Шпигунські фотографії з комуністичної Чехословаччини. Агенти використовували мініатюрні фотокамери

Секретні фотографії, декотрі з яких публікуються тут вперше, розповідають про те, як влада Чехословаччини впродовж тривалого часу шпигувала за власними громадянами.

Молода жінка, занурена у власних думках, прогулюється центром Праги

Пара неподалік Національного театру в Празі. Це – Даґмар та Іван Гавел, брат дисидента Вацлава Гавела, майбутнього президента Чехословаччини, пізніше Чеської Республіки

Чоловік розплачується після зустрічі з другом у понурому винному барі в Празі

Таємна поліція Чехословаччини зробила тисячі фотографій впродовж 70-х та 80-х років, використовуючи при цьому крихітні приховані камери.

Чехословаччина на той час переживала «період нормалізації». Наслідком «нормалізації» стало вторгнення в країну військ країн Варшавського пакту на чолі з Радянським Союзом у 1968 році. Наказ провести військове вторгнення дав Кремль. Це сталося після намагань представників влади Чехословаччини мінімалізувати цензуру в країні, перед цим вони також ввели низку інших реформ у своїй країні. Для звичайних громадян це означало запровадження комуністичним режимом надзвичайного поліцейського контролю.

Фотоапарат «Мікрома», розроблений у Чехословаччині в 1949 році. Його розмір – 7 з половиною см від одного до іншого кінця, а це – приблизно розмір запальнички. Це була перша модель мініатюрного фотоапарату, який використовувала чехословацька таємна поліція

Одним із улюблених пристроїв таємної поліції Чехословаччини були мініатюрні фотокамери, які часто носили у портфелях і використовували для документування «ворожої діяльності». Насправді, це зазвичай означало фотографування критиків режиму, того, що стосувалося їхнього буденного життя.

Чехословацький письменник Мілан Кундера (праворуч) розмовляє з колегою. У книзі під назвою «Прага через об’єктив таємної поліції», яку видали у 2008 році та з якої взято чимало з цих фотографій, ідентифіковано чоловіка в чорній шкірянці на задньому плані, як агента, який знімає на камеру, приховану в його портфелі. Шпигунські камери працюють за допомогою тонкого кабелю, що дозволяє робити знімки, не торкаючись самого пристрою

Та ж сама сцена, відзнята агентом у шкіряній куртці. Інший чоловік тримає портфель, ймовірно, це другий фотограф, який стежить за Кундерою

Поліцейська мережа тоталітарної Чехословаччини також розробила відеокамери для зйомки відеоматеріалів про свої «цілі».

Цей дитячий візок приховує відеокамеру високого класу

Камера встановлена в передньому куті дитячого візку

Отвір для об'єктива камери праворуч. Візком керували два агенти, які виступали в ролі подружньої пари

Двоє чоловіків спілкуються біля входу до однієї з празьких церков

Дисидент Вацлав Гавел (ліворуч попереду) виходить з посольства Канади разом із братом Іваном, на братові – краватка з малюнком

Гарольд Ґордон Скілінґ, канадійський академік зі зв’язками в опозиційних групах в Чехословаччині. Скілінґ був одним із іноземців, за якими вела спостереження таємна поліція під час їхнього візиту в Чехословаччину

Чоловіки чекають на зупинці трамваю

Ці пікантні фотографії тепер зберігаються в архіві Служби безпеки Чехії в Празі.

Стопки документів в архіві Служби безпеки Чехії, будівля якої розташована у Празі поблизу річки Влтава

Папка з документами в архіві Служби безпеки Чехії під назвою «Спостереження»

Одна з папок, до якої Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода отримало доступ, з фотографією Матері Терези (друга праворуч) під час відвідин нею Праги в 1984 році. В нотатках в її папці зазначено, що таємна поліція хотіла задокументувати, хто вітав відому католицьку сестру, коли та прилетіла в країну

Багато файлів в архіві пов’язані з представниками церкви, як ось ці дві празькі сестри. Побожні християни становили для режиму загрозу

Представники таємної служби Чехословаччини були в захопленні від дисидентки Алени Громадкової (її фото на Вацлавській площі в Празі). Вони стежили за Громадковою впродовж 4 років

Звіти про діяльність Громадкової містили детальний опис її одягу. Так 5 січня 1984 року агент звітує: «На ній було пальто кольору темної кориці, навколо її шиї був довгий чорний шарф, зелені штани та біле спортивне взуття…»

Деякі звіти вказують на надзвичайну витривалість агентів задля збору потенційно небезпечної інформації. Під час однієї операції секретні агенти, які сиділи на «хвості» відомого музиканта впродовж його нічної «вилазки», отримали рахунок за декілька видів пива та їжі. В їхньому звіті вказано, що музикант «голосно розмовляв» з групою друзів перед баром о 1:15 ночі перед тим, як він та молода жінка «пройшли повз огорожу неподалік торгового магазину Май…»

Їржі Гаєк (праворуч), міністр закордонних справ Чехословаччини, який виступив проти радянського вторгнення до Чехословаччини у 1968 році і за це його звільнили з посади. Фото зроблене під час зустрічі Гайка з контактною особою

Неідентифікований чоловік йде вулицею після зустрічі з Гайком

Молода жінка тісніше кутається в своє пальто, коли проходить повз таємного агента з камерою в центрі Праги

Дитина, як виглядає, помітила агента, який таємно фотографує її матір

Хоча ув'язнення дисидентів було менш поширеним явищем у 1980-х роках, режим міг легко знищити людей професійно, позбавивши їх праці за їхньою професією та заблокувавши вступ до університетів дітям «ворогів народу».

На деяких фотографіях, як виглядає, люди помітили агента, який стежить за ними

Ці чоловіки відкрито сміяються над агентом, який намагається бути непомітним

Інші фотографії, як виглядає, минули свою ціль та зберегли емоційні моменти, як ось на цьому знімку на Старому Єврейському цвинтарі в Празі

Вулична сцена в Празі в час, коли комуністичний світ у Європі почав руйнуватися

Вацлав Гавел (праворуч) розмовляє зі своїм другом Їржі Дінстбіром. Ці двоє чоловіків десятиліттями потерпали від переслідувань з боку комуністичної влади. Гавел провів декілька років в ув’язненні. Дінстбіра звільнили з роботи журналіста. А після радянського вторгнення в 1968 році впродовж 20 років він працював двірником. Після Оксамитової революції в 1989 році, коли впав комуністичний режим, Дінстбір став міністром закордонних справ Чехословаччини, а Гавел – її президентом

У 2003 році оприлюднили список, який містив 75 тисяч імен людей, котрі працювали або співпрацювали з таємною поліцією Чехословаччини.