, але виразний символ, який не тяжко перемалювати десь на папері і далеко від Києва, став промовистим знаком своєї доби.
Цей випуск шагів 1918 року розроблений графіками Антоном Середою й Георгієм Нарбутом
Георгій Нарбут створив також проєкти Державного герба України, малої й великої Державної печатки.
Життя архітектора і художника Василя Кричевського було творчо щедрим, особливе натхнення приносили подорожі Україною – від рідної Слобожанщини до Полтави, Києва, кримської Алушти, яка вразила найбільше.
Василь Кричевський (1872–1952) – український маляр, архітектор, графік
Завжди працював захоплено, і коли до Василя Кричевського звернувся його товариш, голова УНР Михайло Грушевський з проханням створити проєкти української геральдики – великого і малого герба УНР, печатки, ні миті не завагався. І Кричевський визначив тризуб – знак Київського князя Володимира Великого головним українським пізнавальним знаком – гербом нової держави.
Герб УНР авторства Василя Кричевського на інформаційній листівці
Велика державна печатка Української Народної Республіка (праворуч) і мала державна печатка УНР за ескізом Василя Кричевського 1918 року на міжнародній виставці в Національному художньому музеї. Київ, 24 листопада 2020 року
Велика державна печатка УНР за ескізом Василя Кричевського 1918 року
Зокрема, тризуб прикрасив перші українські гривні, цей символ історичної правди протягом століття вистояв у боротьбі з радянською символікою – серпом і молотом.
Банкнота УНР номіналом 2 гривні (аверс), авторства Василя Кричевського
Одним з найвідоміних творців української геральдики, української геральдичної науки є художник-графік, винничанин Микола Битинський. Роботі над українською геральдикою мистець присвятив усе своє життя – в Україні й на еміграції в Чехословаччині (1923–1942), у Німеччині (1942–1950) і в Канаді, де жив від 1951року. У Торонті в 1963 році мистець заснував Українське генеалогічне і геральдичне товариство.
Микола Битинський (1893–1972) – український геральдист, фалерист, поет, прозаїк, публіцист, вексилолог, мистецтвознавець, дослідник і розробник емблематики та уніформології, автор двох нагород УНР, написав низку досліджень з указаних дисциплін, як графік створив чимало мистецьких творів, залишив по собі малярські роботи, книжкові ілюстрації, ікони, працював на педагогічній ниві, писав вірші, спогади
Микола Битинський свій досвід і знання виклав у низці праць, які особливо сьогодні для нас становлять велику наукову вагу.
Микола Батинський: «Козак і дівчина» (Великодні мотиви), 1950-і роки
Хрест Симона Петлюри, авторства Миколи Битинського. 1932 року Головна Команда Військ УНР затвердила статут нагороди
До найважливіших досліджень Батинського належить праця «Деражавні інсигнії України: Герб, печать, прапор, гімн» (1949 рік), найбільшою збіркою художника поза межами України (понад 100 творів) володіє нині Слов’янська бібліотека в Празі – філія Національної бібліотеки Чеської Республіки.
Серед творів мистця – «Соборний Герб України» (1940 рік), а також низка графічних творів, присвячених історичному гербові України, є також твори зі серії «Державні відзнаки України».
Микола Битинський наголошував на потребі звертатись до історії. «До старих регалій, що мають за собою юридичну або традиційну силу: в оживленні тих регалій в нових умовах і створюється щось нове, яке твердо стоїть на старому. Це традиція неперервності історичного процесу». Як приклад повернення до старих регалій і священних знаків серед народів, які досягли своєї державної незалежності, геральдист поставив Україну, яка вибрала своїм державним гербом після ліквідації герба царського знак київського князя Володимира Святого – тризуб (Календар «Вільного козацтва» на 1930 рік, Прага, 1929 рік).
Воєнний Хрест – пам'ятна відзнака Армії УНР, авторства Миколи Батинського. Була затверджена у 1957 році
Продовж праці над геральдикою Микола Битинський дав перевагу такому розмішенню кольорів: блакитний колір має бути вгорі, тобто кольори української символіки – блакитно-жовті, не навпаки. Врешті протягом багатих подіями, складних і тривожних перших історичних років незалежної України 22 березня 1918 року Центральна Рада в Києві затвердила синьо-жовтий прапор державним прапором України: вгорі на блакитному тлі герб держави – тризуб, внизу – золото української пшениці.
«Оздобою питоменною, не запозиченою, зв’язаною з нашою тисячолітньою державною політичною й культурною історією» назвав тризуб Михайло Грушевський.
На його думку, «Народна Українська Республіка, поставивши завданням об’єднати в самостійній Українській державі українські землі й відновити повноту культурного й політично-національного життя, бере за герб старий знак Володимира Великого».
Робота мистців над українською геральдикою є свідченням глибоких знань і наполегливої щоденної праці, а також усвідомленням, наскільки важливим державотворчим елементом для українців в Україні й поза нею був, є і буде історично сформований герб країни.
Монета часів України-Русі. Срібляник Київського князя Володимира Великого періоду 1012–1015 років
Зображення тризуба на двох із 38 монет періоду України-Русі з «Городницького скарбу». Їх датують 1010–1019 роками
Оксана Пеленська – дослідниця, співробітниця Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Політична карикатура художника Олексія Кустовського
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Тризуб виконує свою роль на 200, на 300, на 1000%»: Чому Верховна Рада хоче Великого Герба України? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Українські державні герби: феномен тризуба ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Бойова сокира Х–ХІ століть із князівським тризубом – дарунок державі