В небі рояться десятки російських дронів. Деякі літають так низько, що можна роздивитись навіть форму і колір, але не почути – дзижчання БПЛА легко перекриває артилерійська канонада та стрілкотня. Вуха звикають, а от очам йняти віри важко. Навколо – ліс із кількаметрових голих стовбурів. Нечисленні вцілілі дерева пояснюють, що колись ці пеньки були соснами. Таким зараз є Серебрянське лісництво неподалік окупованої Кремінної на Луганщині. Вже понад рік російські війська штурмують тут, а ЗСУ – стримують їх. Що зараз відбувається на цій ділянці, одній із найгарячіших на Сході, – у матеріалі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Росія шукає слабкі місця в обороні ЗСУ
Російські дрони сновигають над головою всю дорогу, обабіч ґрунтовки час від часу – ними ж розбита техніка Сил оборони. Їх оточують 2-3 метрові обрубки сосен, які ще півтора року тому були лісом. Ось одразу три безпілотники армії РФ геть близько над головою, але їхнього дзижчання не почути. Повітря майже безперервно стрясає канонада – вибух, знову вибух, десь на фоні стрілкотня, знову вибух. Поки журналісти Донбас Реалії затемна прямують «на нуль» – так менше шансів потрапити на очі операторам тих самих дронів – тиша не западає ні на мить.
Місце призначення – позиції 100-ї окремої бригади Сил ТрО у Серебрянському лісництві під окупованою Кремінною. Останні кілька тижнів Росія активно шукає слабкі місця в обороні ЗСУ щоб продавити її, розповідають військові. Тому спостереження за супротивником щохвилини – до позицій російської армії близько 200 метрів. Плюс в тому, що на цій ділянці ще лишились дерева, які слугують за укриття.
Від позицій бійців до противника – близько 200 м
«Дуже близько розташовані один від одного. Вдень можна спостерігати, а коли працюємо вночі з тепловізорами, то навіть дуже чітко видно і позиції, і ворожих людей», – каже Роман, військовослужбовець 100-ї ОБр ТрО.
Його побратим Володимир зауважує – воюють разом вже понад півтора роки. І це дає перевагу.
«Навіть якщо артилерія працює, мало хто на це звертає увагу – всі звикли. І кожен знає свою роботу. Тихо, спокійно працюємо. Один за одного йшли. Відмовника немає у нас жодного. Всі йдуть, ніхто не відмовляється. Знаєш і хто на сусідніх позиціях, одній і другій. І ти знаєш, що з однієї і другої сторони в тебе фланги прикриті», – пояснює боєць.
Ця бригада сформована на Волині, підготовку проходили рік. Щоденні навчання зі стрільби, заняття з тактики, фізична та психологічна підготовка – все разом зіграло велику роль, кажуть бійці.
Поки Донбас Реалії спілкуються з військовими, над українськими позиціями зависають кілька російських дронів. Бійці попереджають – схоже, зараз буде обстріл, треба йти. Висуваємось по двоє, тримаємо дистанцію 30-40 метрів. Імовірність роботи по одиночній цілі менша – агресор намагається економити БПЛА.
Коли дрони наближаються дуже близько, Роман знаком показує, щоб притиснулися до дерев. Потрібно перечекати.
Цього разу минулося.
Бійці 100-ї бригади ТрО за п'ять місяців тут ні на крок не відступили зі своїх позицій
Затишшя було. Але скінчилось
Як розповідають військові, максимум перепочинку тут – нетривале і незначне затишшя, коли Росія проводить ротацію підрозділів чи є перебої з постачанням боєприпасів. Нещодавно якраз було подібне затишшя, розповів Ростислав Ящишин – лейтенант ЗСУ, начальник служби зв'язків із громадськістю 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ (63 ОМБр), яка теж перебуває на Кремінському напрямку.
«Після такої відносно не тривалого затишшя, яке вже, на жаль, закінчилося, зараз ворог регулярно намагається штурмувати наші позиції, ми даємо агресивну відсіч… Насправді воно недовго тривало, може, тиждень особливо активних боїв не було», – зазначив він в ефірі Радіо Донбас Реалії.
Читайте також: «Полізли, як я можу вдома сидіти?» Як танкісти стримують армію РФ на Лиманському напрямку
Він припускає – затишшя було для Росії вимушеним, бо треба було підтягувати резерви та підвезти снаряди.
«Якщо ми про артилерію говоримо, то є така думка, що в них вже немає зараз такого ресурсу артилерійського, який був раніше, коли вони просто поливали вогнем наші позиції. Зараз в них є не те щоб дефіцит, не те щоб голод, але, умовно кажучи, план, скільки БК вони можуть використати протягом дня. Або так, або те, що вони відкладають снаряди на якусь конкретну дату чи на якусь конкретну подію», – зауважив Ящишин.
За його словами, наступає переважно піхота – відбуваються так звані м’ясні штурми. Як і військові, з якими Донбас Реалії вдалося поспілкуватись на «нулі» Ящичин каже – противник активно намагається знайти слабкі ділянки в українській обороні.
«Ми доходимо до висновку, що вони не ставлять якоїсь конкретної глобальної задачі на нашій ділянці. Прощупують оборону, шукають слабкі місця між стиками підрозділів бригад, в інших позиціях», – зазначив Ящишин.
Вже понад рік Росія штурмує Серебрянський ліс. На фото: український танк веде вогонь по позиціях армії РФ біля Кремінної, 12 січня 2023 року
«Але ми в глухій обороні не сидимо, ведемо активну оборону», – наголосив військовий. І пояснив різницю: «Глуха оборона – це просто сидиш і відбиваєшся, а активна оборона – це робиш так, щоб ворог теж не нудьгував на своїх позиціях».
Ящишин розповів, що на днями відбулися дуже важкі бої. Їхня бригада застосувала танки, завдяки чому вдалося знищити позиції противника, живу силу і захопити полонених.
«Маємо таку інформацію, що останній полонений, його завдання було передавати нагору інформацію про кількість власних втрат, щоб ми прислали таку ж кількість нових військових. І з того робимо висновок, що дефіциту в живій силі на нашому напрямку ворог не має, але є проблеми в них в інших категоріях, зокрема в логістиці, в комунікаціях», – каже Ящичин.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вони женуть цілі взводи, які розбиваються ще на підході»: як ТрО стримує наступ військ РФ?Також, за його даними, у російських військових є проблеми з харчуванням, з питною водою.
«По одній пляшці води роздають на добу на людину, і воду цю підписують, ховають, тому що за неї також ведуться бійки, її крадуть. Також є в них клопоти з засобами індивідуального захисту. Бронежилети важкі, а шоломи можуть не видати і рекомендують здобути в бою», – додав він.
Чому для Росії такий важливий Серебрянський ліс
Серебрянський ліс – ще Кремінський ліс або, як називають його військові, «ліс чудес» – розташоване впритул до Кремінної. Формально частина його належить до ботанічного заказника місцевого значення «Серебрянський», який, своєю чергою, є частиною держпідприємства «Кремінське лісомисливське господарство».
Ліс, переважно сосновий, починається просто від Кремінної і простягається на понад 107 га аж до адмінмежі з Донецькою областю. Росія почала штурмувати цю ділянку за пів року після окупації міста – восени 2022 року. Тоді вже стало очевидно, що бліцкриг із захоплення України зазнав невдачі, і агресор сконцентрувався на менш масштабній цілі: виході на адмінкордони Донецької та Луганської областей.
Читайте також: Найтехнологічніша зброя війни – РЕБ: що пропонують Залужний та інженери, щоб перемогти Росію
Перші приблизно пів року штурмів агресор, маючи необмежений запас боєприпасів, заливав ліс вогнем. 2-3 метрові стовбури, обрізані снарядами, які бачили журналісти Донбас Реалії, насправді – масштабне явище. Про це свідчать супутникові знімки, опубліковані аналітичним проєктом DeepState.
Перший (ліворуч) зроблений у жовтні 2022-го – там територія лісництва зелена, з коричневими вкрапленнями. На другому (праворуч), за жовтень 2023-го, все навпаки – переважний колір коричневий, за виключенням невеликих зелених ділянок.
Як за рік штурмів Росії змінилось Серебрянське лісництво – свідчать супутникові знімки
Бойові дії на цій ділянці тривають постійно. Тактика, за словами військових, змінюється, але «асортимент» той самий: вогневий вал, «м’ясні» штурми або комбінує – артпідготовка, після який йде атака піхоти. Хіба що за останні пів року суттєвим новий фактором стали дрони.
Вид зблизька на одну з ділянок у Серебрянському лісництві, де від дерев лишились самі кількаметрові стовбури, вересень 2023 року
У зведеннях Генштабу ЗСУ Серебрянське лісництво згадується щодня: або в контексті авіаударів РФ, або відбиття там атак Силами оборони, або в обох одразу.
Попри значний тиск, витрати і втрати, агресору не вдавалося здобути там успіхів. Ситуація ускладнилась після початку масованого наступу Росії на Авдіївку, який пізніше розгорнула фактично на всій лінії фронту на Сході.
За останній тиждень DeepState повідомляв про певні просування російських сил біля Лиману Першого та Торського на Донеччині – ці ділянки на оперативно-тактичному рівні пов’язані з лісництвом.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 11 грудня зазначив, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна.
«Геолокаційні кадри, опубліковані 10 грудня, показують, що російські війська незначно просунулися на південний схід від Діброви (7 км на південний захід від Кремінної)», – йдеться у звіті.
Військовий експерт Сергій Грабський і розмові з Донбас Реалії влітку припускав, що тут Росія переслідує, швидше за все, політичні цілі. Захопивши лісництво, агресор зможе підійти до Білогорівки Луганської області – села, яке фактично є останньою точкою на шляху до виходу військ агресора на кордон регіону. Але зауважував, що хоча це надасть російській армії певні тактичні переваги, значно вплинути на ситуацію на фронті не зможе.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Наступ Росії: армія РФ атакує на багатьох напрямках одразуЯкщо українські військові залишать свої позиції, окрім Білогорівки, під загрозою опиняться й інші населені пункти Луганської та Донецької області.
«Просування лісовим масивом дозволить противнику непомітно загрожувати Ямполю, Лиману, обходу Торського... Ясно, якщо десь за Торським прорвуть оборону, і підуть через Ставки на Лиман, то далі просунуться на Серебрянку, Сіверськ», – аналізував журналіст із Луганська Олексій Артюх.
Натомість якщо ЗСУ відсунуть армію РФ, це матиме серйозні наслідки.
«Це становитиме серйозну загрозу для стабільності всього Північного відтинку Східного фронту противника», – пояснив Грабський, зазначивши, що тоді українські війська матимуть реальний шанс для деокупації Кремінної.
Бійці 100-ї бригади вже вісім місяців утримують свої позиції у Серебрянському лісництві і жодного разу не відступили ні на метр. Сили оборони роблять усе, аби попри всі зусилля агресор не здобув значної переваги – і змоги скористатись нею.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.