«Схеми» виявили, що дружина Медведчука, телеведуча Оксана Марченко освоює Гавриківське нафтове родовище в Росії
Новий політичний сезон – нові виклики. Віктор Медведчук, лідер проросійського руху «Український вибір» і кум президента Росії Путіна вирішив повернутися у публічну політику. Разом із Вадимом Рабіновичем він зібрався провести партію «За життя» в наступний склад Верховної Ради. Не варто забувати про ризики посилення позицій проросійських сил в Україні після анексії Криму, під час військової агресії Росії проти України. І є сенс ретельніше вивчати їхні зв’язки й досліджувати їхні фінансові потоки. Про бізнес Віктора Медведчука в Україні вже відомо багато. Але виявляється, що родина кума Путіна має бізнес і в Росії. Причому заснований не так давно – після 2014-го року. Як виявили «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший) подружжю Медведчуків вдалося обійти ключових гравців на російському нафтогазовому ринку і отримати доступ до одного з трьох найбільших нафтогазових родовищ Російської Федерації, запаси якого оцінюють у десятки мільйонів тонн.
Оксана Марченко відома українцям як ведуча телепроектів «Х-Фактор», «Україна має талант» та «Время строить». Дехто навіть пам’ятає її авторське шоу початку 2000-х. Нині ж вона – одна із найскандальніших учасниць проекту «Танці з зірками».
Участь дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко у танцювальному шоу супроводжується справжнім скандалом
А ще Марченко є дружиною лідера проросійського руху «Український вибір» Віктора Медведчука, який не вважає Росію агресором, та кумою президента Росії Володимира Путіна і дружини російського прем’єра Дмитра Медведєва Світлани, які хрестили її дочку Дарину. Утім, дехто вважає недоречним політизувати персону Марченко: бо дружина так само не відповідає за чоловіка, як і син за батька. Але те, що вдалося знайти «Схемам», доводить, що фігура Віктора Медведчука є куди слабшою у порівнянні з фігурою його дружини Марченко.
Наприкінці липня стало відомо, що Віктор Медведчук повертається у публічну політику. Він вступив до партії «За життя» Вадима Рабіновича і має намір брати участь у прийдешніх парламентських виборах.
В ефірі частини українських телеканалів побільшали згадки про нього. Як розповідали раніше «Схеми», керувати одним із них прийшов менеджмент, наближений до політсили Медведчука.
Для такої масштабної інформаційної політичної кампанії необхідні чималі кошти. Ще більше їх буде потрібно через рік, напередодні виборів.
Звідки кум Путіна братиме на все це гроші? Сам Віктор Медведчук в інтерв'ю «Німецькій хвилі» у квітні 2018-го заявив, що проблем із фінансами не має, бо «давно є бізнесменом».
Утім, коли «Схеми» ознайомились із витягом із реєстру Мін’юсту, то побачили, що в Україні у Віктора Медведчука бізнесу майже немає. Єдина комерційна компанія, засновником якої є політик, – ТОВ «Форпостінвест», яке займається бізнес-консультуванням. Решта заснованих Медведчуком фірм пов’язані з громадською діяльністю: він співзасновник ГО «Спілка адвокатів України» та керівник ГО «Український вибір – Право народу».
В Україні у Віктора Медведчука бізнесу майже немає
Але якщо шукати бізнес Оксани Марченко, то сервіс YouControl показує інші результати. Українська телезірка є засновницею, кінцевим бенефіціаром чи власницею істотної участі у щонайменше десяти компаніях, які займаються нерухомістю й будівництвом, фінансами, працюють у сільському господарстві, заготовляють ліс, проводять інженерні вишукування, працюють у медіа.
Бізнес-інтереси Оксани Марченко в Україні широкі
А що з маєтком у кримській Ялті, де Віктор Медведчук та Оксана Марченко у 2012 році зустрічали хресного батька своєї дочки, президента Росії Володимира Путіна? До анексії Криму ним володіла компанія «Терра-Інвест», бенефіціаром якої є Оксана Марченко. Чи не перереєстрували цей маєток на пов’язану, але вже російську компанію?
Журналісти «Схем» уважно вивчили російський реєстр юридичних осіб. Виявилося, бізнес-життя Оксани Марченко вирує і в Росії та анексованому Криму: одразу три українські компанії, кінцевим бенефіціарним власником яких є учасниця «Танців з зірками», з 2015 по 2016 роки зайшли у співзасновники фірми ООО «ТАВРИЯ-ИНВЕСТ», зареєстрованої за російським законодавством у березні 2015 року в Ялті.
Бізнес-життя Оксани Марченко вирує і в Росії та анексованому Криму
Схоже, ця фірма і була створена саме для того, щоб керувати майном у Криму після анексії. Але «Схеми» звернули увагу на ще одну річ: ялтинська ООО «ТАВРИЯ-ИНВЕСТ» має спільного з фірмою з Москви зі схожою назвою ООО «ИК «ТАВРИЯ СЕВЕР» директора – Інну Палій. А от власники цієї фірми ховаються за кіпрськими компаніями: спочатку VENTOLOR INVESTMENTS LTD, потім – за VENTOLOR HOLDING LTD.
Чому кіпріоти вирішили винайняти в Росії того ж директора, що й компанія куми Володимира Путіна? Та ще й назву для фірми вигадали подібну: «ТАВРИЯ СЕВЕР»? Чим ці кіпріоти займаються тут? Відповідь «Схеми» знайшли у Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії.
Гавриківське родовище
У 2015 році російська влада оголосила конкурс на право видобувати нафту на одному із трьох найкрупніших родовищ Ханти-Мансійського автономного округу – Гавриківському. Його запаси оцінювали у понад 40 мільйонів тонн. Цей конкурс одразу ж став скандальним через дивну вимогу до учасників: «Переможець конкурсу зобов'язаний переробляти вуглеводневу сировину, яку отримає з Гавриківського родовища, на російських нафтопереробних підприємствах з високою глибиною переробки, які забезпечують своєчасну модернізацію виробництва, мають достатні виробничі потужності, на підприємствах, розташованих у Ростовській області», – так цитували умови в російських ЗМІ.
Тобто перемогти в конкурсі могли лише ті компанії, які мали нафтопереробні заводи в Ростовській області. Через ці дискримінаційні умови, як писав російський «Коммерсант», державний гігант «Роснефть» намагався навіть судитися, але згодом з невідомих причин просто відкликав свою заявку на родовище.
Ця ситуація здивувала учасників – адже головою правління «Роснефти» є Ігор Сєчін, який працює з Путіним ще з кінця 80-х. Є навіть відео, як вони разом переїжджають із Пітера до Москви. Журнал «Форбс» називав Сєчіна другою за впливовістю людиною у Росії після Путіна. І тут його «Роснефть» скаржиться на дискримінаційні умови конкурсу на нафтове родовище. Дискримінують «Роснефть»?
Володимир Путін та Ігор Сєчін
Виграла цей дивний конкурс фірма «НЗНП Трейд», яку російські ЗМІ приписують групі компаній «Юг Руси», котрі володіють нафтопереробним заводом у Ростовській області – Новошахтинським заводом нафтопродуктів. І навряд чи цей конкурс міг виграти хтось інший, бо крім Новошахтинського інших нафтопереробних заводів у Ростовській області просто немає.
Для групи компаній «Юг Руси» та її очільника, бізнесмена Сергія Кислова, який особисто відкривав Новошахтинський завод, нафтопереробка стає новим напрямком для його групи компаній «Юг Руси», яка спеціалізувалася переважно на вирощуванні соняшника і виготовленні олії.
Новий нафтовий напрямок, розповідає аналітик UPECO Олександр Сіренко, не став успішним і працював за «сірими схемами»: «До воєнних часів, до 2014 року, ми мали сигнали, що те дизельне пальне, до речі, не зовсім гарної якості, яке виробляв Новошахтинський НПЗ, потрапляло через кордон Росії-України контрабандою».
Російський бізнесмен Сергій Кислов не здався журналістам тією людиною, заради якої могли прописати особливі умови на освоєння Гавриківського родовища. Не тією людиною, заради якої могли відтіснити «Роснефть», якою керує Ігор Сєчін. Тому «Схеми» уважніше проаналізували діяльність «НЗНП Трейд» і помітили дві речі: облаштовувати родовище і закуповувати обладнання для нього «НЗНП Трейд» розпочав лише цього року, хоча конкурс відбувся три роки тому. І відбулося це після того, як «НЗНП Трейд» змінив структуру власності.
32% компанії належить ООО «Дол», яку контролює Василь Кислов – батько бізнесмена-аграрія Сергія Кислова. Частка в 14,9% та 3% належить Наталії Лавренюк та фірмі «Развитие». А ось найбільша частка – 50,1% належить кіпрській фірмі Ventolor Holding LTD, в якої, за даними кіпрського реєстру, 13 грудня 2017 року змінився власник.
Для того, щоб зрозуміти весь ланцюжок, потрібно повернутися до схем і компаній телезірки Оксани Марченко в Росії. Отже, «Схеми» виявили: невідомі кіпріоти найняли у свою фірму того ж директора, що й компанія куми Володимира Путіна, ще й назву фірмі дали подібну. І якщо додати сюди схему власності «НЗНП Трейд», то можна побачити, що ті люди, які контролюють понад 50 відсотків компанії і які добуватимуть нафту на Гавриківському родовищі – ті самі кіпрські фірми.
Якщо розкрити структуру власності VENTOLOR HOLDING LTD, то виявиться, що її засновником є інша кіпрська компанія – TUMILLON INVESTMENTS LTD.
А єдиним власником TUMILLON INVESTMENTS LTD є Оксана Марченко.
Таким чином, Оксана Марченко є одноосібним власником кіпрської фірми TUMILLON INVESTMENTS LTD.
Ця фірма на сто відсотків володіє кіпрською VENTOLOR HOLDING LTD, яка на 50,1% володіє «НЗНП Трейд», яка добуватиме нафту в Росії.
Окрім цього, кіпрські фірми Марченко володіють ще й часткою в «Торговом доме НЗНП» – компанії, яка спеціалізується на продажеві нафтопродуктів.
Причому потенційний ринок збуту нафтопродуктів, які добуватимуть з Гавриківського родовища і перероблятимуть у Ростовській області, – це окупована російськими гібридними силами частина українського Донбасу, на якій діють угруповання «ЛНР/ДНР». Таку думку висловлюють деякі російські експерти. Із цим погоджується і український фахівець, аналітик UPECO
Олександр Сіренко: «Нема такого жорсткого контролю з боку України… там нема митниці, податкової, там не можна відслідкувати обсяги й ціни. Це відкрило ящик пандори для ділків або бізнесменів».
«Схеми» надіслали запит до Новошахтинського заводу нафтопродуктів із питанням щодо потенційних покупців, але на момент публікації відповіді не отримали.
Оксана Марченко та Віктор Медведчук також отримали письмові запитання від «Схем» і також поки не відповіли.
То чи можна вважати Марченко просто українською телезіркою? Чи можна припустити, що телеведуча, блогерка і учасниця «Танців із зірками» має талант справжнього нафтотрейдера, і в перерві між телепроектами просто вирішила видобувати нафту з Гавриківського родовища у Ханти-Мансійському автономному окрузі? Чи все ж варто не забувати, хто її чоловік? І хто кум? І можна здогадатися про те, чий цей бізнес насправді, як і про те, на яку політичну силу він працюватиме.