«Роби добро, і воно повернеться». Що таке «Щедрий вівторок» і хто долучається до нього в Україні

Започаткована у США акція «Щедрий вівторок» відбувається в Україні вдруге. До заходів долучаються благодійні фонди, приватні підприємці, волонтери, освітяни і школярі. Вони розповідають: акція передбачає не тільки збір коштів, а й волонтерство, захист довкілля, нематеріальну підтримку для тих, кому вона потрібна.

Акція «Щедрий вівторок» з’явилася в Сполучених Штатах у 2012 році і відбувається вже в понад 150 країнах. Її сенс, стверджують організатори, не лише в зборі коштів: можна здати кров, долучитися як волонтер чи купити товари, кошти за які йдуть на благодійність.

Від приватного бізнесу – до фонду-організатора

Євгенія Мазуренко в 2018 році долучалася як власниця свого бізнесу, в 2019-му – на посаді директорки благодійного фонду Zagoriy Foundation:

– Я маю невеликий приватний бізнес – компанію Petvoyage, що займається aвіаперевезенням домашніх улюбленців. У 2018 році ми профінансували поліграфічні послуги на запит активістів, що опікуються безпритульними тваринами. Вони надрукували благодійні календарі, продали їх, а отримані кошти передали притулку для безпритульних тварин. Таким чином сума пожертви примножилася.

Я майже не розповідаю про власні добрі справи, як і більшість людей – це незручно. Ми не говоримо про таке, бо не хочемо, щоб це виглядало як хизування. Але насправді говорити про хороше потрібно – це створює інформаційне поле і надихає інших долучитися.

Основна ідея «Щедрого вівторка» полягає в тому, що не буває маленької допомоги, кожен може долучитися до системного руху добра у тій формі, яка є логічним продовженням його способу життя, занять, уподобань. Це не обов’язково фінансова допомога: долучатися можна також знаннями, часом (стати волонтером) або талантами.

Наприклад, цього року до команди ініціаторів звернулася бухгалтер із вражаючим професійним досвідом і попросила скоординувати її, як допомогти з бухгалтерією неприбутковим організаціям.

Часто соціальні і благодійні ініціативи працюють силою активістів-волонтерів і не мають бюджету на платні послуги, тож безкоштовна допомога фахівців – саме те, що їм потрібно.

Читайте також: Колишній бідняк нагодував понад 15 тисяч людей на День подяки у США

Цього року я вирішила стати фандрейзером для маленької Афіни Шевчук з діагнозом саркома Юїнга. Кожен мій ранок починається з того, що я захожу на сторінку її мами і дивлюся, як іде процес лікування. Дівчинка лікується в Ізраїлі, на це треба багато коштів, і кожен внесок дуже важливий.

Важлива особливість «Щедрого вівторка» – це день добрих справ, а не флешмоб або акція з загальними для всіх правилами. Тобто завдяки ньому народжується безліч акцій та ініціатив.

Подивіться навколо: коли люди прагнуть змін, по всьому світу вони виходять на мітинги, збираються на акції і разом демонструють керівництву держав суспільний запит на вирішення певних проблем або певні зміни.

«Щедрий вівторок» – це теж прояв «New Power». Люди об’єднуються навколо ідеї добра, щоб показати: ми як суспільство маємо запит на хороші справи, толерантність, інклюзію. Ми хочемо допомагати один одному і не чинити зла.

Шкільна благодійність: до «Щедрого вівторка» і сама по собі

Вікторія Оломуцька та Ольга Косяк – мами учнів київської школи №80 на Печерську. Кажуть, що й так проводять благодійні акції в школі, але цього року вирішили долучитися до «Щедрого вівторка» офіційно.

Вікторія: В школі благодійні ярмарки проходять і без «Щедрого вівторка», вже декілька років. Одного року ми збирали суто гроші для дітей в «Охматдиті». Шукали, кому передати особисто, щоб це не було «занести до відділення», ми не були впевнені, що адресат їх отримає. І так склалися обставини, що коли в нас вже були гроші на руках, був крик про допомогу з 34-ї гімназії «Либідь», там одинадцятикласниці стало зле, і виявилося, що їй дуже потрібна негайна операція. Дівчинка приїжджала до школи, ми передали їй гроші, а я ще й здала кров.

Минулого року ми вже більш свідомо підходили до кандидатів. Виявилося, що треба була допомога нашій вчительці в школі. В неї була онкохвороба. Держава допомагала, але на той час щось було із закупками ліків, і також був крик про допомогу, і ми зібрали кошти та передали цій вчительці.

Торік я проводила в класі моєї доньки майстер-клас, як робити листівки у вигляді янголів. Вони були дуже такі симпатичні, це зайняло в нас урок, діти лишилися дуже щасливі, потім ми ці листівки підписали і відправили морякам, які були в полоні.

Вікторія Оломуцька в приміщенні школи, де вчаться її діти

В цьому році ми вже якраз більше знали про «Щедрий вівторок», приєдналися на карті, ми там світимося. Ми там написали, що плануємо провести благодійний ярмарок, зібрати кошти, але ми зробили це всередині жовтня. Всі зібрані кошти ми передали – їздила пара батьків, вчителів, учнів вирішили не брати – до «Охматдиту». Там був хлопчик з Хусту, якому негайно потрібна була операція, якась величезна сума. В нас вдалося зібрати 32 тисячі гривень.

Нам треба зробити операцію навесні хлопцю-десятикласнику. В нього дуже швидко ростуть органи, а тіло не справляється, в нього деформація грудини. Тому йому треба виламати грудину, вставити туди титанові пластинки, так він ходитиме три роки, потім – повторна операція. Щоб цю операцію зробити, мінімум 100 тисяч гривень треба.

Ще одна вчителька є, в неї дуже великі проблеми з дитиною, вона передчасно народилася. Мама – борець, зараз дитині п’ять рочків, вона зробила дуже великий вклад у неї, але все ж таки курс реабілітації коштує кожен від 15 тисяч гривень, а вчителька молодших класів, мама-одиначка – якось не дуже. Тому шкільна громада вирішила, що ми розділимо, частково сюди, частково туди.

З нагоди «Щедрого вівторка» ми хочемо зробити концерт. Ми переговорили з дітьми, в нас є гуртки, які співають, танцюють, готові виступити десь. Ми вирішили, що запросимо з цього мікрорайону, з близьких будинків, дідусів і бабусь, які, може, не можуть кудись поїхати. А так вони прийдуть, і діти зроблять повноцінний концерт на годину.

Ми проводимо просвітницьку діяльність із батьками, кожному намагаємося донести, що таке «Щедрий вівторок», що це не тільки про гроші. Де гроші – завжди сварки, такі сварки були в нас минулого року, бо коли грошей немає, то й ділити нема чого. А потім починається: ой, а чому цьому хлопцю даємо, а тому не даємо... Щось таке було неприємне, але якось вирішуємо, що якщо ми передаємо гроші саме дітям в «Охматдит», Інститут раку або дитина з іншого міста вже під ці рамки не проходить.​

Про мотивацію: Даруй добро, воно до тебе повернеться. Пісня у Шури була – «Твори добро». Пам’ятаєте, був такий?

Я за бумеранги. Що даєш, те отримуєш фідбеком.

Ольга: Ми просто зрозуміли в якийсь момент, що благодійність – це ж не лише про допомогу комусь там, хто потребує, гроші, бо планету теж треба рятувати, їй допомога потрібна не менше. До цього школа збирала макулатуру. Ми вирішили піти трошки далі.

Наразі ми збираємо широким загалом макулатуру і пляшки, з пляшками в нас трошки призупинили, бо не всі готові забирати, це великий обсяг і маленька вага.

Здаємо ще тетрапаки «Зеленому птаху», вони роблять щоденники.

Школярі зі щоденниками, зробленими з переробленої тари

Про благодійні ярмарки: Якщо не брати до уваги благодійність, навіть те, що батьки проводять час із дитиною, по-перше, вони напередодні щось виробляють, якесь печиво, тортик – це вже час разом, якого зараз дуже мало батьки приділяють у зв’язку з таким насиченим ритмом життя. І те, що батьки приходять і пліч-о-пліч з дітьми стоять і продають, зближує.

Примітка: після інтерв’ю Вікторія Оломуцька повідомила, що заплановані на 3 грудня заходи не вийшло провести цього дня: в школі зникло опалення через прорив тепломереж. Благодійний ярмарок перенесли, але все ще планують провести.

Допомога в скриньках

Наталія Мироненко, педагог-організатор школи №80, розповідає про ідеї нефінансових акцій, які заклад запозичив у організаторів «Щедрого вівторка»:

– Ми пропонували взяти під шефство якийсь дитячий будинок, щоб діти зібрали речі й передали. Декілька класів можуть долучитися. В масштабах школи ми це не пропонували. В масштабах школи в нас будуть «скриньки хоробрості».

Голова фонду «Запорука» Ірина Сахно нам розповіла, що одним із проявів доброти в день «Щедрого вівторка» є наповнення такої «скриньки хоробрості». В них є підшефні лікарні, у Львові та Києві, переважно Інститут раку, там дуже багато дітей лікуються. Вони проходять щоденні процедури болісні, крапельниці, це випробування для кожної дитини. Щоб її якось відволікти, пропонують засунути руку в цю «скриньку хоробрості» і витягнути якийсь маленький подаруночок: машинки, якийсь набір для рукоділля, маленька лялечка.

Кожен може придбати або взяти вдома, якщо не граються, наповнити цю скриньку і передати. І діти, можливо, задумаються над тим, що є діти, які страждають.

Зліва направо: Ольга Косяк, Наталія Мироненко, Вікторія Оломуцька

І «скринька добрих побажань»: щоб вони написали листи будь-кому, батькам, однокласникам, вчителям, запропонували військовослужбовцям написати нашим на сході. В нас (одна з вчителів школи – ред.) Нонна Сергіївна співпрацює з «Армією FM», і вони пообіцяли знайти якусь конкретну бригаду, куди ми відправимо ці листи. Тобто не так, щоб комусь, а адресно – бійцям такої-то бригади.

Я б хотіла, щоб це не був одноразовий захід, щоб не лише в цей «Щедрий вівторок» раз на рік робили добро. Щоб розвинути звичку, потрібно, щоб воно постійно відбувалося, щоб воно увійшло в моду – робити добрі справи. Ми можемо щоденно це робити, допомогти, перевести через дорогу бабусю, допомогти піднятися сходами, це необов’язково фінансова допомога, а будь-яка допомога.

Головне – щоб це підтримувалося в сім’ях. Тому що те, що ми робимо в школі – це одне, а якщо батьки не будуть підтримувати це в сім’ї, то воно не прищепиться. І якщо ми будемо постійно це робити, то виховаємо набагато чуйніше, доброзичливіше покоління, яке буде перейматися чужим горем і намагатися допомогти оточуючим.

Дитяча благодійність

13-річна Юліана Колеснікова вчиться в одній зі шкіл Харкова. Дівчинка займається вокалом, акторською майстерністю, хореографією, а також часто долучається до громадської активності, волонтерства та благодійних акцій:

– Чому приєдналася? Потрапила з класом на показ соціальної реклами, яку організувала (громадська діячка, одна з організаторів «Щедрого вівторка» – ред.) Марія Артеменко у «Планеті кіно», і вже не змогла втриматися. Хоча наша сім’я завжди намагається допомогти людям.

Директор школи Юлія Гутник завжди мене підтримує, так і зі «Щедрим вівторком». Ми зібрали гроші на допомогу хворій дівчинці. Яку саме суму, я, напевно, не маю права казати, та й точно не пам’ятаю.

Про ідеї минулого року: Біля під’їздів я вивісила оголошення, щоб вранці 27 листопада (2018 року – ред.) виносили речі, якими вже не користуються чи просто поділитися. Дуже багато винесли всілякої всячини. Після обіду – брали, кому що потрібно.

У нас у школі є робітник, який прибирає на подвір’ї. Його ображають хлопці, а він же цілими днями працює на спеці та холоді. Я подарувала йому шоколадку і дізналася, що його звати Кирило.

Читате також: Час. Гроші. Допомога: у яких країнах люди найбільше готові віддавати? – інфографіка​

У вокальній студії хворіє хлопчик Георгій – для нього організували концерт, я в ньому брала участь, співала, збирали кошти. Мої мама та вчителька перерахували йому. А ще був ярмарок, і я передала на нього лоти, серед них – корона, яку виграла на конкурсі.

Бачити людей щасливими, дарувати радість, посмішку, навіть життя – це так захоплює. Думаю, починаючи зі «Щедрого вівторка», можна все життя перетворити на «щедре життя».

(Ще восени дівчинка оприлюднила список своїх ідей для волонтерської допомоги цього року. Серед її пропозицій: збір коштів для харківського таксиста Олексія Тараненка. У квітні в його машину кинули гранату. Внаслідок вибуху чоловік втратив ноги – ред.).

Чим відрізняється «Щедрий вівторок» від інших акцій? Тим, що одночасно люди огортають всю планету добром! Саме «загорнувшись», вони можуть «вилікуватися» від зла, жорстокості, навіть війни. Мені здавалося минулого року, що я відчуваю в повітрі добро. Люди були щасливі – і ті, кому допомагали, і особливо ті, хто допомагав.

«Щедрий вівторок» відбувається в Україні другий рік поспіль. Голова фонду Zagoriy Foundation Євгенія Мазуренко очікує, що цьогоріч до нього долучаться понад 10 тисяч людей і вдасться зібрати понад 15 мільйонів гривень.