Менш як місяць минув відтоді, як журналісти програми «Наші гроші» оприлюднили розслідування про ймовірну корупцію в оборонному секторі. Відтоді щонайменше тричі збирався антикорупційний парламентський комітет. Пізніше зібралася і Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування фактів розкрадання у Збройних силах. «До депутатів» викликали ледь не усіх керівників силових відомств. Дісталося кожному: починаючи від керівництва ДК «Укроборонпром», завершуючи керівником НАБУ Артемом Ситником. Резонанс довкола звинувачень на адресу президента у відповідальності за корупцію в оборонці намагаються нівелювати як члени парламентської фракції «Блоку Петра Порошенка», так і деякі керівники силових відомств. Що і як робили депутати з найгучнішим у 2019 році скандалом – у матеріалі Радіо Свобода.
Після оприлюднення першої частини журналістського розслідування, 26 лютого, збирається комітет Верховної ради України з питань запобігання і протидії корупції. На нього запрошені представники Служби безпеки України, ДК «Укроборонпром», Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Останні туди не з’явилися, надіславши листа про те, що відкрили провадження за оприлюдненою інформацією. Найбільше дісталося тоді присутнім представникам СБУ.
«Слухайте, це ж не голку загубили. Це силові агрегати до БТРів. Це ж мільярдні замовлення для нашої держави. Ви сліпі там, чи що?» – такими словами народний депутат Володимир Парасюк, присутній на засіданні, звернувся до СБУ.
Того ж дня генеральний прокурор України Юрій Луценко виступив із заявою, що, мовляв, оприлюднена журналістами інформація – із матеріалів справи, в якій ГПУ уже на фінішній прямій.
Зі свого боку, Петро Порошенко відсторонив від посади першого секретаря РНБО Олега Гладковського. Пізніше він його взагалі звільнить.
А голова парламентської фракції «Батьківщини», кандидат у президенти Юлія Тимошенко заявила, що ініціює початок процедури імпічменту президента.
Того ж дня праворадикали із «Національного корпусу» і «Національних дружин», які декларують своєю метою забезпечення порядку на вулицях, але самі неодноразово вдавалися до силових методів і порушень закону, навідуються до будинку Ігоря Гладковського, головного фігуранта скандалу.
Після невеликого погрому і гучної акції свій візит вони повторять у вихідний день.
Наступним на інформаційне поле боротьби вступив ДК «Укроборонпром», відкинувши усі звинувачення на свою адресу. Ба більше, після оприлюднення наступної частини розслідування, в якому йдеться про конкретне міжнародне замовлення, конкретні деталі, – в концерні запевняють, що контрактом були усі задоволені, його виконали, а значить, які можуть бути запитання…
Тим не менш, САП звітує про затримання п’яти чинних і колишніх посадовців «Спецтехноекспорту», причетних до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйона гривень. У державному концерні запевняють, що ці затримання не пов’язані із журналістським розслідуванням.
«Укроборонпром» завжди підтримує слідчі органи й сам ініціює за виявленими правопорушеннями під час своєї внутрішньої аудиторської діяльності відповідні дії з боку правоохоронних органів, судів й інших компетентних організацій у відповідності до того, яким чином і на кого покладені такі повноваження», – заявив перший заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» Сергій Омельченко.
Силовий сценарій
За тиждень праворадикали із політичної партії «Національний корпус» і пов’язаної з ними організації «Національні дружини» влаштували акцію на вулиці Банковій у Києві. Вони спробували пройти до Адміністрації президента, і відбулася сутичка із правоохоронцями.
Після цього конфлікту «Нацдружини» поїхали у Черкаси, де кандидат у президенти, самовисуванець Петро Порошенко мав зустріч із виборцями в рамках президентської кампанії. Там відбулася більш масова бійка, в якій постраждали правоохоронці. Після цього відкрили кримінальне провадження, є арештовані.
Наступний етап – публікація останньої частини журналістського розслідування, в якій ідеться про те, як силові органи заплющували очі на корупцію в оборонці.
А що парламент?
Голова парламенту Андрій Парубій доручив провести термінове засідання парламентської тимчасової слідчої комісії щодо корупції в цій сфері.
«Зранку на засіданні з головами фракцій ми дійшли спільного розуміння, що комісія має відбутися чимшвидше. Тому я звертаюся із закликом до членів комісії провести її завтра. Я розумію, що є багато матеріалів, що є багато для опрацювання документів, але я вважаю, що відтягувати з проведенням комісії та з інформування суспільства ми не можемо», – заявив Парубій на вечірньому пленарному засіданні 12 березня.
ТСК призначають на середу, 13 березня, о 15:00. Туди запрошують більшість керівників силової вертикалі, серед них і Артема Ситника (НАБУ), й Назара Холодницького (САП).
За дивним збігом у цей же день, у цю ж годину відбувається антикорупційний комітет, де, за планом, депутати хотіли детально розпитати про ймовірну причетність НАБУ (згідно з оприлюдненою інформацією у журналістському розслідуванні) до покривання ймовірних корупційних схем в оборонній сфері. Втім, на самому засіданні стає відомо, що керівники НАБУ і САП присутні на тимчасовій слідчій комісії.
Депутати ухвалюють рішення йти на засідання ТСК і спробувати там поставити запитання керівникам антикорупційних органів.
Що було на ТСК
«На даний час на підставі розслідування «Bihus.info» відкрито кримінальне провадження. САП одразу після першої серії, не чекаючи жодних «коментів» у Facebook-у, закликів до розслідування, зранку, подивившись цей сюжет, зареєструвало це провадження. Ввечері цього ж дня, 26 лютого, НАБУ зареєструвало «клон», який уже зараз об’єднаний із нашим первинним провадженням…» – заявив Холодницький.
Більшість його закидів стосувалася НАБУ: прокурор нагадував про проведені обшуки у фігурантів справи, процесуальне керівництво й відсторонення прокурорів через, як він стверджує, провал справи. Сказав Холодницький і про провадження НАБУ від 1 березня 2017 року, яке не отримала САП.
У свою чергу, Юрій Луценко заявив, що після журналістського розслідування ФСБ Росії повністю перекрила усі можливі поставки комплектуючих в Україну.
«Новітні українські ракети середнього радіусу досяжності зроблені, у тому числі, завдяки тому, що «Укроборонпром» закупив за схожою схемою частину необхідних виробів», – каже Луценко, маючи на увазі закупівлю вузлів і деталей до зброї у Росії контрабандним шляхом.
«ФСБ минулого тижня перекрила всі, принаймні ті, нам поки що відомі, схеми перевезень», – каже він. Щоправда, ще на першому засіданні антикорупційного комітету журналіст Денис Бігус заявив, що контрабанда – не предмет розслідування, і вказав на існування корупційної схеми. Вже пізніше стало відомо і про участь силових відомств у цій схемі.
Втім, не менш важливий меседж від генпрокурора – це слова про «злив» інформації й про те, що відбувся він ще у вересні минулого року.
Задавши риторичну нотку, Луценко залишив на суд політиків питання про те, чому розслідування вийшло саме зараз, за місяць до президентських виборів.
Власне, далі генеральний прокурор, як і його колега Назар Холодницький, став опонентом керівника НАБУ Артема Ситника, в город якого полетіло усе каміння. В основному йшлося про погану роботу НАБУ.
Ймовірно, у суспільстві були готові до того, що така корупційна схема могла існувати в ГПУ, СБУ, ДФС (Державна фіскальна служба), втім, аж ніяк не у головному антикорупційному органі країни.
В якийсь момент засідання ТСК втратило логічну форму й перетворилося чи то на цькування Ситника, чи то на трибуну для політичних заяв, чи на лобіювання своїх інтересів.
Про факти «державної зради» пробували заявити різні депутати, в тому числі й Борислав Розенблат. Він намагався продемонструвати інформацію, в якій начебто Артем Ситник вчинив державну зраду, але його так і не дослухали. Сам Розенблат є фігурантом справи про те, що у червні 2017 року детективи НАБУ затримали низку осіб за підозрою в причетності до вимагання й одержання неправомірної вигоди за сприяння іноземній компанії у здійсненні видобутку бурштину в Україні. За даними НАБУ, є щонайменше п’ять епізодів злочинної діяльності, загальна сума хабара – понад 300 тисяч доларів США. Фігурантами цієї справи є народні депутати Борислав Розенблат і Максим Поляков.
Далі Сергій Мельничук заявляв про оренду керівником ДК «Укроборонпром» Павлом Букіним президентської ложі на НСК «Олімпійський».
Фактично із прикінцевим словом виступив голова фракції «БПП» Артур Герасимов.
«Хочу подякувати журналістам, які сьогодні присутні. Завдяки вам нарешті привернуто увагу до тих шалених розкрадань в армії, які починалися за часів Гриценка, Саламатіна, Лєбедєва, Тимошенко, Януковича й усе інше. Які привели до того, що ми були повністю знекровлені навесні 2014 року», – заявив Герасимов.
Наступного дня та ж сама комісія, але уже в набагато меншому складі, продовжила свою роботу. Втім, вони повернулися до розгляду питання корупції в оборонці в період до 2014 року.
«Мені закидають, що я часто згадую прізвище Гриценка Анатолія Степановича у своїх промовах. Я сьогодні не буду згадувати Гриценка Анатолія Степановича, на мій погляд, у країні й так усі знають, що у шахраїв чесні очі. Тому до цього питання слід повертатися сьогодні», – заявив Іван Вінник, народний депутат від президентської фракції й за сумісництвом голова Тимчасової слідчої комісії.
Надалі розмова йшла здебільшого про питання скорочення і розформування армії, починаючи з 2004 року.
Цікавим фактом на цьому засіданні є виступ генерал-майора Юрія Мельника – начальника Центрального бронетанкового управління Збройних сил України. Він говорив про нестачу комплектуючих на заводах ДК «Укроборонпром», які належать Міністерству оборони України.
«Станом на сьогодні, що стосується бронетанкових заводів, комісія виявила нестачу комплектуючих: Львівський завод – 1,7 мільйона гривень, Миколаївський завод – 6,2 мільйона гривень, Харківський завод — 19,7 мільйона гривень, Житомирський завод – 8,3 мільйона гривень. Це близько 48 мільйонів гривень», – заявив Мельник.
Але генерал-майор і сам у 2017 році фігурував у розслідуванні НАБУ щодо розкрадання в оборонному секторі. Тоді НАБУ і САП затримали посадових осіб Збройних сил України (зокрема і Юрія Мельника) й ДП «Львівський бронетанковий завод» за організацію корупційної схеми з неновими двигунами.
За версією слідства, замість нових двигунів для танків Т-72 закуповувалися двигуни, які раніше були у використанні. Таким чином, 2015 року сума розтрати бюджетних коштів становила 28,5 мільйонів гривень. Пізніше Мельник вийшов на поруки, зокрема, і за підтримки великої кількості чинних військових.
Якщо підсумувати засідання чи то антикорупційного комітету, чи ТСК в оборонці, можна сказати одне: силові органи «футболили» відповідальність щодалі від себе, вдаючись до статистики. Позаяк, окрім відкритих кримінальних проваджень у ГПУ, СБУ, ДБР, НАБУ, САП, із трьох тижнів навколооборонівської епопеї результату немає.
Тимчасова слідча комісія перевіряє наведені факти, досліджує деталі й пізніше подає висновки до парламенту. Там уже вирішать, взяти наведену інформацію до уваги, припинити повноваження ТСК чи продовжити її дію. Фактично це усі її повноваження. Тому запитання, як у цій ситуації вирішить парламентська ТСК, залишається відкритим.