9 грудня в Парижі говоритимуть про Донбас. Лідери чотирьох країн за останні три роки зберуться вперше, аби поновити діалог щодо вирішення конфлікту на Донбасі. Натомість напередодні «Нормандської зустрічі» збройні формування, контрольовані Росією здійснили обстріли українських позицій. Військові стверджують, що російські гібридні сили регулярно провокують війська і не збираються дотримуватися режиму «тиші».
Your browser doesn’t support HTML5
«Хочеш миру, готуйся до війни» – солдати про «нормандську зустріч» (відео)
Остання зустріч лідерів чотирьох країн у такому ж форматі відбувалася в 2016 році, де вирішили – розводити війська і реалізовувати «формулу Штайнмаєра». З тих пір на Донбасі неодноразово фіксувалося порушення режиму припинення вогню, ба більше – взимку 2017 року було масштабне загострення в районі Авдіївки. «Мінські домовленості» зайшли в глухий кут.
Чи вірять у новий формат і нові можливості на передовій? І яка ситуація на лінії зіткнення?
Вздовж лінії зіткнення, а це понад 400 кілометрів у Донецькій та Луганській областях, регулярно відбуваються обстріли з різних видів озброєння, зокрема, заборонених «Мінськом» – повідомляють в щоденних зведеннях штабу ООС.
Військовий ЗСУ поблизу Авдіївки, Донецька область
Неподалік Красногорівки, що на Донеччині, військові розташували свої позиції в полях, перед териконами Донецьких шахт. Цей напрямок, як і позиції у сусідній Мар’їнці, регулярно зазнавали обстрілів із боку контрольованих Росією сил.
«Зараз ситуація яка: вони відкривають вогонь, коли на той бік заїжджають ЗМІ чи представники ОБСЄ. Відкривають вогонь і чекають відповіді. Ми на цю провокацію не ведемося. Все це для того, аби показати, що ми, українська сторона, – не дотримуємося домовленостей», – розповідає нам Ігор, колишній «Айдарівець». На Донбасі він воює з 2014 року. Його товариш по службі Євген додає, що днями контрольовані Росією сили відкрили вогонь по позиціях із автоматів трасеруючими кулями. Військові, очевидно, добре побачили, звідки ведеться вогонь. Утім, відповіді не давали.
«Стріляємо тільки тоді, коли є очевидна загроза життю і здоров’ю солдатів, коли ведуть прицільний вогонь по наших позиціях. Решта – провокації», – так пояснюють військові характер бойових дій.
Євген на спостережній позиції на шахті «Бутівка»
Такі провокації спостерігають військові вздовж усієї лінії зіткнення, утім зізнаються, що активність контрольованих Росією сил знизилася. Хоча, тенденції миру не спостерігають. Так думають військові поблизу Авдіївки, яка останні кілька років не сходила з уст ЗМІ й залишалася осередком активних бойових дій під окупованим Донецьком.
«В основному стріляють із стрілецької зброї, підствольних гранатометів. Чи є тиша? Я б не сказав. Якась все-таки активність у них є», – розповідає нам Євген. Йму 25 років і це його перша ротація у зоні бойових дій. Військові із його підрозділу не на камеру зізнаються, що в районі «Бутівки» давно такої тиші не було. Якщо раніше, в попередню ротацію, позиції ЗСУ тут обстрілювалися щоденно з настанням темного періоду, то за останні кілька тижнів вогнева активність знизилася.
ВІйськовий ЗСУ йде окопами поблизу Красногорівки, Донецька область
«Чекаємо, що буде після понеділка (зустрічі у Парижі, – ред.)», – каже нам один із військових. І справді, про політичні питання на передовій нині не говорять. Негласна заборона.
«Щодо цього, скажу вам так – політики нехай займаються політикою. Ми виконуємо своє бойове завдання й в політику не ліземо», – каже нам Євген, відповідаючи на запитання про «Нормандський формат».
«Але ж від політики залежить ваша подальша служба», – кажемо ми, але у відповідь ті ж слова українського воїна, який на війні останні 4 місяці.
Тим часом за кілька днів до зустрічі в Парижі, позиції українських силовиків обстрілювали з мінометів. Є підозри і про застосування установки «Град-партизан». Утім, у штабі цю інформацію не підтвердили, але і не спростували.
Про що мають говорити лідери чотирьох країн?
Конкретний план дій щодо врегулювання конфлікту поки що жодна із сторін попередньо не представила, достеменно не відомо, що пропонуватимуть сторони в Парижі. Утім міністр закордонних справ Вадим Пристайко все-таки назвав основні тези.
«Повне і постійне припинення вогню, наш контроль над кордоном єдиної неподільної держави, роззброєння і виведення незаконних збройних формувань, місцеві вибори за нашим законодавством – основні елементи позиції на завтра. Немає значення, за спільним столом переговорів чи тет-а-тет», – написав Пристайко на своїй сторінці у твітері.
На позиціях під Красногорівкою бійці впевнені, що для вирішення ситуації на Донбасі предовсім Росія має прибрати свої силові структури із української території. Лише тоді можна розпочинати перемовини про особливий статус Донбасу.
«Потрібно говорити про відновлення державного кордону України, який затверджений міжнародними конвенціями. Щоб Росія забрала усі свої угруповання військ, сил, усі свої засоби, усіх своїх інструкторів. Уже пізніше можна буде говорити про якийсь особливий статус Донбасу. Тоді, коли Росія виконає всі умови, оскільки вона є агресором.
Військові піднімаються на бойові позиції на териконах поблизу Новотроїцького, Донецька область
Україна ж виконує усі умови: міжнародного гуманітарного права, умов припинення вогню, не веде провокаційних обстрілів. А та сторона хоче показати, що ми нічого не дотримуємося», – каже Ігор.
«Хочеш миру, готуйся до війни» – саме так вважають солдати на Півдні Донбасу. На околицях Докучаєвська нині тиша. Серед останніх провокацій, які зафіксували бійці на цих ділянках – запуск у їхній бік ракети з протитанкового ракетного комплексу.
«Якщо би вони (російські гібридні війська, – ред.) хотіли відійти спокійно, щоби конфлікт врегулювався – вони би не робили провокаційних обстрілів, правильно? Тут усе зрозуміло», – каже нам командир взводу Ігор. За період перебування під Докучаєвськом військовий пригадує неодноразові провокації, зокрема і обстріли їхнього транспорту, який доставляв провізію бійцям.
Загалом на позиціях погоджуються – активність на фронті є. В порівнянні із минулими роками, звісно, напруження спало і розгорається точково, як це трапилося напередодні на Луганщині, де є загиблі й поранені військові поблизу ділянки розведення в Золотому.
Так воно, чи ні – складно зрозуміти, адже не вдалося затриматися на тривалий час на передових позиціях вздовж фронту. Чи то існує негласна заборона у зв’язку з проведенням «Нормандського формату», чи відіграли роль інші фактори – потрапити на передову й затриматися там було складно.
Єдине, в чому бійці різних підрозділів мають одну думку – Донбас, як і Крим, був, є і буде українським. Про це, на їхню думку, і слід говорити в Парижі.