Новий закон про середню освіту: головні новації

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон «Про повну загальну середню освіту». Його підтримали 327 депутатів. МОН анонсували низку новацій, які тепер набудуть чинності: більше автономії вчителям і можливостей для створення індивідуальних програм навчання школярів. Водночас, в уряді вважають, зокрема, що новий закон дозволить налагодити стосунки з Угорщиною, яка на знак протесту проти раніше ухваленого українського закону «Про освіту» заблокувала засідання комісії Україна-НАТО. Радіо Свобода відібрало кілька основних новацій, на які варто звернути увагу.

Новий закон про середню освіту деталізує ухвалений у 2017-му закон «Про освіту», яких раніше бракувало заявила міністр освіти і науки України Ганна Новосад. За її словами, зараз з’явилося більше практичних інструментів для втілення реформи, яких бракувало раніше.

Ганна Новосад

Що змінюється для учнів

Насамперед, у МОН обіцяють зробити навчання більш доступним: до початкової школи зарахування має відбуватися без будь-яких конкурсів, за потреби мають створюватися інклюзивні класи (якщо батьки дитини з інвалідністю звертаються, то такий клас має бути утворений в обов’язковому порядку), а діти, що тривалий час лікуються у стаціонарі, отримують здобувати освіту у медичному закладі.

У першому класі урок триватиме до 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин, а з 5 класу – 45 хвилин.

Окрім того, навчання стане більш орієнтоване на потреби і здібності конкретної дитини, запроваджується і пояснюється поняття «індивідуальної освітньої траєкторії».

МОН підготувало інфографіки щодо змін після ухвалення закону

Як пояснює співзасновниця громадської організації «Смарт освіта» Іванна Коберник, йдеться про те, що дитина у старшій школі має право на вибір предметів, а на будь-якому рівні школи – право на навчання за індивідуальним планом.

«Наприклад, якщо дитина займається спортом чи поглиблено хоче вивчати окремі предмети, чи займається мистецтвом, вона може звернутися до школи, сказати, що хоче мати індивідуальний навчальний план. Він має бути розроблений спільно з батьками і вчителями, затверджений педрадою і директором, і дитина може навчатися за цим планом, але обов’язковою є проходження атестації раз на семестр», – каже експертка.

Іванна Коберник

Окрім того, учні отримують можливість отримувати індивідуальні та групові консультації на базі школи, що фінансуватимуться за рахунок держави.

Також розширюється повноваження шкільного самоврядування, зокрема, його представники зможуть брати участь у засіданнях педради, а голова учнівського парламенту має право на невідкладний прийом керівництвом закладу освіти. Деталізуються і повноваження та можливості для батьків впливати на перебіг освітнього процесу.

Що змінюється для вчителів

Змінюється підхід до оплати праці, запроваджується прозора система надбавок, передбачається, що підвищення кваліфікації вчителів може відбуватися не тільки на державних курсах, передбачається співфінансування цього процесу з державного та місцевого бюджетів.

«Цьогоріч Міністерство освіти і науки планує комплексну реформу заробітної плати – вона, зокрема, передбачатиме внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів», – заявила Ганна Новосад.

Окрім того, запроваджується педагогічна інтернатура: у перший рік роботи молодий вчитель матиме вчителя-наставника, який його консультуватиме і отримуватиме за це надбавку у 20% до зарплати.

Також закон передбачає, що вчителями можуть бути не тільки випускники педагогічних вишів, зауважує Іванна Коберник.

«Люди, які мають іншу вищу освіту, за умови проходження інтернатури також можуть бути вчителем. Наприклад, ІТ-фахівець хоче викладати інформатику у школі, але раніше у нього не було можливості, бо не мав педагогічної освіти. А зараз люди, що відчувають покликання працювати з дітьми, мають шанс працювати у школі», – каже вона.

Мовне питання

Ухвалення закону одразу привітали в уряді. Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба висловив сподівання, що таким чином з’явиться шанс на налагодження стосунків з Угорщиною, яка виступила проти ухваленого раніше закону «Про освіту» аж до блокування засідання комісії Україна-НАТО.

«За недивним збігом обставин, поки ми з послом (послом Угорщини Іштваном Ійдярто, з яким Кулеба провів зустріч 16 січня – ред.) говорили про майбутнє, Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний закон про повну загальну середню освіту, який має допомогти нам вирішити проблеми минулого. Тепер обидві країни мають робити кроки вперед», – написав віцепрем’єр у твіттері.

Водночас, у низці пабліків та інформаційних ресурсів з ухваленням закону прокотилася хвиля про «ліквідацію російських шкіл». Що ж насправді трапилося?

Дійсно, у законі зазначається, що освіта в Україні відбувається державною мовою. Але можливості для вивчення мов національних меншин зберігаються, а у деяких випадках – і можливості навчатися рідною мовою.

У законі чітко прописані три моделі навчання у школах, де навчаються представники національних меншин, зауважує Іванна Коберник.

«Перша модель стосується корінних народів – це народи, які не мають держави, де підтримувалась би їхня мова. Це, насамперед, кримські татари. Нікому наразі, крім України, їх захистити. Тому вони отримали право за бажанням навчатися повністю мовою корінного народу з 1 по 12 клас. Поряд з ґрунтовним вивченням державної мови», – пояснює експертка.

Друга модель пропонується для дітей, що живуть в Україні, але чия мова належить до мов ЄС.

«Це серед інших і угорська мова, а також румунська, польська. У них буде можливість повністю навчатися своєю мовою у початковій школі, знову ж таки, поряд із ґрунтовним вивченням державної мови. А вже починаючи з п’ятого класу постійно збільшуватиметься відсоток предметів державною мовою: починаючи від 40% у середній школі до 60% у старшій школі. Тобто частина предметів діти все одно зможуть вивчати іншою мовою», – каже Коберник.

Що стосується російської мови, то, за словами експертки, тут буде задіяна третя модель.

«Наприклад, якщо сім’я мешкає у районі, за яким закріплена ця школа російськомовна, то раніше у них не було вибору. Зараз якщо є заяви батьків, які хочуть, аби їхні діти з першого класу навчалися українською, то школа має створити такі класи (у класі має бути від 5 учнів – ред.). Але якщо є заяви батьків, які хочуть у початковій школі з 1 по 4 клас навчатися російською, то для них створюють російськомовний клас. Оця гнучкість, на мою думку, є дуже важливою і справедливою», – зауважує Іванна Коберник.

Водночас, як зазначають у МОН, із 5 класу не менше 80% навчального процесу в таких класах все одно відбуватиметься державною мовою.

Читайте ще:

Державна мова. Про юридичні позиції органів конституційної юрисдикції України та Європи