Одеса: спадок в руїнах. Чи ефективно місто рятує історичні будинки? (розслідування)

Максим Савчук, Альона Щербакова, Кирило Овсяний, Олена Мудра, Павло Лісниченко

Одеса – це не просто один із найбільших українських морських портів і третє за чисельністю населення місто країни. Це, передусім, значний туристичний і культурний осередок. Проте з кожним роком Одеса дедалі більше «втрачає своє обличчя». Воно в буквальному сенсі руйнується і обвалюється на очах. Ідеться про тамтешні пам’ятки архітектури, яких у місті нараховують понад тисячу. Хто в цьому винен і наскільки ефективно використовуються кошти на реставрацію – досліджували учасники проєкту «Схеми в регіонах».

Третій матеріал із циклу – з Одеси.

Одеса пережила кілька історичних, а разом з ними – архітектурних етапів, що відзначалися різними стилями у будівництві.

Одеса пережила кілька історичних, а разом з ними – архітектурних етапів

Багато будівель із різних епох збереглися до сьогодні: у місті нараховується аж 1016 пам’яток архітектури, з них – 8 національного і 1008 місцевого значення.

Багато будівель у місті з різних епох збереглися до сьогодні

Водночас в Одесі триває руйнування цих пам’яток.

Місцеві мешканці скаржились учасникам проєкту «Схеми в регіонах» на тріщини в стінах, діряві дахи і викришування ліпнини в історичних будинках. І це не кажучи про таке явище, як «балконопад».

Про останнє нерідко можна почути і у випусках новин на національних каналах: «у житловому будинку номер 99 на вулиці Старопортофранківській обвалився балкон», «вийшла на балкон полити квіти і разом із його уламками впала з висоти третього поверху», «шматок балкону зірвався з будівлі і впав прямо на автомобіль» тощо – такі звучать моторошні подробиці.

Тож журналісти проєкту «Схеми в регіонах» вирішили провести власну інспекцію стану пам’яток архітектури в Одесі.

Журналісти проєкту «Схеми в регіонах» провели власну інспекцію стану пам’яток архітектури в Одесі

Зважаючи на їхню велику кількість, обмежили коло за місцем розташування і власниками. Обрали ті будинки, які, по-перше, розташовані у середмісті. І, по-друге, ті, значною частиною площ яких володіє громада в особі Одеської міської ради – цей критерій важливий у подальшій історії.

Екскурсію вулицею Пушкінська для журналістки Олени Мудрої погодився провести краєзнавець, співзасновник проєкту «Архітектура Одеси» Дмитро Шаматажи.

Краєзнавець Дмитро Шаматажи погодився провести екскурсію вулицею Пушкінська для журналістів

Там, на вулицях Пушкінській і Ніжинській, журналістів зацікавили три пам’ятки архітектури місцевого значення – значними частками яких володіє міська рада. Це будинок на Ніжинській і два будинки на Пушкінській.

На вулицях Пушкінській і Ніжинській журналістів зацікавили три пам’ятки архітектури місцевого значення, значними частками яких володіє міська рада

Пункт № 1: будинок Футрана на Пушкінській, 54

Це – будинок Футрана, і, за словами Дмитра Шаматажи, «одна з найбільших окрас Пушкінської».

Будинок Футрана, за словами Дмитра Шаматажи, є «однією з найбільших окрас Пушкінської»

«Це – будинок Футрана, – краєзнавець показує на будинок під номером 54. – Він, по-перше, доволі значущий за своїми габаритами, за своїми естетичними якостями, за своїми, так би мовити, містобудівними якостями будинок, який є однією з головних окрас кварталу між Великою Арнаутською і вулицею Базарною, ось на вулиці Пушкінській. Він цікавий низкою деталей, які для Одеси більш практичні. Наприклад, балкони незвичних форм. Такі складні, барочні. Значна кількість елементів, доволі нетривіальних з точки зору еклектики кінця 19-го століття, тощо».

Як каже Дмитро Шаматажи, цей будинок цікавий низкою деталей – наприклад, балконами незвичних форм

Наразі фасадна частина будинку Футрана обсипається на очах. Як балконні плити, так і оздоблювальні елементи, крізь які видніються дерев’яні перекриття.

Наразі фасадна частина будинку Футрана обсипається на очах

Як балконні плити, так і оздоблювальні елементи, крізь які видніються дерев’яні перекриття

Пункт № 2: будинок на Пушкінській, 45

Ще гірший стан – у будинку № 45 на Пушкінській – він стоїть за дві сотні метрів від будинку Футрана. І це – також пам’ятка архітектури місцевого значення.

Ще гірший стан – у будинку № 45 на Пушкінській, також пам’ятки архітектури

«Історичні дані про нього доволі мізерні. Не виявлено навіть точної дати його зведення – найімовірніше, він належиться до кінця 1850–1860 років, коли, власне, ось такі глибокі пишні форми ренесансу», – розповідає про будинок Дмитро Шаматажи.

Як розповідає Дмитро Шаматажи, історичних даних про будинок на Пушкінський, 45 доволі мало

Близько трьох років тому там сталася аварія. Про неї і згадує краєзнавець, показуючи на будинок: «Бачимо, один із кронштейнів просто впав і потягнув за собою частину балкону. Причому сталося це нещодавно».

Близько трьох років тому там сталася аварія, про яку згадав і краєзнавець, розповідаючи про будинок

Пункт № 3: будинок на Ніжинській, 66

Третя адреса, яку відвідали журналіст і краєзнавець, – Ніжинська, 66.

Третя адреса, яку відвідали журналіст і краєзнавець, – Ніжинська, 66

Дмитро Шаматажи каже про нього: «Ще один дуже цінний будинок, одна з трьох будівель із совами в нашому місті (Одесі – ред.). Зокрема, сова, як і інша численна ліпнина на фасаді будинку, прекрасно збереглася. Причому ось ця сова в центрі, під центральним фронтоном, – взагалі найбільш виразна зі схожих елементів у нашому місті».

Дмитро Шаматажи каже: це «ще один дуже цінний будинок, одна з трьох будівель із совами» в Одесі

Але попри це, будинок проблемний і небезпечний – карниз величезними шматками обвалюється на тротуар.

Але цей будинок проблемний і небезпечний

Його карниз величезними шматками обвалюється на тротуар

«Карниз майже повністю з часом осипався саме з причини, по-перше, свого дуже великого виносу і, знову ж таки, впливу сили тяжіння. Сніг, дощі, все це протікає, дім роками не ремонтується. Природно, це призводить до таких ось не найбільш приємних наслідків і для вигляду будинку, і для долі його конструкцій», – пояснює Шаматажи.

«Карниз майже повністю з часом осипався саме з причини свого дуже великого виносу і, знову ж таки, впливу сили тяжіння», – пояснює Шаматажи

Отже, три з трьох обраних і проінспектованих журналістами пам’яток архітектури на Пушкінській перебувають у занедбаному і навіть небезпечному для одеситів стані.

Іще дві одеські пам’ятки архітектури проінспектували гід-краєзнавиця Ганна Купрій разом із журналістом Кирилом Овсяним: будинки на Рішельєвській, 55 і Канатній, 28.

У будинках на Рішельєвській, 55 і Канатній, 28 частиною площі так само володіє Одеська міська рада

У цих об’єктах частиною площі так само володіє Одеська міська рада.

Журналісти проінспектували їх із гідом-краєзнавицею Ганною Купрій

Пункт № 4: будинок на Канатній, 28

Особливості будинку на Канатній краєзнавиця описує так: «Тут, по-перше, присутній такий архітектурний стиль, як орієнталізм – не зовсім притаманний одеським будинкам. По-друге, це дуже красивий будинок. По-третє, це будинок, побудований наприкінці 19-го сторіччя, і на сьогодні він ще не виведений із переліку пам’яток архітектури. Це важливо, тому що в нас деякі будинки виявляються такими, що були у переліку пам’яток, але потім виявилось, що вони вже не там», – відзначає вона.

Будинок на Канатній побудований наприкінці 19-го сторіччя, і на сьогодні він ще не виведений із переліку пам’яток архітектури

Зовнішній вигляд цього будинку і стан фасаду – уже звичний: із тріщинами і втраченими окремими елементами оздоблення.

Зовнішній вигляд цього будинку і стан фасаду – з тріщинами і втраченими окремими елементами оздоблення

Краєзнавиця Ганна Купрій: «У нас деякі будинки виявляються такими, що були у переліку пам’яток, але потім виявилось, що вони вже не там»

Крім того, Ганна Купрій звертає увагу, що схожа історія трапилася з більшістю тамтешніх історичних будівель.

Ганна Купрій звертає увагу, що схожа історія трапилася з більшістю тамтешніх історичних будівель

«У нас в Одесі дві третини спадщини збереглося з цього періоду – друга половина 19-го сторіччя. І тому він потребує лише якісної реставрації. І це потрібно зробити», – відзначає вона.

Ганна Купрій: «В Одесі дві третини спадщини збереглося з цього періоду – друга половина 19-го сторіччя»

Пункт № 5: будинок на Рішельєвській, 55

Таку ж ситуацію журналісти спостерігали і з будівлею на Рішельєвській, 55.

Таку ж ситуацію журналісти спостерігали і з будівлею на Рішельєвській, 55

«Ось дивіться, – показує фахівчиня, – у нас під дахами будинків дуже часто така картина: обвалюється цей шар декору, а просто під ним у нас те, що називають «дранка».

Ганна Купрій: «Під дахами будинків дуже часто така картина: обвалюється цей шар декору, а просто під ним те, що називають «дранка»

Фахівчиня пояснює, що така картина спостерігається під дахами будинків дуже часто

У таких будинках-пам’ятках архітектури десятиліттями живуть одесити. І жити у них проблемно не лише через те, що в будь-який момент може обвалитися балкон чи відпасти частина оздоблення, а й через внутрішній стан будинків.

У таких будинках-пам’ятках архітектури десятиліттями живуть одесити

Жити у них проблемно, зокрема і через внутрішній стан будинків

Журналістка Альона Щербакова поспілкувалася з мешканцями будинків-пам’яток архітектури місцевого значення на Рішельєвській, 67 і Катерининській, 18.

Пункт № 6: будинок на Рішельєвській, 67

Вулиця Рішельєвська простяглася просто від самого серця Одеси – Оперного театру.

Вулиця Рішельєвська простяглася просто від самого серця Одеси – Оперного театру

Це – шлях до залізничного вокзалу

Це – шлях до залізничного вокзалу, а посеред нього – один із прибуткових будинків, зведений наприкінці 19-го сторіччя.

Посеред Рішельєвської – один із прибуткових будинків, зведений наприкінці 19-го сторіччя

На фігурній ліпнині подекуди не вистачає шматків, а з-під даху відвалилися шматки стін, оголивши внутрішні шари будівлі. З першого погляду помітно, що ремонтних робіт будівля не бачила досить давно.

На фігурній ліпнині подекуди не вистачає шматків, а з-під даху відвалилися шматки стін, оголивши внутрішні шари будівлі

Місцева мешканка розповідає журналістам: «Тут ніхто нічого не робив. 36 років тому якийсь ремонт робився – і все. Більше нічого. Я тут нічого не зміню, у нас тут треба вирішувати питання, а ми нікому не потрібні. Ми все робимо самі. Я тут 40 років живу і прибираю, і мию, і все решта тут – аж до вікон. Тому чекати ні від кого, ми очікуємо тільки від своїх дітей».

Пункт № 7: будинок Распопова на Катерининській, 18

Прибутковий будинок Распопова на Катерининській, 18 має форму подвійного колодязя, прохід у двір – через дві арки, за другою ховається колись затишне подвір’я.

Прибутковий будинок Распопова на Катерининській, 18 має форму подвійного колодязя

Прохід у двір – через дві арки, за другою ховається колись затишне подвір’я

Долею будинку ніхто не переймається, розповідає місцева мешканка, яка представляється Анжелою.

Долею будинку ніхто не переймається, розповідає місцева мешканка, яка представляється Анжелою

Вона живе тут уже понад два десятки років: «Усі якісь ремонтні роботи, що потрібні, необхідно проводити власними коштами. Ніякі комунальні служби нічого не виділяють. Все. Хоча гроші ми платимо за комунальні послуги. Куди вони йдуть – неясно».

Місцева мешканка пояснює, що «всі ремонтні роботи, що потрібні, необхідно проводити власними коштами»

Фасад і ліпнина, колись охайні балкони – відтепер проблемні місця історичної споруди. Уламки бетону час від часу падають згори.

Фасад і ліпнина, колись охайні балкони – відтепер проблемні місця історичної споруди

Уламки бетону з будівлі час від часу падають згори

«Сиплються карнизи усюди, ось видно. Бачите, відвалюється все, – показує пані Анжела на будинок. – Наскільки я знаю, зверталися до комунальних служб: он, бачите, відвалений балкон? Те ж саме, ходили в ЖЕК, у сусіда на 3-му поверсі немає зайвих коштів, щоб його зробити. Він неодноразово звертався, але йому ніхто в цьому питанні допомогти не може».

Не краща ситуація всередині будинку на Ніжинській, 66 – про який згадували раніше. Хоча ремонт тут, кажуть, робили відносно недавно – дах знову протікає.

Не краща ситуація всередині будинку на Ніжинській, 66

«Фактично мешканці третього поверху міняли кожен над собою. Частково там поміняли, частково – там. При цьому знову були течі під час останніх дощів», – показує наслідки мешканка будинку Оксана.

Мешканка будинку Оксана показує журналістам наслідки: «фактично мешканці третього поверху міняли кожен над собою»

Таким чином, побіжний аналіз журналістами стану пам’яток архітектури у середмісті Одеси показав: старовинні будинки перебувають не в найкращому стані. Фасади руйнуються і обсипаються просто під ноги, а мешканці скаржаться ще й на внутрішній стан будівель.

Можна припустити, що мешканці могли б примушувати ЖЕКи ремонтувати будинки чи інші організації, які їх утримують. Або ж власними силами рятувати будинки, в яких мешкають чи ведуть бізнес. Дехто додасть: у місцевих бюджетах може просто не бути грошей на ці всі реставрації і реконструкції.

Та журналісти, по-перше, не дарма від початку відібрали ті об’єкти, які частково перебувають у власності міської ради. По-друге, виявляється, гроші в бюджеті Одеси на реставрацію є.

Питання в тому, чи справедливо і ефективно їх використовують. Особливо зважаючи на історію реконструкції будинку Руссова.

Ремонт будинку Руссова: чиїм коштом?

Обвалена покрівля і обгорілий під час щонайменше п’яти пожеж фасад.

Такий вигляд ще донедавна мав будинок мільйонера і мецената часів Російської імперії Олександра Руссова

Обвалена покрівля і обгорілий під час щонайменше п’яти пожеж фасад – такий вигляд вона нещодавно мала

Такий вигляд іще донедавна мав будинок мільйонера і мецената часів Російської імперії Олександра Руссова. Ця будівля пережила громадянську і Другу світову війни.

Ця будівля пережила громадянську і Другу світову війни

У радянські часи в ній були комунальні квартири, а за української незалежності була визнана аварійною і десятиліттями потребувала ремонту. Тому минулорічне оголошення міської влади про те, що реконструкція будинку, яка зі значними перервами проводилась іще з кінця 2016 року, підходить до завершення, стало святом для містян.

Тому минулорічне оголошення міської влади про те, що реконструкція будинку підходить до завершення, стало святом для містян

На роботи витратили понад 100 мільйонів гривень із Одеського міського бюджету – тобто з податків самих одеситів.

Чинний мер Одеси Геннадій Труханов так коментував цю подію: «Я думаю, що радість від цієї новини… будуть радіти всі одесити, розсіяні по світу».

Мер Одеси Геннадій Труханов так коментував цю подію: «Я думаю, будуть радіти всі одесити, розсіяні по світу»

Із одного боку, бажання мерії реконструювати власним коштом один з найвідоміших будинків Одеси виглядає шляхетно. З іншого боку, мерії належить у будинку площа всього в 13 квадратних метрів. А левова частка – юридичним особам, пов’язаним із одним впливовим одеським бізнесменом. І реконструкція коштом одеситів може здатися непоганим подарунком останньому.

Мерії в будинку належить площа всього в 13 кв. м. А левова частка – юрособам, пов’язаним із одним впливовим одеським бізнесменом

Відповідно до даних реєстру речових прав, 13 квадратних метрів у цьому будинку належить Одеській міській раді, 216 квадратів – фірмі «Мрія-ОС», 98 – фізичній особі Бляхеру, є частка у фізичної особи Зуєвої. Приміщення площами 450 і 98 квадратних метрів належать ТОВ «Петрекс плюс», 882 квадрати – ТОВ «Мрія», 48 квадратів – ТОВ «Реставратор-1946», ще 450 – Євгенові Побережнюку. Всі ці юридичні й фізичні особи пов’язані із одеським бізнесменом Русланом Тарпаном, засновником будівельно-інвестиційної групи компаній «Інкор».

Усі юридичні й фізичні особи-співвласники будинку пов’язані із бізнесменом Русланом Тарпаном

Руслан Тарпан – засновник будівельно-інвестиційної групи компаній «Інкор»

А закон України «Про охорону культурної спадщини» покладає обов’язки утримання пам’ятки в належному стані і захищати від ушкоджень саме власників, уповноважений ним орган або користувача. 27 стаття цього ж закону передбачає, що коли пам’ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник зобов’язаний привести її до належного стану.

«Якщо вони передані в приватну власність, відповідно, обов’язок покладається на власника стосовно збереження цієї пам’ятки, проведення відповідного ремонту, реставрації тощо, – пояснює правові тонкощі процедури юристка Тетяна Чернишенко. – Всі ці дії він має проводити виключно за дозволом».

«Якщо вони передані в приватну власність, відповідно, обов’язок покладається на власника», – пояснює юристка Тетяна Чернишенко

Але чи брали участь у реставрації будинку Руссова фірми, пов’язані з Русланом Тарпаном? Виявилося, що ні: на реконструкцію були використані лише кошти міського бюджету.

Чому не були використані у реконструкції кошти інших співвласників будівлі? Про це журналісти запитали в мера Одеси Геннадія Труханова. Той каже: з Тарпаном домовитися не вдалося.

«Ось він як, не знаю в якій ролі, каже: ось у мене є проєкт, як врятувати будинок Руссова. Я кажу – показуйте. Він мені показав проєкт, який передбачав надбудову над верхнім поверхом, ще там якогось великого цілого комплексу у вигляді новобудови. Доволі цікаво з точки зору новітньої архітектури, але яке цілковито змінює вигляд будинку Руссова, його архітектурну привабливість. Я сказав, що ніколи в житті ми тобі не дозволимо це зробити», – розповів Труханов журналістам.

Мер Одеси Геннадій Труханов заявив журналістам, що з Тарпаном мерії домовитися не вдалося

А щодо можливості через суд вплинути на власників приміщень – мерія лише зараз над цим розмірковує.

– Ось ці власники частини приміщень – чому вони на це не дали грошей і чому вони не покарані?

– Тепер послухайте мене. Якщо є можливість виправити гроші – це питання не завершене. Юридичний департамент якраз цим займається. Там, по-моєму, 41 квартира – я можу помилятися. Так ось, 41 позов потрібно подавати до власників квартир. І, звісно, якщо ми зможемо це зробити, якщо суд ухвалить таке рішення і ми зможемо все це організувати, то ми будемо раді повернути ці гроші. Але на той час, дім ось-ось мав зруйнуватися – ви бачили, що його палили, пожежі…

Та крім того, що фірми Руслана Тарпана отримали відновлені коштом міста квадратні метри в будинку Руссова, журналісти виявили, що і управляти будинком будуть власники приміщень, а не мерія – відповідно до реєстру судових справ.

У 2017 році з ініціативи співвласників приміщень-квартир у будинку Русова створили ОСББ «Реставратор 21», яке, відповідно до чинного законодавства, має право перебрати на себе функції управління будинком Руссова. Керівником ОСББ стала людина, близька до Тарпана, – Євген Побережнюк. Не маючи реального впливу на діяльність новоствореного ОСББ, рада намагалася в суді визнати недійсним сам факт створення об’єднання. Зрештою, суд вирішив скасувати його реєстрацію. Але у жовтні 2018 року Велика палата Верховного суду відмовила міськраді у задоволені позову і таким чином легітимізувала ОСББ. Хоча Труханов чомусь переконаний, що створення ОСББ мерія скасувала.

Керівником ОСББ «Реставратор 21», яке має право перебрати на себе функції управління будинком Руссова, стала близька до Тарпана людина

– ОСББ? А ви почитали рішення, яким ми скасували створення цього ОСББ?

– Розкажіть.

– Ви знаєте, що ось це ОСББ, яке було створено, по-перше, з порушеннями, по-друге, воно робило все, щоб дім розвалився, і щоб побудувати там щось нове. А ми не дали їм змогу – і не дамо їй це зробити.

Наразі Руслан Тарпан, відповідно до даних бази МВС, перебуває у розшуку.

Наразі Руслан Тарпан, відповідно до даних бази МВС, перебуває у розшуку

«Схеми в регіонах» сконтактували із його прес-службою і надіслали інформаційний запит. На момент публікації журналістам так і не відповіли.

Так, Одеса – унікальне місто в Україні. З багатою історією і великою кількістю архітектурних пам’яток, які, втім, треба рятувати вже зараз.

Одеса – унікальне місто з багатою історією і великою кількістю архітектурних пам’яток, які, втім, треба рятувати вже зараз

Сам факт реконструкції багатостраждального будинку Руссова – безумовно, гарний приклад того, що об’єкти, які пережили пожежі і десятиліття руйнування, можна рятувати. Але це не найкращий приклад ефективного використання міських коштів для такого порятунку – коли приватному власникові безплатно відновлюють стіни і перекриття коштом одеситів.

«Схеми в регіонах» – спільний проєкт програми «Схеми» та Інституту розвитку регіональної преси. Протягом пів року група із чотирьох регіональних журналістів відвідає чотири регіони України – Сумщину, Кіровоградщину, Одещину й Закарпаття, – у яких підготує і видасть в ефір чотири регіональні розслідування.