Фоторепортаж: Останні Леніни України

Коли нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація, що внаслідок декомунізації в Україні знесли останній пам’ятник Леніну, фотограф Нільс Акерман скептично оцінив цю новину. «Вже у грудні 2016 року оголошували, що знесли останній пам’ятник, тому я думаю, що вони опублікували ці новини зараз, щоб пов’язати їх із подіями, які наразі відбуваються у Сполучених Штатах».

Швейцарський фотограф Нільс Акерман (справа) з французьким журналістом Себастьяном Гобером відшукали та сфотографували залишки повалених пам’ятників для їхньої книги під назвою «В пошуках Леніна». Час публікації цієї книги збігся зі сторіччям більшовицької революції, та вона несподівано набула нової актуальності завдяки гострим дискусіям в США щодо збереження монументів, присвячених Громадянській війні

Розбитий пам’ятник Леніну на Сході України

Після того, як Акерман завершив документування знесені пам’ятники Леніну в Україні, він уважно стежив за новинами про пам’ятники солдатам Конфедерації у США. «Ці пам’ятники нагадують шрами. Якщо ви впали з велосипеда та отримали великий рубець на нозі, ви не можете прикидатися, ніби цього падіння ніколи не було. Ви дивитеся на нього кожного дня і пам’ятаєте, що ви не були достатньо обережними під час керування велосипедом».

Бронзовий Ленін, повалений у Кам’янському

Акерман також зазначає, що він цілком розуміє людей, які хочуть повалити монументи, що нагадують про болісне минуле. «Ці статуї, чи то Ленін, чи генерали Конфедерації, були зведені з метою пропаганди – їх поставили на п’єдестал для конкретних цілей. Якщо ви залишаєте їх як вони є, це означає, що ви залишаєте на місці пропаганду»

Зрізаний пам’ятник Леніну в Одеській області

У своїх проектах Акерман і Гобер використовували голоси українців, яких вони зустрічали під час «полювання на Ленінів». Акерман повідомив, що «важливо було показати, що існує не одна думка стосовно декомунізації в Україні, а 42 мільйони думок»

Частина поваленого Леніна в Запоріжжі

«Хтось буде казати, що Ленін та його спільники зробили жахливі речі цій країні, тому немає причин залишати його портрети у пам’ятному місці»

Голова Леніна в міському музеї Дніпра

«А інші люди скажуть, мовляв, ми мали цю статую з самого дитинства, це була точка орієнтиру. Зараз вони зносять її, але нічого не ставлять замість неї. Це показує нам, що більше немає мрії, немає бачення»

У Горбанах міський голова відвіз статую Леніна до лісу. Місцева молодь побудувала поруч із нею стіл, і це стало популярним місцем для зустрічей

Леніна у Черкасах переробили на українського козака, який зараз вітає гостей на вході до спортивного клубу. Козаки колись керували степами нині центральної та східної України. Їхня автономія та ворожість до Російської імперії зробили їх символом незалежності для сучасних українців

Невідомий радянський герой (зліва) та Ленін у Кам’янському

«Я завжди засмучуюся, коли ЗМІ використовують спрощений підхід до питання, мовляв, Україна викидає Леніна на сміття, – зауважує Акерман. – Коли ЗМІ щось надто спростовують, це створює недовіру до них».

Художник Леонід Кантер розмістив декілька монументів Леніну в своєму саду, щоб дати природі панувати над пам’ятниками. Акерман каже: «Його мета – показати, що ти можеш бути найпотужнішим лідером на Землі, але, зрештою, природа все одно переможе».

Голови Леніна готуються до продажу в Кривому Розі

«Це дійсно вказує на всі ці мрії про лідерство, які підштовхують багатьох політиків: так, ви можете бути потужними та прославленими, але в кінцевому підсумку вас можуть продати за 150 доларів у багажнику автомобіля», – зазначає Акерман

 

Велетенський Ленін на складі у Чорнобилі. Акермана одразу попередили про те, що голова надто радіоактивна для безпечної зйомки

Блакитний Ленін в Подобовці

Акерман готується до виставки свого проекту у Москві, вона має відбутися пізніше цього року. Це вже стало предметом гострих суперечок. «Я хочу, щоб виставка викликала дискусію. Що могло б засмутити мене, так це якби люди використовували цю подію у якості пропаганди. Я не хочу, щоб Україна використовувала її для того, щоб сказати: «Дивіться, ми перегортаємо сторінку». Та водночас я не хочу, щоб Росія використовувала це для того, щоб казати: «Дивіться на цих вандалів, вони поводять себе, як бойовики «Ісламської держави» в сирійській Пальмірі»