Гість четвертого епізоду подкасту «Свої серед своїх» – Олександр Єрмаков, військовослужбовець центру медіакомунікацій Державної прикордонної служби України.
У подкасті Радіо Свобода спілкується із українцями та українками, які стали до лав Сил оборони України у російсько-українській війні. Попередні випуски можна послухати тут.
Your browser doesn’t support HTML5
У цивільному житті Олександр Єрмаков працював комунікаційним менеджером у «Центрі протидії корупції». З військовою справою пов’язав себе лише після повномасштабного вторгнення і спочатку був у територіальній обороні.
Зараз військовий їздить у відрядження до прикордонників на прифронтові території і знімає відео, які набирають по 500 тисяч переглядів у соцмережах.
Ніколи не хотів в армію
Олександр Єрмаков, як і мільйони інших українців, жив звичайним цивільним життям, не мав військового квитка і не планував служити в армії. Напередодні повномасштабного вторгнення мало читав новини і не особливо знав, що відбувається у світі.
«Прозріння», як каже хлопець, прийшло на новорічному корпоративі, коли колеги почали говорити про те, хто і що робитиме у випадку нападу російських військ. Хтось сказав, що піде у військкомат, і тоді Олександр вперше замислився про таку можливість.
Після новорічних свят у «Центрі протидії корупції» почали готуватися до нападу, частина команди переїхала на захід України.
«Напевно, частина колективу, в тому числі і я, трішки пальцем біля скроні крутили, мовляв: «Що ви робите, яка війна?». Нам купили кнопкові телефони, тому що, за легендою, вони довше тримають заряд і набагато краще ловлять сигнал, видали картку іншого оператора, вручили радіоприймач, щоб я міг слухати новини», – згадує Олександр.
Зрештою хлопець дізнався про ТРО, пішов у військкомат і 24 лютого мав проходити медкомісію.
Перші місяці в ТРО
Перші місяці своєї служби Олександр провів у ТРО. Сили територіальної оборони (ТРО) – окремий рід сил Збройних сил України. Частиною ЗСУ ТРО стали з 1 січня 2022 року, а до того це була частина бригад Сухопутних військ.
Люди, які тренувалися з ТРО у своїх регіонах, були резервістами. На початку повномасштабного вторгнення до лав ТРО вступили тисячі добровольців без жодного військового досвіду. Їх навчали і розподіляли на різні напрямки, в тому числі у зону бойових дій. Це дозволили вже після повномасштабного вторгнення. Часто траплялося, що солдати вчилися вже безпосередньо на полі бою.
У той час, коли тривали бої поблизу Києва, Олександр та його підрозділ охороняли об’єкти в столиці, стояли на блокпостах і часто виконували функції поліції.
Зрештою рота Олександра, з якою він служив у ТРО, також згодом потрапила на передову.
Його самого влітку 2022-го перевели у Державну прикордонну службу України.
«Розуміння, що я – мобілізований солдат і що для мене це історія більше, ніж на рік, прийшло до мене тільки через кілька місяців. Спершу хаос був, по документах ми ніде не проходили. Як я розумію, у перший місяць можна було легко здати зброю і сказати: «Все, я «пас», – розповідає Єрмаков.
Але йому не хотілося залишати службу, було відчуття, що він на своєму місці і робить корисну справу.
«Зараз на війні – найкращі люди країни»
Олександр служить у центрі медіакомунікацій Державної прикордонної служби України. Періодично він разом із колегами їздить на передову, аби записувати історії про службу прикордонників.
«Ця робота для мене – це можливість показати людям, як відбуваються бойові дії, які люди служать. Тому що от у Бахмуті – з ким ти не говориш, це дуже класна, освічена людина. Важливо показувати, що в нас зараз на війні – найкращі люди нашої країни», – пояснює військовий.
Невдовзі після запису цього епізоду Олександр дізнався, що рота ТРО, з якою він служив на початку, зазнала втрат під час бойового завдання.
«Під час розмови я сказав, що для мене досвід служби в ТРО романтичний. Він був для мене романтичним до моменту, коли мені скинули список поранених і загиблих з моєї роти. Я побачив десятки знайомих прізвищ. За якимось неймовірним збігом обставин наступного дня я опинився дуже близько до місця, де відбувався бій моїх хлопців. Ми з нашою знімальною групою натрапили на одну з їхніх машин. Вона стояла розбита на дорозі».
У подкасті Олександр Єрмаков детальніше розповів про:
- перші дні служби в Києві, власні емоції та усвідомлення того, що відбувалося на околицях міста під час боїв навколо нього;
- службу на півночі країни після звільнення цього регіону;
- про те, ким були люди, з яким служив та чому подобалося копати бліндажі;
- про те, як знайшов російські штани на Херсонщині;
- про те, як збирає сотні тисяч гривень на автомобілі та дрони для військових.
Подкаст «Свої серед своїх» – це розмови з військовими про їхнє життя до та після повномасштабного вторгнення, побут і мотивацію, волонтерів і цивільних, про ставлення до життя у відносно мирних містах та інтеграцію ветеранів, захват і розчарування під час та після служби.
Слухати подкаст можна на подкаст-платформах:
Електронна адреса проєкту: uapodcast@rferl.org
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Жаль – це найгірше, що може бути для військового». Подкаст «Свої серед своїх» із Михайлом Варваричем ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Я пішов служити для себе, тому що інакше б не зміг». Подкаст «Свої серед своїх» із Віталієм Ковальчуком