(Рубрика «Точка зору», спеціально для Крим.Реалії)
Російська репресивна машина в анексованому Криму не зменшує обертів. Слідчий комітет Росії продовжив «справу 26 лютого», звинувативши голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова в нібито організації масових заворушень.
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова через події, які сталися 26 лютого 2014 року під будівлею кримського парламенту. Згідно з інформацією з сайту Слідкому, силовики відкрили справу за статтею російського Кримінального кодексу ‒ «Організація масових заворушень, які супроводжувалися насильством». У відомстві стверджують, що слідчі отримали «докази причетності Чубарова до безпосередньої організації масових заворушень» біля будівлі Верховної Ради Криму.
За версією Слідчого комітету, Рефат Чубаров 25 лютого 2014 року нібито доручив своєму заступнику Ахтему Чийгозу «організувати масові заворушення біля будівлі Верховної Ради (Криму ‒ ред.) та особисто керувати прихильниками Меджлісу, які братимуть участь у них».
Багатотисячний мітинг на підтримку територіальної цілісності України, скликаний Меджлісом кримськотатарського народу. Сімферополь, 26 лютого 2014 року
Голова Меджлісу, коментуючи інформацію про кримінальну справу, сказав, що російська влада намагається таким чином перешкодити проведенню маршу на Крим.
Це рефлексія на наші плани щодо організації мирної, ненасильницької акціїРефат Чубаров
«Тепер вони намагаються інкримінувати мені провину в організації масових заворушень. Ця стаття передбачає від 8 до 15 років. Зрозуміло, що це рефлексія на наші плани щодо організації мирної, ненасильницької акції «Світ ‒ проти насильства та окупації. Марш гідності», ‒ зазначив Рефат Чубаров.
Керівництво Меджлісу анонсувало акцію «Світ ‒ проти насильства та окупації. Марш гідності» торік у грудні. Планується, що активісти мають намір пройти маршем на півострів через адміністративний кордон. Акція запланована на 3 травня.
Депутат Держдуми Росії, колишній російський прокурор Криму Наталія Поклонська з подивом сприйняла дії Слідчого комітету. Вона поцікавилася, чому російські силовики не зробили цього раніше.
«Ще коли я була прокурором Криму, були порушені кримінальні справи, винесені та виконані вироки суду щодо організаторів і учасників цих масових заворушень. Уже усі й забули, а тут через шість років порушують кримінальну справу. Мене це, навпаки, бентежить. У мене виникає запитання до Слідчого комітету: що ви робили шість років? У мене виникають запитання, чому через шість років. Як і по-прокурорськи я цього не розумію», ‒ наголосила депутат Держдуми у коментарі російським журналістам.
Раніше пані Поклонська відзначилася критичними відгуками на адресу Слідчого комітету як інституту кримінальної юстиції, оголосивши, що «не розуміє», чому поряд із прокуратурою існує паралельний слідчий орган.
Місцеві прихильники російської влади традиційно підтримали дії силовиків. Голова так званої «національно-культурної автономії» кримських татар Ейваз Умеров сказав, що кримінальну справу, на його думку, потрібно відкрити також проти лідера кримських татар, народного депутата України Мустафи Джемілєва. У хід пішли традиційні звинувачення в тому, що керівництво представницького органу кримських татар нібито «намагається використовувати публічні акції з метою створення хаосу».
Зліва направо: Мустафа Джемілєв Рефат Чубаров на Всесвітньому конгресі кримських татар. Анкара (Туреччина), 2 серпня 2015 року
Кремлівські пропагандисти піднесли думку Ейваза Умерова як позицію мало не всіх кримських татар, які проживають на півострові, що не відповідає дійсності. Якщо простежити публічну активність «національно-культурної автономії», то виявиться, що в організації тільки одна людина ‒ сам Ейваз Умеров.
Кремлівські спецслужби поставили «справу 26 лютого» на паузу, але тепер вирішили її продовжити
Пан Умеров запам'ятався кримчанам тим, що був викритий у неправдивих свідченнях у процесі проти Ахтема Чийгоза. Російські спецслужби у 2015 році сфабрикували проти нього кримінальну справу, за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму. Голова «культурної автономії» погодився свідчити проти Ахтема Чийгоза, хоча самого Ейваза Умерова в той день біля будівлі кримського парламенту не було.
Процес тривав близько двох років. У вересні 2017 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму визнав Ахтема Чийгоза винним в організації масових заворушень і засудив до восьми років колонії. Буквально через місяць політика звільнили за посередництва турецької влади.
Заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз (ліворуч) та Ільмі Умеров під час пресконференції в посольстві України в Туреччині. Анкара, 26 жовтня 2017 року
Тоді кремлівські спецслужби поставили «справу 26 лютого» на паузу, але тепер вирішили її продовжити. Виходячи з практики переслідувань на анексованому півострові та у сусідній Росії, для Кремля подібні кримінальні справи ‒ це, перш за все, політичний інструмент.
Слідчий комітет Росії зайняв позицію атаки. Спочатку силовики завели справи на українських правоохоронців, які розслідували факти політичних переслідувань у межах «сутички 26 лютого». Тепер вони перейшли до наступного етапу, націлившись на керівництво Меджлісу безпосередньо.
Кримінальні справи проти українських політиків і чиновників потрібні Кремлю як формальний привід для політичного тиску та «юридичного тролінгу». Класичні приклади ‒ кримінальні справи, заведені в Росії проти колишнього прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка та британського підприємця Вільяма Браудера. Ексголову українського Кабміну росіяни звинуватили в тому, що він на початку 90-х років нібито воював у Чечні на стороні «сепаратистів». На Вільяма Браудера, який розгорнув кампанію проти кремлівських корупціонерів, росіяни «повісили» фінансові махінації.
На підставі цього Москва кілька разів намагалася домогтися затримання та арешту Браудера та Яценюка через Інтерпол. У 2015 році російська влада, заочно заарештувавши Рефата Чубарова, намагалася оголосити в міжнародний розшук і його, але Інтерпол їм відмовив. Ніщо не заважає росіянам надіслати ще кілька запитів на підставі заведених кримінальних справ. Наприклад, Кремль намагався «дістати» Вільяма Браудера через міжнародну поліцейську організацію, як мінімум, сім разів.
Кримінальна справа стосовно керівника Меджлісу може бути також зовнішнім проявом кулуарного дипломатичного тиску, який Кремль може чинити на Офіс президента Володимира Зеленського. Російській владі вигідно, щоб офіційний Київ перешкодив проведенню акції під приводом необхідності охорони громадського порядку.
В іншому випадку Москва, як це було раніше, може погрожувати зривом «мирного процесу» на Донбасі та чергового обміну полоненими, що має істотне значення для команди президента Зеленського.
Сергій Стельмах ‒ кримський політоглядач (ім’я і прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Оригінал публікації ‒ на сайті Крим.Реалії