28 липня в Україні святкуватимуть 1030-річчя хрещення Русі. Чому Константинополь досі не видав томос про створення української помісної церкви? Цю тему в ефірі Радіо Донбас.Реалії обговорили релігієзнавець, доктор філософських наук Олександр Саган та заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ (МП), протоієрей Микола Данилевич.
– Ви були учасником прес-конференції «Небезпека для України хресної ходи УПЦ (МП) 27 липня 2018 року до 1030-річчя хрещення Русі». У чому небезпека?
Є небезпека, що з релігійної акції хода може перетворитися на політичнуОлександр Саган
Олександр Саган: Кожен громадянин України має право збиратися, у тому числі й на такі заходи, як хресна хода. Але є така небезпека й підозра, що з релігійної акції це може перетворитися на політичну.
Один з організаторів, фінансових спонсорів цієї ходи, є відомим активістом Московської патріархії – це Вадим Новинський. І ця хресна хода легко може перетворитися на політичну акцію проти томосу.
Народний депутат Вадим Новинський (ліворуч) і глава Української православної церкви (Московського патріархату) Онуфрій у парламенті України. Київ, 27 листопада 2014 року
Вони хочуть цією ходою показати, що українське суспільство не потребує томосу, не потребує визнання української автокефалії. Друга особа у Московському патріархаті – це митрополит Іларіон Алфеєв. Він сказав, що надання томосу може привести до кровопролиття.
Можливі провокації з боку російських спецслужб і просто психічно неврівноважених людей, на знак протесту проти майбутнього томосу для українського православ’я.
– У чому небезпека? Зберуться люди, найімовірніше, вони будуть говорити: розкол – це погано.
Олександр Саган: Питання безпеки людей. В іншому, якщо їм хочеться поговорити й на цю тему, нехай говорять. Хоча тема хресної ходи зовсім інша. Якщо брати офіційну інформацію, то це все ж таки святкування 1030-річчя хрещення Русі-України. Але ми не можемо визначати їм порядок денний.
Небезпека, щоб не було кровопролиття і щоб це не стало картинкою на весь світ про те, що Україна не хоче отримати томос.
Олександр Саган, релігієзнавець, доктор філософських наук
– Наскільки я знаю, вони протестують не проти того, щоб помісна церква отримала визнання, а проти того, щоб це робилося за спиною Московського патріархату.
Олександр Саган: У них є синодальне рішення про те, що вони навіть не можуть ставити питання автокефалії.
Константинополь чітко визначився, що Україна не є канонічною територією Московського патріархатуОлександр Саган
Спочатку треба, певне, зняти цю засторогу, рішення синоду, а тоді вже говорити про те, що вони проти чи за автокефалію. На сьогодні Константинополь чітко визначився, що Україна не є канонічною територією Московського патріархату.
– Ви кажете про заяву Вселенського патріарха, що Константинополь ніколи не давав дозволу передавати територію України будь-кому?
Олександр Саган: Так. Ця заява вже кілька разів проголошувалася у 20-му столітті, але зараз це сказав особисто патріарх.
– Чому, на вашу думку, до цієї дати помісна церква в Україні досі не визнана?
Олександр Саган: Константинополь ніколи не визначав дату, до якої він має надати томос. Тому що розглядається питання всебічно. Можливо, навіть до цієї дати був би томос, якби не позиція Московської патріархії та не різкі заяви повноважних представників. Знову цитую митрополита Іларіона Алфеєва, який сказав, що надання томосу розколе світове православ’я.
Голова УПЦ (Московського патріархату), митрополит Онуфрій у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року
– Вчора на прес-конференції зібралися українські релігієзнавці, обговорювали, що є певна небезпека, можливі певні провокації та що хода буде політизована. Як ви це прокоментуєте?
Я не бачу ніяких підстав для такого занепокоєння, минулі роки теж було багато різних звинуваченьМикола Данилевич
Микола Данилевич: Я не чув про цю прес-конференцію. Я не бачу ніяких підстав для такого занепокоєння, адже й раніше, коли була хресна хода у минулі роки, теж було багато різних звинувачень. Я вважаю, що це просто гра на випередження.
У нас справді буде багато людей.
– А скільки очікується?
Микола Данилевич: Складно сказати, але точно більше, ніж минулого року. Я знаю, що з регіонів їде набагато більше автобусів.
У нас ніколи не було лозунгів. Якщо у хресної ходи Київського патріархату завжди лозунги, транспаранти, у нас такого не було. І цього року такого не очікується. Люди їдуть молитися, а не протестувати.
– Ваша хресна хода буде більш численна, ніж хресна хода Київського патріархату? І чи важливо це для вас?
Микола Данилевич: Для нас це неважливо. Просто це показує реальну силу церкви і реальних вірян. У нас завжди було більше людей, тому що більше парафій. Люди з парафії однієї конфесії не йдуть до іншої конфесії. (За результатами низки опитувань, вірними Київського патріархату вважають себе більше людей в Україні, ніж вірними Московського патріархату: хоча останній дійсно має більше парафій, та парафії першого об’єднують більше людей – ред.)
Вже є інформація у ЗМІ, що влада звозить бюджетників чи взагалі нецерковних людей на хресну ходу Київського патріархату.
Я знаю, що ця інформація вже є у грецькому інтернеті, що є тиск представників влади, про те, як збирають людей на цю ходу, і я знаю, що патріарх Варфоломій з цим ознайомлений.
Микола Данилевич, заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ (МП), протоієрей
– А хто цим займається, за вашою інформацією?
Микола Данилевич: Є інформація з Овруцької єпархії, з інших єпархій. Наші священики кажуть, що коли вони спілкуються з перевізниками, їм кажуть, що 27 липня вони не можуть вийти на маршрут. Неофіційно кажуть, що наші спецслужби не рекомендують їм виходити на маршрути.
Олександр Саган: Я не відстежував цю ситуацію, але завжди з обох боків були такі випадки. Це особистісний фактор.
Неправильно було б мірятися силою чи величиною. Ми нівелюємо таким чином повагу до церковОлександр Саган
Ми говоримо про генеральну спрямованість однієї та іншої ходи, дуже не правильно було б мірятися силою чи величиною. Ми нівелюємо таким чином повагу до церков. Нам треба визначитися концептуально.
Отець сказав, що вони не проти автокефалії, але синодальне рішення про те, що питання автокефалії не ставиться, не скасовано. Це перший важливий момент.
І другий момент – чому церква має бути проти спасіння інших, визнання інших.
Микола Данилевич: Помилково говорити, що ми проти спасіння інших людей, ми за. А ми закликаємо повернутися. Потрібно відновити єдність і тоді ставити питання, чи потрібна автокефалія.
Олександр Саган: Патріарх Константинопольський відповів на це питання. Не нормальною є ситуація, коли мільйони українських вірян, які не хочуть об’єднуватись із Московським патріархатом, не мають визнання.
Микола Данилевич: Насправді ці слова адресовані не Україні, а Москві – Російській православній церкві. Вона вже відповіла на це.
Будь-який переділ кордонів як світських, так і церковних досить болючий, тому я не вірю, що це відбудеться.
Була зустріч делегації Константинопольського патріархату у Москві з патріархом Кирилом. Ніякого розриву відносин не передбачується, опрацьовуються деякі кроки для того, щоб вести діалог далі. Це історична суперечка між Москвою і Константинополем.
Вселенський патріарх Варфоломій I під час візиту до Києва з нагоди 1020-річчя Хрещення України-Руси, 25 липня 2008 року
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Томос для України і спротив Москви. Питання автокефалії вийшло на прямий шлях
УПЦ (МП) втратить право називатися українською після томосу Константинополя – Філарет
Автокефалія православної церкви України – це звільнення від церковного диктату Москви
Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року