Про те, що Вашингтон застерігає Німеччину від участі в газпромівському проекті «Північний потік-2» і про те, як на це реагує Берлін, пише брюссельське інтернет-видання EUobserver. Тим часом, американська газета The Washington Post розповідає, що у Сербії будують «Путінську церкву» та готуются до приїзду господаря Кремля, «наче до візиту Папи Римського». Інше американське видання шукає відповіді на запитання – про що говорили віч-на-віч, без свідків, Трамп і Путін, і припускає, що мова йде про таємну змову.
Про реакцію офіційного Берліна на погрози санкціями газогонові «Північний потік-2» з боку представника американської дипломатії пише в статті «Німеччина насміхається над «незвичною» погрозою США на адресу російського газогону» брюссельське інтернет-видання EUobserver. Мова йде про нещодавній лист американського посла Річарда Ґренелла на адресу двох німецьких компаній, які беруть участь у фінансуванні газпромівського проекту.
У листі, який оприлюднила в неділю німецька газета Bild, йдеться про те, що необхідно «враховувати загрозу, яку несе цей проект для європейської енергетичної безпеки, а також зважати на удар по своїй репутації та, пов’язані з цим, санкційні ризики».
Причому, головна небезпека, цитує інтернет-видання лист американського дипломата, полягає в тому, що «Північний потік-2» допоможе Росії скоротити транзит газу до ЄС через Україну.
«Це означало б «усунення ключового стратегічного стримувального фактора проти агресивної поведінки Росії в Україні, коли Кремль активно підриває українську та європейську безпеку». Інший аргумент представника США полягав у тому, що це також допомогло б Росії скоротити постачання газу в країни Балтії, Польщу та інші колишні радянські держави в ім’я політичного шантажу.
«Російсько-німецький проект «перешкоджає» енергетичній диверсифікації ЄС, і такі країни, як Польща, справедливо побоюються «використання Москвою енергоресурсів як політичних і економічних важелів впливу», зазначив Ґренелл.
У той час, коли Єврокомісія також поділяє побоювання США і Польщі, Берлін далі реагує на це лише заявами, мовляв, подібні слова є «неприйнятним та
одностороннім посиленням тональності в трансатлантичних відносинах».
На це відреагував прес-секретар посольства США у Берліні Джозеф Джордоно-Шульц: «Компанії можуть вільно працювати над проектом «Північний потік-2», але ми даємо їм зрозуміти, що це може їх позбавити можливості брати участь у проектах США», – пише EUobserver, принагідно згадавши, що санкції з боку Вашингтона загрожують не лише німецьким компаніям-учасницям консорціуму «Північний потік-2» Uniper та Wintershall, а й італійським та швейцарським, зокрема Saipem та Allseas.
Переклад твіту: «Російсько-німецький проект перешкоджає енергетичній диверсифікації ЄС, і такі країни, як Польща, справедливо побоюються використання Москвою енергоресурсів як політичних і економічних важелів впливу»
Американська щоденна газета The Washington Post пише про те, що напередодні візиту президента Росії Володимира Путіна до Сербії в селі Банстол будують церкву, яка буде названа «Путінською церквою». Дружня з Росією країна вже має чимало «слідів» господаря Кремля: на його честь уже названі село, сливова самогонка, декілька кафе. «Тепер у нього буде й своя церква», – іронізує автор статті.
«Місцеві мешканці кажуть, що ця нова будівля є ознакою захоплення сербів Путіним та багатовікових братніх зв’язків між двома народами, що мають спільне коріння та православну релігію», – зауважує газета, додаючи, що оскільки Путін має цього тижня відвідати Сербію, мешканці Банстола з нетерпінням чекають, чи зможе він приїхати до церкви, як про це повідомляла місцева преса.
Водночас, американське видання пояснює, що історично тісні зв’язки Росії та Сербії за останні роки помітно зміцнилися, зокрема, з огляду на те, що Путін активізував свої зусилля для відновлення впливу Москви на колишні комуністичні держави Східної Європи.
«Зацікавленість Росії регіоном також пов’язана з його стратегічним розташуванням між Сходом та Заходом: з восьми сусідів Сербії, п’ять входять до НАТО, чотири є членами ЄС та ще два ведуть переговори щодо приєднання», – пише автор статті. «Напередодні візиту Путін отримав у Сербії церкву, названу його іменем». При цьому, Сербія виявилася вірною союзницею Росії навіть тоді, коли Белград формально прагне до членства в ЄС.
«Белград відмовився приєднуватися до західних санкцій проти Росії через Україну та пообіцяв не набувати членства у НАТО», – пише видання, звертаючи увагу на жарти місцевих демократичних сил, мовляв, до приїзду Путіна тут готуються, наче до візиту папи Римського.
Переклад твіту: «Напередодні візиту Путін отримав у Сербії церкву, названу його іменем»
Що сказав президент США Дональд Трамп російському президентові Володимиру Путіну на зустрічі віч-на-віч, коли їх ніхто не чув? На це запитання шукає відповіді американське видання The Atlantic.
«Путін постійно використовує соціальні мережі для того, щоб сіяти розбрат у Сполучених Штатах і в Західній Європі. Російський президент вважає, що він може впливати на результат виборів і викликати невдоволення, послаблюючи у такий спосіб своїх суперників і не сплачуючи при цьому жодної реальної геополітичної ціни. Насправді, заперечення Трампом непристойної ролі Росії у виборах лише підсилює підозру з приводу тих цілей, яких домагається Путін», – пише автор статті Франклін Фор.
На його думку, одним із значних результатів розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера є виявлення того факту, що росіяни та представники виборчого штабу Трампа почали говорити про «політичну синергію» ще в листопаді 2015 року, задовго до того, як хто-небудь міг подумати про те, що зірка «реаліті-шоу» може стати кандидатом на президента від Республіканської партії. Ще до початку розслідування Мюллера ФБР, як повідомляють, дійшло висновку, що стосовно президента Трампа слід провести контррозвідувальне розслідування, оскільки дані, що були в розпорядженні цього відомства, свідчили доволі переконливо: Трамп може бути агентом, який діяв за вказівкою Росії.
«Якою б не була остаточна правда про відносини Трампа з Росією, вона виявиться вкрай вигідною для Кремля. Трамп принижує значення вбивств критиків Кремля. Створюється враження, що він готовий визнати, що російська окупація Криму та Східної України є або доконаним фактом, або якоюсь незначною подією, з приводу якої Америці турбуватися не варто… Навіть санкції проти нерозлучних друзів Путіна тепер скасовують. Можливо, ми так і не знайдемо доказів таємної змови, проте, та змова, яка у всіх на виду, є найгіршим скандалом в американській політичній історії», – резюмує автор.
Переклад твіту: «Змова, яка у всіх на виду, є найгіршим скандалом в американській політичній історії»