Між представниками протиборчих сил в Афганістані почалися мирні переговори, що, як вважають, стане тривалим і важким процесом, який не принесе результатів до дня президентських виборів у США. Та, попри це, президент США Дональд Трамп просуває виведення з Афганістану якомога більшої кількості американських військ уже до листопадових виборів, щоб виконати свою передвиборчу обіцянку.
Нині, коли представники підтримуваного США уряду Афганістану і бойовики афганського ісламістського руху «Талібан» почали історичні переговори в Катарі, мало хто очікує, що домовленості буде легко досягти – якщо це взагалі вдасться.
Обидві сторони воюють між собою вже майже два десятиліття і продовжують убивати одне одного навіть під час цих переговорів у столиці Катару Досі. І, намагаючись досягти домовленості про розподіл влади і постійне припинення вогню, вони мають надто великі розбіжності з вирішально важливих питань, таких, як права жіноцтва чи застосування шаріатського права.
Але ці труднощі не відвертають президента США Дональда Трампа від просування ідеї вивести з Афганістану ще більше американських військ до дня виборів, 3 листопада.
Лишаються уже буквально лічені тижні до цього дня, коли республіканець Трамп буде намагатися переобратися, а йому буде протистояти кандидат від демократів Джо Байден. І в цьому двобої, сили сторін у якому відносно рівні, Трамп намагається набрати очки виконанням – хоча й не повним – своєї передвиборчої обіцянки повернути американські війська додому з «нескінченних», як він казав, воєн в Афганістані й Іраці.
«Ми скорочуємося до 4 тисяч, ми ведемо переговори про це просто зараз», – заявляв Трамп в інтерв’ю новинному сайтові Axios 28 липня (воно було оприлюднене 3 серпня). Трамп додав, що загальна кількість військ США в Афганістані до дня виборів буде становити від 4 до 5 тисяч. Зараз США мають у цій країні близько 8,5 тисяч своїх військовослужбовців.
Минулого ж року, за повідомленнями, Трамп заявляв своїм помічникам, що хоче до дня виборів вивести з Афганістану всі війська, і Пентагон навіть підготувався було тоді до такої можливості.
Адміністрація Трампа пішла на поступки, укладаючи в лютому нечітко сформульовану в багатьох моментах політичну угоду з «Талібаном», яка проклала шлях до нинішніх мирних переговорів між бойовиками й афганським урядом. Та домовленість передбачала скорочення чисельності військ США в Афганістані до 8,5 тисяч до літа цього року (що вже зроблено) і повне виведення їх до травня 2021 року в разі, якщо «Талібан» виконає свої обіцянки.
За тією домовленістю, серед зобов’язань «Талібану», виконання яких має привести до нових виведень військ США, є антитерористичні гарантії з боку цього руху – такі, як недопущення можливості, щоб терористичні угруповання використовували територію Афганістану для своїх нападів.
«Дуже мало віриться в те, що нинішня американська адміністрація дотримається й виконає лютневу домовленість із будь-яких інших міркувань, ніж суто внутрішньополітичні», – каже Радіо Свобода Ендрю Воткінз, старший аналітик у справах Афганістану міжнародного неурядового аналітичного центру «Міжнародна кризова група» (International Crisis Group).
Президент Афганістану Ашраф Гані (п) виступає перед військами США під час несподіваного візиту Трампа на авіабазу Баграм, 28 листопада 2019 року
У перебігу передвиборчої кампанії 2016 року Трамп не раз критикував попередні адміністрації США за те, що вони втягували країну в дорогі війни далеко за своїми межами. Така ідея, схоже, подобається багатьом виборцям у США і в нинішній кампанії, в якій для визначення переможця можуть виявитися вирішальними лічені тисячі голосів у кількох штатах, де позиції суперників особливо близькі.
Опитування двох тисяч дорослих американців, яке здійснив наприкінці липня лібертаріанський неурядовий Інститут Чарльза Коха, що виступає за невтручання США в зовнішній політиці, засвідчило, що три чверті респондентів підтримують повернення військ із Афганістану.
Але Трамп цього досі так і не зробив. І для нього просто необхідне пропоноване ним скорочення до 3 листопада, щоб він міг сказати, що дотримується своєї передвиборчої обіцянки виводити війська з Афганістану. Нині США мають у цій країні приблизно стільки ж військ, як і в час, коли Трамп обійняв президентську посаду в січні 2017 року, – близько 8,5 тисяч.
Але деякі аналітики заперечують, що виведення військ США з-за кордону настільки важливе для виборців. «Це питання не педалюється. Ви не побачите мільйонних демонстрацій на Моллі (бульварі-площі в центрі Вашингтона – ред.) через це», – сказав Майкл О’Ганлон, старший дослідник неурядового дослідницького Інституту Брукінґза, під час онлайн-дискусії на теми Афганістану, яку провів цей заклад у серпні.
О’Ганлон належить до тих, хто застерігає Вашингтон від поспіху в виведенні всіх військ США з Афганістану й каже, що це поставить під загрозу уряд цієї країни.
Домовленість США і «Талібану»
Трамп, обійнявши президентську посаду, пішов 2017 року в протилежному напрямку – передислокував до Афганістану додатково близько 4 тисяч військовослужбовців для посилення боротьби проти «Талібану». Його адміністрація посилила повітряні бомбардування бойовиків, які нині контролюють близько половини території Афганістану, до рекордних рівнів, щоб змусити їх сісти за стіл переговорів.
Трамп, на відміну від свого попередника Барака Обами, погодився на прямі переговори з «Талібаном» у намаганні влаштувати мирні переговори. Цієї домовленості з ісламістським рухом досягли під керівництвом Залмая Халілзада, посланця США в Афганістані, який сам родом із цієї країни, в лютому після 18-місячних непростих переговорів.
За цією домовленістю, США погодилися вивести своїх приблизно 12 тисяч на той час військовослужбовців у кілька стадій до травня 2021 року, якщо «Талібан», як мовиться в документі, «не дозволить нікому зі своїх членів, іншим особам або угрупованням», включно з «Аль-Каїдою», «використовувати землю Афганістану для загрози» військам США й їхніх союзників. «Талібан» також зобов’язався піти на мирні переговори з афганським урядом про розподіл влади.
Також частиною домовленості був обмін утримуваними бойовиками «Талібану» і афганськими урядовими силовиками – завершення цього обміну було передумовою початку мирних переговорів.
І коли чисельність військ США в Афганістані скоротили до нинішніх 8,5 тисяч, а обмін утримуваними був завершений, внутрішньоафганські мирні переговори почалися 12 вересня.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Секретний звіт НАТО: дедалі більші фінансові можливості «Талібану» можуть зробити його неподатливим до тиску (ексклюзив)Але хоча адміністрація Трампа домагається досягнення поступу в цих переговорах уже до виборів у США, досягти цього буде дуже непросто через гострі розбіжності між сторонами, кажуть аналітики. «Ці мирні переговори обіцяють не особливо багато, – сказав Радіо Свобода Ендрю Кордзман, експерт неурядового дослідницького Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, який був консультантом у справах Афганістану в Пентагоні і в Державному департаменті. – Думаю, досить ясно, що нинішній президент просто хоче піти звідти».
«Афганістан – якщо тільки не вірити, що він серйозно становить якусь терористичну загрозу, більшу, ніж багато інших країн, у яких існують схожі рухи, – не має для США взагалі ніякого стратегічного значення», – додав Кордзман.
Вторгнення США
Вашингтон почав війну в Афганістані після того, як екстремістська мережа «Аль-Каїда», що діяла під захистом «Талібану», здійснила терористичні напади у США 11 вересня 2001 року, внаслідок яких загинули більш ніж 3 тисячі людей. США ввійшли в Афганістан і скинули владу «Талібану», ісламістського фундаменталістського угруповання, відомого порушеннями прав людини, і відтоді ведуть перед у зусиллях із метою створити в Афганістані безпечну й демократичну державу.
Але ці зусилля підривають поширена корупція, політичні ворожнечі, грубі порушення на виборах і постійні напади бойовиків «Талібану» й інших ісламістських угруповань. І війська США застрягли в цій країні на 19 років – це найдовша війна в історії США.
Вашингтон витратив на цю війну понад 2 трильйони доларів і втратив за ці майже два десятиліття боїв більш ніж 2300 військовослужбовців. Трамп виступав проти цього залучення США в Афганістані задовго до того, як оголосив про свій намір боротися за президентську посаду. «Коли ми вже перестанемо витрачати наші гроші на перебудову Афганістану? Ми маємо спершу перебудувати нашу країну», – написав він у твітері в жовтні 2011 року.
Лютнева домовленість Трампа з «Талібаном», що стала кроком до завершення війни, розлютила багатьох у Кабулі, де її сприйняли як зраду, каже Воткінз із «Міжнародної кризової групи». Нині дехто з радників президента Афганістану Ашрафа Гані сподівається, що можлива перемога Байдена на виборах у листопаді відкладе виконання цієї домовленості, додав він.
Але попередні заяви Байдена щодо Афганістану не обов’язково дають ґрунт для такого оптимізму.
Політика Байдена
Трамп і Байден мають дуже різні погляди з багатьох зовнішньополітичних питань, таких, як ядерна програма Ірану, торгівля між США і Китаєм і відносини з Росією. Але вони переважно згодні щодо політики припинення «нескінченних воєн» і виведення військ із-за кордону.
За часів адміністрації Обами Байден твердо виступав проти збільшення кількості військ США в Афганістані, яке врешті призвело до того, що на початку 2010-х років там перебувало близько 100 тисяч американських військовослужбовців. Він і досі рішуче виступає проти того, щоб в Афганістані було надто багато військових.
«Перше, що я зроблю як президент США, – це забезпечу, що ми повернемо додому всі бойові сили і почнемо переговори з «Талібаном», – але я залишу там сили спецпризначення в невеликих кількостях, щоб протистояти потенційній загрозі», – заявляв він на дебатах потенційних висуванців на президентство в Демократичній партії в грудні 2019 року.
Він повторював цю думку кілька разів. У лютому він говорив, що контингент сил спецпризначення в Афганістані необхідний, щоб не дати можливості таким угрупованням, як «Аль-Каїда», відновити там свою присутність.
Під час інтерв’ю 10 вересня американському сайтові військових новин Stars and Stripes Байден сказав, що хотів би залишити в Афганістані від 1500 до 2000 спецпризначенців.
Але Джарретт Бланк, старший дослідник неурядового Фонду Карнегі за міжнародний мир і колишній заступник спецпредставника США в Афганістані і Пакистані в адміністрації Обами, застеріг від перебільшення схожих моментів у політичних поглядах Трампа і Байдена.
Як каже Бланк, наступний президент, хто б він не був, муситиме до травня 2021 року, коли домовленість вимагає виведення останніх військ США з Афганістану, здійснити оцінку того, чи виконав «Талібан» свою частину домовленості і чи перебувають під захистом інтереси безпеки США. «І, мабуть, можна очікувати, що президент Трамп чи президент Байден зроблять цю оцінку дуже в різний спосіб», – сказав він Радіо Свобода.
За словами Бланка, виведення військ може мати наслідки і для подальшого американського фінансування Афганістану. Нині саме іноземне фінансування складає значну частку бюджету кабульського уряду. «Це фінансування буде політичним викликом, скажімо відверто, – сказав Бланк про бюджетні дискусії у США щодо Афганістану. – Загальновідомо, що «гроші йдуть за військами».
Бланк каже, що погляд наступної адміністрації на це питання стане важливим голосом у цих бюджетних дискусіях. Він вважає, що Байден підтримає їх, а от рішення Трампа спрогнозувати важко.