«Талібан» повернувся. Що далі?

Ситуація у столиці Афганістану Кабулі миттєво змінюється – «Талібан» контролює більшу частину міста, зокрема президентський палац. Це відбулося після втечі президента Афганістану Ашрафа Гані і розпаду міської оброни.

Хоч чимало лишається невідомим, є декілька ключових запитань, які варто поставити щодо майбутнього покаліченої війною країни.

Що трапилося з демократично обраним урядом Афганістану?

Визнаваний світом уряд Афганістану за великим рахунком припинив своє існування.

Президент Ашраф Гані покинув Афганістан 15 серпня, внаслідок чого влада перейшла «Талібану», який оточив, а згодом і зайшов у Кабул. Гані перелетів до сусіднього Таджикистану, звідки він має прямувати до третьої країни, стверджують джерела.

Найвпливовіші члени команди Гані також втекли з країни. Це перший віцепрезидент і затятий критик «Талібану» Амрулла Салех, радник з національної безпеки Хамдулла Мохіб та голова адміністрації Фазла Фазлі.

Деякі високопосадовці і члени уряду лишилися в місті.

Озброєний таліб неподалік президентського палацу в Кабулі, 16 серпня 2021 року

Хто тепер контролює ситуацію?

Видається, що станом на вечір 15 серпня урядові сили контролювали окремі частини міста. Втім, вони швидко передавали владу «Талібану».

Хоч початково «Талібан» обіцяв не входити у місто, згодом вони ввели свої сили у «деякі частини» міста, мотивуючи це потребою підтримувати порядок та попереджувати вандалізм.

Стверджували, що чути постріли, але не схоже, що у місті були великі бої.

Урядові солдати та поліцейські покидали свої позиції, знімали форму та тікали зі зброєю.

На фото та відео зафіксовані польові командири талібів, які ходили президентським палацом та зняли прапор Афганістану в кабінеті Гані.

Таліби в президентському палаці в Кабулі, 15 серпня 2021 року

Аеропорт Кабулу все ще під контролем декількох тисяч американських військових, які забезпечують евакуацію дипломатів, експатів та афганців, які співпрацювали з іноземними установами в Кабулі.

Кабульський міжнародний аеропорт, 16 серпня 2021 року

Ексдипломат Афганістану Омар Самад зазначає: «У всій країні чимало військових, але їх нема кому очолити, адже високопосадовці втекли з країни».

Впливовий експрезидент країни Хамід Карзай 15 серпня оголосив про створення Координаційної ради, яка мусила контролювати процес зміни влади.

Рада складається з трьох людей. Крім Карзая, туди входять також Абдула Абдула, другий за вагою високопосадовець у Кабулі, та Ґульбуддін Хекматіар. Це одіозний половий командир моджахедів.

«Схоже, ця рада зараз має владу», – каже Алі Аділі, дослідник з незалежного аналітичного центру «Мережа аналітиків Афганістану».

«Не зрозуміло, хто дозволив утворення такої ради, – додає він. – Вони мають заспокоїти людей в Кабулі».

Все стало ще складніше після захоплення Кабулу увечері 15 серпня.

Люди біля міжнародного аеропорту в Кабулі, 16 серпня 2021 року

Яким буде наступний уряд?

Міністр внутрішніх справ Афганістану Абдул Саттар Мірзакаваль стверджував, що владу планують передати перехідній адміністрації.

Втім, видається, «Талібан» знехтував цими заявами та наполягає на отриманні всієї повноти влади.

«Мене непокоїть перспектива того, що «Талібан» отримає владу напряму або утворить цілком підконтрольний собі перехідний уряд», – сказав Гарун Рахімі, доцент права в Американському університеті Афганістану, що в Кабулі.

«У такому випадку вся політична система не буде інклюзивною, тож чимало афганців не вважатимуть її легітимною», – додає він.

Американські посадовці стверджували, що Вашингтон не визнає уряд «Талібану», якщо вони візьмуть владу силою.

«Талібан» раніше обіцяв поступитися перехідному уряду за умови відставки президента Гані, але наразі не зрозуміло, чи ці обіцянки будуть виконані.

«За день-два після втечі Гані стане зрозуміло, що буде далі: широке представництво усіх політичних сил чи однопартійна система. Є підстави сподіватися на більш інклюзивний перехідний період», – каже Самад.

Ексрадник афганського уряду Торек Фархаді вважає, що якщо перехідний період буде більш інклюзивним, то крім домінуючого «Талібану» в уряді також будуть інші політичні актори. Він очікує, що це будуть менш відомі фігури, а не представники сучасної політичної еліти Афганістану.

«Талібан» сформує уряд за власним бажанням, у якому будуть представники усіх провінцій та етнічностей, але не ті люди, кого ми вже знаємо», – каже Фархаді.

Біля огорожі міжнародного аеропорту в Кабулі, 16 серпня 2021 року

Якими будуть довгострокові наслідки?

У Кабулі, скоріш за все, постане уряд, на чолі якого буде «Талібан», кажуть аналітики.

Минулого разу, коли «Талібан» правив у Афганістані, влада була сконцентрована у руках «Аміра аль-мумінін» чи «повелителя правовірних». Повелитель був головою держави і найвищою владою. Цю посаду займав мулла Омар, засновник і духовний лідер «Талібану».

«Талібан» відкинув демократію та вибори, назвавши їх «закордонним імпортом».

Досі невідомо, чи таліби планують відновити свій жорстокий режим.

Протягом свого правління у 1996–2001 роках фундаменталісти утискували в правах жінок, вирізали етнічні та релігійні меншини і заборонили музику та телебачення.

Наявна нині інформацію вказує на те, що ісламісти планують знову запровадити чимало репресивних та ретроградних законів у Кабулі, адже так вони діяли у багатьох захоплених містах та містечках Афганістану.

Таліби заборонили жінкам працювати поза домівкою, суттєво обмежили доступ до освіти для дівчат та заборонили жінкам виходити з дому без супроводу чоловіків. Були й звістки про примусові шлюби між молодими жінками та талібами.

Навіть за такої ситуації ісламісти намагалися створити більш помірний образ: вони обіцяли поважати права жінок та гарантували безпеку як афганцям, так й іноземцям.

«Ми запевняємо людей, особливо у місті Кабулі, що їхнє майно, їхні життя у безпеці», – сказав прессекретар «Талібану» Сухаіл Шахін 15 серпня.

Чи зможуть інші держави впливати на «Талібан» задля забезпечення прав людини?

Раніше Захід пообіцяв, що вони працюватимуть з Афганістаном навіть після відводу військ 31 серпня.

«Міжнародна спільнота не має кинути Афганістан як минулого разу, між 1989 роком та 2001», – зауважив Самад.

«Талібан» має поводитися так, аби зберегти міжнародну увагу та підтримку, особливо що стосується прав людей, гендерних прав і декотрих основних прав та свобод, як от свобода слова», – додав він.

Аналітики стверджують, що США зможе впливати на поведінку «Талібану». Для цього треба пропонувати міжнародну допомогу нужденній країні, а руху талібів – офіційне визнання.

Вашингтон робить ставку саме на те, що «Талібан» не захоче лишатися ізольованим від світу, як це було у 1990-х роках, вважають оглядачі.

З огляду на те, що «Талібан» контролює вже майже всю країну, незрозуміло, настільки вже для них є важливим міжнародне визнання.

«Якщо «Талібан» продемонструє, що вони не зацікавлені у визнанні «вдома», і тому не хочуть утворювати інклюзивний уряд, то міжнародне визнання буде чи не єдиним важелем впливу на них», – сказав Гарун Рахімі, доцент права в Американському університеті Афганістану.