«Російські слідчі працювали нашвидкуруч». Що не так зі «справою Мустафи Джемілєва»

Олександра Сурган

Про те, що на лідера кримськотатарського народу, народного депутата України Мустафу Джемілєва російське слідство завело кримінальну справу за трьома епізодами, стало відомо 13 квітня. Джемілєва звинувачують у «незаконному перетині кордону», «недбалому зберіганні зброї», «незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів». Окрім Мустафи Джемілєва, кримінальні справи були ініційовані проти голови Меджлісу Рефата Чубарова та власника телеканалу ATR Ленура Іслямова. Це сталося в один день ‒ 26 березня 2020 року. Адвокат Микола Полозов пов'язує таку активізацію з анонсованим раніше «маршем на Крим». Захід перенесли на невизначений термін у зв'язку з пандемією COVID-19.

Матеріали справи проти Мустафи Джемілєва містять у собі 11 томів. Його звинувачують за трьома статтями різного ступеня тяжкості: 224 стаття КК Росії «Недбале зберігання вогнепальної зброї» кваліфікується як злочин невеликої тяжкості, 1 частина 222 статті КК Росії «Незаконне придбання та зберігання боєприпасів» ‒ середньої, а 3 частина 332 статті КК Росії «Незаконний перетин державного кордону» розцінюється як тяжкий злочин. Адвокат Мустафи Джемілєва Микола Полозов вивчив матеріали справи. Він стверджує, що знайшов у них декілька важливих моментів, велика частина з яких ‒ пряме порушення законодавства Росії самими російськими слідчими.

«Слідство натягує сову на глобус»

На думку адвоката Миколи Полозова, у частині про «незаконний перетин державного кордону» міститься два порушення. Згідно з матеріалами справи, слідство стверджує, що раніше щодо Мустафи Джемілєва було ухвалене рішення про заборону йому в'їзду на територію анексованого Криму та Росії. Коли Джемілєв прилетів 2 травня 2014 року в московський аеропорт «Шереметьєво», щоб звідти вирушити до Сімферополя, співробітник російської прикордонної служби повідомив йому про заборону в'їзду.

Згідно зі статтею, за якою звинувачується Джемілєв зараз, він мав перетинати російський держкордон, свідомо знаючи, що йому цей в'їзд заборонений.

«Сам документ Джемілєву не надали. Навіть більше, його немає в матеріалах справи, його ніколи не бачив ні Мустафа ага, ні я, як його адвокат, ні слідчий Магомед Магомедов», ‒ розповідає Полозов.

Микола Полозов

Він додає: згідно з 2 частиною статті 24 Конституції Росії, особа, щодо якої ухвалене будь-яке рішення, має право знати, про що йдеться в тексті документа, що безпосередньо зачіпає його права та обов'язки.

«Тобто слідчий не міг призначити цю кваліфікацію, тому що Джемілєв просто не знав про те, що йому ухвалена така заборона. Відповідно, ставити йому цю статтю в провину просто незаконно», ‒ стверджує Полозов.

Другим істотним моментом порушення адвокат називає епізод, що стосується безпосередньо подій 3 травня 2014 року. У Слідкомі Росії стверджують, що 3 травня 2014 року Джемілєв «у супроводі інших осіб перетнув державний кордон Росії в пункті пропуску «Армянськ» (Турецький вал), однак подальші його протиправні дії з перебування на території Республіки Крим були припинені співробітниками силових підрозділів». Прикордонний режим на певній ділянці встановлюється наказом Федеральної служби безпеки Росії. На момент 3 травня 2014 року наказу ФСБ щодо прикордонного режиму на цій ділянці місцевості не було.

Відповідний наказ був опублікований 26 листопада 2014 року за №659. Тобто через сім місяців після того, як Джемілєв намагався потрапити до Криму з Херсонської області.

«Слідство таким чином буквально натягує сову на глобус. Хоча немає жодних ознак складу злочину: тобто він не знав, що там держкордон, держкордону там не було й навіть більше, документа про заборону на в'їзд у Джемілєва не було теж. У чому його звинувачують, взагалі не зрозуміло», ‒ говорить адвокат.

Статті з завершеним терміном давності

Два епізоди, які зараз ставлять Мустафі Джемілєву у провину, пов'язані зі справою його сина Хайсера, який у травні 2013 року у дворі свого будинку в Бахчисараї випадково вистрілив з батьківської рушниці у знайомого сім'ї, після чого той помер.

Спочатку суд у цій справі відбувався на території України, однак після анексії Криму суд перенесли до російського Краснодара. І за першим, і за другим епізодом минули терміни давності притягнення особи до кримінальної відповідальності: за 224 статтею (кваліфікується як стаття невеликої тяжкості ‒ ред.) закінчився термін давності у 2016 році, а за 1 частиною 222 статті (кваліфікується як стаття середньої тяжкості ‒ ред.) термін давності минув у 2019 році. Згідно зі статтею 78 Кримінального кодексу Росії, «особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину минули такі терміни: 2 роки після скоєння злочину невеликої тяжкості, 6 років після скоєння злочину середньої тяжкості».

Адвокат звертає увагу на те, що в матеріалах справи зазначено: Мустафа Джемілєв зберігав бойові патрони з 1996-го до 2011 року.

«Тобто громадянин України, який жив у Криму до окупації, порушив російський закон про зброю. Так, може, ще оголосите кримінальні справи проти мільйонів американців, які зберігають удома зброю? Вона ж заборонена в Росії. Яка різниця, що вона дозволена в Америці, головне ‒ у Росії заборонена. Це просто маячня якась», ‒ коментує Полозов.

Труднощі перекладу

Звинувачення проти Мустафи Джемілєва за двома епізодами, пов'язаними зі зброєю, базуються на документах, зібраних українським слідством у 2013 році. Полозов пояснює, що велика частина документів фігурує в одинадцяти томах кримінальної справи українською мовою.

«Російські слідчі не стали проводити власні експертизи, проводити набір слідчих дій. Вони просто взяли українські документи, які зберігалися в архівах під час окупації Криму, й надали їх як основу звинувачення», ‒ зазначає адвокат.

Згідно зі статтею 18 Кримінально-процесуального кодексу Росії, «кримінальне судочинство ведеться російською мовою, а також державними мовами республік, що входять у Російську Федерацію. У Верховному суді Російської Федерації, касаційних судах загальної юрисдикції, апеляційних судах загальної юрисдикції, військових судах провадження у кримінальних справах ведеться російською мовою».

Мустафа Джемілєв

Ще одне порушення, яке відзначає адвокат Микола Полозов, стосується сповіщення про перебіг справи.

«Згідно із законом, прокурор, якщо він підписав обвинувальний висновок і надіслав справу до суду, зобов'язаний повідомити про це обвинуваченого та його захисника. Цього зроблено не було, а довідався я про передачу справи до суду, гортаючи сайт Слідкому, де і побачив відповідну інформацію», ‒ говорить він.

За словами Полозова, прокурор Сергій Булгаков сповістив адвоката та його довірителя Мустафу Джемілєва про те, що справа передана до суду, через тиждень після публікації на сайті Слідкому. Справа буде слухатися в підконтрольному Росії Армянському міському суді.

Крим.Реалії в матеріалах кримінальної справи проти Джемілєва

Сам Мустафа Джемілєв зараз перебуває в Києві, за словами його захисника, він не зможе брати участі у судових засіданнях навіть через відеоконференцзв'язок: «Російські суди не практикують відеоконференцзв'язок із закордонними судами, навіть якщо людина має статус обвинуваченого». Джемілєв коментував справу проти себе так: «Мене в цій справі найбільше цікавлять тільки ті, хто залучений (до переслідування лідерів Меджлісу ‒ ред.), які прізвища. Тільки заради того, щоб ми в Європейський суд подали, розширили санкційні списки. А так ‒ більше нічого цікавого».

У матеріалах справи проти Мустафи Джемілєва також фігурує декілька публікацій Крим.Реалії. Наприклад, матеріал, опублікований у травні 2019 року, «Мустафа Джемілєв: заборона на в'їзд до Криму і «прорив» кримськотатарських активістів». Російські слідчі долучили його як «доказ» того, що Джемілєв, за їхньою версією, «незаконно перетнув державний кордон». У постанові, підписаній слідчим Магомедом Магомедовим зазначено, що «Джемілєв М. скоїв вказаний злочин у співучасті з невстановленими особами, щодо яких кримінальна справа підлягає виділенню в окреме провадження» (цитата з матеріалів справи ‒ ред.).

Також російський Слідчий комітет додає до матеріалів справи, скріншот публікації на Крим.Реалії від 8 квітня 2020 року «Російські слідчі мають намір висунути звинувачення Мустафі Джемілєву». На думку російських слідчих, це свідчить про те, що Мустафі Джемілєву повідомили про порушену проти нього кримінальну справу.

Сторінки з матеріалів справи російських слідчих проти Мустафи Джемілєва

Адвокат Микола Полозов прогнозує, що за статтею про «незаконний перетин державного кордону» можуть бути звинувачені й інші люди, частина з яких зараз перебуває в анексованому Криму.

«Коли я вивчав матеріали справи та відеозаписи, надані як доказова база, то помітив, що на відео зафіксовані не тільки Джемілєв, але й інші люди, які 3 травня 2014 року вийшли його зустрічати. Я не виключаю можливості того, що якщо вирок щодо Мустафи Джемілєва буде обвинувальним, можуть початися масові переслідування за тією ж статтею, за той же епізод у Криму», ‒ говорить адвокат.

За словами Миколи Полозова, попереднє судове засідання може відбутися наприкінці червня. Він називає цю справу політичною.

«Я пов'язую таку величезну кількість порушень з боку російського слідства тільки з одним: була дана команда згори, і вони, виконуючи це доручення, очевидно, нашвидкуруч, наробили стільки помилок, що примудрилися порушити і Конституцію Росії, і декілька статей Кримінально-процесуального кодексу Росії».

Довідка: У посольстві США в Україні розкритикували нові звинувачення, які висунула Росія щодо Джемілєва. У дипломатичному відомстві назвали їх «фарсом».

У Представництві президента України в АРК назвали «політичним переслідуванням» російську кримінальну справу проти Мустафи Джемілєва.

Росія окупувала та анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».