«Треба рятувати Крим від Росії» ‒ журналіст із Ялти Євген Гайворонський

Жителі Криму «усвідомили помилку» й хочуть повернутися під контроль України – так стверджує журналіст Євген Гайворонський, який приїхав до Криму, підтримавши політику окупації та анексії півострова російського президента Володимира Путіна. Через п’ять років він змінив свою позицію на діаметрально протилежну.

Чому в проросійського журналіста з України стався такий переворот поглядів? Як він бачить кримську дійсність сьогодні? Наскільки складно на анексованому півострові інакодумцям? Радіо Крим.Реалії обговорює ці та інші питання з журналістом із Криму Євгеном Гайворонським. (Через кілька годин після цього інтерв’ю Гайворонського затримали російські силовики у Криму, звинувативши у споживанні наркотиків – ред.)

​

‒ Євгене, на початку березня російські силовики провели у вас обшук, вилучили техніку, а пізніше, після ваших висловлювань, видання «Примечания» перестало з вами співпрацювати. Таке запитання: як у вас настрій сьогодні?

‒ Настрій чудовий, шикарний, погода така прекрасна, весна торжествує в нас у Ялті. Тому що сила в правді, буде українська весна тріумфувати кругом. Буває неправильна весна, а буває правильна. Я зсередини все це досліджував, з’ясовував, а не, знаєте, як люди: почули одну пропаганду ‒ і з однією точкою зору, почули іншу пропаганду ‒ і з іншою. А я пережив безліч історій, сформував думку, зрозумів, у чому правда та справедливість, і тому так говорю.

‒ Ви народилися в Донецьку, навчалися в місцевому виші на журфаці, працювали за фахом. До Ялти ви приїхали ще до анексії?

‒ Так. Я мріяв жити в Ялті з самого дитинства, я до цього йшов, у мене багато чого не виходило. 2013 року я в один момент зібрав сумку з речами, поїхав до Ялти і став там намагатися знайти роботу. Тим більше, що я з хлопцями спілкувався, які хотіли збудувати монорейкову кільцеву Сімферополь – Алушта – Ялта – Севастополь – Сімферополь. Я думав, що співпраця в цьому проекті дозволить якось заробляти на життя. Але потім почалися всі ці події, і, якщо чесно, я кілька місяців дуже серйозно голодував. Але мрії своїй не зрадив, залишився в Ялті. Коли почалася «кримська весна», люди навколо раділи ‒ в повному обсязі, але частина. Говорили, що все буде на краще ‒ думаю, ну добре, допомагатиму їм.

‒ Тобто частина ялтинців, за вашими спостереженнями, зовсім не раділа?

‒ Так, тут у Ялті 2014 року були мітинги за збереження України, але потім приїжджали байкери і розганяли їх, били. Мені це здалося дивним. Також я бачив, як у санаторіях стоять, сидять купи дивних людей із автоматами, в балаклавах. Але, чесно скажу, я був тоді настільки романтичний юнак, що я тільки зараз зрозумів, що насправді відбувалося.

‒ Тобто лише через п’ять років ви зрозуміли, що до чого?

‒ Якщо чесно, я зрозумів це кілька років тому ‒ що вся система державної влади в Росії недоладна й антилюдяна, що над людьми ставлять нездоровий експеримент. Але я так широко не думав… Я вам так скажу: Росію можна розглядати як якусь ментальну в’язницю. Тут постійно людям таку твердолобу, тупу пропаганду з телевізора вливають. А коли ти перебуваєш серед них, ‒ люди ж так чи інакше пов’язані енергоінформаційним полем, ‒ це все пригнічує і заважає розуміти, що відбувається навколо насправді. Але в підсумку я зрозумів, що нас цинічно обманювали, що за час, поки ми жили за своєрідною залізною завісою, в Україні відбулося дуже багато позитивних перетворень, реформ, що сама нинішня модель України набагато здоровіша для суспільства, яке хоче гармонійно жити. Я зараз читаю українські новини, блогерів, і від цього я відчуваю свіже повітря. А коли відкриваєш російське пропагандистське поле, відчуваєш трупну енергетику від усього цього.

‒ Але чому ви як громадянин України спочатку думали, що захоплення Росією Криму ‒ це добре?

‒ У дитинстві мене вчили, що крах Радянського Союзу ‒ це трагедія, що всі люди жили добре, а зараз стали жити погано. З приводу подій 2014 року в мене навіть була така думка, що, можливо, так відновлюється той Радянський Союз, який хороший, правильний, для людей, що вслід за Кримом і Україна приєднається. Злої ненависті у мене ніколи не було… Я не здивуюся, якщо виявиться, що 2014 року Російська Федерація якусь психотропну зброю випробовувала на населенні. Тому що, спостерігаючи, як люди в якомусь радісному екстазі тіпалися, наче під наркотиками, ‒ цілком можливо, що на їхню свідомість вплинули за допомогою якихось секретних технологій.

‒ А зараз люди в коментарях під вашими постами в соцмережах висловлюють здивування: що сталося? Вони не вірять, що це ви пишете. У «Примечаниях» випустили цілу редакційну колонку, де колеги відхрестилися від ваших поглядів. Як зараз ви спілкуєтеся з іншими кримськими журналістами, людьми?

‒ Я вам так скажу: люди всі перелякані. Ті ж «Примечания» діють у коридорі, в якому їм дозволяють. Перевага України ‒ є різні сили, тому щось здорове зароджується, розвивається. У Росії є одна сувора вертикаль, і все, що їй не відповідає, припиняється каральними методами. Як я зараз бачу, «Примечания» ‒ це край коридору такої потішної опозиційної журналістики, щоб якось зводити народний гнів. Вони працюють у форматі «цар хороший, бояри погані», тобто можуть критикувати місцеву владу, показувати злочини місцевих чиновників, але ніколи під страхом смертної кари не напишуть, що причина свавілля ‒ це Путін і його економічний фашизм. Щодо спілкування з іншими, то ця ситуація мені приголомшливо всіх розкрила. Одні перестали зі мною спілкуватися, інші стали погрози писати.

ДОВІДКА: Севастопольський інформаційний сайт «Примечания» повідомив, що припинив співпрацю з Євгеном Гайворонським після його «проукраїнських висловлювань» і коментарів, які «не відображають позицію редакції».

У виданні повідомили, що Гайворонський публікувався на «Примечаниях» як «позаштатний автор». ЗМІ зазначає, що одночасно він «вів досить активне життя в соціальних мережах», а «тональність деяких його постів і коментарів, які містять критику владних і навколовладних кіл Криму, не відповідала поглядам і переконанням інших співробітників «Примечаний».

У редакції севастопольського сайту повідомили, що «після нещодавнього обшуку, який відбувся на квартирі журналіста (Гайворонського ‒ ред.) на початку березня, і вилучення всієї цифрової техніки висловлювання на сторінці Євгена Гайворонського стали різко проукраїнськими». При цьому сайт «не впевнений до кінця», що Гайворонський сам пише свої пости, а його заяви «усвідомлені і самостійні».

«На дзвінки колег із «Примечаний» і прохання про особисту зустріч Євген не відповідає», ‒ мовиться в заяві редакції.

‒ Чи були погрози з боку російської влади?

‒ Ще наприкінці січня один депутат ялтинський підійшов до мене і сказав, що був у Сергія Аксьонова (голова російського уряду Криму ‒ ред.), і той просив мені передати, щоб я не чіпав його сім’ю ‒ хоча в нього сім’я злодії і корупціонери, «віджимають» у людей бізнеси. Він сказав, щоб я замовк, а то в Аксьонова великі можливості, і я пошкодую. Я депутатові відповів, що ніколи заднього ходу давати не буду, що якщо ми працюємо, щоб врятувати Ялту, то ніяких компромісів бути не може.

‒ Чи збираєтеся ви після всього цього їхати з Криму?

‒ Ні, не збираюсь. Я вважаю, що Крим ‒ Україна, що Україна сюди повернеться і справедливість восторжествує. Треба Крим рятувати, це взагалі загальнолюдське завдання. Тому я чекаю, вірю, сподіваюся, що так має статися. Користуючись нагодою, хотів би вибачитися перед державою Україна, перед українським народом, перед жителями цивілізованих країн за те, що, перебуваючи в ментальному полоні Росії, в якійсь омані, я на якомусь етапі якусь допомогу їм надав. Перепрошую щиро, від чистого серця. Людей, які розчарувалися в Росії, тут дуже багато, вони мріють про те, щоб повернутися в Україну.