Що не так зі справою Порошенка і чому прокуратура «дала задню»

Масові протести в центрі Києва, заяви про неприпустимість політичних переслідувань від західних дипломатів та навіть від українських політиків й експертів, які послідовно критикували Петра Порошенка в час його президентства. Таким був контекст засідання Печерського суду столиці щодо обрання запобіжного заходу п'ятому президенту України, а нині народному депутату. Закінчилося тим, що прокуратура вже не пропонує брати опозиційного політика під варту, частину проваджень, у яких фігурує експрезидент, вона взагалі закрила, а сам суд перенесли на липень.

Радіо Свобода навело ключові факти про кримінальні провадження щодо Порошенка, а також зібрало думки експертів і політиків про них.

У чому підозрюють Порошенка

Нинішній народний депутат Петро Порошенко, ще будучи президентом України, у 2018 році нібито «схилив» голову Служби зовнішньої розвідки (в той час її очолював Єгор Божок – ред.) до перевищення службових повноважень.

«Народний депутат підозрюється у тому, що, будучи президентом України, у 2018 році шляхом видання явно злочинного наказу схилив військову службову особу – голову Служби зовнішньої розвідки України до перевищення ним влади та службових повноважень... (ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 41 ч. 4 ст. 426-1 КК України)», – повідомили в Офісі генпрокурора 10 червня, у день вручення Порошенкові підозри у цій справі.

Один із адвокатів Порошенка Ілля Новіков припустив, що може йтися про підозру через призначення першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.

«Ця справа була сформульована так, що Порошенко начебто з метою вкрасти гроші, тобто заробітну платню Семочка, призначив його в обхід процедури на цю посаду. Це абсурд. Колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка вже говорив, що це «юридичний треш». Так воно і є насправді», – заявив адвокат.

Сергій Семочко – фігурант кількох скандалів: так, програма «Наші гроші» виявила в родини розвідника майно в анексованому Росією українському Криму, а також – російське громадянство.

Окрім того, НАБУ порушило проти нього справу за «незаконне збагачення». Зрештою у квітні 2019 року тодішній президент України Петро Порошенко звільнив Семочка з посади.

Запобіжний захід Порошенкові мав обирати суддя, який раніше судив опонентів Януковича

Засідання Печерського суду, яке мало обрати Порошенкові запобіжний захід у «справі Семочка», призначили на 18 червня, на 15:15.

За розподілом справу випало слухати судді Сергію Вовку. Це ім'я відоме всім, хто стежив за резонансними судовими процесами останнього десятиліття в Україні: за рішення та дії Вовка за ним закріпився епітет «скандальний», ідеться в досьє, зібраному на нього Радіо Свобода.

• 2011 рік – перша справа, яка зробила суддю Вовка відомим: він визнав працівників Центру зайнятості винними в отриманні хабаря на суму 7 мільйонів доларів: ішлося про 30 кілограмів золота. Попри доведену в суді провину, Сергій Вовк призначив символічне покарання: два роки випробувального терміну.
• Після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича суддя Вовк судив одного з опонентів експрезидента – колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Серед епізодів справи – звинувачення у нібито незаконній організації Юрієм Луценком святкування Дня міліції для працівників МВС.
• 2012 рік – Сергій Вовк оголосив Луценкові вирок: 4 роки в'язниці.
• Того ж року суддя Вовк засудив до п'ятирічного ув'язнення колишнього очільника Міноборони Валерія Іващенка за те, що він нібито незаконно підписав план санації Феодосійського судномеханічного заводу. ЄСПЛ визнав цей судовий процес політично мотивованим.
• Щодо Вовка тривали кримінальні провадження: його звинуватили в ухваленні низки неправосудних рішень.
• Проте вже на початку 2016 року Генпрокуратура відкликала всі свої звинувачення щодо Вовка, відтак Печерський суд поновив його на посаді.
• Серпень 2019 року – Сергій Вовк ухвалив рішення на користь колишнього заступника голови адміністрації Віктора Януковича Андрія Портнова: він задовольнив його позов про захист честі та гідності й зобов'язав державу виплатити йому 7 мільйонів гривень.
• Грудень 2019 року – Вовк ухвалив контраверсійне рішення про взяття під варту трьох фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета: Андрія Антоненка, Яни Дугарь та Юлії Кузьменко. Їхній захист наводить докази того, що їх звинувачують безпідставно, проте вони досі залишаються під вартою.
• Червень 2020 року: судді Вовку випало обирати запобіжний захід Петру Порошенку.

Боротьба з корупцією чи політичне переслідування: що думають на Заході?

Напередодні суду над опозиційним депутатом та п'ятим президентом України Петром Порошенком посольства низки країн та окремі західні політики стали робити заяви на захист Порошенка або ж проти політичних переслідувань як таких.

«В умовах демократії усі громадяни заслуговують на рівне та справедливе ставлення до себе, відповідно до закону. Система правосуддя не повинна використовуватися для зведення політичних рахунків», – написало у соцмережах посольство США в Україні.

Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс в день суду над Порошенком заявила: «Правосуддя в Україні має здійснюватися неупереджено та незалежно. Це має вирішальне значення для нашої спільної мети – більш безпечного і процвітаючого майбутнього України».

Президент Європейської ради Дональд Туск назвав «небезпечними» кримінальні провадження проти Петра Порошенка, відкриті українською владою.

«Моє перше враження, що це щось дійсно небезпечне. Я сподіваюсь, що Україна залишатиметься країною, в якій правоохоронні та судові органи поважають верховенство права і в якій немає місця для політично вмотивованих переслідувань. Будь-яка спроба залякування лідерів опозиції стане предметом занепокоєння в Європі… Завжди, коли влада або люди у владі використовують правосуддя проти політичних опонентів, це у будь-якому вигляді, чи у середньо- чи у довгостроковій перспективі, стане трагедією не лише для жертв переслідування, а й для всієї країни», – наголосив Туск, відповідаючи на запитання на пресконференції у Загребі.

«Пильно стежити» за перебігом справ проти Порошенка обіцяють і в Європарламенті.

Окрім того, на безпрецедентний крок пішли деякі з провідних українських медіа: вони заявили про свою підтримку Порошенка та про неприпустимість вибіркового судочинства. Так онлайн-видання «Українська правда» зробило відповідну заяву. Але водночас попросило прихильників Порошенка не тиснути на медіа та не висловлювати образ щодо нього:

«Іронія долі – Порошенко, як ніхто інший, чудово знає про нашу принциповість і неупередженість, оскільки сам неодноразово піддавався змістовній критиці з боку «Української правди». Однак зараз, як людина, що потерпає від вибіркового судочинства, він може розраховувати на нашу увагу. Як і кожний, хто стикається з несправедливістю, – йдеться в заяві. – Дискусія завжди має вестися з повагою. Без переходу на особистості й образи. Неправильно, захищаючи одних, ображати та зневажати інших. Пропонуємо вам та вашим друзям припинити це цькування та прибрати ворожу тональність».

Протести, «відступ» прокуратури і перенесення суду на липень

Напередодні запланованого засідання під стінами Печерського суду 18 червня почався кількатисячний протест однопартійців та прихильників Порошенка, а також противників політичних переслідувань в Україні загалом.

Пізніше протест перемістився під стіни Офісу президента.

Петро Порошенко вийшов до протестувальників і повідомив, що суд зробив перерву до 1 липня та що прокурори змінили своє клопотання: тепер вони просять не взяття Порошенка під варту (з альтернативною заставою), а особистого зобов'язання.

«Це не перемога, а початок виснажливої боротьби», – прокоментував рішення Петро Порошенко.

Окрім того, експрезидент заявив, що дізнався про нову справу проти нього – щодо його участі в наданні українській церкві томосу про автокефалію.

Того ж дня, 18 червня, генеральний прокурор Ірина Венедіктова повідомила на брифінгу, що було закрито три провадження, в яких фігурував Петро Порошенко. Посадовиця уточнила, які саме: йдеться не про справу, пов'язану зі Службою зовнішньої розвідки. Виявилося, що ці провадження закрили декілька днів тому, однак офіційно про це заявили лише після масових протестів в Україні, реакції Заходу та відмови прокуратури від взяття під варту.

«На минулому тижні три провадження – стосовно призначення прем'єр-міністра за відсутності коаліції, втручання в діяльність Окружного адміністративного суду міста Києва, призначення членів Вищої ради правосуддя – ці три провадження були закриті за відсутності складу злочину», – звітує генеральний прокурор. Вона уточнила: три закриті справи свого часу були ініційовані за заявами колишнього заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова.

В яких ще справах фігурує Порошенко? І до чого тут томос?

Ірина Венедіктова нараховує їх близько 20, більшість із цих проваджень порушені за фактом того чи іншого правопорушення, і наразі колишній глава держави не має в них статусу підозрюваного.

«Ніхто у нашій країні не має відкривати провадження, щоб здійснювати політичний тиск. Але якщо є справи, і їх багато, їх треба або закривати, або йти з ними в суд. І нехай суд вирішує, виносить по них рішення. І це правильно, демократично, це правова держава», – пояснює логіку дій Генпрокуратури її очільниця.

Ірина Венедіктова, а також ДБР підтвердили заяву Порошенка про відкриття «справи через томос», в якій також фігурує експрезидент.

Справа про томос є чітким маркером російського впливу на українську прокуратуру, вважає колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера.

Експерти – про Порошенка, Зеленського, правоохоронні реформи й ефект бумеранга

Петро Порошенко під час свого правління, а потім під час виборчих перегонів наголошував, що реформа судів, прокуратури та правоохоронної системи є одним з головних його пріоритетів. Зокрема, за Порошенка було сформовано Державне бюро розслідувань, запущено перший етап переатестації працівників прокуратури, закладено основу для запуску Антикорупційного суду та перезавантажено Верховний суд.

Саме хиби цих реформ зробили можливим політичне переслідування Порошенка після зміни влади, визнають експерти та політики, які послідовно критикують п'ятого президента України. Але навіть вони вважають таке політичне переслідування неприпустимим в Україні.

Так, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар закликає громадянське суспільство консолідуватися не за чи проти конкретних політиків, а натомість захищати верховенство права. Він, зі свого боку, критикує Порошенка за судову реформу, однак вважає його переслідування через суди політично мотивованим.

«Населення ділиться на противників Порошенка і прихильників Порошенка.А куди подітися прихильникам верховенства права? Куди подітися тим, хто визнає помилки Порошенка, але не визнає політичних переслідувань?... Поки ми будемо забувати про принципи і консолідуватися лише за чи проти конкретних персон, ми будемо залишатися там, де ми є останні майже 30 років: у феодалізмі, який визнає лише принцип особистої вірності. «Репресивна система Порошенка» – це, звичайно, перебільшення. Але саме президент Порошенко задумав і втілив судову реформу, створив нові органи, вніс зміни до Конституції, призначив недоброчесних суддів, проігнорував всі попередження і сказав, що йому не соромно за таку судову реформу», – констатує експерт.

До Петра Порошенка є запитання, однак політично мотивоване переслідування експрезидента суперечить принципам правової держави та призведе до міжнародної ізоляції України, попереджає народна депутатка попереднього скликання, ексголова парламентського комітету в закордонних справах Ганна Гопко.

«Вся Україна і, зокрема, виборці «Зе» стали заручниками театру абсурду, політичних переслідувань, мета яких не справедливість, а помста. Десятки стривожених заяв міжнародних організацій, посольств закликають Зеленського схаменутися. Звісно, до Порошенко є чимало питань. Але ось так в турборежимі Зеленський риє собі яму, а нас в прірву та в ізоляцію веде. Навіщо підігравати частині електорату, коли треба будувати справедливу правову державу?» – говорить Ганна Гопко.

Експерт з протидії корупції Олександр Лємєнов – послідовний критик Порошенка в час його правління. Однак в розмові з Радіо Свобода він називає нинішні провадження проти нього юридично безперспективними та абсурдними.

«Стосовно «справи Семочка» – на самому початку було неправильно кваліфіковано склад злочину. Матеріальні збитки від нібито зловживання – там також неправильно протрактовані: це зарплатня Семочка на посаді. Загалом перспектив в цьому кейсі я не бачу. По всіх інших кейсах – там ще гірші можливості: щонайменше дві третини там є юридичним сміттям. Ще одне підтвердження моїх тез – новозареєстроване провадження щодо томосу, що він нібито розпалює міжрелігійну ворожнечу. Це просто маразм і абсурд», – вважає експерт.

Абсурдність звинувачень, на яку звернули увагу і на Заході, Олександру Лємєнову нагадала підходи до судочинства в часи Януковича.

«Низка західних політиків, зокрема і колишній генсекретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, говорять про те, що це виглядає як політичні переслідування. Вони закликають зупинитися у такому поступі. Бо це фактично виглядає як такий собі «Янукович-style» і бажання притягнути до кримінальної відповідальності, попри все. Цього бути не має: треба зважати на верховенство права і на права людини і не займатися політичними переслідуваннями, які є мотивовані бажанням реалізувати обіцяне електорату», – підсумовує експерт.

Депутат від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин теж називає справи проти Порошенка політично мотивованими. Водночас від згадує про «ефект бумеранга» через незавершені судову та інші реформи в час правління п'ятого президента.

«Підозра Порошенку щодо Семочка та його зарплати звучить дуже смішно. Якщо ви підозрюєте Порошенка в тому, що він займався корупцією, вкрав гроші та збагатився – то проведіть нормальну ґрунтовну роботу, підіть до суду і публічно комунікуйте всю цю історію. А сьогодні ця лавина справ виглядає дуже натягнутою та нашвидкуруч зліпленою. І можна говорити про ознаки політичного переслідування», – наголошує опозиційний депутат.

При цьому він згадує, що саме Порошенко обіцяв перезавантаження тих самих судів і прокуратури, від дій яких він сам зараз потерпає.

Так, можна казати саме про бумеранг. Тому що Порошенко п'ять років значною мірою відповідав за реформу ДБР і прокуратури. Всі ті п'ять років не було бажання у президента створювати ці органи або трансформувати їх у незалежні та професійні. Наприклад, на Заході, хто б не очолював прокуратуру чи правоохоронний орган, якщо його схиляють робити щось у розріз із законом – то він просто відмовляється це робити. Там сама система побудована таким чином. А Порошенко бажав ручного керування. Це бажання, до речі, зберігається і в нинішньої влади. І так, це для нього бумеранг», – зазначає Ярослав Юрчишин.

Офіс генерального прокурора України і Державне бюро розслідувань заявляють, що п’ятому президентові України Петрові Порошенку, нині народному депутатові і лідерові партії «Європейська солідарність», 10 червня була вручена підозра в одному із більш ніж двох десятків кримінальних проваджень, в яких на цей час він проходить. Ідеться про справу щодо призначень у Службі зовнішньої розвідки.

Адвокати Порошенка факт вручення підозри заперечують.

У більшості інших проваджень Порошенко наразі є свідком.