Як в Україні передається президентська влада? Чи може президент розпустити Верховну Раду і Кабінет міністрів? І що він може зробити вже в перший день на посаді?
Офіційно новообраний президент починає керувати лише після присяги на інавгурації. До цього главою держави залишається його попередник.
Колишній президент не зобов’язаний бути на інавгурації. Однак, Кравчук був у Кучми, Кучма у Ющенка. А от Ющенко у Януковича не був, як і Янукович у Порошенка.
Саме на цій церемонії відбувається символічна передача влади. Точна дата майбутньої інавгурації поки не відома. Її після остаточного оголошення ЦВК результатів президентських виборів має затвердити Верховна Рада, а якщо не знайдеться для цього голосів
– спікер Андрій Парубій. Команда кандидата у президенти Володимира Зеленського говорить, що інавгурація має відбутися до 4 червня.
Вже у перший день на посаді президент може самостійно замінити секретаря РНБО (зараз – Олександр Турчинов), вище командування Збройних сил України, наприклад, начальника Генштабу (зараз – Віктор Муженко) та главу своєї адміністрації (зараз – Ігор Райнін).
А от одноосібно призначати керівників областей (ОДА) та районів (РДА) – ні. Бо їх повинні затвердити ще й у Кабміні.
Однак, вже за власним бажанням подали у відставку призначенні Петром Порошенком голова Львівської ОДА – Олег Синютка, Миколаївської – Олексій Савченко, Закарпатської – Геннадій Москаль, Тернопільської – Степан Барна.
За законом, ставленики попереднього президента продовжують працювати до затвердження своїх наступників.
Якщо стосунки президента та прем’єра нормальні – призначення нових очільників проходить легко, якщо ні – можуть виникнути протистояння і конфлікти.
Чи може президент звільнити прем’єр-міністра (зараз – Володимир Гройсман)? Звичайно, ні. Це може зробити своєю більшістю лише Верховна Рада.
Прем’єр із Кабміном автоматичне йде у відставку лише перед обранням нового парламенту, а не нового президента. Чергові парламентські вибори в Україні призначені на 27 жовтня цього року.
Президентських висуванців у міністри оборони й закордонних справ, очільників Нацбанку, СБУ та ГПУ затверджує також лише Верховна Рада. При цьому парламент перед цим має звільнити людей із квоти колишнього президента, щоб новий мав можливість призначати своїх.
Однак, за теперішніх умов, президент не зможе навіть запропонувати парламенту свою кандидатуру голови Нацбанку. Адже, за законом, він призначається Радою на 7 років. Нинішній голова НБУ Яків Смолій пропрацював лише рік. Поява нового президента не є підставою для його звільнення.
Але, якщо у нового глави держави не буде підтримки парламентської більшості – інші його кандидатури також не пройдуть. Але у відповідь глава держави теж може добряче насолити парламенту. І цим – схилити його до співпраці.
Адже серед президентських повноважень – підписування чи ветування законів. Щоб подолати вето, парламенту потрібно буде щоразу знаходити аж 300 голосів. Однак, Верховна Рада планує вже невдовзі ухвалити закон про імпічмент президента. Так, парламент, хоче отримати більший вплив на нового президента, і схилити до компромісів, говорять експерти.
Таку конфліктну ситуацію між президентом і Верховною Радою пророкує багато політологів.
Але чи може президент розпускати Раду і призначати дочасні вибори? Так, він має такі повноваження. Однак, для цього мають бути законні підстави:
- якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій
- якщо протягом шістдесяти днів після відставки Кабміну не сформовано персональний склад Кабміну
- якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Але задіяти їх можна не пізніше ніж за півроку до припинення повноважень Верховної Ради. 27 травня – це крайня дата, яку назвав голова Верховної Ради Андрій Парубій. Він також вважає, що взагалі ані підстав, ані часу в нового президента для розпуску парламенту не буде.
Однак, за іншим сценарієм, про який говорять політологи, Рада таки може піти на співпрацю із новим президентом. Депутати, щоб не дискредитувати себе перед майбутніми виборами, не захочуть в очах суспільства стати головними саботажниками рішень, які пропонуватиме новий президент.
У команді Володимира Зеленського говорять, що вже підготували низку законопроектів, які подаватиме новий президент на розгляд парламенту. Першочерговими з них називають законопроект про народовладдя, зняття недоторканності з президента, народних депутатів та суддів, та про відкликання народного депутата.
Втім, за Конституцією в президента є ще один владний інструмент – проведення референдумів. Проте закону, який би пояснював, як їх проводити, немає. У Зеленського заявляють, що працюють над законопроектом, щоб запустити цей механізм.