Таємний сенс параду. Навіщо Росія проводить військові паради в окупованому Криму?

(Рубрика «Точка зору», спеціально для Крим.Реалії)

У стані ейфорії павич показує глядачам свій розпушений хвіст, шимпанзе-бонобо демонструють найкращі частини свого тіла, горили встають на повний зріст і починають бити себе в груди кулаками, видаючи нестямні крики, хижі звірі для демонстрації сили оголюють ікла, змії стають у стійку і видають грізне шипіння, а країни ‒ проводять військові паради.

Одна справа ‒ парад у столиці. Це перевірка обороноздатності, вишколу, злагодженості та взаємодії, демонстрація краси та слави. Інша справа ‒ парад на анексованій території: залякування незгодних, посилення незаконної анексії, тобто торжество беззаконня. До того ж ‒ маса незручностей місцевим жителям: перекритий рух, заборони, обмеження...

Боротися з COVID-19 чи проводити парад?

Події довкола параду в Сімферополі свідчать про те, що між прихильниками параду та прихильниками заборони масових заходів триває запекла боротьба. Раніше повідомлялося, що влада Сімферополя планувала проведення параду у столиці Криму 24 червня. Планувалося в цей день на 7 годин перекрити рух, а також провести 16, 18 та 20 червня репетиції параду.

Цього року через обмежувальні заходи, запроваджені для недопущення поширення коронавірусу в Росії та анексованому нею Криму, святкування російського Дня Перемоги вперше минуло без масових заходів. Проте у дистанційному форматі відбулася низка святкових акцій. Зокрема, у небі над Севастополем і Керчю відбувся повітряний парад.

У Керчі провели повітряний парад до «Дня Перемоги» (відео)

Проте 24 червня, незважаючи ні на що, вирішили провести військовий парад. Але тут виявилося, що у військових частинах у Криму хворих на коронавірус занадто багато, хоча військових і не вносять у загальну статистику. Сергій Аксенов злякався: за три репетиції і один парад вони можуть рознести вірус усім містом.

Виходячи з цього, 16 червня російський глава Криму скасував парад у Сімферополі через загрозу поширення COVID-19. Він повідомляв: «З метою забезпечення захисту життя і здоров'я громадян, відповідно до указу президента Російської Федерації... і за погодженням з федеральними органами державної влади мною ухвалене важливе рішення про те, що 24 червня парад Перемоги відбудеться тільки в місті-герої Керчі. Це рішення продиктоване особливими умовами, в яких ми опинилися в останні кілька місяців».

Сергій Аксенов

Тоді він підкреслив, що найголовніше завдання ‒ запобігти поширенню коронавірусної інфекції, не допустити виходу ситуації з-під контролю. З цією метою необхідно проводити весь комплекс протиепідемічних заходів. Для Криму це особливо важливо в період курортного сезону, вважає глава Криму. Рахунок 1:1, нічия на користь здорового глузду.

Однак здоровому глузду до торжества було ще далеко. Якщо повідомлення про скасування параду надійшло об 11 годині 32 хвилини у вівторок 16 червня, то вже о 14 годині 43 хвилини надійшло нове повідомлення: «Сімферополь, 16 червня. «Крыминформ». Влада Криму переглянула рішення про відмову від проведення параду Перемоги 24 червня у столиці Криму».

Про те, що парад відбудеться, написав на своїй сторінці у фейсбуці російський глава Криму Сергій Аксенов. Він написав: «Я ніколи не змінюю своїх рішень, але це безпрецедентна ситуація, що вимагає відповідного особливого підходу. Після тривалих консультацій, серед інших з міністерством оборони Російської Федерації, «Роспотребнадзором», зваживши всі ризики і з урахуванням усіх обставин, ухвалене рішення про те, що парад Перемоги 24 червня в місті Сімферополі відбудеться. При цьому весь комплекс необхідних безпрецедентних заходів щодо дотримання безпеки і захисту здоров'я громадян буде реалізований у повному обсязі».

Репетиція військового параду в Керчі, архівне фото

Після цього «людина, яка ніколи не змінює своїх рішень», уточнила, що досягнута домовленість з міністерством оборони Росії, командувачем військ Південного військового округу, які повністю сприятимуть». Тобто? Як сприятимуть? Військові просто пообіцяли, що вірус розносити не будуть?

Який висновок? Річ не в карантині і не в застереженнях. Сергій Аксенов і в першому повідомленні писав, що відбулися тривалі консультації, все з усіма узгоджене. А виявилося, не все і не з усіма. Почалася підкилимна боротьба «партії параду» та «партії карантину». Наразі перемогла «партія параду». А як буде на момент публікації цього матеріалу невідомо, можливо люди, які не змінюють своїх рішень, змінять їх ще декілька разів.

Чому зараз перемогла «партія параду»? Сергій Аксенов пояснював це ще в попередньому повідомленні: «Парад Перемоги має для всіх нас особливу цінність, він об'єднує, зближує і ріднить людей усіх поколінь і національностей. Пам'ять про Велику Перемогу ‒ найважливіший моральний орієнтир та ідеологічний стрижень для всіх нас, для наших дітей і онуків. Упевнений, що за напруженням емоцій Парад Перемоги в Керчі нічим не поступиться святам минулих років, адже це те, що в нашому серці, і ніяк не залежить від зовнішніх обставин. Долаючи труднощі, ми стаємо сильнішими і згуртованішими».

Репетиція військового параду в Керчі, архівне фото

З цього приводу експредставник президента в АРК Борис Бабін написав у фейсбуці: «Складна епідситуація з коронавірусом у Криму спричинила незвичайний скандал. Гауляйтер Аксенов публічно повідомив про скасування «параду» в Сімферополі 24 червня, але через кілька годин змінив заяву. Причини спроби скасування мілітарішоу прості. У підрозділах окупаційних військ у Криму зараз пандемія COVID /.../ Тому страх перед таким буквально убивчим для оточення воїнством в окупаційних чиновників, які разом із сім'ями не можуть, як це зробив їхній керівник, сховатися в бункері, змусив навіть Гобліна йти проти волі правителів. Що ж, сміливості в Аксенова надовго не вистачило... Парад «живих трупів» відбудеться в Сімферополі за будь-якої погоди».

Виходить, парад важливіший за здоров'я людей? Адже, можливо, через тижня два після параду в Криму буде стрибок кількості хворих, то це означає, що і цього разу, як і завжди в сусідній Росії, до людей поставилися як до видаткового ресурсу. Але не врахували одного ‒ цього разу в Криму ‒ це громадяни України, а не російський видатковий ресурс. Але що таке здоров'я людей проти параду? Парад важливіший? Нічого не змінилося, Росія залишилася Росією...

За ними сила, а значить і право?

Питання, навіщо потрібні паради, як у столиці, так і на периферії, давно має відповідь: парад ‒ це засіб демонстрації сили. Тому на паради запрошуються глави і дружніх держав, і супротивники, свої і чужі політики, згодні та опозиціонери, діячі міжнародних організацій. Це демонстраційний сплеск сили. Не дарма кажуть, що життя ‒ це не парад, у ньому все влаштоване трохи інакше, ніж на параді, і навпаки ‒ парад ‒ це не життя, у нього зовсім інші принципи та правила.

Але парад змінює настрої у суспільстві, створює нові тенденції, нові звички.

Психологічний вплив параду дуже глибокий. І треба його правильно сприймати. Мужні обличчя учасників ‒ ще не ознака, а тільки демонстрація мужності для глядача. Проходження техніки та зброї ‒ ще не доказ її переваги та вміння застосовувати, а головне ‒ справедливості її застосування. Вплив парадів на колаборантів, опозицію і противника також величезний. З одного боку ‒ підтримка колаборантів: не бійтеся, раптом що, ми вас захистимо. З іншого боку ‒ це послання опонентам і незгодним: дивіться і бійтеся, і не смійте нам заперечувати.

Дуже важливе історичне застосування парадів, їх посвята і той меседж, який закладений у даті їх проведення. Наприклад, найбагатолюдніші паради проводить Північна Корея, далеко не найсильніша держава світу, особливо в частині її економіки. Один із таких парадів проводять у день народження Кім Ір Сена, який називається Днем Сонця. Але військові експерти з усього світу, розглядаючи знімки параду, кожного разу гадають ‒ це справжні ракети чи тільки муляжі?

Військовий парад у Північній Кореї

Єдина країна у світі, що не має традиції військових парадів, це США. Найсильнішій державі світу штучна демонстрація сили не потрібна. Коли постало питання про проведення параду на честь 100-річчя закінчення Першої світової війни, президент США скасував його через «абсурдно високу вартість».

«Місцеві політики, які здійснюють управління в федеральному окрузі Колумбія, угледіли в цьому (проведенні параду ‒ ред.) несподівано надану їм можливість поживитися», ‒ написав Дональд Трамп у Twitter. Він наголосив, що за проведення великого урочистого військового параду владі Вашингтона виставили абсурдно високу ціну. Білий дім тоді виходив з витрат у 10-30 мільйонів доларів, але ЗМІ підрахували, що захід коштуватиме 92 мільйони доларів. Найбагатша країна світу не могла дозволити собі настільки безглузді витрати.

Але Трампа надихнула краса французького параду в Парижі на честь Дня захоплення Бастилії, на якому він був присутній 14 липня 2017 року. Президент призначив парад на День незалежності, хоча зазвичай святкування 4 липня у Вашингтоні супроводжується історичною карнавальною ходою, багато учасників якої одягнені в форму солдатів періоду американської Війни за незалежність. І вийшло погано. По-перше, падав дощ, усі були змушені вдягнути не святковий одяг, а плащі. По-друге, Дональда Трампа в чому тільки не звинувачували з цього приводу: і в політизації всенародного свята, і в «зраді». Протестувальники надули велику повітряну кулю, що зображувала Трампа у вигляді розгніваного немовляти в підгузках.

Військовий парад з нагоди Дня взяття Бастилії, Париж, 2019 рік

Для краси та мистецтва

У більшості країн світу паради ‒ це, перш за все, історичні барвисті заходи, багато в чому фольклорні, народні гуляння. Наприклад, у Франції, Індії, Пакистані. Наприклад, проспектом Раджпат у Нью-Делі проходять тисячі військових у яскравій, серед іншого і старовинній формі. Проходять військові оркестри й техніка. Але в індійців парад завершують барвистими трюками військові мотоциклісти, а потім розпочинається хода цивільних із традиційними величезними оздобленими возами та платформами. У День Пакистану центром Ісламабада, окрім військових, іде барвиста процесія з десятків величезних, пишно прикрашених платформ, кожна з яких представляє один з регіонів країни.

У Великій Британії була традиція військових парадів на честь дня народження короля. Але тепер це, перш за все, яскрава хода. Британія, як і більшість європейських країн, давно вже не виводить на вулицю танки і не проводить репетиції та тренування солдатів на плацу заради одного проходу строєм. Там парад ‒ це, швидше, військово-історична церемонія на честь «дня народження монарха». Вона називається «Trooping The Colour», що перекладається за змістом як «Винесення прапорів».

І тільки Росія на парадах продовжує фактичну демонстрацію агресивних намірів, показує новітню зброю та її застосування. Словом, таке церемоніальне «можемо повторити». Наприклад, найбільший військовий парад у Росії був проведений на честь 70-річчя Дня перемоги у 2015 році. У ньому взяли участь понад 15 тисяч військових.

Москва надавала параду особливе значення, тому що він відбувався через рік після анексії Криму і початку військового конфлікту на Донбасі, і Росія демонструвала навколишньому світу, зокрема й союзникам у Другій світовій війні, свою силу та агресивні наміри. Багато запрошених не захотіли бути на ньому присутніми, тому приїхали тільки окремі представники з Китаю, Індії, Монголії, Сербії та деяких колишніх радянських республік.

Парад у регіонах країни ‒ явище не звичайне. Там паради проводяться не часто і мають особливий сенс. Поготів особливий сенс мають паради на анексованій території. Тому з точки зору міжнародного права російський парад у Криму ‒ це загроза миру, це меседж агресорів: за нами сила, а значить і право.

Виведення військ, припинення політики сили

Президент США Дональд Трамп, оголосив про намір вивести частину військ із Німеччини, оскільки, за його твердженням, завданням американських солдатів є захист «життєво важливих інтересів США», а не боротьба з «нескінченними війнами» на чужих землях. Звертаючись до випускників військового вишу, Дональд Трамп сказав, що робота американського солдата полягає не у відновленні чужих країн, а у «міцному захисті своєї країни від ворогів». «Ми закінчуємо еру нескінченних воєн. Це не робота американських сил ‒ вирішувати старі конфлікти на далеких землях, про які багато хто навіть не чув», ‒ сказав президент Трамп.

Дональда Трампа за це рішення нещадно критикують як прихильники, так і опозиція. У конгресі США 22 законодавці від Республіканської партії у зверненні до президента наголосили, що виведення американських військ із Німеччини може нашкодити національній безпеці США та заохочує російську агресію. Це так, але приклад найсильнішої світової держави вражає ‒ США припиняє проведення політики сили. І це вже тенденція ‒ Дональд Трамп свого часу вивів американські війська з Сирії. Зв'язок очевидний: країна, яка не має традиції демонстрації сили на парадах, відмовляється і від проведення політики сили в міжнародній сфері.

Микола Семена – кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії​

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода