Трудова міграція: українці поміняли Росію на Європу

Охочих виїхати за кордон щороку збільшується по всій Україні, стверджують експерти і це підтверджує низка соціологічних досліджень. Це також підтверджує сервіс моніторингу Опендатабот. За 10 місяців цього року країну залишили понад 600 тисяч українців, що є найбільшим показником за останні 11 років. За даними організації з міграції, пандемія COVID-19 суттєво позначилася на міжнародній мобільності та мала значний вплив на тренди міграції українців. Про те, які країни стали популярними серед українців для міграції, яких умов та заробітків очікують від працевлаштування за кордоном, та що змушує людей все ж повертатися додому – в Україну, обговорювали в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода на прикладі Херсонської області.

За даними сервісу моніторингу Опендатабот, торік кількість перетинів кордону українськими громадянами у напрямку виїзду становила 11 млн 200 тисяч осіб, що втричі менше, ніж 2019 року. Особливо помітно скоротилася чисельність поїздок до Росії – у 5,5 разів.

Падіння міграційного інтересу українців до Росії підтвердив в ефірі президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

«З 2014 року відбувся серйозний перелом, і якщо до 2014 року (до російської окупації Криму – ред.) найпопулярнішою була Росія, то з 2014 року ситуація змінилася на протилежну. І зараз левова частка українців воліють працювати в країнах Європи. У Росії хочуть працювати приблизно 6% українців», – розповів він.

Воскобойник навів дані, що в країнах ЄС працює приблизно 3 мільйони українців, а в Європі мешкає приблизно 503 мільйони. Тобто українців там приблизно 1%: «Тому ми не можемо якимось чином кардинально впливати на економіку Європи загалом. Але на економіку окремих країн, наприклад Польщі, де наших людей вже більше від півтора мільйона, то зрозуміло, що ми вносимо дуже важливий внесок у розвиток їхньої економіки».

За словами Воскобойника, на замовлення асоціації, яку він очолює, у 2016 році проводилось 3 соціологічних дослідження. І одне з них чітко продемонструвало, що 40% людей хотіли б поїхати за кордон на роботу.

«Але коли ми у них уточнили, то тільки 25% підтвердили, що вони готові щось робити для того, аби поїхати за кордон. Тобто від усього населення поїде відсотків 10», – зазначив він.

«Якщо казати про тих людей, які виїздять, посилаючись на наші соціологічні дослідження, то 80% людей воліють повернутись. Другий момент полягає в тому, що 70% документів – це видача документів на підставі працевлаштування. Тобто якщо люди не побачать якихось кардинальних змін в країні, вони, можливо, залишаться у Європі. Але левова частка повернеться в Україну», – додав Воскобойник.

Для цього, каже експерт, є багато факторів. За його прогнозами, навіть без врахування тих людей, які поїдуть і не повернуться з-за кордону, до кінця 2030 року кількість працездатного населення в Україні скоротиться на 3 мільйони осіб.

Пенсіонери воліють працювати за кордоном

Як повідомляла в листопаді «Економічна правда», в Україні трудова міграція отримала нову хвилю популярності із підписанням безвізового режиму з Євросоюзом. Понад $12 млрд щорічно потрапляє в Україну переказами від трудових мігрантів. За останніми даними Національного банку України, очікується, що під кінець 2021 року цей показник може вирости на 11% у порівнянні з 2020 роком.

Цього року перекази від українських заробітчан є одним з основних джерел відновлення економіки країни. За даними дослідження міжнародної міграції, що проводила ООН в 2020 році, Україна посідає 8-е місце серед топ-країн за кількістю людей, які виїжджають на роботу за кордон.

Консультантка із працевлаштування з Херсону Марія Побережна повідомила в ефірі програми «Новини Приазов’я», що кількість звернень зростає через втрату робочих місць в Україні та низькі зарплати.

«Раніше більше молодь їхала. Але зараз люди навіть пенсійного віку хочуть працювати за кордоном. Проте є перепони, адже роботодавці не хочуть, аби люди після 55 років влаштовувалися», – зазначає Побережна.

За її даними, за кордоном затребувані саме спеціалісти – майстри своєї справи. Це водії, зварювальники, будівельники.

«Без українців буде катастрофа» – чеські фермери чекають на заробітчан | #ВЄвропі

«Тобто ті, хто має дуже добрий досвід. Що не скажеш про молодь. У них є ентузіазм, бажання, але досвіду немає. Тому дуже важливо обрати професію, набратись знань, досвіду, а вже потім їхати. А якщо людина спеціальних знань не має, то заробити, наприклад, 1000 доларів за кордоном практично неможливо», – повідомила консультантка із працевлаштування.

Молодь їде з Херсонщині

З початку 2021 року чисельність населення Херсонської області зменшилася на 11 431 особу. Такі дані оприлюднили на сайті Херсонського обласного управління статистики. Згідно з інформацією відомства, в області досі суттєво більше людей помирає, ніж народжується: на 100 померлих припадає лише 38 новонароджених.

Триває і міграційне скорочення населення. На сайті Херсонського облстату повідомляється, що з січня по жовтень цього року область залишили 1688 людей, минулого року цей показник становив 1380 осіб. Найбільше виїхало людей працездатного віку, особливо молоді.

«У мене дуже багато талановитих знайомих, які виїжджають з міста. В основному їдуть за кордон, у країни «близького зарубіжжя». У кого більші фінансові можливості, – їдуть далі. Багато знайомих у Польщі та Чехії, хто може – виїжджає в Англію. Багато знайомих їдуть у мегаполіси. Найпопулярніше місто – це Київ. Наприклад, у нас дуже багато популярних талановитих музикантів, авторів, які виїжджають саме у мегаполіси», – розповіла під час ефіру херсонська громадська діячка Альона Мовчан.

За даними Херсонського центру зайнятості, у грудні роботодавці Херсонщини найчастіше шукали: продавців, швачок, електромонтерів, лікарів, бухгалтерів, медсестер, водіїв, операторів котельної. Більшість вакансій – на підприємствах переробної промисловості, транспорту, у сферах охорони здоров’я, освіти, а також у оптовій та роздрібній торгівлі.

Зазначається, що кількість безробітного населення у віці 15–70 років у першому півріччі 2021 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, зросла на 1,9 тис. осіб та становила 56,2 тис. осіб. Рівень безробіття населення, у віці 15–70 років зріс з 11,1% до 11,7% робочої сили.

При цьому середній розмір заробітної плати штатних працівників в Херсонській області у жовтні 2021 року, порівняно з відповідним місяцем минулого року, зріс на 15% та становив 11,5 тисяч гривень. Найвищою заробітна плата була у сфері постачання електроенергії (21,9 тис. грн), на підприємствах державного управління й оборони (15,5 тис. грн), у сфері фінансової та страхової діяльності (15,5 тис. грн), на підприємствах переробної промисловості (14,0 тис. грн) Найнижчою – у сфері тимчасового розміщення й організації харчування (7,8 тис. грн).

Точних даних про те, скільки українців працює за кордоном, немає. За даними Міністерства соціальної політики, в 2019 році налічувалося 3,2 млн трудових мігрантів. В окремі періоди, під час сезонних робіт, було 7–9 млн мігрантів.

27 січня 2021 року на засіданні уряду схвалили проєкт закону, який передбачає виплату громадянам, які працювали за кордоном та повернулися в Україну, по 150 тисяч гривень на відкриття власної справи. Як пояснюють урядовці, реалізація проєкту стимулюватиме повернення в Україну трудових мігрантів та утримання їх від повторної еміграції, також заохочуватиме їх інвестувати зароблені кошти.