«Свої» в Україні. Хто такі кримські татари, караїми і кримчаки?

Вони жили поруч з українцями століттями, але тільки тепер їх визнали «своїми». 23 липня набрав чинності закон «Про корінні народи України». Вперше такий статус, офіційно, отримали кримські татари, караїми і кримчаки як народи, сформовані в Криму. Вони мають право на самоврядування й можуть бути представлені у Верховній Раді. Україна зобов’язується захищати та розвивати їхню культуру і мову та гарантує їм захист від геноциду. Як спільне горе об’єднало кримських татар на півострові? Чому кримчаків масово убивали під час Другої світової війни, а караїмів ні? Якою мовою розмовляють, у що вірять і чим відрізняються всі ці народи?

Кримські татари

Довгий час нащадки тюркомовних племен, кримські татари, поділялися на гірських, степових і прибережних.

«Склався в степу в 13-му і 14 століттях найголовніший такий ось особливий субстрат кримських татар, який називається словом ногаї. У горах і на південному березі склалися інші два субетносу кримськотатарських: тати і ялибойлю», – пояснює історик із Криму Сергій Громенко.

Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України

«У нас, дійсно, найбільша така диференціація, якщо можна сказати, степова частина, гірська частина і південнобережна. От в мені є все. Така мішанина, тому напевно і фізично, да, є і трошки азійського, коли я посміхаюсь, виріз очей видає цю азійську частину. А так, загалом, так, італійсько-європейська напевно, да», – підтверджує слова істориків перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

У 15 столітті, під час заснування Кримського ханства, кримські татари сформувались як народ. Але остаточно всі регіональні відмінності між кримськими татарами стерла сталінська депортація 1944 року, вважають історики.

Коллаж, депортація кримських татар у 1944 році

«Оце злиття і усвідомлення себе єдиною нацією сталося уже під час вигнання, коли кожна з цих груп, остаточно, визначилася, як кримські татари. Я думаю, що ця спільна трагедія спільний біль вони в значній мірі цю роботу зробили», – припускає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Кримські татари, переважно мусульмани, належать до сунітської гілки ісламу. Мають власну культуру, свою кухню, зокрема, знамениті кримські чебуреки, окрему мову.

У середньовіччі кримські татари сприймали українців як своїх союзників, і це підтверджують тексти часів Кримського ханства.

«І от дивним чином, виявлялося, що, наприклад, турки, скоріше розглядалися, як конкуренти. Українці, наприклад, вважалися, за цією класифікацією, союзниками», – пояснює Ігор Семиволос.

Кримські татари надавали українцям притулок в часи утисків з боку Російської імперії.

«Українці – це вільні люди. Вони ніколи не сприймали рабства й кріпосного рабства. А коли прийшла вже Росія, на Лівобережну Україну, то вона, природно почала запроваджувати своє кріпосне рабство. Багато українців у пошуках кращого життя тікали до Кримського ханства. Вони одружувалися на урумках-християнках й залишалися жити в Кримському ханстві», – каже історик Гульнара Абдуллаєва.

Українці й кримські татари підтримували один одного і в 20 столітті.

Колаж, Михайло Грушевський, голова Української Центральної Ради УНР

Номан Челебіджіхан, голова Кримської Народної Республіки (1917–1918 роки)

«У 1917 році, коли вже була УНР, коли була Кримська Народна Республіка. Саме українці і кримські татари один-одного підтримували. Грушевський (голова Української Центральної Ради УНР) підтримував Номана Челебіджіхана (голова Кримської Народної Республіки 1917–1918 років). І коли обидва ці уряди були у вигнанні, вже в екзилі, вони підтримували тісні зв’язки, товаришували один із одним», – розповідає Гульнара Абдуллаєва.

Зараз кримські татари учасники Кримської платформи – дипломатичного майданчика, покликаного сприяти деокупації півострова.

Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу

«Ми перебуваємо у боротьбі. Ця боротьба змінювала не тільки Крим, змінювала й Україну. Ми живемо цією боротьбою. Ми опинилися тут, на материку не за своєю волею. І обов'язково додому повернемося, як повернулися колись за радянського режиму. Ми чітко знаємо, що наша боротьба тут, разом з українцями, за повернення Криму, за звільнення Криму обов'язково закінчитися нашою перемогою. Навіть не сумніваюся», – каже заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

За переписом населення 2001 року, в Україні живе 250 тисяч кримських татар.

Караїми

Споріднені з кримськими татарами, караїми, вирізняються своєю релігією. Вона схожа до іудейської, але все ж інша.

«Караїми, вони не визнають Талмуду, вони спираються на П’ятикнижжя і на Танах. І це одна із ключових відмінностей між класичними іудеями і караїмами», – пояснює Ігор Семиволос.

Чуфут-Кале

Чуфут-Кале – сакральне місце караїмів у Криму, тут розташовувалося стародавнє печерне місто. У Сімферополі є караїмська кенаса, тобто, церква, її реконструюють роками. Караїмський слід у Києві – це Будинок актора на вулиці Ярославів Вал. Раніше ця будівля теж була кенасою. У Мелітополі існують музей і товариство караїмів. Воно тісно товаришує з караїмами з Литви і Польщі. Після окупації Криму не підтримує офіційні зв’язки з караїмами на півострові.

«Карам всі родичі. Нас так мало залишилося в світі. Ми б куди не поїхали, ми в 3-4 коліні знайдемо або свого брата або сестру», – розповідає засновниця Спілки караїмів України Олена Арабаджі.

Мелітополь, Запорізька область, члени товариства спілки караїмів України

У караїмів своя мова, свята, національний танець і кухня, відомі караїмські пироги. На відміну від кримських татар, караїми не були масово депортовані з Криму у 40-х роках 20 століття.

«У документах йшлося про кримських татар, караїмів і кримчаків спеціально не депортувати. Якщо ж таке і траплялося, то, іноді, за бажанням лівої п'яти майора. Іноді відпускали, бо зрозуміло, що це не кримські татари, а іноді і не відпускали», – каже історик Сергій Громенко.

Попри релігійну схожість з євреями, караїми уникнули масового знищення під час Другої світової війни.

«Караїмські інтелектуали писали листи в Міністерство східних територій, приїжджали на зустріч з нацистськими чиновниками, і так, у підсумку, їм вдалося переконати, що вони караїми, а не просто інші євреї», – каже Громенко.

Нині караїми хочуть заснувати свій представницький орган в Україні, за аналогом Меджліса кримськотатарського народу.

Мелітополь, Запорізька область, Олена Арабаджі, голова й засновниця спілки караїмів України

«Засновуємо представницький орган за допомогою якого наша держава буде реалізовувати закон «Про корінні народи». Чому це важливо, тому що з нами тепер говоритимуть не як з окремими особами, а з нами будуть говорити, як з представниками корінних народів України», – каже Олена Арабаджі.

За переписом населення 2001 року, в Україні 1 200 караїмів.

Кримчаки

Кримчаки, найменший корінний народ Криму, визнаний законодавчо.

«Кримчаки – це саме ті, хто зберіг ось цю ось єврейську талмудичну традицію. Кримчаки це такий народ, який визначився, як класичні канонічні євреї», – пояснює історик Сергій Громенко.

Віра – причина масового знищення кримчаків у Другу світову війну в Криму. Нацисти прирівняли кримчаків до євреїв.

Крим, Сімферополь, Дора Піркова, заступниця голови товариства кримчаків у Криму, «Кърымчахлар»

«У роки війни наш народ був розстріляний на 80%, громади вже не було. Після війни залишилися тільки евакуйовані, і хто був на фронті», – розповідає заступниця голови товариства кримчаків у Криму «Кърымчахлар» Дора Піркова.

Десятий кілометр феодосійської траси, неподалік Сімферополя, – одне з двох місць жалоби кримчаків. Щороку в грудні тут покладають квіти і моляться на згадку про масові розстріли у грудні 1941 року. Тоді упродовж кількох діб німці розстріляли близько 18 тисяч осіб.

Крим, Сімферопольський район, місце жалоби кримчаків

«У рамках ось цієї нацистської політики були масові розстріли, й кримчаки становили абсолютну більшість серед розстріляних», – розповідає Сергій Громенко.

Колишнє компактне місце проживання кримчаків – Білогірськ. У них відмінні від інших корінних народів Криму національний одяг і кухня. У Сімферополі є власний історико-етнографічний музей. На материковій Україні товариств чи об’єднань кримчаків немає. За переписом населення 2001 року, в Україні мешкало 406 кримчаків.

Закон «Про корінні народи України» розкритикували в Росії. Володимир Путін порівняв його із законами Третього Рейху і назвав «зброєю масового ураження». Означення «корінні народи» в Росії не існує. Кримські татари, приміром, не мають у Росії спеціального статусу.