Культура написання поштової вітальної картки відходить у минуле. У сучасному світі більшість людей вітають рідних, друзів, знайомих з різними святами через інтернет. Втім, у другій половині ХІХ століття привітати поштівкою вважалося великим знаком уваги і пошанування. Люди вибирали листівки, враховуючи характер і смаки одержувачів.
Донині є кілька версій, коли саме з’явилась перша поштівка. Нібито в Англії ще наприкінці XVIII століття різдвяну картинку намалював один із митців і відправив другові. Говорять і про Шотландію, що різдвяні поштівки були у вітринах книгарень.
Працівник прусської пошти у 1865 році запропонував урядникам листування без конверта. Втім, ідею не сприйняли, мовляв непристойно, коли «усі могли б прочитати». Та все ж причина була бізнесова, бо листівка без конверта коштувала в рази дешевше. Невдовзі австро-угорський уряд підтримав таке листування.
Поштову картку випустили 1 жовтня 1869 року. Відтоді це стає комерційною справою і в усіх європейських країнах друкують вітальні листівки.
У Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові є унікальний фонд видатного оперного співака, героїчного тенора Модеста Менцинського. У ньому збережено понад 400 поштових карток, найбільше різдвяних, які отримав маестро з різних країн світу.
А в Національному музеї імені Андрея Шептицького є чудові різдвяні листівки із зображенням робіт української художниці Олени Кульчицької.
Листівка 1901 року, надрукована у Німеччині, але адресант був україномовним. На поштовій картці зображено сюжет на опери Ріхарда Вагнера. Зокрема, «Золото Рейну». Таке різдвяне привітання показувало визнання Модеста Менцинського, як найкращого виконавця партій опер Вагнера
Це була епоха сецесії і художники використовували багато різних прийомів: флористику і зображення гарних жінок.
Прекрасна пані оголошує 1902 рік, вдаряючи у дзвін
Жінки на різдвяних і новорічних листівках доволі часто зустрічаються на різдвяних поштівках початку ХХ століття
На початку ХХ століття на різдвяних поштових картках було багато золотого тону, щоб створити святковий настрій людині, яка читатиме і дивитиметься листівку.
Листівка початку ХХ століття із золотим тоном
У той час панувала культура поштової вітальної картки. Люди намагалися вибирати листівки, щоб не просто привітати зі святом, але щоб зображення несло певний підтекст.
Люди вибирали листівки з певним підтекстом
Поштівка 1903 року. Доволі нетипове зображення
Існувало багато сатиричних листівок.
Це німецька поштівка. Новий рік відганяє старий
1904 рік, мабуть, був роком свині. Доволі кумедно: панна і пан на даху зустрічають Новий рік, через коло перескакує свинка
Ось така доволі гламурна листівка теж мала прихильників
Українські вітальні листівки початку ХХ століття з використанням національної символіки, орнаментів.
Ця різдвяна листівка без дати відправлення. Вояк самотню сидить у лісі, поруч хрест. Він зустрічає Різдво на службі, далеко від родини. Можна собі уявити, що згадує свою хату і рідних. Таке символічне привітання, що свята не завжди можуть бути у колі родини. Модест Менцинський доволі часто зустрічав Новий рік і проводив Різдво далеко від дому
Такі листівки були притаманні початку ХХ століття
Листівка, яку відправили з Перемишля. Новий рік, 1 січня 1917 року
З Новим роком і новим щастям. Новорічне привітання
Веселих свят бажає панянка
Популярними були біблійні сюжети на Різдво.
Цю листівку отримав тато Модеста Менцинського – Омелян у 1905 році
Ще один біблійний сюжет на листівці першої половини ХХ століття
На старих поштівках використовували також казковий сюжет.
Дитина дивиться через вікно і бачить двох інших дітей, які мерзнуть на вулиці. Можливо, мрії дітей зігрітися і знайти родинне тепло і здійсняться на Різдво
Для новорічних і різдвяних листівок видавці використовували різдвяні символи, зображення колядників, тварин, янголят, новорічні прикраси, орнаменти.
Графіка, використана на поштівці
Зимовий пейзаж, церква – це ще один популярний сюжет на поштових картках
На початку XX століття новорічні і різдвяні листівки створювали українські видавці разом із художниками. Листівки малювали митці Осип Курилас, Антін Манастирський, Олена Кульчицька, Святослав Гординський, Ярослав Пстрак, Едвард Козак.
Різдвяна поштівка із зображенням малюнку Олени Кульчицької «Веселих свят»
Різдвяна поштівка Олени Кульчицької «Веселих свят»
Різдвяна поштівка Олени Кульчицької «Веселих свят»
Різдвяна поштівка Олени Кульчицької «Колядники»
У 1910-х роках на листівках були популярні роботи Ярослава Пстрака.
Різдвяна листівка українського художника першої половини ХХ століття Ярослава Пстрака
Найдавніша різдвяна поштова картка, яка збереглася в Музеї Соломії Крушельницької, датована 16 грудня 1899 року. Її відправили з Відня до Франкфурта. У цей час талановитий митець Менцинський навчався оперному співу у професора вокалу Юліуса Штокхаузена
Власне, це був «золотий час» українських поштових вітальних карток.
Українська православна церква (ПЦУ), а також Українська греко-католицька церква (УГКЦ) наразі святкують Різдво Христове 7 січня за юліанським календарем (так званим «старим стилем»). Глави ПЦУ і УГКЦ заявляють, що вони особисто не проти переходу на відзначення Різдва 25 грудня, але потрібна просвітницька робота, щоб більшість вірян цього захотіли.
Більшість православних церков світу, як і Римо-католицька церква та більшість протестантських церков, також святкують Різдво 25 грудня за сучасним григоріанським календарем чи новоюліанським. В Україні з 2017 року 25 грудня, як і 7 січня, є офіційним вихідним днем.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Різдво 25 грудня чи 7 січня? Коротка довідка ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Епіфаній спрогнозував, коли більшість українців святкуватимуть Різдво 25 грудня ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Коли святкувати Різдво: вибір між Москвою і Європою?