Комісія США з міжнародних релігійних свобод оприлюднила черговий звіт про стан цих свобод у світі. У ньому, зокрема, Державному департаментові США рекомендовано внести Росію до списку «країн, що викликають особливе занепокоєння». Причина – не тільки в подальшому погіршенні стану з релігійними свободами в Росії, а й те, що до таких дій Москва вдається і на окупованих територіях України – в Криму і на частині Донбасу.
Росія в цьогорічному звіті Комісії США з міжнародних релігійних свобод, який стосується ситуації за 2019 рік, опинилася серед 14 країн світу, що їх, на думку комісії, Державний департамент США мав би залічити до списку «країн, що викликають особливе занепокоєння». Підстава – те, що їхні уряди здійснюють або терпимо ставляться до «систематичних, постійних і кричущих порушень» релігійних свобод.
У звіті згадані тільки ті держави чи недержавні утворення, які, за даними комісії, здійснюють чи не припиняють такі порушення – у цьогорічному документі їх загалом 35. України серед таких порушників немає. Але становище на окупованих частинах української території – в Криму й на частині Донбасу – потрапило до розділу щодо Росії.
Російські порушення в Криму й на Донбасі
Зокрема, мовиться в звіті, в окупованому Росією Криму «окупаційна влада продовжувала насаджувати репресивні російські закони і заходи в регіоні, що призвело до переслідувань за мирну релігійну діяльність і заборон на групи, що були легальними в Криму за українським законодавством». 2019 року правоохоронці здійснювали масові арешти політично активних кримських татар, яких обвинуватили у членстві в забороненій Росією ісламській партії «Хізб ут-Тахрір». Багатьом із них загрожують тривалі терміни ув’язнення.
Також 28 червня 2019 року окупаційна влада захопила і закрила собор Святих Володимира і Ольги в Сімферополі, головний собор Православної церкви України в Криму.
Її віряни повідомляють, що з часу окупації ПЦУ зазнає систематичних переслідувань через те, що її сприймають як пов’язану з українським націоналізмом. Зокрема, йдеться про конфіскацію церковного майна і залякування священнослужителів і вірян. А 6 листопада 2019 року суд у Євпаторії на заході Криму наказав знищити каплицю ПЦУ.
На сході ж України, на окупованій частині Донбасу, російські сепаратисти здійснюють дискримінаційну релігійну політику, яка створює привілеї для Московського патріархату Російської православної церкви, мовиться у звіті. Бойовики угруповання «ЛНР», підтримувані Росією, по суті заборонили всі релігійні організації, які не отримали від них реєстрації до 15 жовтня 2018 року. До них потрапили всі протестантські громади, «Свідки Єгови» і ПЦУ. А 26 листопада 2019 року «ЛНР» заборонило 12 баптистських книжок як «екстремістських» – серед них і російський переклад Євангелія від Івана.
Росія має «особливо непокоїти» – комісія
Проблеми на окупованих територіях України – далеко не єдині для Росії: їх не бракує і в самій країні. Як мовиться у звіті, протягом 2019 року становище з релігійними свободами в Росії продовжувало погіршуватися. Влада країни продовжила переслідувати так звані «нетрадиційні» релігійні меншини штрафами, затриманнями і кримінальними звинуваченнями під приводом боротьби з екстремізмом. Таким чином, зокрема, 2019 року в Росії посилили переслідування «Свідків Єгови», яких заборонили як «екстремістську» організацію ще 2017-го.
Також російська влада продовжувала застосовувати закони проти екстремізму для переслідування деяких течій мусульман, а ще саєнтологів (це вчення у США залічують до релігійних).
Окрема згадка у звіті – про Північний Кавказ, зокрема ж Чечню, де силові структури діяли безкарно, арештовуючи і викрадаючи осіб, підозрюваних навіть у непрямій причетності до ісламістських повстанців, і залякували мусульман під час молитов, мовиться у звіті.
Відтак Комісія США з міжнародних релігійних свобод рекомендує владі США визнати Росію «країною, що викликає особливе занепокоєння», відповідно до американського Акту про міжнародні релігійні свободи.
Серед рекомендацій – санкції і закон про підтримку релігійних свобод в окупованих частинах України
Також Вашингтонові рекомендують накласти санкції на урядові агентства і посадовців Росії, відповідальних за грубі порушення релігійних свобод, заморозивши їхні активи у США і/або заборонивши їм в’їзд до США.
Крім того, комісія рекомендує владі США співпрацювати з європейськими союзниками, щоб за допомогою громадських кампаній, дипломатії і цілеспрямованих санкцій чинити тиск на Росію, щоб змусити її покласти край зловживанням релігійними свободами, звільнити релігійних в’язнів сумління і дозволити створення постійного міжнародного моніторингу в окупованому Криму.
Конгресові США комісія рекомендує ухвалити законодавство, що засудило б погіршення ситуації з релігійними свободами в Росії і наголошувати на брифінгах і слуханнях на тому, що російська влада не приводить своє законодавство щодо релігії й екстремізму у відповідність із міжнародними стандартами прав людини. Також, вважає комісія, Конгрес мав би ухвалити Акт про підтримку релігійної свободи в Україні, який має закликати президента США, визначаючи належність Росії до переліку «країн, що викликають особливе занепокоєння» з огляду на стан релігійних свобод, узяти до уваги і порушення Росією релігійних свобод в окупованому Росією Криму і контрольованій Росією частині Донбасу (проєкти цього закону наразі перебувають на розгляді обох палат Конгресу).
Рекомендації – ще не вказівка
Рекомендації Держдепартаментові від Комісії США з міжнародних релігійних свобод залишаються лише рекомендаціями. Адже ця незалежна надпартійна федеральна урядова комісія не має у США владних повноважень. Зокрема, щодо Росії вона вже не вперше рекомендує залічити цю державу до «країн, що викликають особливе занепокоєння» – але, всупереч цим рекомендаціям, Державний департамент США продовжує утримувати Росію в другому переліку менших порушників – «списку для спеціального спостереження».
Загалом у світі ця комісія рекомендує внести до списку «країн, що викликають особливе занепокоєння», 14 держав; із них у цьому списку Держдепартаменту є лише дев’ять, а ще п’ять, серед них і Росія, там відсутні. Перебування в цьому списку, серед іншого, означає й санкції за ці порушення.
За пропозицією комісії, до списку мали б потрапити В’єтнам, Еритрея, Індія, Іран, Китай, М’янма, Нігерія, Пакистан, Північна Корея, Росія, Саудівська Аравія, Сирія, Таджикистан і Туркменистан. Росію комісія пропонує до цього списку ще з 2017 року, але поки безрезультатно.
До «списку для спеціального спостереження» комісія пропонує 15 держав; у чинному нині списку Держдепартаменту є тільки чотири з них. Зате в ньому є Росія, яку вперше внесли туди 2018 року і підтвердили 2019-го – всупереч рекомендаціям Комісії США з міжнародних релігійних свобод. Наявність у цьому списку ніяких санкцій чи інших покарань не передбачає.
Іще один пропонований список – недержавних «утворень, що викликають особливе занепокоєння» їхніми порушеннями релігійних свобод. Усі вони зараз – це войовничі ісламістські угруповання, що діють у Сомалі, Нігері, Ємені й Афганістані, і комісія радить внести до нього п’ять таких угруповань, що вже є там, і ще одне сирійське.
За даними комісії, протягом 2019 року у світі сталися значні зміни в царині релігійних свобод, серед яких були значний прогрес і відчутні поліпшення в Судані й також важливий поступ в Узбекистані, а натомість різка зміна на гірше в Індії. Загалом, як заявив голова комісії Тоні Перкінз, міжнародна релігійна свобода у світі 2019 року «перебувала на висхідній траєкторії».
Державний департамент США, а саме його Управління міжнародних релігійних свобод, так само щороку публікує свої власні звіти про стан релігійних свобод у світі – зазвичай улітку; найближчий має вийти наступними місяцями. У них, на відміну від звітів Комісії США з міжнародних релігійних свобод, аналізується стан цих свобод у кожній країні світу, тоді як комісія відбирає тільки найбільших порушників.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «У боротьбі проти ПЦУ Москва ще більше заганяє себе у пастку»