(Рубрика «Точка зору»)
Є такий старий анекдот: зустрічаються дві жінки на вулиці, одна радісно вітається, а інша не реагує. Перша каже: «Ви мене не впізнаєте? Я ваша сусідка по дачі!». «Не впізнаю…» Перша нахиляється, ніби стоїть над грядкою: «А так?»
Цей анекдот добре відображає суть суспільства, в якому фактично немає культури small talk, або невеличкої, неважливої розмови, яка зазвичай ведеться між незнайомцями або малознайомими людьми.
А якщо вона раптом і виникає, то, як правило, відразу ж виходить за рамки жанру: співрозмовники не дотримуються дистанції, переходять на особистості або переключаються на теми, які можуть зачепити або навіть розлютити візаві. Інколи такі розмови між незнайомцями можуть перейти і в рукопашні, якщо раптом мова зайшла на політично дражливі теми.
Насправді ж завдання маленької розмови – не обмінятися думками, а обмінятися ввічливістю.
Маленька розмова, чи світська бесіда – мовний жанр, який є дуже популярним в Америці. Під час прогулянки з собакою, походу по магазинах або по дорозі на роботу маленька розмова може виникнути повсякчас. В автобусі або в метро в діалог вступають зовсім незнайомі між собою люди. Вони обмінюються репліками про погоду, можуть запитати один в одного, де працюють. Я сама якось так познайомилася з колегою з іншої служби «Голосу Америки», втрутившись у чужу маленьку розмову в напівпорожньому вечірньому автобусі.
Здається, що це дуже легко – говорити буквально про те, про се. Але насправді маленька розмова – це ціле мистецтво. Їй навчають на спеціальних семінарах, тому що правильна маленька розмова дуже допомагає комунікації – і в професії, і просто в житті.
Якими можуть бути теми для маленької розмови?
По-перше, це, звичайно ж, погода. Причому фахівці з комунікації радять не сприймати цю тему як занадто банальну. Все залежить від того, як про погоду говорити. Якщо сказати «Гарна погода, нарешті зможу зайнятися серфінгом» – можна плавно перейти до теми «захоплення».
Взагалі в деяких посібниках із комунікації можна знайти абревіатуру FORD, як назва автомобіля.
F – це family (родина)
Occupation (професія, заняття)
Recreation (дозвілля, хобі)
Dreams (мрії, але не потаємні, звичайно, а скоріше прагнення).
Згідно з моїм опитуванням перехожих на вулицях американської столиці, серед найпопулярніших тем маленьких розмов – погода та спорт, у першу чергу – перемоги улюблених команд.
Найбільш недоречні теми: про себе коханого, власні негаразди, сварки, політику, релігію і проблеми зі здоров’ям
Проте не рекомендується під час маленької розмови її затягувати, переказувати сюжети книжок і фільмів, торкатися тем, які можуть стати причиною конфлікту і, звичайно, пліткувати.
Мої співрозмовники назвали найбільш недоречними такі теми: про себе коханого, власні негаразди, сварки, політику, релігію і свої проблеми зі здоров’ям.
Маленькі розмови не люблять за те, що багатьом вони здаються необов’язковими і фальшивими, нещирими. Але насправді не варто забувати про те, що вони – не лише засіб. Інформація, якою обмінюються, не повинна бути на першому плані. Має значення загальна атмосфера бесіди, настрій, невербальна інформація. Саме тому незначуща на перший погляд бесіда може виявитися дуже важливою.
До речі, багато досліджень показують, що люди, які володіють мистецтвом маленької розмови і регулярно застосовують свої вміння на практиці, є більш щасливими.
Професор школи бізнесу Чиказького університету, психолог Ніколас Еплі якось провів дослідження в місцевому транспорті. Одних учасників експерименту він попросив розмовляти з незнайомцями, інших – утримуватися від розмов, а третіх – поводитися на свій розсуд. Перша група виявилася найщасливішою – її учасники призналися, що почували себе дуже добре, а у решти настрій не поліпшився.
Але звичайно, будь-якому випадку питання про те, чи починати маленьку розмову, вирішувати тільки вам.
Ксенія Туркова – журналістка
Оригінал публікації – на сайті «Голосу Америки»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода