«Путін просто так війська не відведе»: які варіанти наступних дій Росії?

Військова активність Росії біля кордонів України досягає визначального моменту – далі або наступ російської армії, або її повернення в казарми. Довго утримувати такий рівень напруги надзвичайно складно. Які варіанти розглядає Кремль? Що може Володимир Путін вимагати за відмову від війни? І як Україна готується до можливого нападу?

Російський вертоліт летить уздовж українського кордону у Харківській області. Район пункту пропуску «Чугунівка» – звідси близько 250 кілометрів до вже відомого польового табору російських військових біля Воронежа.

На самому кордоні поки без інцидентів. Пункт пропуску закритий. Військовослужбовці ФСБ, помітивши камеру Донбас Реалії, знімають відео у відповідь. Українські прикордонники розповідають, що не спостерігають збільшення їхньої активності, кількість та періодичність прикордонних нарядів Російської Федерації не змінилася.

Кордон України та Росії в Харківській області, пункт пропуску «Чугунівка»

«Ми посилили заходи і додатково підвищили періодичність перевірок державного кордону», – додає заступник начальника штабу Харківського прикордонного загону Ігор Топилко.

Три варіанти наступу російської армії

Та варто лише трохи проїхати вглиб території Росії – і розгорнуту армію буде складно не помітити. Офіційно у Кремлі це називають контрольною перевіркою військ – авіація, артилерія, танки, до кордону України відправили навіть «Іскандери».

«Дальність оперативно-тактичних ракет до 500 кілометрів, а крилатих ракет до 2 тисяч. Вони розташували один дивізіон таким чином, щоб він навіть оперативно-тактичними ракетами діставав до накриття ракетним ударом столиці нашої держави Києва, тобто щоб ніяких ілюзій з цього приводу не було», – розповідає колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.

Російські війська біля кордону за даними ГУР Міноборони України

За даними Головного управління розвідки Міноборони України – райони зосередження військ – кримські полігони «Опук» і «Ангарський», «Погоново» біля Воронежа і «Клинці» у Брянській області. Загалом на 20 квітня угруповання складе 110 тисяч військовослужбовців. В оперативній готовності 330 літаків і 240 вертольотів тактичної авіації.

«Якщо Путін вже стягнув ці війська, то він просто так їх не відведе, тому що це буде означати поразку. Полякав, полякав і повернувся назад – це може бути взагалі останній шантаж в історії Росії до того, як там зміниться влада», – припускає завідуючий відділом Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.

Варіантів атаки Росії, на думку Ігоря Романенка, може бути три. Північ – з виходом до Києва і подальшим політичним шантажем. Масштабна ескалація на Донбасі, або десант з Криму, щоб забезпечити півострів водою. Не варто виключати наступу одразу за кількома напрямками.

«Для широкомасштабного наступу треба сформувати угрупування військ від 240 тисяч, а там військ біля 100 тисяч. На такі дії у них поки ще військ немає, але це не означає, що це неможливо. З військової точки зору, можна проводити таку операцію повномасштабну з нарощуванням зусиль. Тобто почати цими військами, вони їх підготують ще тиждень-два і потім нарощувати, коли з великих територій Росії будуть ще туди транспортовані відповідні сили», – розповідає Ігор Романенко.

Українська армія тренується з військовими НАТО

Тим часом у Збройних силах України тривають планові заходи з підготовки військ. Донбас Реалії побували на одному з полігонів Київської області, де бійці сухопутних військ готуються до міжнародних навчань Dynamic Front. Стрільби у травні відбудуться в Туреччині, Німеччині і Польщі. Українські артилеристи вперше будуть виконувати завдання спільно з військовими НАТО.

«Система координат у нас відрізняється від їхньої, є відмінності в бойових документах щодо застосування частин підрозділів артилерії. І обов'язкове знання англійської мови», – пояснює перепони, які є на шляху до взаємосумісності підрозділів артилерії ЗСУ та країн НАТО офіцер Сухопутних військ України Микола Приходько.

«Одне з наших завдань тут – це спостерігати за навчаннями, виявляти відмінності між підготовкою української, канадської сторони, країн Альянсу і зрештою привести їх до спільного знаменника, стандартів НАТО», – розповідає керівник групи радників з підготовки артилеристів Грегорі Гарбер.

Підготовка до міжнародних навчань Dynamic Front

В української батареї, яка поїде на навчання в Польщу, за спиною досвід війни на Донбасі. Про теперішнє нарощування Росією сил біля кордону України, військові, як належить, розмірковувати не беруться.

«Наше завдання – підготувати підрозділ і ми підготуємо не тільки для навчань Dynamic Front. Батарея готова виконувати завдання і на території нашої держави. Якщо треба, вона нікуди не поїде, а буде захищати свій народ в своїй країні», – розповідає офіцер Сухопутних військ України Дмитро Ющенко.

«А чому ми будемо боятися війни?»

Російська армія тим часом окрім озвучених головних районів зосередження військ, активна на полігонах усього за декілька десятків кілометрів від України. Офіційно російське міноборони повідомляє про тренування розвідників в «Солоти», стрільбах артилеристів в «Криниці». Останній полігон знаходиться в районі Богучара. В мережі зявилось відео, як там загорівся військовий польовий табір.

На потенційно небезпечних напрямках – в Херсонській і Харківській областях Україна почала антитерористичні навчання. У людей перевіряють документи і оглядають автомобілі.

Село Мілове у Харківській області

Донбас Реалії побували в селі Мілове – на самісінькому російському кордоні. Зовні тут маневрами кремлівських військ ніяк не схвильовані.

«А чому ми будемо боятися війни? І так війна іде – на Донбасі. Тут немає нікого, тільки буває вертоліт пролетить і більше нікого немає», – розповідає місцевий пенсіонер.

«Не вірте нікому! Було добре і буде добре, коли нас об'єднають. Ще ми будемо разом з Росією», – додає місцева жителька.

Що може вимагати Росія за відмову від війни?

Те, що залишається непоміченим жителями української глибинки – на міжнародній арені гремить вже понад два тижні. Довго утримувати подібний рівень напруги вздовж українського кордону Кремлю буде складно. Тому, вважає Олексій Їжак, у найближчий тиждень-два Володимир Путін або відправить війська в атаку, або поверне в казарми.

«За відмову від війни він щось вимагатиме. Я б припустив, що, можливо, це щось навколо Криму – вода або визнання. Щось може бути навколо ОРДЛО, наприклад, прямі переговори, прийняття російської версії мінських домовленостей. Це може бути щось навколо проросійських сил в Україні, щось ще, відмова від членства в НАТО, в ЄС», – розповідає Олексій Їжак.

21 квітня Володимир Путін виступить з посланням до Федеральних зборів

21 квітня Президент Росії виступить з посланнням до Федеральних зборів. Багато хто очікує, що саме в цей день стане зрозуміло, що буде далі. Раніше видання «Дзеркало тижня» з посиланням на українські спецслужби написало, що в незаконному угрупованні «ДНР» розглядають три варіанти звернення до Путіна. Перший – прохання надати військову допомогу. Другий – прийняти так звану «ДНР» до складу Росії. Третій визнати незалежність угруповання.

«Якщо воно ініційоване Росією, то це створення casus belli, приводу для війни. Але можливо, в мене таке відчуття, що на рівні цієї російської ескалації, яка перейшла кордони ОРДЛО, тому що там розгортаються ядерні сили, демонстрація на адресу США в Арктиці, там багато чого відбувається. Таке враження, що на цій хвилі оця окупаційна влада намагається щось ще для себе отримати, шукають можливості. Тому що зараз ОРДЛО все більше перетворюються в такий Сектор Газа. Але все одно все буде вирішувати Росія, звичайно», – припускає Олексій Їжак.

Вже наступного дня після послання Путіна заплановані збори Ради Федерації. Саме цей орган у 2014 році дав Путіну право використовувати війська за кордоном.