Ігри «Газпрому» і стрибок цін в ЄС: що робити Україні?

Ціна природного газу на ринках ЄС б'є рекорди: це пов'язують із діями російського «Газпрому», зі світовим відновленням економіки після пандемії та зі зменшенням постачання блакитного палива з інших джерел. «Газова криза» в ЄС вже впливає на український ринок, попри обіцянки уряду не підвищувати тарифи для населення. Експерти, співрозмовники Радіо Свобода, закликають реагувати на галопування газових цін як на елемент газової війни Кремля проти Європи: санкціями, диверсифікацією та спільною політикою України та Заходу. Втім, частина фахівців радять Україні змінювати принципи ціноутворення: орієнтуватися не на європейські хаби, а на газ власного видобутку.

Оптові ціни на європейському ринку газу б'ють рекорди: в середині вересня вони перевищили 800 доларів за тисячу кубометрів, а 22 вересня – впритул наблизилися до 1000 доларів. Стрибок цін відбувається на тлі недостатньо заповнених газосховищ ЄС: на дві третини від їхнього обсягу, що нетипово мало для осіннього сезону.

Найменш заповнені – окремі газосховища в Німеччині: саме ті, які належать російському «Газпрому», найбільшому постачальнику газу в регіоні. Нині вони мають лише кілька відсотків блакитного палива від загального об'єму. Це вже дало підстави європейським медіа та частині західних політиків називати цю ситуацію штучно створеною, а галопування цін – наслідком втручання в газовий ринок Кремля.

В цій ситуації держдепартамент США закликав Росію наростити постачання газу до ЄС (через територію України), а речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков на це відповів, що ЄС має спершу закупити додаткові обсяги газу, а вже потім Росія його видобуватиме і постачатиме. ​

Стрибок цін на газ збігся в часі з добудовою російського газогону «Північний потік-2», який наразі перебуває під санкціями та ще не введений в експлуатацію. Тому низка експертів у розмові з Радіо Свобода оцінює ситуацію на ринку газу як «шантаж «Газпрому» задля прискорення запуску нової газової магістралі.

Тим часом екстремально дорогий газ напередодні холодів вже негативно впливає на низку галузей економіки ЄС, на розподіл фінансових ресурсів і на суспільні настрої.

Відчуває цей вплив і Україна, яка є частиною газового ринку Європи.

Дорогий газ: на що він вплине

Звичайні українці, побутові споживачі газу, які оформили річний тариф на нього, не відчують зміни цін, принаймні до наступного року.

На цьому наголошують українські енергетичні експерти. Один з них, Геннадій Рябцев, так охарактеризував ситуацію для Радіо Свобода:

«Для домогосподарств, переведених на річний тарифний план – ця ситуація не є загрозою. Для всіх інших споживачів – промисловості, бюджетних організацій, комунального сектору – це загрожує збільшенням боргів і неможливістю нормально функціонувати впродовж опалювального сезону».

Вихід Геннадій Рябцев бачить у зміні механізму ціноутворення в Україні – на ринку газу та енергоресурсів.

Однак не виключено, що постачальники газу, які нині не мають зарезервованих обсягів блакитного палива, купувати його дорожче та продавати населенню дешевше. На цей випадок Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг передбачила, що таких споживачів забезпечить «постачальник останньої надії» – НАК «Нафтогаз України».

В Україні газ є резервним паливом для теплоелектростанцій, які працюють на вугіллі. Нині запаси чорного золота на ТЕС є нижчими, ніж потрібно на цей сезон. Відтак експерти і частина політиків говорить, що може повторитися ситуація минулої зими, коли Україні бракуватиме вугілля, і вона покриватиме дефіцит електроенергії, спалюючи дорогий газ і зменшуючи його запаси у сховищах.

Газ також є основою для теплопостачання міст та ресурсом для частини виробництв, зокрема в хімічній та агропромисловій галузі. Раніше експерти прогнозували в коментарях Радіо Свобода, що перебої з імпортом газу з ЄС взимку можуть призвести до зупинки частини підприємств, а його подорожчання загалом – до зростання собівартості товарів та послуг і до прискорення інфляції.

Такий самий інфляційний ефект можуть мати додаткові бюджетні дотації для компенсації різниці в тарифах, про що вже свідчить досвід країн ЄС, які намагаються пом'якшити подорожчання газу за рахунок фінансових вливань.

Підвищений попит на газ в ЄС в іншій ситуації міг би означати збільшення доходів України від транзиту. Однак цього ефекту наразі немає, оскільки російський «Газпром» тримає транзит територією України на мінімальному рівні.

Це визнає керівник Оператора ГТС України Сергій Макогон.

За його даними, транзит російського газу через Україну до Європейського союзу за серпень склав 3,84 млрд кубометрів.

«Україна постійно пропонує додаткові транзитні потужності. Проте «Газпром» постійно відмовляється від них. Складається враження, що «Газпром» не лише стимулює подальше зростання цін на газ у ЄС, але й посилає вкрай прозорі сигнали до Європи, що додаткові обсяги газу можливі тільки через «Північний потік-2», – заявив Сергій Макогон.

З початку 2021 року російський транзит через Україну склав 29,46 мільярда кубометрів газу. Це на 15,3% менше, ніж за січень-серпень 2020 (34,8 мільярда кубометрів).

Причини «газової кризи»: не «Газпромом» єдиним

Експерти, опитані Радіо Свобода, вважають основною причиною стрибка цін на наз дії російської сторони:

• Поступове збільшення частки «Газпрому» на газовому ринку ЄС.
• Привчання частини європейського бізнесу(зокрема в Німеччині) до низьких цін на газ, як наслідок – зменшення попиту на газ з інших джерел.
• Мінімальні поставки російського газу до Європи влітку-восени 2021 року
• Викуп російськими трейдерами частини газу, який вже зберігався у сховищах Європи
• Незаповнення європейських газосховищ, які належать російському «Газпрому».
• Синхронізація підвищення цін на російський газ з падінням видобутку в Норвегії та зі зростанням попиту на скраплений газ на європейських ринках.

Російська сторона використала сприятливу ситуацію на ринку для тиску на Європу, вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Газпром» не сидить склавши руки, і повертає ситуацію на свою користь. Він створює щі більший штучний дефіцит – зокрема, не заповнюючи газосховища на зиму. І паралельно він не хоче замовляти українські транзитні потужності для доставки газу до ЄС, обмежує і поставки через Білорусь. Такі сигнали доходять до ринку, а він до них дуже чутливий», – пояснює Омельченко.

Про ці причини також говорить президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар:

«З одного боку «Газпром» рапортує, що він виконує контрактні зобов’язання та продає газу більше, ніж раніше продавав на європейському ринку. Але значна частина газу, який «Газпром» реалізує на європейському ринку, – це перекуплений і перепроданий там же його дочірніми компаніями, не виходячи за межі ЄС, – зауважує аналітик. – Найбільш імовірно, що каруселі відбуваються між низкою «родинних» підприємств, зареєстрованих в Швейцарії. З урахуванням цього, не дивно, що газпромівська карусель розігнала ціни на спотовому ринку Європи, майстерно вмонтувавши це в ринкові реалії».

Втім, є й інша позиція. Так, енергетичний експерт Геннадій Рябцев закликає «не абсолютизувати вплив «Газпрому» на ринок»:

«Ті, хто стверджують що Росія одноосібно підняла ціни – перебільшують можливості впливу «Газпрому» на газовий ринок ЄС. До того ж, цього року «Газпром» виходить на рекордні за історію обсяги постачання газу до Європи. Тоді як інші постачальники – Норвегія, Нідерланди, США – зменшують їх».

Саме в цьому, а також в особливостях ціноутворення на газ у Європі Геннадій Рябцев вбачає основні причини підвищення цін на блакитне паливо.

Загалом експерти виділяють кілька чинників, незалежних від «Кремля», які підганяють зростання газових цін:

• Зупинка на ремонт частини свердловин в Норвегії, яка є другим за обсягом постачальником газу до ЄС.
• Високий попит на газ країн Азії: вони пропонують високі закупівельні ціни, і постачання скрапленого газу переорієнтувалося з Європи на Азію.
• Відновлення світової економіки після пандемії, яке спонукає більший попит на енергоресурси.
• Відмова країн ЄС від вугільної та атомної генерації з екологічних міркувань: ці потужності частково заміщуються газом.

«Конфлікт між Австралією та Китаєм, збільшення попиту на скраплений газ в Китаї, Південній Кореї та В'єтнамі – всі ці події також відображаються на ціні газу в Європі»,– наголошує Володимир Омельченко.

Втім, Сергій Дяченко вважає, що ціни виросли саме тому, що цими чинниками скористалася російська сторона.

«Північноєвропейські країни зменшили постачання газу. І паралельно країни Південно-Східної Азії збільшили закупівлю скрапленого газу, тож Європа не змогла використати його для своїх потреб. Виник певний вакуум, і «Газпром» не побажав його компенсувати, прикриваючись тим, що нібито мав аварії на деяких газогонах. Втім, в Кремлі не надто приховують, що ці дії прив'язані до «Північного потоку-2», і що після його запуску вони готові збільшити поставки», – пояснює експерт.

Колишній координатор санкційної політики Державного департаменту США а нині аналітик дослідницького центру Atlantic Council Деніел Фрід заявив, що обмеження постачання газу до Європи з боку «Газпрому» є «силовою грою». І додав, що ця ситуація є нагодою для США та Німеччини показати, що їхня спільна позиція про недопустимість використання «Північного потоку-2» для тиску є реальною. ​

Зрештою, які виходи з кризи пропонують експерти?

Що робити?

Санкції проти російського «Газпрому», збільшення постачання скрапленого газу до Європи, купівля європейцями газу на українсько-російському кордоні (а не на кордоні з ЄС, як зараз), збільшення власного видобутку в Україні, енергозбереження та альтернативне паливо, більш активне використання українських підземних газосховищ та зміна механізмів ціноутворення на блакитне паливо – такі кроки радять експерти, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, а також представники газового сектору.

• Зруйнувати домінування «Газпрому» на європейському ринку

Те, що відбувається на газовому ринку ЄС – є «шантажем Росією Європи», так оцінює ситуацію в розмові з Радіо Свобода керівник «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко.

«Європа має зробити висновок, що їм не потрібно так залежати від Росії. Якщо країна може своїми діями так впливати на ринок – то це вже монополізм. «Газпром» довго підгодовував німецькі компанії дешевим газом, значно дешевшим, ніж він був для інших країн. Бачимо, що це може різко змінитися, залежно від кремлівських забаганок», – пояснює експерт.

Він згадує той факт, що для Європи трубопровідний газ був трохи дешевшим за скраплений, відтак регіон орієнтувався на поставки з Росії, й меншою мірою – на надходження скрапленого газу з різних країн світу. «Тепер ці дешевизна боком виходить», констатує Дяченко. І закликає ЄС визнати, що Росія є найменш надійним партнером щодо постачання газу.

Раніше такі оцінки щодо газу російського походження озвучувала міністр енергетики США Дженніфер Ґренгольм під час своєї зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським 31 серпня. ​

Для руйнування панівних позицій Росії на газовому ринку Європи президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар закликає США, ЄС та Україну запровадити спільні санкції проти «Газпрому».

«Потрібно ставити питання про санкціонування «Газпрому», – наголосив він. – Потрібно, щоб американці допомогли європейцям і Україні також покінчити з цією спецоперацією Кремля з деформації європейського газового ринку. Але це не є процес, який припиниться протягом днів, тижнів чи місяців. Тепер важливо, що переможе: сила європейського права чи газове лобі «Газпрому» в Європі».

Швидкого і однозначного виходу із ситуації наразі немає – про це говорять й інші експерти.

«Ситуацію, яка склалася роками – не можна вирішити миттєво. Потрібна системна робота – пояснює Радіо Свобода директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко – До того ж ЄС (передовсім Німеччина) прискорено закриває вугільні шахти та ТЕС, атомні електростанції. А це означає перехід на природний газ. Що робити? Передовсім Євросоюзу не треба панікувати. Це тимчасове явище, ціновий пік – мине. Але головне – щоб Євросоюз не покладав надії на «Газпром» та «Північний потік-2», збільшував інвестиції у відновлювані джерела енергії та у водневі проєкти, займався диверсифікацією постачання, зокрема за рахунок скрапленого газу».

• Диверсифікувати постачання

Збільшення частки газу з інших джерел зменшить можливості російського «Газпрому» впливати на ціни в Європі, наголошує Сергій Дяченко:

«Треба і далі диверсифікувати постачання. Очевидно, що американський скраплений газ буде зараз дуже в нагоді». Окрім США та інших традиційних постачальників скрапленого газу, Дяченко радити згадати про його африканських постачальників, а також Іран (може дати додаткові 100 мільярдів кубометрів на європейський ринок) та загалом Каспійський регіон.

Михайло Гончар в інтерв'ю «Главкому» зауважує, що вже є ознаки поступового повернення масових поставок скрапленого газу на європейські ринки.

«Навряд чи доводиться впевнено говорити, умовно кажучи, про сотню танкерів з американським скрапленим газом, які взимку надійдуть до Європи та врятують становище. «Газпром», заганяючи ціни на космічні висоти, наближає свій кінець. Тому що ціни на газ наближаються до цін на азійських ринках, тому танкери зі скрапленим газом, які пішли в Азію, повернуться знову на європейський ринок. Вже Індія та Пакистан відмовилися від покупки домовлених обсягів зрідженого газу внаслідок високої ціни», – пояснив експерт.

На ситуацію вже реагують інші великі постачальники газу: Норвегія та США. Норвезькі газовидобувники анонсують нарощування видобутку, який наразі зменшився через ремонт свердловин, а Сполучені Штати обіцяють європейським партнерам забезпечити їх скрапленим газом взимку.

Використати українські підземні газосховища – як запобіжник

Українські підземні сховища газу, найбільші в Європі, наразі заповнені майже на 19 мільярдів кубометрів (трохи менше, ніж на дві третини), повідомляє їхній оператор, АТ «Укртрансгаз». При цьому кількість іноземних компаній, які зберігають газ в Україні – зростає.

Більче-Волицьке ПСГ, найбільше газосховище в Україні, вміщує понад половину запасів, потрібних країні на зиму

В умовах «газової кризи» Україна здатна зберігати газ і для себе, і для європейських сусідів, маючи з цього фінансову вигоду. Наразі в українських сховищах тримають газ близько 100 іноземних компаній, загалом – понад 3,8 мільярда кубометрів, розповів керівник АТ «Укртрансгаз» Сергій Перелома:

«Це рекордний показник (кількість іноземних компаній, що зберігають газ в Україні – ред.). Але ми – на самому початку залучення компаній-нерезидентів для зберігання газу. На момент анбандлінгу (на початку 2020 року) в нас було лише 7 іноземних контрагентів та мізерні обсяги зберігання, а зараз їх – 107».

Зрештою, як показує досвід останніх двох років, іноземні компанії в підсумку продають більшість свого газу на території України, а отже, це додатково зменшує ризик дефіциту газу взимку, зауважує Сергій Перелома.

Він визнає, що більш активнее використання українських ПСГ європейцями може бути і певним запобіжником від зростання цін. Як працює цей механізм, уточнив у розмові з Радіо Свобода головний інженер АТ «Укртрансгаз» Володимир Рудко. За його словами, контрагенти закуповують блакитне паливо і розміщують його у сховищах, коли вважають ціни достатньо низькими. І навпаки: в період опалювального сезону відбір газу зі сховищ тим більший, чим вища на нього ціна на ринку, уточнює посадовець.

А як щодо потреб самої України? Накопиченого у ПСГ газу та газу власного видобутку вистачить для того, щоб перекрити будь-який негативний сценарій, наприклад – похолодання і одночасні перебої з транзитом. Зі свого боку, Сергій Дяченко уточнює, що цих потужностей вистачить для проходження середньостатистичної зими. Тоді як в умовах сильних морозів Україні треба буде значно більше газу на добу, ніж встигають «видавати» газосховища (140-160 мільйонів кубометрів на добу) та власний видобуток (близько 50 мільйонів кубометрів на добу). Якщо в цій ситуації припиниться імпорт газу до України, то доведеться відмикати від блакитного палива промислових споживачів, попереджає Сергій Дяченко.

• Змінити підходи до постачання газу та ціноутворення

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко закликає передавати газ європейським покупцям на українсько-російському кордоні, а не на кордонах ЄС.

На його думку, це зменшить дефіцит газу в Європі та обмежить можливості для маніпуляцій «Газпрому».

«Кремль каже, що... проблема в тому, що це європейські компанії відмовляються купувати газ. Це неправда. І це легко перевірити. Для цього «Газпром» має прямо зараз почати на своїй електронній платформі виставляти своїм європейським контрагентам пропозицію газу з точкою передачі на кордоні РФ-Україна. Тоді європейські контрагенти Газпрому зможуть самі забронювати транзит через Україну. На нашій стороні проблем точно немає, у нас все відкрито і доступно. Мало того, той факт, що«Газпром» це не робить, якраз вказує на те, що він зловживає своїм домінантним становищем на європейському ринку, штучно обмежуючи пропозицію і фактично блокуючи доступ третіх сторін до транзитних газопроводів», – наголошує Вітренко.

Зі свого боку, окремі експерти говорять, що треба переглянути сам принцип ціноутворення на блакитне паливо в Європі, а відтак і в Україні.

Таку думку висловив Радіо Свобода експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.

«Те, що в Україні називають ринковими цінами на газ в Європі – такими насправді не є. Це котирування, які відображають очікування учасників торгів первинними і вторинними інструментами на одному з європейських газових хабів (TTF – ред.) І котирування відображають факт нестачі на цьому ринку надлишків газу після реалізації довгострокових і середньострокових контрактів – пояснює експерт. – На жаль, ці котирування стали основою для визначення вартості газу і на внутрішньому українському ринку».

Геннадій Рябцев пропонує Україні орієнтуватися у ціноутворенні не лише на «спекуляції на одному з хабів ЄС», а на обсяги і вартість газу українського видобутку та іншими внутрішніми індикаторами, які відображають попит і пропозицію в Україні.​

• Енергозбереження

Україна споживає близько 30 мільярдів кубометрів газу на рік, і дві третини від цього обсягу видобуває самостійно. При цьому українська економіка є в рази більш енерговитратною, ніж економіки країн Євросоюзу, визнають експерти. Відтак, на їхню думку, енергозбереження та використання альтернативних видів палива може дати Україні змогу обійтися без імпорту і менше залежати від кризових явищ на регіональному газовому ринку.

Так, Сергій Дяченко радить паралельно дбати про енергозбереження та нарощувати український видобуток блакитного палива.

Цей шлях визнає і Володимир Омельченко.

«Україна має великі поклади газу – другі в Європі. Але це є стратегічний напрямок роботи. Що робити прямо зараз? Деякі уряди Європи намагаються вирішити це за рахунок бюджетних дотацій та кредитів. Схожим шляхом ідуть і в Україні: державне «Укргазвидобування», постачаючи газ для потреб населення і теплокомуненерго, призначає ціну втричі нижчу за ринкову», – визнає експерт.

Що з Україною?

• Україна накопичила у своїх підземних сховищах 18,6 мільярда кубометрів газу на зиму. Це менше, ніж торік (коли запаси сягнули рекордних 28 мільярдів).
• Проте за даними «Укртрансгазу», впродовж зими Україна витрачає з ПСГ в середньому 8-10,5 мільярдів кубометрів, а відтак, визнають у компанії, запаси є більш ніж достатніми.

Водночас рекордне подорожчання газу в Європі вже вплинуло на ціни на українському оптовому ринку цього ресурсу.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль запевняє, що Україна готова до опалювального сезону, і що тарифи на опалення зростати не будуть. Про це він сказав під час години запитань до уряду у Верховній Раді у п'ятницю, 24 вересня.

«До опалювального сезону країна готова. Технічна готовність регіонів вже становить понад 90 відсотків», – зазначив очільник уряду України. Він додав, що запаси газу в сховищах вже перевищують 18,5 мільярдів кубометрів, планомірно триває підготовка до їх збільшення. Як і минулого року, ми спокійно пройдемо цей період, країна буде з теплом», - запевнив прем'єр.

Прем'єр також зазначив, що тарифи на тепло та гарячу воду не мають зростати, а уряд допомагатиме в цьому місцевій владі.

«Ціна на газ для підприємств теплокомуненерго не зростатиме і залишиться на такому самому рівні – приблизно 7,4 гривні за кубометр, що дасть змогу не підвищувати тарифи на опалення та гарячу воду, а тарифи на електроенергію з 1 жовтня будуть знижені для більшості громадян, для інших залишаться незмінними», – пообіцяв Шмигаль.

Він додав, що Кабмін планує цього року виділити понад 30 мільярдів гривень на компенсацію підприємствам теплової комунальної енергетики різниці в тарифах.

«Урядом планується повністю виконати умови меморандуму, який було підписано минулої зими з усіма мерами міст, де є теплокомуненерго і де є заборгованість, яку було утворено в попередні періоди, до нашого (складу) уряду».

Тим часом, на тлі подорожчання газу в ЄС, пов'язаного з діями російського «Газпрому», 22 вересня Палата представників США погодилася додати до проєкту оборонного бюджету США санкції проти російського «Північного потоку-2», газогону в обхід України. Це рішення може ускладнити запуск російського газогону, але поставити під загрозу угоду щодо нього, досягнуту між адміністрацією президента США Джо Байдена і Німеччиною в липні. Втім, законопроєкт ше не став законом: він потребує схвалення в Сенаті та підпису президента Джо Байдена.