«Його вірші надихають на боротьбу». Видано аудіозбірку поезій дисидента Івана Сокульського

Світлини дисидента Івана Сокульського із кримінального провадження проти нього, 1968 рік

Львівський театр імені Франца Кафки презентував новий поетичний альбом, присвячений творчості видатного українського поета, дисидента та борця за свободу слова Івана Сокульського. Над аудіокнигою працювали кілька тижнів. Усі вірші, відібрані для озвучування, – улюблені, кажуть творці. А ще констатують: поезія Сокульського не втратила актуальності – під час війни вона надихає й наснажує.

Театр імені Франца Кафки, який вже майже 10 років працює у Львові, виріс зі студентського аматорського театру, створеного в Дніпрі. Його режисер та ідейний натхненник Герман Гошкадор. Зараз він також керівник громадської організації «Експеримент».

Герман Гошкадор, Львівський театр імені Кафки

Розповідає: у студентські часи згуртувалися задля експериментів на сцені, в роботу брали п'єси, зокрема, абсурдистів. І зараз, каже він, експеримент – це те, що цікавить і надихає.

Портрет Івана Сокульського

Аудіокнига з віршами Івана Сокульського (1940–1992) – не перша в доробку театру. Їй передували дві збірки українських поетів – «Сумні вірші» та «Вірші про кохання».

Львівський театр імені Кафки

Герман Гошкадор говорить: проєкт реалізують разом з порталом про культуру «Експеримент». Ідея з’явилася після того, як редакція оголосила конкурс читаної поезії серед аудиторії. Виникла думка: записати вірші більш професійно й обрамити електронною музикою. Поезію Івана Сокульського, каже Герман, обрали для «озвучування» не випадково.

Львівський театр імені Кафки

Ще в студентські часи, ділиться режисер, він познайомився з його дружиною Ориною, яка приходила до них на виставу, й зацікавився особистістю Івана Сокульського – поета й дисидента, почав збирати матеріали про нього.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Він боровся за Україну, за українську мову. 25 років від смерті Івана Сокульського
Він був одним із перших шістдесятників, які відстоювали права української мови та культури
Герман Гошкадор

«У нас з’явилася можливість поділитися зі слухачами нашими улюбленими віршами Івана Сокульського. Можливо, після прослуховування у когось з’явиться бажання дізнатися про нього більше. Його вірші направду надихають на боротьбу – і зараз це так актуально. Він був одним із перших шістдесятників, які відстоювали права української мови та культури, за що зазнав жорстоких репресій з боку радянської влади й рано, у 51 рік, помер. Його життя – це приклад незламності духу», – говорить режисер.

Випадкова невипадковість

Якось у Львові, продовжує розповідь Герман Гошкадор, випадково в книжковій крамниці він познайомився й з донькою Сокульського Марією.

«Братимете «Листи до Марієчки?». А я, власне, і є та Марієчка»
Герман Гошкадор

«Коли я захопився поезією Сокульського, я вирішив, що її треба оцифрувати, і почав шукати збірки. Кілька років тому у Львові в букіністичній крамничці я запитав про збірку, а мені запропонували книгу «Листи до Марієчки». Це збірка листів з неволі, адресованих Сокульським доньці. Одна жінка так дивно подивилася: «А ви цікавитеся творчістю Сокульського». «Так, цікавлюся, хочу оцифрувати його твори». Вона знову так дивно подивилася і каже: «Братимете «Листи до Марієчки?». А я, власне, і є та Марієчка». Так я познайомився з донькою Сокульського. Це було неймовірно! Після цього ми пішли на каву й вона мені подарувала ще одну збірку, доволі рідкісну, яку ми зараз опрацьовуємо», – розповідає він.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: До 80-річчя Івана Сокульського. «Вони просто жили так, бо не могли інакше» – донька дисидента

«Наш альбом – це не просто вірші»

Над аудіокнигою поезій Сокульського, говорить Герман, працювали кілька тижнів. Вірші начитували він та актор театру імені Кафки Назарій Боденко. Усе робили – з власної ініціативи й за власні кошти.

«Наш альбом – це не просто вірші. Ми намагалися передати думки, емоції, рефлексії та почуття автора через театральне мистецтво. Обирали ті вірші, які ми самі любимо, відчуваємо. Кожен вірш ми опрацьовували. Кожен вірш – це така собі мінівистава. Ми намагалися робити це чесно, з любов’ю та повагою до творчості Сокульського. Я написав музичне оформлення до цього альбому, щоб зробити його більш цілісним. Сподіваюся, що вдалося», – ділиться Герман.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Дніпрі створюють мурал, присвячений дисидентові Івану Сокульському
Наш проєкт прагне створити максимально комфортне сприйняття текстів різними категоріями населення, зокрема людьми з порушеннями зору чи слуху
Оксана Шаровська

Редакторка культурного порталу «Експеримент» Оксана Шаровська каже: завдяки проєкту аудіозбірок хочуть познайомити слухачів з маловідомими творами українських поетів.

«Аудіоформат є доповненням до сторінок письменників, які створені на сайті, тобто, крім прослуховування віршів, можна безпосередньо прочитати тексти на сторінці відповідного автора чи авторки. Наш проєкт прагне створити максимально комфортне сприйняття текстів різними категоріями населення, зокрема людьми з порушеннями зору чи слуху», – додає вона.

Наступний поетичний альбом театру імені Кафки й порталу «Експеримент» буде присвячений творчості поета-футуриста, одного з представників «Розстріляного відродження» Михаля Семенка.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Дуже болючий» книжковий бум: чому українці під час війни стали більше читати і купувати книжок

Поет і громадський діяч Іван Сокульський відомий як один із авторів «Листа творчої молоді м. Дніпропетровська» – улітку 1968 року, коли на Дніпропетровщині була розгорнута «антисоборна кампанія», він з однодумцями пише «Листа…» на захист роману Олеся Гончара «Собор», проти русифікації.

За цей лист Сокульський був засуджений до 4 з половиною років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Світлини дисидента Івана Сокульського із кримінального провадження проти нього, 1968 рік

Наприкінці 1980-х років, уже після свого другого ув’язнення, Іван Сокульський повернувся до Дніпропетровська й став засновником і головним редактором громадсько-політичного і літературно-мистецького альманаху «Пороги», де, зокрема, активно друкував твори Василя Стуса та матеріали про нього. Був співзасновником дніпропетровських обласних організацій Товариства української мови імені Шевченка та «Меморіалу». Помер 1992 року, похований у Дніпропетровську.

Президент України Віктор Ющенко нагородив посмертно Сокульського орденом Свободи. Відзнака була присвоєна через 18 років після його смерті.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іван Сокульський. Як в СРСР карали «за любов до свого»
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Урок був такий: ніколи не здаватись» – учасник першого підняття синьо-жовтого прапора в Дніпрі
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Українській Гельсінській групі 45 років: вони «підірвали» СРСР зсередини