«Справа про мільйони Путіна в Швейцарії»: про покарання, «безстрашного суддю» та музику

30 березня Окружний суд Цюриха виніс вирок у справі, яку журналісти уже давно охрестили «справою про мільйони Путіна в Швейцарії». Банкірів, які, за даними слідства, допомагали ховати ці мільйони на рахунках у швейцарських банках, офіційно визнано винними.

«Сьогодні (30 березня – ред.) прокурор у Швейцарії домігся обвинувального вироку в кримінальній справі про російські гроші. Це винятково», – не приховує захвату відомий швейцарський журналіст, член Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів ICIJ Олівер Зільман. Він відчуває історичність моменту.

Олівер Зільман

«Це мало кому вдається, щоб стосовно російських грошей було відкрите кримінальне провадження. Бо, як правило, щоб це зробити, потрібні докази з Росії. Але якщо ви хочете притягнути до відповідальності оточення Путіна, ви, очевидно, не отримаєте жодних доказів з Росії», – зауважує Зільман.

Окружний суд Цюриха

«Смішне покарання»

Утім, покарання виглядає аж занадто безболісним як на такий великий резонанс, кажуть фахівці. Банкірів просто оштрафують, і то не факт. Зокрема, Роману Абдуліну, виконавчому директору швейцарського офісу російського «Газпромбанку», призначили штраф розміром приблизно 540 тисяч швейцарських франків. Але якщо він і ще троє його колег упродовж наступних двох років не скоять нічого протиправного, то не треба буде взагалі нічого платити.

«І ви скажете: яке ж смішне покарання! Це справді так. Але банкірів не обвинувачували у відмиванні грошей. Тоді б їм загрожувало реальне ув’язнення від трьох до п’яти років. Стаття, яку їм інкримінували, значно м’якша. Йдеться лише про те, що вони погано робили свою справу, bad banking», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода швейцарський професор кримінального права і експерт з протидії корупції Марк Піт.

Марк Піт

Саме він на початку 1990-х був одним із тих юристів, хто розробляв законодавство Швейцарії з протидії відмиванню грошей, зокрема й статтю, за якою засудили банкірів швейцарського «Газпромбанку».

«Якщо б прокурори прямо звинуватили цих банкірів у відмиванні грошей з реальним тюремним терміном, вони б з більшою ймовірністю програли цю справу. І це було б набагато гірше», – пояснює Марк Піт.

Хто замовив музику?

У цій історії багато грошей і багато музики, пояснюють фахівці.

Судили чотирьох банкірів – трьох росіян і одного швейцарця. Всі вони працювали у швейцарському відділенні російського «Газпромбанку», троє – на керівних посадах. Усіх звинувачують у, на перший погляд, не дуже серйозному злочині: не достатньо пильно придивилися до особи клієнта і не дослідили, звідки в нього мільйонні статки. А саме: у 2014 році вони відкрили в Цюриху 2 рахунки для російського диригента та віолончеліста Сергія Ролдугіна, друга дитинства і кума російського президента Володимира Путіна. Через ці рахунки упродовж двох років пройшло щонайменше 50 мільйонів швейцарських франків, йдеться в обвинувальному висновку. І це при тому, що сам Ролдугін офіційно – лише музикант. І в 2014 році в коментарі для New York Times заявив, що він – точно не бізнесмен і не володіє мільйонами.

Сергій Ролдугін

Тоді як диригентська паличка і віолончель змогли принести такі багатства? Чи хто насправді замовив цю музику? Міжнародним журналістам-розслідувачам персона цього «простого» музиканта відома дуже давно – щонайменше після витоку «Панамського архіву» в 2016 році.

«Ми роками працювали, щоб довести, що за персоною Ролдугіна стоїть російська еліта і особисто президент Путін. І сьогодні (30 березня – ред.) суддя чітко сказав, що пан Ролдугін не є справжнім власником рахунків у швейцарських банках. Тобто сьогоднішній вирок, по суті, підтверджує «Панамські документи», – каже Олівер Зільман.

«То справжні власники цих швейцарських рахунків сидять у Кремлі?» – запитують журналісти прессекретаря засуджених банкірів Рето Джюдічетті.

Рето Джюдічетті

«Я не можу цього виключати, але і не впевнений в цьому. Я можу сказати лише те, що мені незрозуміло, як суддя дійшов висновку, що пан Ролдугін не є справжнім власником цих рахунків», – каже пан Джюдічетті і наголошує, що цей вирок має «великі особисті наслідки для усіх чотирьох обвинувачених і сьогодні не найкращий день для них».

Рето Джюдічетті (у центрі)

«Зрозумійте, у нас зараз багато проблем»

Хоча ще зранку, перед оголошенням вироку, Роман Абдулін, голова швейцарського «Газпромбанку», багато усміхався. Але жодних коментарів пресі. Фото- і відеозйомка у цьому судовому процесі заборонена. А швейцарські медіа навіть не мають права називати цих банкірів поіменно. На засіданні 8 березня вони просили російськомовного перекладача і скаржилися, що ця справа зашкодить їхній кар’єрі і їм важко буде знайти роботу, щоб прогодувати свої сім’ї.

Суддя Себастіан Аеплі, якого називають «безстрашним і байдужим до титулів і гучних імен», цікавився умовами їхнього проживання. Виявилось, що один із засуджених заробив понад мільйон швейцарських франків у 2020 році. Окрім резиденції у Швейцарії, деякі з них мають також житло в Москві. Проти них також тривають провадження у Федеральному міністерстві фінансів. І це також пов’язано з «мільйонами Путіна» в швейцарському «Газпромбанку». Адвокати тим часом намагалися переконати суд, що у російського президента – «багато фаворитів», і віолончеліст Ролдугін, як один з «фаворитів» Путіна, справді може бути просто багатим.

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і Сергій Ролдугін, Кремль, Москва, Росія, 22 вересня 2016 року

З жовтня минулого року «Газпромбанк» у Цюриху перебуває на етапі згортання своєї діяльності. Але там досі кипить робота. Світяться вікна, на парковці – багато чорних авто. Охоронець на вході каже: «Банк працює». Але табличку «Gazprombank Schweiz», яка все ще висить на фасаді, сфотографувати не дозволяє: «Зрозумійте, у нас зараз багато проблем».

Швейцарське відділення російського «Газпробанку» (зараз на етапі ліквідації)

Швейцарське відділення російського «Газпробанку» (зараз на етапі ліквідації)

Проблеми почалися саме після офшорного скандалу з «Панамськими документами», де фігурували і Ролдугін, і «Газпромбанк». Швейцарська служба фінансового нагляду (Finma) почала розслідування і у 2018 році дійшла висновку, що банк порушив «зобов'язання належної обачності, передбачене законом Швейцарії про протидію відмиванню грошей» у період з 2006-го до 2016 року. «Газпромбанк» оштрафували і заборонили їм приймати нових приватних клієнтів.

«Ми ж – у місті банків, а банкіри не вміють працювати»

Заповідь кожного банкіра: «Know your customer!» («Знай свого клієнта!») чомусь не спрацювала в одній з фінансових столиць світу, Цюриху. Коли Росія анексувала Криму і почалися бойові дії на сході України, у Швейцарії безперешкодно відкривалися рахунки для близького друга Путіна і банкіри вдали, що не знають, хто такий насправді Сергій Ролдугін.

«І от у суді Цюриха прокурори, так би мовити, загравали з законом: начебто, дивіться, ми ж – у місті банків, а банкіри не вміють працювати! Хоча всім зрозуміло, що у цій справі йдеться не про банківську недбалість, а про гроші Путіна», – каже Марк Піт.

«Прокуратура вітає сьогоднішнє рішення суду, – коротко коментує молодий прокурор у справі Ян Хоффманн. – Це важливий сигнал про те, що банки повинні дотримуватися вимог закону про боротьбу з відмиванням грошей».

Ян Хоффман

В обвинувальному висновку згадується і президент Росії, який офіційно має дохід лише в 100 тисяч швейцарських франків, а неофіційно – величезні активи, якими керують близькі до нього люди. Там також описано, як компанії, створені на ім’я Ролдугіна, насправді засновувались топ-менеджерами банку «Росія» – «головної скарбниці Кремля».

«Швейцарцям бракує відваги»

Але чи означає сьогоднішній вирок, що Швейцарія тепер так само відверто і впевнено візьметься за інші російські активи, що осіли в тутешніх банках? Йдеться про щонайменше 150 трильйонів франків. Швейцарські експерти не дуже оптимістичні.

«Банки можуть сказати: але ж не всі ці 150 трильйонів підпадають під санкції! Вони заморозили лише 7,5 трильйонів і зупинилися. Складність полягає в тому, що санкційні списки розростаються. Спершу там були сотні осіб, а тепер тисячі. Тому можна очікувати, що згодом більше російських активів буде заморожено. Але, звісно, ті, кому є чого боятися, уже зняли гроші з рахунків і поїхали в Дубаї», – пояснює Марк Піт.

За словами Олівера Зільмана, сьогоднішній вирок буде стримувати швейцарські банки і юристів від співпраці з росіянами. «Але, на жаль, я не думаю, що він змінить санкційну політику швейцарського уряду».

Те, що банкірів визнали винними, – заслуга Окружного суду Цюриха, бо там – «безстрашні люди», вважає Марк Піт.

«Федеральна прокуратура Швейцарії має не дуже гарну репутацію, і я думаю, вони б провалили цю справу. Бо треба бути безстрашним, щоб застосувати усі юридичні механізми до когось, хто має стосунок до політики. А людям у Швейцарії часто бракує відваги», – вважає він.

Чи вистачить відважних людей в інших швейцарських судах, зокрема апеляційних? Швидше за все, банкіри уже майже ліквідованого «Газпромбанку» оскаржуватимуть вирок Окружного суду Цюриха. І, згідно з законом, можуть подавати апеляцію двічі.