Бійці підрозділу аеророзвідки Terra 27 травня опублікували видовищне відео знищення бронетанкової колони армії РФ під Сіверськом. Проєкт DeepState зазначив, що подібна атака броньованою колоною – рідкість на цій ділянці фронту, де зазвичай агресор намагається йти вперед лише за допомогою піхоти, дронів та артилерії.
А американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 28 травня нарахував аж чотири механізовані атаки Росії на всьому фронті – від Часового Яру до Старомайорського. На думку аналітиків, агресор таким чином намагався «промацати» оборону ЗСУ – чи не ослабла вона на тлі боїв на півночі Харківської області.
Чому Росія знову намагається сунути колонами на позиції Сил оборони, хоча стабільно втрачає їх від вогнем Сил оборони й останнім часом надавала перевагу піхотним штурмам? Звідки у РФ все нові танки і БМП, які вона кидає в бій? І як самі бійці на передовій оцінюють, коли у Кремля все ж таки закінчиться військова техніка (та чи закінчиться взагалі, адже її все-таки виготовляють)? Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитало командира підрозділу Terra у складі 3-ї окремої штурмової бригади Миколу Волохова із позивним «Абдула».
– Миколо, що відбувається на цьому відео? Прокоментуйте, будь ласка, розкажіть, коли це сталося.
– Таких подробиць я вам, на жаль, не скажу, та й, я думаю, не в тому суть. Суть у тому, що тут ви можете бачити, як Україна ефективно застосовує артилерійські системи, особливо високоточні боєприпаси та касетні боєприпаси, а також FPV-дрони-камікадзе у боротьбі проти російської тактики масового застосування техніки на локальних ділянках.
Починали росіяни з цього на початку [повномасштабної] війни і зараз намагаються дати цій тактиці друге дихання, якось її воскресити і все ж таки зробити так, аби ті підручники старі радянські, за якими вони воюють, запрацювали. Є у них така, мабуть, фантазія. Але, як бачите, виходить у них не дуже. Навіть ось бачите, наприклад, на техніку наварили протикумулятивні ґрати, але це не допомогло. Напевно, треба було повністю цю техніку заварювати, хоч я вам відкрию маленький секрет – це теж не допомагає.
Здавалось би, Росія має куди більший ресурс у техніці, в піхоті, в авіації, в людях, матеріальний ресурс, такий як гроші та нафта, газ і серед іншого дипломатичні міжнародні зв'язки – вони досі не можуть знайти якийсь ключ, який би відкрив нашу оборону і який би зробив цей ресурс ефективним.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Цілі до 100 кілометрів». Як ATACMS знищують С-400 та авіабази у тилу російської арміїМожна вистріляти тисячі боєприпасів, що я, наприклад, зі своїм підрозділом спостерігав на Херсонському напрямку, коли Росія особливо активно та масово застосовувала артилерійські системи, трохи не дивізіонами виставляючи їх і завдаючи ураження, але не влучаючи. А ми влучали з десяти снарядів. Є ж різниця: вистріляти тисячу і не поцілити жодного разу, чи вистріляти десять і влучити туди, куди треба?
Все це є демонстрацією їхнього безсилля
Тому все це є демонстрацією їхнього безсилля, за величезного ресурсу вони не можуть його реалізувати. Але вони активно шукають [як це зробити]. У жодному разі не хочу сказати, ніби ворог слабкий, ворог дурний і треба до нього ставитися легковажно, що нічого в них не вийде.
У нього не вийде тільки в тому разі, якщо ми активно розвиватимемося, активно розвиватимемо технології – так, як ми робимо це зараз. І кожне ураження FPV-дроном, яке ви спостерігаєте день у день, це застосування нашою стороною нових технологій. Росія ж постійно намагається протидіяти тому, що ми маємо.
– Ви дуже цікаво сказали про високоточні боєприпаси. Щодо цього відео, яке ми дивилися, а ви коментували – це українського виробництва чи це зброя західних партнерів?
– Давайте так: у нас є високоточні боєприпаси західних партнерів, ось 155-й калібр. І основне високоточне озброєння, яке виробляється в Україні і насправді на якому багато в чому тримався фронт під час такого, скажімо, дефіциту артилерійського боєприпасу, особливо натівського стандарту, – це FPV-дрони-камікадзе.
FPV-дрони-камікадзе – це зараз наша артилерія. Я в рамках підрозділу вже доволі давно користуюся термінологією «гармата», «батарея», «старший офіцер батареї». Чим розрахунок FPV-дрону не артилерійська гармата? Там є боєприпаси, там є радіус ураження, там є льотний час боєприпасу, темп вогню, тип боєприпасу. Це, до речі, дуже спрощує сприйняття розрахунків FPV-дроністів.
– Коли почалися ці механізовані штурми? Це рідкість, як каже DeepState. Коли вони поновилися?
– Росія, на моє суб'єктивне відчуття, накопичувала потенціал і чекала моменту, коли вона зможе накопичити максимальну його кількість. Дуже важко говорити за весь фронт, але є горизонтальне спілкування з друзями, які перебувають на різних ділянках [фронту], вони, в принципі, підтверджують, – [Росія] нарощувала потенціал до того моменту, поки Захід не почав надсилати нам активно допомогу в артилерійських боєприпасах. Ну, різну допомогу, не уточнюватиму, яку.
FPV-дрони-камікадзе – це зараз наша артилерія
І Росія зрозуміла, що, напевно, ось цей момент, коли вони мають реалізовувати [накопичений потенціал], доки логістика ще не дозволила нам отримати все це на місці. Оскільки якщо щось затвердили, це не означає, що воно тут миттєво з'являється.
Насправді це не така вже й велика рідкість – застосування Росією колон бронетехніки. Зрозуміло, що коли більше бронетехніки, воно виглядає більш епічно. Але навіть кілька танків і кілька БМП – це серйозний тиск на оборону. З добрих новин те, що не виходить у них ніяк. Вони вже й сараї приварюють на танки, до цього були мангали. І ніяк воно не допомагає цій техніці реалізувати себе.
Хоча, здавалося б, що ти зробиш, якщо їде кілька танків до десятка БМП, що можна зробити? А виявляється, можна елементарно це все знищити FPV-дронами, ціна яких не перевищує 500 доларів, напевно, навіть з боєприпасом до нього прикріпленим, який безкоштовний, ще зі старих радянських складів.
FPV-дрон-камікадзе військовослужбовцями батальйону «Ахіллес» 92-ї ДШБр ЗСУ летить у бік російських позицій, Харківська область, 16 травня 2024 року
– Миколо, ваше відчуття – що, Росія зараз, принаймні якщо аналізувати наміри армії агресора, вирішила нарешті закрити питання Сіверська, так? Якось зрізати цей виступ, який їм дуже заважає, зважаючи на все.
– Хочеться бачити логіку і хочеться передбачати майбутнє й стверджувати, що ось зараз настав саме той момент, коли вони щось намагаються зробити. Насправді вони йдуть таким досить універсальним шляхом, бо війна – це суцільна непередбачуваність. Ну, всі планують, безумовно, але плани рідко коли реалізуються навіть на 50%. Ось такий це все насправді має вигляд.
Вони (війська – РФ ред.) намагаються тиснути. На жаль, вони мають достатньо ресурсів, щоб тиснути фактично на всій лінії [фронту]. Зараз особливу увагу приділяють Авдіївському напрямку, наприклад, Бахмутському напрямку, але і Харків, і Південь – там теж відбуваються дуже серйозні зіткнення.
Читайте також: Недооцінений фронт – чим загрожує прорив РФ під Сіверськом. Коротко пояснюємо
Просто здається, що в моменті, ось тут ми зафіксували, особливо на відео, такі ось їхні зусилля бронетехніки, здається, що найгарячіше тут. Але війна дуже високомобільна і гаряче всюди.
Вони перевіряють наш фронт на здатність чинити опір, на здатність вести оборону і продавлюють там, де виходить. Тобто важко сказати, що це прямо вони кидають туди зусилля, і це їхнє основне бажання на даний момент.
Прорвуть [оборону] там, де вийде, маючи можливість тиснути дуже в багатьох точках, тим самим намагаючись вивести наші резерви, витягнути їх кудись і оголити якусь із ділянок. І відбувається це, як правило, зі свого досвіду виходячи, часто зовсім не там, де ми думаємо. І де було б логічно.
– Техніка, яку ви бачите на полі бою, вона нова, вона розконсервована? Звідки вони беруть її взагалі?
Війська РФ перевіряють наш фронт на здатність чинити опір, на здатність вести оборону і продавлюють там, де виходить
– Вона така, що горить. Я найчастіше, довше бачу в такому стані... Іноді дуже складно сказати, що це, тому що росіяни почали наварювати на свою бронетехніку гротескні конструкції. Був певний період часу, коли ми всерйоз дивувалися, думаючи, що в наступ відправлені самоходки, САУ відправлені.
Тому що вона мала вигляд, як САУ, але це танки із цими... Це вже не мангали, це сараї. Сараї та гаражі. І, відповідно, важко іноді визначити, що це. Але з позитивного, так, воно горить так само добре, як і до цього.
Понад те, мехвод і командир [російської] техніки суттєво обмежені в огляді, і часто буває так, що вони наїжджають на очевидне мінування, яке, швидше за все, вони виявили б, якби техніка не була заварена зверху. Або траплялися випадки, коли у них просто зривало гусениці, незрозуміло з яких причин. Ця ж бронетехніка не планувалася бути використаною таким чином. Але сказав про хороше, скажу і про погане.
Погано те, що вона не закінчується. Суб'єктивне відчуття таке, що вона мала би закінчитися, а вона не закінчується і не закінчується. Але тут треба бути стійким, потрібно стояти на своєму і, впевнений, рано чи пізно це станеться. Ну, її ж там не нескінченність – це ми знаємо точно.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.