В Україні є стратегічний довгобуд – тест для кожної влади на якість держуправління та щирість прагнення незалежності від Росії.
Це – будівництво Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива з атомних електростанцій в Чорнобильській зоні відчуження. Три десятиліття незалежна Україна вивозила це паливо на зберігання до Росії, за що щорічно платила в бюджет Росії сотні мільйонів доларів.
Чи впорається з цим тестом команда президента Зеленського? Нові менеджери, призначені «зеленою» владою, зірвали всі публічно оголошені терміни запуску роботи сховища.
А журналісту «Схем» Георгію Шабаєву вдалося зазирнути за лаштунки прихованої від громадськості наради в «Енергоатомі», на якій ділили фінансовий пиріг розміром у сотні мільйонів гривень, і зрозуміти, чому кошториси сховища для зберігання ядерного палива ростуть як на воді, але сам стратегічний об’єкт досі не працює.
«Сховище мільярдів» – нове розслідування «Схем».
28 грудня 2020 року. У центрі столиці триває нарада в офісі компанії «Атомпроектінжиніринг», відокремленого підрозділу НАЕК «Енергоатом» – державної компанії, яка є оператором усіх українських атомних електростанцій. Вони дають понад 50% генерації електроенергії в країні. З тональності розмови зрозуміло, що йдеться не про розподіл новорічних подарунків.
У розпорядженні «Схем» є аудіозапис цієї розмови. Аналіз її змісту, перевірка контексту та реальних тогочасних подій дозволяють журналістам з високою ймовірністю говорити про його автентичність.
На записі чутно голос, схожий на голос генерального директора «Атомпроектінжиніринг» Миколи Божка. Його організація, з-поміж іншого, виконує дуже специфічну функцію – будує особливий об’єкт на території Чорнобильської зони відчуження.
На записі він каже таке:
«Давайте, щоб із цим розбиратися предметно. Можна попросити вас все-таки об'єктивно. Ви ж розумієте, що гроші пішли, продані, сп***жені (вкрадені – ред.) і таке інше. Потрібно знаходити інші джерела фінансування і до того ж їх треба якось узаконити. Як? Ми ще не дуже розуміємо».
Або ось ще одна його цитата:
«Те, що ми зараз з вами розраховуємо, тобто це ось тут, і як я їх буду закривати потім, я ще не знаю. Мені потрібно було вас рятувати і себе рятувати, і тому там ми пішли на реальні порушення. Ми заплатили вам гроші нецільові. До першої перевірки».
На записі також чутно кількох людей, які мають безпосередній стосунок до цього будівництва. Це:
- Ірина Мітічкіна, заступниця Божка з виробництва;
- Микола Годван, заступник директора ТОВ БК «Укрбудмонтаж», яке довгий час було головним підрядником будівництва;
- Михайло Бородавко, директор субпідряника будівництва ПрАТ «Укренергомонтаж»;
- Валерій Петренко, директор іншого субпідрядника – корпорації «Укратомприлад».
«Ніхто топити нікого не буде. Там, де можна витягувати, будемо допомагати витягувати», – каже на записі Микола Божко.
Ці люди обговорюють фінансові питання. Йдеться про сотні мільйонів державних грошей, які вже пішли на будівництво об’єкту.
«Нам потрібно знайти буде варіант, як ми і звідки будемо перекривати», – підсумовує Микола Божко.
Будівництво двох президентів
Грудень 2020-го. Об’єкт, який обговорювали на нараді, називається Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива.
Паливо звозитимуть сюди залізницею з трьох українських АЕС – Рівненської, Хмельницької і Південноукраїнської. У четвертої – Запорізької – є власне сховище. Тут, у Чорнобилі, відпрацьоване паливо перевантажать у контейнери для зберігання і заллють бетоном. Так воно може пролежати ще 100 років, доки наука не придумає, що з ним робити далі.
Раніше паливо везли на зберігання в Росію. Україна офіційно заявила, що з цього року робити це припинила. Тепер, доки сховище не добудують, ядерні збірки зберігають у басейнах витримки при українських АЕС.
«Ми близько 200 мільйонів доларів платили щороку Росії за те, що вони беруть наше відпрацьоване паливо на переробку», – сказав т.в.о. президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.
Насправді об’єкт мали здати в експлуатацію раніше. Проєкт будівництва Кабмін затвердив ще у червні 2017-го, але термін його завершення постійно зсувався. Джерело фінансування – кредитні кошти в 250 мільйонів доларів під державні гарантії від американського Bank of America Merill Lynch та власні кошти Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом».
«Ще один крок звільнення від російського ядерного шантажу – це будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. На сьогоднішній день це також питання і безпеки, і економіки. Розпочалося воно нарешті у 2017 році. Будівництво ведеться завдяки американському кредиту, про який мною було домовлено під час переговорів з президентом США», – казав на той момент президент Петро Порошенко у березні 2019 року.
Майже 4 роки – за президентства Петра Порошенка і до грудня 2020-го – на об’єкті працювала компанія «Укрбудмонтаж» з орбіти колишнього народного депутата від БПП Максима Микитася. Наразі він перебуває під слідством НАБУ по іншій справі.
Але детективи розслідують і витрати на цьому об'єкті – адже за два роки після старту будівництва його вартість зросла на 50% або на понад 460 мільйонів гривень – майже до 1,4 мільярда гривень. Та коштів для завершення будівництва все одно не вистачило.
Після перемоги на виборах Володимира Зеленського змінилося й керівництво державної енергогенеруючої компанії «Енергоатом». У 2020-му її очолив Петро Котін, який раніше керував Запорізькою АЕС.
За традицією, нові люди озвучили й новий дедлайн здачі об’єкту: роботи на сховищі мають бути завершені до кінця вересня 2020 року. Виконати це завдання доручили Миколі Божку – новому очільнику підрозділу «Енергоатому» – «Атомпроектінжиніринг», який виступає замовником робіт.
Судячи з аудіозапису, опинившись у своєму кріслі, новопризначений посадовець швидко розібрався в ситуації з ходом будівництва.
«Нам вашої крові не треба… Нам треба знайти варіант, як ми закриємо ці всі питання максимально законно. Усе, що ми не можемо закрити за законом, ми те будемо виносити на суди і на все інше. Якщо є найменший спосіб закрити питання, ми закриватимемо його з вами. Будемо напружуватися і закривати», – каже на записі Микола Божко.
Таємна закупівля на понад 400 мільйонів
Наприкінці грудня минулого року Микола Божко зібрав у себе в кабінеті найближчих співробітників і підрядників, які, попри щедре фінансування, так і не завершили чорнобильський об’єкт. Говорили про витрати на сховище.
– 330 тисяч євро, – сказав заступник директора «Укрбудмонтажу» Микола Годван.
– 400, – відповідає йому директор «Укренергомонтажу» Михайло Бородавко.
– Заводська ціна, – каже Годван.
– Ну, щось там «прикурили», – каже гендиректор «Атомпроектінжинірингу» Микола Божко.
– Ну хай буде 400, – відповідає Годван.
– Плюс перевезення, – додає Бородавко.
– Ок. Хай буде 400. Вмовили. 400, – каже Годван.
На аудіозаписі нещодавно призначений заступник директора з питань будівництва генпідрядника «Укрбудмонтаж» Микола Годван скаржиться замовнику на кілька серйозних проблем – частина грошей не дійшла до субпідрядників, утворилися борги перед постачальниками обладнання та безпосередніми виконавцями робіт. Крім того, за його словами, не витримує критики якість робіт, виконаних «Укренергомонтажем» присутнього на нараді Михайла Бородавка.
«Ви бачили відео по залізниці? Коли шпала висить на рейці. Ви бачили? Бачили. Туди вагон піде – ну, я не піду туди. Хочете катастрофу – приймайте туди вагони», – скаржиться Микола Годван.
Очільник «Атомпроектінжинірингу» пропонує вихід із ситуації, коли частини грошей недорахувалися, деякі роботи виконані неякісно, а об’єкт треба терміново завершити.
Його структура вже провела нову закупку і знайшла нового підрядника. Тепер головне завдання – як без галасу «залатати старі дірки» та «правильно» розподілити додаткові кошти, забезпечені державою.
«Угоди, акти, додатки, сідаємо і розбираємося. Що у нас там, що у нас тут. За що заплачено, за що не заплачено. Ми з вами зрозуміємо, де у нас перекіс – за що ви повинні нам ще гроші заплатити, а де ми повинні додати чи перенести в нову закупівлю», – каже на записі гендиректор «Атомпроектінжинірингу» Микола Божко.
Нову закупівлю, про яку згадує голос, схожий на голос Миколи Божка, «Атомпроектінжиніринг» провів таємно і без тендеру. Публічно цієї інформації керівництво не розголошує. Дата підписання контракту – 9 грудня 2020-го, напередодні наради. Ціна питання – ще 422 мільйони гривень на добудову сховища.
Як же обрали нового підрядника на стратегічний об'єкт? 4 грудня 2020 року держпідприємство самостійно надіслало трьом обраним на власний розсуд приватним компаніям пропозиції завершити будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива. Та вже менш ніж за тиждень уклало договір з однією з них – фірмою ТОВ «БК КБР».
Чому зрештою договір з детальним кошторисом затверджених витрат навіть не опублікували на Prozorro, як того вимагає закон? У гендиректора «Атомпроектінжинірингу» Миколи Божка є пояснення – державна таємниця:
«При доопрацюванні проєкту… будуть використовуватися відомості та документація, що становлять державну таємницю з грифом обмеження доступу «таємно».
Утім, як видно із самого неопублікованого ніде договору, який є у розпорядженні журналістів, він не має жодного грифу секретності. Звернули на це увагу і державні аудитори. І, зрештою, зробили висновок – це держзамовлення проведене з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі».
«Має бути оприлюднена інформація щодо ціни, яка була погоджена між замовником та постачальником, а також інші характеристики – це якість товарів, строк виконання робіт і таке інше. В даному випадку цього знову ж таки не було», – зазначив юрист «Центру протидії корупції» Олександр Литвин.
Що відбувалося після того, як «Атомпроектінжиніринг» обрав переможцем компанію «КБР» через непрозору процедуру? Схоже, керівництво «Енергоатому» дуже поспішало виділити новому генпідряднику кошти.
Підрядник без досвіду роботи на ядерних об'єктах
7 грудня, ще до укладання контракту на 420 мільйонів, нинішній міністр енергетики Герман Галущенко, який тоді працював на посаді віцепрезидента НАЕК «Енергоатом», затвердив запит на авансовий платіж у 210 мільйонів гривень саме для цієї компанії.
Хоча контракт із нею підпишуть лише 9 грудня.
«Це може свідчити про те, що вже є домовленість про вибір конкретного постачальника», – вважає Олександр Литвин.
«Схеми» запитали у міністра Галущенка – і про це, і загалом про залучення нового підрядника без проведення відкритого тендеру.
«Треба подивитись, це ж формальність, ми авансування даємо на важливі роботи і це не тільки цей, там багато таких авансувань. Я навіть назви не знаю цієї компанії, я знаю, що точно це ж якісь процедури були і якраз мова йшла про те, що треба швидко це робити», – відповів міністр енергетики.
Розповісти про непрозоре залучення нового підрядника міг би керівник «Енергоатому» Петро Котін, але він утік від знімальної групи «Схем».
То що ж це за фірма, якій віддали право добудувати сховище відпрацьованого ядерного палива – важливого стратегічного об’єкту для України?
У своїх поясненнях аудиторам Микола Божко зазначав:
«ТОВ «БК КБР» – це підприємство, яке має досвід виконання таких робіт, має у своєму розпорядженні кваліфікований персонал, а також спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею».
У публічному доступі журналісти не знайшли інформації про те, що ця компанія мала досвід робіт на об’єктах ядерної інфраструктури. Натомість «Схеми» знайшли її інші державні підряди.
Зокрема виконання робіт для Держспецзв’язку, Служби зовнішньої розвідки, київського офісу ДБР. Зараз вона займається спорудженням вольєрів для тварин у Київському зоологічному парку. А ще ремонтувала мансарду однієї з будівель Верховного суду.
Але – жодної згадки про роботи на ядерних об’єктах.
Створеною у 2016 році столичною компанією «КБР», яка отримує сотні мільйонів гривень за добудову нібито практично готового сховища, керує і одноосібно володіє киянин Дмитро Нестерук. Її офіс розташований на вулиці Воздвиженській на Подолі в Києві.
У письмовій відповіді на питання «Схем» він пояснив, що хоча централізоване сховище – нестандартний об’єкт, будівельні роботи там ведуться типові, в яких його персонал має досвід, як і допуск до різних ступенів секретності.
Виходить, ще у грудні 2020-го «Енергоатом» оголосив, що об’єкт готовий майже на 100% та вже у травні 2021-го почне приймати відпрацьоване ядерне паливо. Але у тому ж грудні державна компанія підписує непублічний контракт на 422 мільйони гривень на продовження робіт.
Що купують, за скільки, кошторис витрат – теж непублічні, тож громадськість та журналісти їх не бачать та не можуть проконтролювати.
«Латання дірок» мільйонами гривень
У травні сховище так і не запускають. Лише у серпні його символічно відкривають, але не вводять в експлуатацію. Хоч на урочисту подію прибуває міністр енергетики Герман Галущенко – перерізати червону стрічку. І каже при цьому: «Це великий день і це символічний день».
Чиновники знову заявляють про майже повну готовність сховища.
«Ми знаходимося в фінальній стадії завершення будівельної готовності цього об’єкту, зараз ми близькі до 100% готовності цього об’єкту», – сказав керівник «Енергоатому» Котін 7 грудня 2020-го.
Та поки здачу об’єкту вкотре відклали, «Енергоатом» продовжував перераховувати державні гроші приватній компанії «КБР».
Чи обмежились законтрактованими 420 мільйонами? Ці дані ніде не публікуються, адже все, що пов’язано із цим держпідрядом, засекречене. Але «Схеми» отримали доступ до фінансових операцій компанії «КБР» за допомогою джерел у податкових органах.
І виявили, що лише за рік – до кінця 2021-го – фірма вже освоїла вдвічі більшу суму, отримавши від «Енергоатому» на будівництво сховища вже 1 мільярд 145 мільйонів гривень.
На що йдуть ці гроші? Про це журналісти запитали у керівника «Енергоатому» Петра Котіна.
– У грудні 2020 року ви казали, що об’єкт готовий на 100%... – сказав журналіст.
– Звертайтеся, будь ласка, у піар-службу нашу, – відповів Котін.
– Натомість нам стало відомо, що компанії «КБР» вже перерахували кошти…
Після цього посадовець заблокував журналіста «Схем» у месенджері.
А запит «Схем» в «Енергоатом» до ефіру так і залишився без відповіді.
Отже, державні управлінці з «Енергоатому», яких призначили вже за нової влади, для завершення стратегічного об'єкту залучили нового підрядника. За засекреченою процедурою приватній фірмі вже відійшло удвічі більше державних та запозичених у США під держгарантії кредитних коштів, ніж було публічно оголошено. Куди й на що витрачають ці кошти, перевірити це неможливо – мовляв, це державна таємниця.
Але запис розмови зі столичного кабінету начальника «Атомпроектінжинірингу» дозволяє скласти уявлення про це. Зокрема, там радились, як краще приховати в документах факт зникнення частини коштів – закрити їх через стару закупівлю і старого підрядника «Укрбудмонтаж» або «УБМ», чи провести через нову, непублічну, вже з новим підрядником – компанією «КБР».
«У мене є дірки, які простіше залатати з того боку, ніж з цього. Це теж, до речі, теж може бути варіант. Тому що дірки бувають різні. Тому слухайте уважно, припиніть панікувати», – каже на записі гендиректор «Атомпроектінжинірингу» Микола Божко.
У розмові лунає конкретний приклад. Йдеться про один з ключових елементів сховища – систему контролю радіації.
Ще за президентства Петра Порошенка колишній генеральний підрядник будівництва, компанія «Укрбудмонтаж» родини ексдепутата Микитася, вже закуповувала її через субпідрядника – «Укренергомонтаж», уклавши з ним договір на понад сто мільйонів гривень. А той в свою чергу мав ними розрахуватись з декількома постачальниками стратегічно важливої системи контролю радіації. Але, судячи з розмови, частина грошей «десь загубилась».
Це стало однією з причин для зустрічі всіх зацікавлених сторін у кабінеті чиновника. Судячи з запису, очільник держструктури «Енергоатому» не церемониться – він добре усвідомлює, куди поділася частина виділених коштів.
«Ви ж розумієте, що гроші пішли, продані, сп***жені (вкрадені – ред.) і так далі. Треба знаходити інші джерела фінансування і причому їх треба якось узаконити. Як? Ми ще не зовсім розуміємо», – каже на записі Микола Божко.
Станом на 28 грудня, коли відбувається розмова, посадовець, судячи з його слів, уже скерував кошти на погашення старих боргів, які утворилися, бо раніше виділені гроші, за його ж власними словами, розікрали. На записі йдеться про 22 мільйони гривень.
«Вам за систему радіаційного контролю додатково заплатили 22 … (нерозбірливо). Правильно я розумію? Мені треба було вас виручати і себе виручати, і тому там пішли на реальні порушення. Ми заплатили гроші вам нецільові. До першої перевірки», – каже Микола Божко.
Ця схема, вочевидь, не мала стати публічною. Але журналісти змогли підтвердити згадані факти і документально – завдяки джерелам у податковій.
Справді, напередодні цієї розмови у період з 17 по 21 грудня 2020 року старий субпідрядник будівництва «Укренергомонтаж» отримав додаткові 22 мільйони на системи радіаційного контролю. Від кого? Уже від нового генпідрядника – тієї самої фірми «КБР».
І в розмові Божко сам визнає, що це нецільові витрати. Оскільки «Енергоатом» уже закуповував систему радіаційного контролю – через колишнього підрядника будівництва «Укрбудмонтаж». А тепер гроші на це пішли через нового виконавця – хоча грудневий контракт із ним не передбачав купівлі цієї системи.
Тепер учасники схеми, схоже, обговорюють, як документально оформити цю закупівлю так, щоб усе виглядало законно.
– Просто як тепер це, знаєте, весь цей цирк зшити докупи? – запитує гендиректор «Атомпроектінжинірингу» Микола Божко.
– Він легко зшивається – якщо знайти ці бабки. А їх немає, просто реально їх немає, – каже заступник директора «Укрбудмонтажу» Микола Годван.
Замовник будівництва сховища визнає, що проблема серйозна і обіцяє допомогу.
– Усі один одному йдуть назустріч, тому що всі стали заручниками, зрозуміло, оцих ваших… Ви вибачте, але ви причетні, – каже Божко.
– Ну причетні, так, – відповідає йому директор «Укренергомонтажу» Михайло Бородавко.
– Але ми все одно будемо сильно напружуватися для того, щоб максимально вас витягти, тому що, витягнувши вас, ми витягнемо себе, – каже Божко.
Голос, схожий на Миколу Божка, усіх заспокоює:
«Тому давайте думати, дивитися, дивіться документи, дивіться варіанти, на нас відправляйте. Ми зараз усе розберемо. Не переживайте. Ніхто за законом ображеним не буде. Тільки треба спокійно. Спокійно і думати».
«З того запису, який ви надавали прослуховувати, можемо говорити про нецільове використання коштів. Тобто в договорі обладнання немає, а за нього йде оплата. Це – і поза межами договору, і поза межами системи Prozorro. Перераховані кошти, які були виділені взагалі не на цей проєкт і з тих документів, є декілька договорів, навіть можемо припустити, що це кошти, виділені одному підряднику, сплачені зовсім іншому підряднику. Це такі речі, які підтверджують фінансові махінації, скоріш за все. Тут дуже великий спектр кримінальної відповідальності – це, в першу чергу, в нас по закупівлях в аспекті про кримінальну відповідальність – це службова недбалість, зловживання службовим становищем», – каже експертка з держзакупівель, колишня ревізорка Державної аудиторської служби України Наталія Заєць.
Що сказали учасники наради журналістам?
Прокоментувати закриття фінансових «дірок», подвоєння витрат та діяльність нового підрядника на сховищі відпрацьованого ядерного палива – компанію «КБР» – журналісти попросили генерального директора «Атомпроектінжиніринг» Миколу Божка.
– Ми зараз готуємо матеріал про витрачання коштів на сховище відпрацьованого ядерного палива, в якому фігуруєте і ви, – сказав журналіст «Схем».
– Звертайтеся до пресслужби, – відповів Микола Божко.
– Дивіться, це дуже…
– Я вам все сказав, дякую.
– Дивіться, дуже важливо, тому що у нас є в розпорядженні запис розмови ваш… – у цей момент Божко відключився.
«Схеми» також зателефонували іншим учасникам зустрічі у грудні 2020 року.
– Я з вами спілкуватися не буду, тим більше, ви мене застали тоді, коли в мене триває нарада, – сказала заступниця генерального директора з виробництва «Атомпроектінжинірінгу» Ірина Мітічкіна.
– Я думаю, для вас це буде…
– Так що до побачення.
На запит «Схем» від структур «Енергоатому» до ефіру відповіді не надійшло.
Інші учасники зустрічі були теж не надто налаштовані на спілкування з журналістами.
– Моєю задачею було як директора здати об’єкт до 22 грудня, і після цього я вже в принципі не працював в «УБМ» (ТОВ «БК УКРБУДМОНТАЖ» – ред.), – сказав ексзаступник директора з будівництва цієї компанії Микола Годван.
– Там лунають питання з приводу грошових коштів і так далі…
– Нічого не знаю. Це не до мене. Я до грошових коштів не маю жодного стосунку.
– Скажіть, будь ласка, коли «Укренергомонтаж» отримав гроші за системи радіаційного контролю. Коли це було? – запитав журналіст Георгій Шабаєв у керівника ПрАТ «Укренергомонтаж» Михайла Бородавка.
– Дивіться, давайте щодо цього випадку, Георгію Вадимовичу. Триває розслідування. І всі дати, усі документи я надав слідчим.
– У нас питання до вас з приводу зустрічі, яка відбувалася у грудні 2020 року, де вирішувалися фінансові питання з приводу постачання цього обладнання, – сказав журналіст Валерію Петренку, керівнику корпорації «Укратомприлад».
– Усі питання закриті, вирішені. Обладнання все поставлено. Все оплачено. Завершується процес. Жодних проблем немає.
Ситуація на сховищі
У жовтні 2021-го знімальна група «Схем» вчергове вирушила до сховища, щоб дослідити, як змінилася ситуація з часу попереднього візиту журналістів. Відколи компанія «КБР», новий підрядник на будівництві, непрозоро отримала від державного підприємства, як з'ясували «Схеми», вже понад мільярд гривень.
Частково покращення помітні. Зокрема, закінчили і ввели в експлуатацію залізничну колію, якою мають доправляти відпрацьоване ядерне паливо з українських АЕС.
Привели до ладу майданчик, де зберігатимуться контейнери з відпрацьованим матеріалом.
Заступник генерального директора «Атомпроектінжинірингу» Володимир Холоша резюмує: об’єкт готовий, тривають пусконалагоджувальні роботи.
– Монтаж всіх систем завершено? – запитав у нього журналіст.
– Завершено, да! – відповів Володимир Холоша.
– А воно візуально – як це виглядає? Можна якось подивитися чи?..
– А як візуально, ну воно от так виглядає.
– Ні, я розумію, а всередині? Просто ми походили тут усюди, а всередину якось і не зайшли…
– Це ядерний об’єкт, тут не можна в приміщення просто так ходити по бажанню.
Хоча всередину журналістів так і не пустили, «Схемам» вдалося отримати фотографії об’єкту. Це знімки з будівлі приймання відпрацьованого палива, куди мають бути проведені всі ключові закуплені системи.
Ось що там було у листопаді 2021 року. Загальну картину скласти важко, але привертають увагу, наприклад, прилад ще радянського виробництва, незавершений ремонт, непід’єднані кабельні мережі, відсутні зручності та багато іншого… І це на об’єкті, який уже сумарно коштував 2,5 мільярди гривень. І на якому, як говорили ще у грудні 2020-го, залишилось лише буквально «виконати деякий благоустрій – це висів, грубо кажучи, трави», як казав Андрій Савін – головний інженер ЦСВЯП.
Коли на будівництво централізованого сховища прийшли нові менеджери, вони отримали завдання у стислі терміни завершити важливий для України ядерний об’єкт. Що вони зробили за півтора року? Провели в обхід тендерних процедур нову закупівлю, напрочуд швидко і в умовах секретності підписали контракт з новим підрядником на майже пів мільярда гривень. З часом ця сума зросла більше ніж удвічі.
«Я розумію, як ми це робитимемо, давайте це саме… Давайте, щоб ми все розрахували. А те, що там дірка утвориться, не страшно. Цю дірку ми зможемо підлатати з іншого боку. Якщо вона тут закриває проблематику, розумієте, так? Тобто, якщо там є дірка, там підіпре робота, то робота – вона дійсно в цій закупівлі. Цілком можливо, що ми її там з того боку перекриємо», – каже на записі Микола Божко.
Отриманий «Схемами» аудіозапис у кабінеті директора державного підрозділу-замовника може вказувати на причини подвоєння кошторису будівництва вже начебто практично готового сховища. Учасники наради за зачиненими дверима розподіляють державні кошти та через нову непублічну закупівлю латають старі дірки, щоб якнайшвидше здати об’єкт, як знову обіцяє їхнє керівництво.
«Мені здається, що замовник таким простим, але недолугим, способом вирішив уникнути, скажімо так, цієї відкритості і по суті може безкарно витрачати кошти. І, відповідно, ніхто не буде знати, на що ці кошти йдуть і яким чином витрачаються взагалі», – вважає юрист «Центру протидії корупції» Олександр Литвин.
За словами керівника «Енергоатому» Петра Котіна, перше вивезення відпрацьованого ядерного палива на Централізоване сховище посунули знов – на березень 2022 року. Щоб встигнути до цього терміну, об’єкт треба не лише завершити, а й ввести в експлуатацію.
Фінальне слово у цій історії має сказати Державна інспекція з атомного регулювання України – спеціальний орган, що видає ліцензію на здійснення діяльності ядерних об’єктів. Саме до нього восени цього року звернувся НАЕК «Енергоатом» з проханням дозволити введення в експлуатацію сховища в Чорнобилі. І отримав відмову, пояснює колишній очільник Держатомрегулювання Григорій Плачков.
«На сьогодні ми отримали заяву від експлуатуючої організації щодо видачі окремого дозволу на введення в експлуатацію цього об’єкту. На сьогодні не проведені холодні випробування, є зауваження до пакету документів, який був наданий. Є зауваження до звіту з аналізу безпеки. Є питання щодо фізичного захисту, а також не проведено ще інспекційне обстеження Держатомрегулюванням, тому дуже дивно, яку ліцензію ми повинні видати, якщо навіть заяв на видачу ліцензії від НАЕКа не було», – розповів Григорій Плачков.
Така позиція не влаштувала НАЕК «Енергоатом» та особисто міністра енергетики Германа Галущенка. На засіданні Кабміну він звинуватив Плачкова у деструктивних діях.
«Мова йде про затягування видачі відповідної ліцензії на експлуатацію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, побудованого нашими американськими партнерами внаслідок безпідставного вимагання додаткової інформації, не передбаченої чинним законодавством. Є таке бачення міністерства, що щорічне оцінювання відповідної діяльності голови Державної інспекції атомного регулювання оцінити як негативне. Дякую!» – сказав Герман Галущенко.
Крісло під Плачковим захиталося. Зрештою, його звільнили наступного дня після того, як «Схеми» записали з ним інтерв’ю – 15 грудня 2021 року.
І призначили нового тимчасового виконувача обов’язків голови Держатомрегулювання – Олега Корікова. Журналісти запитали в нього, що він думає про експлуатацію ядерного об’єкту.
– Я вам так скажу, на січень місяць заплановане інспекційне обстеження майданчика будівництва, – сказав Коріков.
– Чи є у вас зауваження до тієї документації, до пакету документів, яку експлуатуюча організація подала до ДІЯРу? – запитав журналіст.
– Ви знаєте, ви мене зараз запитуєте як особисто керівника, то четвертий день на посаді. Я би утримався від відповіді на ваше запитання.
Редакція «Схем» попросила прокоментувати хід будівництва Міжнародне агентство з атомної енергії і головного кредитора об’єкту – Bank of America.
Попри відмову посадовців «Енергоатому» коментувати викладені у сюжеті факти, редакція направила їм письмові запити і готова оприлюднити їхню позицію – разом з позицією інших згаданих у сюжеті осіб, щойно вона надійде.