Чи могла Росія створити FPV-танк і навіщо? Пояснює експерт із бронетехніки

Підрозділи Сил оборони України, які тримають фронт, періодично публікують відео ураження російської бронетехніки. За словами самих бійців, армія Росії не зменшує темпи використання танків та БМП, намагаючись просунутись на Донбасі. Дещо змінилася лише тактика їхнього застосування.

Яку роль наразі грає російська «броня» в наступі на Донбасі? Навіщо російські військові облаштовують свої танки та БМП різноманітними «мангалами», «сараями» та РЕБ, якщо їх однаково вражають Сили оборони? Та чи можлива поява на полі бою в Україні FPV-танка, адже Росія заявила про початок його тестування? Про це ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів експерт із бронетанкової галузі, колишній командир танкового батальйону та підполковник ЗСУ у відставці Микола Саламаха.

_________________________________

– Миколо, мало не щодня ми бачимо, що армії Росії вдається просуватися на Донбасі, фактично на всій лінії фронту. Упевнений, ви уважно стежите за тактикою, яку використовують російські військові у цьому наступі. Ми з вами періодично зустрічаємось і якісь тенденції зауважуємо, як росіяни змінюють свою тактику використання бронетехніки. Що ви зараз бачите? Як вони використовують бронетехніку у цьому просуванні? Чи є вона ключовим фактором того, що їм вдається рухатися?

– Бронетехніка зараз переважно забезпечує просування тих штурмових груп, які формує ворог для того, щоб захопити ті чи інші спостережні або опорні пункти. І для того, аби подолати від 5 до 3 кілометрів до нашої передньої лінії оборони, ворог використовує бронетехніку, до того ж, бронетехніку різних класів: це і бойові машини піхоти, і бронетранспортери, і танки.

Практично вся ця бронетехніка обладнується засобами захисту від FPV-дронів, тобто облаштовуються різні дахи, ті самі, як їх називають, «мангали», «мангал-сараї» та інші речі. І бронетехніка намагається вивести якомога ближче до нашого переднього краю піхоту, а далі вона намагається повернутися у висхідне положення, або з тих ділянок, де вона перебуває, підтримувати наступ штурмових груп.

Масове використання КАБів, масове використання ударів гелікоптерів і штурмової авіації на кабруванні (коли пілоти задирають ніс літака чи гелікоптера і з такого положення випускают снаряди, що дозволяє збільшити дальність їхнього польоту і водночас не входити в зону ураження ППО противника – ред.) дуже часто призводить до того, що ворогові вдається спочатку завдати ураження нашій піхоті, а потім вже штурмові групи намагаються захопити ті чи інші ділянки, де було завдано вогневого ураження або ударів авіації противника.

– Тобто зараз броня для російської армії – це просто засіб доставки піхоти на позиції?

– Як правило, так.

– Скажіть, наскільки це призначення бронетехніки взагалі – бути просто засобом доставки піхоти? Вона на це заточена? Адже вона має набагато більший потенціал, але він не використовується.

– Потенціал набагато більший, але сучасна війна, використання тих самих дронів та FPV-дронів призвели до того, що всі можливості бронетехніки використовувати дуже важко.

Для цього потрібно передусім радіоелектронне прикриття та придушення каналів керування розвідувальних та FPV-дронів, а це зробити дуже важко. І водночас організовувати взаємодію з артилерією, з авіацією для того, щоб забезпечити просування бронетанкової техніки на полі бою та забезпечити розмінування ділянок подальшого наступу. А це, знову ж таки, дуже складно зробити.

– Пане підполковнику, ми часто бачимо на зйомках з поля бою, що російська бронетехніка, яку вражають Сили оборони, обладнані цими «мангалами», про які ви говорите. Наскільки вони ефективні загалом? Навіщо їх ставити, якщо результат очевидний?

– Якщо не ставити «мангалів» взагалі, то, як правило, кожен другий FPV-дрон або кожен другий дрон-скид знищуватимуть [російську] бронетехніку. Якщо використовувати подібні засоби захисту, якщо їх поєднувати ще й із засобами радіоелектронної боротьби, то на ураження однієї одиниці бронетехніки доводиться витрачати від 5 до 10 дронів. Є різниця?

Читайте також: «Танки-сараї», С-300, «Гради»: американська Puma допомагає нищити російську техніку

– Окрім того, ще «сараї» починають з'являтися (одночасне посилення танків металевими листами, решітками та кількома засобами – ред.) – це дивує не лише українських експертів, ось такий зовнішній вигляд танків, а й світових. Ось ці РЕБи на російських танках теж ускладнюють роботу дронів Сил оборони?

– Так, ускладнюють, до того ж установки РЕБ [військові РФ] намагаються використовувати відразу в декількох діапазонах. Тобто для того, щоб ефективно РЕБ працював, необхідно від трьох і більше установок, які у разі виявлення FPV-дрону або дрону [іншого типу] починають працювати, аби перекрити декілька каналів керування і захистити техніку, на якій вони встановлені.

– Ви кажете, що Сили оборони змушені витрачати від 5 до 10 FPV-дронів на добре захищену одиницю російської бронетехніки. Але це дешевше, ніж сама ця одиниця, ніж танк, БМП чи артилерійський снаряд. У принципі, якщо чисто калькулювати, це вигідно Силам оборони?

– Так, це вигідно Силам оборони з економічної точки зору, але війна – це не лише економіка, це й людські ресурси, це й технічні ресурси, і це ще й їхня підготовка, до того ж, своєчасна підготовка, своєчасне навчання.

На жаль, ми не завжди встигаємо з навчанням і підготовкою підрозділів, підготовкою командного складу, починаючи від сержанта, командира відділення, заступника командира взводу. Що там приховувати – і взводами командують сержанти, і навіть ротами командують сержанти.

І треба розуміти, що збільшення кількості армії в кілька разів призвело до того, що кадрових військових не вистачає для посад командирів батальйонів та штабів, штабних посад на різних рівнях. А рівень підготовки тих офіцерів, які прийшли з запасу і які закінчували військові кафедри, як правило, недостатній для того, щоб успішно організовувати бойові дії на полі бою. Це призводить до того, що загалом ефективність бойових дій на багатьох ділянках посередня.

– «Мангали», ось ці «танки-сараї», РЕБи, це все самопал, так би мовити, тобто це роблять безпосередньо солдати армії агресора на своїх позиціях чи це вже все промислові рейки?

– Вже минулого року на виставці, що проходила в Алабіно (село під Москвою, там розташований військовий полігон, де, зокрема, проводиться виставка – ред.), були показані й засоби РЕБ, які встановлюються на бронеоб'єкти, що випускаються промислово. До того ж зараз росіяни масштабують виробництво цих засобів РЕБ. І були показані також захисні пристрої з використанням не лише протикумулятивних решіток, а і з використанням бойових елементів «Контакт-1» для захисту веж різної бронетанкової техніки.

У [російських] військах безпосередньо, чим ближче до лінії фронту, тим страшніше, звісно. Там ще до всього цього додають силами ремонтних підрозділів бригад, іноді й батальйонів, кустарним способом якнайбільше металу для того, щоб захистити бронетанкову техніку і особовий склад.

Читайте також: Там – військовий хаб: як Україна дістає бази РФ в окупованому Луганську і що про це думають місцеві

– Під час нашої минулої розмови ви озвучили цифру, що Росія може випускати до 1000 танків на рік. Це таку сукупну, напевно, цифру ви мали на увазі – разом із канібалізацією та відновленням.

Втрати, які армія Росії зараз несе під час свого наступу, досить великі: ми щодня бачимо якщо не колони, то кілька одиниць бронетехніки, розбитої по всьому Донбасу. Це теж не страшні зараз для Російської Федерації ось такі втрати? Чи буде у них броня протягом кількох років ще стабільно?

– Я думаю, вони матимуть засоби для того, щоб протягом півтора-двох років відновлюватись десь із темпами 800-1000 танків на рік. Менше трохи буде БМП, бронетранспортерів, вже вони постачають до військ БТР-50, які почали відновлювати з баз зберігання. Тобто все одно потихеньку Сили оборони вибивають бронетанкову техніку противника. І треба розуміти, що окрім бронетанкової техніки, вибиваються ще й екіпажі – а це також час на підготовку.

– Ми з вами поговорили про те, як російські війська використовують зараз броню, а Україна як її використовує? Як би ви описали цю тактику, які зміни зараз є?

– Ми теж починаємо використовувати засоби радіоелектронної боротьби з ворожими FPV, розвідувальними дронами та дронами, які здійснюють скидання різних боєприпасів, у тому числі кумулятивних гранат від РПГ різної дії. Також ми використовуємо протидронові сітки, що вже промислово випускаються.

І намагаємося посилити захищеність бронетанкової техніки протикумулятивними решітками та екранами для захисту бортових проекцій, посилюємо захист веж та корпусів танків, особливо танків іноземного виробництва.

– Отже, раніше багато хто з військових та експертів іронізував над ось цими ноу-хау російськими: решітками, «мангалами», цими РЕБами, цими «сараями», а потім – Україна це переймає. Я так розумію, зараз у питанні вдосконалення бронетехніки Росія трохи випереджає Україну?

– Іронізували, іноді критикували це ті люди, які не стикалися з подібною проблемою, починаючи з 2014 року. Ми маємо чудовий досвід модернізації та встановлення промислово виготовлених протикумулятивних екранів на бронетранспортери БТР-4 та БТР-3Е, і випускалося це українськими підприємствами. Просто-напросто це все потрібно було вчасно масштабувати.

Коли Т-72АМТ з’явився, у складі цієї модифікації була схема захисту, так званий щит, де крім контактно-динамічного захисту використовувалися ще й протикумулятивні решітки промислового виробництва.

Додати до цього необхідно було ще протидронові сітки, проти FPV-дронів і проти дронів, які використовують скидання боєприпасів, та додати засоби РЕБ. І це було б набагато ефективніше, ніж те, що зараз часто використовується.

– Російська пропаганда показала відео нібито використання FPV-танка. Стверджують, що за допомогою VR-окулярів та пульта здійснили дистанційне керування технікою. За їхніми заявами, випробували його десь на окупованій частині Запорізької області. Але не виключено, що насправді всередині цього танка перебував водій, і це просто така пропаганда. Але все ж, чи таке можливо?

– Так, можливо. Єдине – необхідно дублювати канали керування відразу в декількох частотах, і вони мають бути досить вузьконаправленими. І знову ж таки, це лише дальність прямої видимості: щойно подібний танк зникне десь за якоюсь перешкодою, все – треба піднімати в повітря ретранслятори. І тоді це (використання такого танка – ред.) набагато складніше, це набагато дорожче. Можна боротися з подібними речами засобами радіоелектронної боротьби.

Або [створювати] кабельні канали управління, але це кабель, який тягнеться за таким зразком бойової техніки. Це німці ще на танкетці «Голіаф» (наземна гусенична самохідна міна, була без екіпажу і керувалась дистанційно через кабель – ред.) використали під час Другої світової війни. Знову ж таки, відстань – максимум пів кілометра.

– А навіщо? Якщо ми говорили, що зараз бронетехніка для Росії – це засіб доставки піхоти, а в такому танку піхоти немає, навіщо таке вигадувати? Чим це може бути небезпечно?

– Давайте виходити з того, що росіяни вже начиняли танки дуже великою кількістю вибухівки і скеровували у напрямку взводних опорних пунктів [ЗСУ], щоб завдати максимально можливого ураження нашим військам методом підриву цих так званих танків-камікадзе, бойових машин піхоти-камікадзе чи бронетранспортерів-камікадзе. Це один зі способів керувати дистанційно і точніше відправляти ці танки на ті чи інші вогневі точки чи опорні пункти.

– З'явилася новина, що в Україні запрацював перший проєкт у рамках партнерства Укроборонпрому та німецького оборонного концерну «Рейнметал», а саме цех з ремонту та виробництва бронетехніки. Про це повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

Пряма мова: «Перший пішов. В Україні запрацював спільний виробничий майданчик Укроборонпрому і Rheinmetall – цех з ремонту та виробництва бронетехніки. Це перший реалізований проєкт в рамках партнерства Укроборонпрому і німецького оборонного гіганта».

Що це дасть, ось цей ремонтний цех заточений під «Леопарди», я правильно розумію?

– Відверто кажучи, не знаю. Мало того, у нас німецького виробництва, крім цього («Леопардів» – ред.), ще є «Мардери» та БТР-М113, які за ліцензією виготовлялися в Німеччині і які відрізняються від тих, що виготовлялися у Сполучених Штатах Америки чи інших країнах за ліцензією. Тож важко судити.

Дай боже, щоб той приватний виробник, який бере участь з німцями в цьому проєкті, мав досвід роботи з легкоброньованою технікою – це броньовані машини. І якщо вони зможуть дуже швидко, використовуючи обладнання і технології, які німці нададуть, ремонтувати хоча б «Мардери», БТР-М113, це також буде дуже велика підмога. І так, можливий, в принципі, агрегатний ремонт і танків.

– А зараз ганяють «Мардери» та «Леопарди» за кордон на ремонт?

– Все залежить від того, якого ураження під час бойових дій вони зазнали. Є речі, які ремонтуються безпосередньо на території України. Є речі, особливо корпуси, вежі, там, де зварювальні роботи чи складні роботи з відновлення системи управління вогнем, все-таки доводиться вивозити на ремонтні бази, розташовані на території наших союзників.

– Так, проте це знаково. «Рейнметал» обіцяв відкрити і завод з виробництва бронетехніки в Україні, але вже з'явився цех. Напевно, це важливо.

– Важливо, щоб ця справа масштабувалась і щоб такі зв'язки таки привели до локалізації виробництва бронетанкової техніки на території України.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.