«Свої» в Україні. Хто такі кримські татари, караїми і кримчаки?

Колаж. Представники кримчаків, караїмів і кримських татар

Вони жили поруч з українцями століттями, але тільки тепер їх визнали «своїми». 23 липня набрав чинності закон «Про корінні народи України». Вперше такий статус, офіційно, отримали кримські татари, караїми і кримчаки як народи, сформовані в Криму. Вони мають право на самоврядування й можуть бути представлені у Верховній Раді. Україна зобов’язується захищати та розвивати їхню культуру і мову та гарантує їм захист від геноциду. Як спільне горе об’єднало кримських татар на півострові? Чому кримчаків масово убивали під час Другої світової війни, а караїмів ні? Якою мовою розмовляють, у що вірять і чим відрізняються всі ці народи?

Кримські татари

Довгий час нащадки тюркомовних племен, кримські татари, поділялися на гірських, степових і прибережних.

«Склався в степу в 13-му і 14 століттях найголовніший такий ось особливий субстрат кримських татар, який називається словом ногаї. У горах і на південному березі склалися інші два субетносу кримськотатарських: тати і ялибойлю», – пояснює історик із Криму Сергій Громенко.

Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України

«У нас, дійсно, найбільша така диференціація, якщо можна сказати, степова частина, гірська частина і південнобережна. От в мені є все. Така мішанина, тому напевно і фізично, да, є і трошки азійського, коли я посміхаюсь, виріз очей видає цю азійську частину. А так, загалом, так, італійсько-європейська напевно, да», – підтверджує слова істориків перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

У 15 столітті, під час заснування Кримського ханства, кримські татари сформувались як народ. Але остаточно всі регіональні відмінності між кримськими татарами стерла сталінська депортація 1944 року, вважають історики.

Коллаж, депортація кримських татар у 1944 році

Оце злиття і усвідомлення себе єдиною нацією сталося уже під час вигнання
Ігор Семиволос

«Оце злиття і усвідомлення себе єдиною нацією сталося уже під час вигнання, коли кожна з цих груп, остаточно, визначилася, як кримські татари. Я думаю, що ця спільна трагедія спільний біль вони в значній мірі цю роботу зробили», – припускає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Кримські татари, переважно мусульмани, належать до сунітської гілки ісламу. Мають власну культуру, свою кухню, зокрема, знамениті кримські чебуреки, окрему мову.

У середньовіччі кримські татари сприймали українців як своїх союзників, і це підтверджують тексти часів Кримського ханства.

Турки, скоріше розглядалися як конкуренти. Українці, наприклад, вважалися, за цією класифікацією, союзниками
Ігор Семиволос

«І от дивним чином, виявлялося, що, наприклад, турки, скоріше розглядалися, як конкуренти. Українці, наприклад, вважалися, за цією класифікацією, союзниками», – пояснює Ігор Семиволос.

Кримські татари надавали українцям притулок в часи утисків з боку Російської імперії.

«Українці – це вільні люди. Вони ніколи не сприймали рабства й кріпосного рабства. А коли прийшла вже Росія, на Лівобережну Україну, то вона, природно почала запроваджувати своє кріпосне рабство. Багато українців у пошуках кращого життя тікали до Кримського ханства. Вони одружувалися на урумках-християнках й залишалися жити в Кримському ханстві», – каже історик Гульнара Абдуллаєва.

Українці й кримські татари підтримували один одного і в 20 столітті.

Колаж, Михайло Грушевський, голова Української Центральної Ради УНР

Номан Челебіджіхан, голова Кримської Народної Республіки (1917–1918 роки)

Грушевський підтримував Номана Челебіджіхана  
Гульнара Абдуллаєва

«У 1917 році, коли вже була УНР, коли була Кримська Народна Республіка. Саме українці і кримські татари один-одного підтримували. Грушевський (голова Української Центральної Ради УНР) підтримував Номана Челебіджіхана (голова Кримської Народної Республіки 1917–1918 років). І коли обидва ці уряди були у вигнанні, вже в екзилі, вони підтримували тісні зв’язки, товаришували один із одним», – розповідає Гульнара Абдуллаєва.

Зараз кримські татари учасники Кримської платформи – дипломатичного майданчика, покликаного сприяти деокупації півострова.

Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу

Ми чітко знаємо, що наша боротьба тут, разом з українцями, за повернення Криму
Ахтем Чийгоз

«Ми перебуваємо у боротьбі. Ця боротьба змінювала не тільки Крим, змінювала й Україну. Ми живемо цією боротьбою. Ми опинилися тут, на материку не за своєю волею. І обов'язково додому повернемося, як повернулися колись за радянського режиму. Ми чітко знаємо, що наша боротьба тут, разом з українцями, за повернення Криму, за звільнення Криму обов'язково закінчитися нашою перемогою. Навіть не сумніваюся», – каже заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

За переписом населення 2001 року, в Україні живе 250 тисяч кримських татар.

Караїми

Споріднені з кримськими татарами, караїми, вирізняються своєю релігією. Вона схожа до іудейської, але все ж інша.

«Караїми, вони не визнають Талмуду, вони спираються на П’ятикнижжя і на Танах. І це одна із ключових відмінностей між класичними іудеями і караїмами», – пояснює Ігор Семиволос.

Чуфут-Кале

Чуфут-Кале – сакральне місце караїмів у Криму, тут розташовувалося стародавнє печерне місто. У Сімферополі є караїмська кенаса, тобто, церква, її реконструюють роками. Караїмський слід у Києві – це Будинок актора на вулиці Ярославів Вал. Раніше ця будівля теж була кенасою. У Мелітополі існують музей і товариство караїмів. Воно тісно товаришує з караїмами з Литви і Польщі. Після окупації Криму не підтримує офіційні зв’язки з караїмами на півострові.

Карам всі родичі. Нас так мало залишилося в світі
Олена Арабаджі

«Карам всі родичі. Нас так мало залишилося в світі. Ми б куди не поїхали, ми в 3-4 коліні знайдемо або свого брата або сестру», – розповідає засновниця Спілки караїмів України Олена Арабаджі.

Мелітополь, Запорізька область, члени товариства спілки караїмів України

У караїмів своя мова, свята, національний танець і кухня, відомі караїмські пироги. На відміну від кримських татар, караїми не були масово депортовані з Криму у 40-х роках 20 століття.

«У документах йшлося про кримських татар, караїмів і кримчаків спеціально не депортувати. Якщо ж таке і траплялося, то, іноді, за бажанням лівої п'яти майора. Іноді відпускали, бо зрозуміло, що це не кримські татари, а іноді і не відпускали», – каже історик Сергій Громенко.

Попри релігійну схожість з євреями, караїми уникнули масового знищення під час Другої світової війни.

Їм вдалося переконати, що вони караїми, а не просто інші євреї
Сергій Громенко

«Караїмські інтелектуали писали листи в Міністерство східних територій, приїжджали на зустріч з нацистськими чиновниками, і так, у підсумку, їм вдалося переконати, що вони караїми, а не просто інші євреї», – каже Громенко.

Нині караїми хочуть заснувати свій представницький орган в Україні, за аналогом Меджліса кримськотатарського народу.

Мелітополь, Запорізька область, Олена Арабаджі, голова й засновниця спілки караїмів України

«Засновуємо представницький орган за допомогою якого наша держава буде реалізовувати закон «Про корінні народи». Чому це важливо, тому що з нами тепер говоритимуть не як з окремими особами, а з нами будуть говорити, як з представниками корінних народів України», – каже Олена Арабаджі.

За переписом населення 2001 року, в Україні 1 200 караїмів.

Кримчаки

Кримчаки, найменший корінний народ Криму, визнаний законодавчо.

«Кримчаки – це саме ті, хто зберіг ось цю ось єврейську талмудичну традицію. Кримчаки це такий народ, який визначився, як класичні канонічні євреї», – пояснює історик Сергій Громенко.

Віра – причина масового знищення кримчаків у Другу світову війну в Криму. Нацисти прирівняли кримчаків до євреїв.

Крим, Сімферополь, Дора Піркова, заступниця голови товариства кримчаків у Криму, «Кърымчахлар»

В роки війни наш народ був розстріляний на 80%
Дора Піркова

«У роки війни наш народ був розстріляний на 80%, громади вже не було. Після війни залишилися тільки евакуйовані, і хто був на фронті», – розповідає заступниця голови товариства кримчаків у Криму «Кърымчахлар» Дора Піркова.

Десятий кілометр феодосійської траси, неподалік Сімферополя, – одне з двох місць жалоби кримчаків. Щороку в грудні тут покладають квіти і моляться на згадку про масові розстріли у грудні 1941 року. Тоді упродовж кількох діб німці розстріляли близько 18 тисяч осіб.

Крим, Сімферопольський район, місце жалоби кримчаків

«У рамках ось цієї нацистської політики були масові розстріли, й кримчаки становили абсолютну більшість серед розстріляних», – розповідає Сергій Громенко.

Колишнє компактне місце проживання кримчаків – Білогірськ. У них відмінні від інших корінних народів Криму національний одяг і кухня. У Сімферополі є власний історико-етнографічний музей. На материковій Україні товариств чи об’єднань кримчаків немає. За переписом населення 2001 року, в Україні мешкало 406 кримчаків.

Закон «Про корінні народи України» розкритикували в Росії. Володимир Путін порівняв його із законами Третього Рейху і назвав «зброєю масового ураження». Означення «корінні народи» в Росії не існує. Кримські татари, приміром, не мають у Росії спеціального статусу.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: США попередили союзників про можливе російське вторгнення в Україну