«Путін брехав нам в очі» – Держдепартамент про 2 роки великої війни

Юрі Кім, перша заступниця помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії

Радіо Свобода поспілкувалось з представницею Державного департаменту США, першою заступницею помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Юрі Кім щодо підтримки України та бачення ситуації після двох років великої війни.

– Оскільки допомога США Україні затримується в Конгресі, чи можна сказати, що Сполучені Штати фактично повністю призупинили допомогу Україні? Чи вони все ще надсилають певні ракети протиповітряної оборони з якихось запасів чи щось інше?

– У нас є коаліція з понад 50 країн. І ми працюємо разом, забезпечуючи, щоб допомога Україні, фінансова допомога, оборонна допомога тривала, навіть коли Конгрес США обмірковує наступні кроки щодо продовження допомоги США.

Є допомога, яка продовжує надходити Україні зі Сполучених Штатів
Юрі Кім

– Тобто деякі боєприпаси все ще передають?

– Є допомога, яка продовжує надходити Україні зі Сполучених Штатів, так.

– Чому досі тривають дискусії щодо надання Україні ракет великої дальності ATACMS?

– Ми хочемо дуже ретельно продумати всі наші варіанти, розглядаючи, як найкраще допомогти українцям. Ми хочемо розглянути всі юридичні наслідки, а також політичні наслідки. Тому я вважаю, що те, що навколо цих питань точаться дискусії, — це добре, а не погано. Це частина демократичного процесу.

Your browser doesn’t support HTML5

Коли дадуть F-16, ATACMS, Taurus? Зброя, що змінює хід війни

– Про які саме наслідки йде мова і які дискусії ведуться?

– Ми хочемо бути впевненими, що наша допомога не призведе до небажаних наслідків. Передбачуваним наслідком нашої допомоги є надання Україні можливості виграти війну, нав’язану їй Росією. Ми не хочемо бачити ситуації, в якій є руйнування чи інші непередбачені наслідки.

– Генеральний секретар НАТО Столтенберг нещодавно в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що, на його думку, Україна може використовувати F-16 або інші літаки на території Росії. Чи підтримують Сполучені Штати таку позицію?

– Позиція США була чіткою щодо використання допомоги США. І мені більше нічого додати з цього приводу.

Раніше США заявляли, що не заохочують і не дозволяють Україні атакувати територію Росії американською зброєю.
Занепокоєння щодо виборів, які наближаються в Росії, широко поділяють у всьому світі
Юрі Кім

Щодо російських виборів, чи бачите ви можливість, що їх результати, які для багатьох є майже очевидними, не будуть визнані?

– Думаю, що занепокоєння щодо виборів, які наближаються в Росії, широко поділяють у всьому світі.

– То чи очікуєте ви, що президент Путін буде визнаний новим президентом після цих виборів, чи, можливо, існує варіант, що Сполучені Штати не визнають його і ми матимемо таку ж ситуацію, як із білоруським так званим президентом?

– Я не думаю, що будуть телефонні дзвінки з привітаннями. Але ми будемо продовжувати працювати з тим керівництвом, яке є.

– Ваші колеги з країн Східної Європи наполягають, що Захід насправді боїться перемоги України. Чи згодні з таким твердженням?

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський в інтерв’ю популярному серед республіканців каналу Fox News заявив про «критичну важливість» допомоги США
Наша мета – щоб Україна виграла війну
Юрі Кім

– Абсолютно ні. Сполучені Штати чітко висловлюють нашу мету щодо цього. Наша мета – не просто дати можливість українському народу вистояти проти наступу Росії. Наша мета – щоб Україна виграла війну.

Це критично важливо не лише для незалежності українського народу, але й для миру та безпеки Сполучених Штатів, наших союзників по НАТО та інших країн у всьому світі. Ось чому ми маємо цю коаліцію з понад 50 країн з усього світу, які безупинно працюють над тим, щоб Україна мала те, що їй потрібно для перемоги у війні.

– Ми наближаємось до початку третього року повномасштабного вторгнення, яким ви бачите розвиток ситуації?

– Давайте подивимось, як ми дійшли до 24 лютого 2022 року. Де ми були відтоді і куди ми хочемо прийти. Ми почали з ситуації, в якій Сполучені Штати бачили чіткі ознаки дій Росії, які вказували на повномасштабне вторгнення в Україну, яке базувалося на окупації Луганська та Донецька. І, звісно, її попередня так звана анексія Криму.

Путін брехав нам в очі
Юрі Кім

Ми дуже серйозно поставилися до цих дій. Росіяни зробили вигляд, що це не так. Путін брехав нам в очі і казав, що не має наміру нападати на Україну. Таким чином ми чітко бачимо, що слід звернути увагу на дії, а не слова. Я думаю, що розрахунок був на те, що Зеленський утече, що український народ капітулює, але він залишився. І український народ вистояв понад усі очікування.

Крім того, я думаю, що на порядку денному Путіна була спроба розвалити НАТО. Натомість він отримує двох нових членів, які в іншому випадку навіть не прагнули б вступити до НАТО. Отже, ми бачимо розширення, а не скорочення.

Він також намагається розколоти міжнародну спільноту. Натомість отримав коаліцію з понад 50 країн світу, які розуміють небезпеку, яку представляє путінська Росія через незаконне захоплення Криму, спробу вторгнення в Україну та інші дії, які відбулися раніше.

Ви краще за мене знаєте, що дії Путіна проти України були здійснені після дій проти Грузії. Росія продовжує утримувати понад 20% території Грузії. Вона намагається встановити маріонеткові режими в інших місцях. Ви тільки подивіться на Білорусь. Тож на периферії Росії всі колишні республіки Радянського Союзу сплять з одним оком відкритим. І хто їх може звинуватити?

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Фукуяма: майбутнє України вирішуватиметься на американських виборах
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи може війна РФ проти України завершитися вже цього року?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: НАТО змінює підхід? Ексклюзивне інтерв'ю Радіо Свобода із Єнсом Столтенбергом
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЄС ухвалив 13-й пакет санкцій проти Росії напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.