На початку березня інформаційний простір сколихнув скандал, пов’язаний із санітарними автомобілями «Богдан-2251», які закупили українські Збройні сили. Рада волонтерів при Міноборони заявила, що з 50 доставлених на фронт автомобілів рівно половину довелося ремонтувати або навіть повертати на завод.
Звинувачення посипалися на виробника – корпорацію «Богдан моторс», співвласником якої є перший заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони, давній бізнес-партнер українського президента Олег Гладковський. Він, Петро Порошенко та Ігор Кононенко свого часу стали тими трьома китами, на яких виросла велика бізнес-група «Укрпромінвест».
Товариські відносини із Порошенком у Кононенка і Гладковського, схоже, зберігаються і досі: Ігор Кононенко є першим заступником голови фракції «Блоку Петра Порошенка», а Олег Гладковський працює першим заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони України.
А минулого року «Схеми» показували вілли трьох друзів та бізнес-партнерів у Іспанії, розташовані неподалік одна від одної.
Після скандалу з санітарними «Богданами» «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») вирішили ретельніше проаналізувати – а які ще державні контракти отримує корпорація Олега Гладковського «Богдан моторс»?
«Схеми» з’ясували, що півроку тому корпорація «Богдан моторс» виграла тендер на півмільярда гривень. Вона має виготовити для Києва шістдесят 12-метрових тролейбусів Т70117 та двадцять тролейбусів довжиною 18,5 метра типу Т90117. Це вигляд ззовні, а що всередині?
Від транспортної комісії Київради редакція отримала документ: настанову щодо експлуатації куплених тролейбусів типу Т70117. Тобто їхні технічні характеристики. І перше, що зацікавило журналістів – українського в тролейбусах виявилося зовсім небагато.
Якщо вивчити документи, то можна виявити, що в українському тролейбусі не так і багато українського
Блоки живлення – російське підприємство «Чергос», головний запобіжник – зі Швейцарії, контактори і головний вимикач – із молдовського Придністров’я, система керування двигуном – знову російський «Чергос», тяговий електродвигун – ДТА-2У1- теж з Росії, з міста Пскова.
Невже корпорація «Богдан моторс», що належить одному з керівників секретаріату української Ради нацбезпеки та оборони, закуповує комплектуючі для транспорту, який ще й потім продає державі, у Росії? І чому? «Схеми» вирішили не поспішати з висновками і взялися дослідити тролейбуси столичного автопарку вживу – раптом, наприклад, вже змінилася комплектація? Та прес-служба «Київпастрансу» наполегливо не пускала знімальну групу в депо.
«Це треба розібрати тролейбус. І як його потім збирати – теж питання», – так пояснили відмову у «Київпастрансі».
Але частково «розібрати» тролейбус таки вдалося. На прохання редакції депутат Київради Прохор Антоненко домігся ревізії двигунів тролейбусів «Богдан» Т70117 у депо «Київпастрансу».
«Там є і двигуни, як і на трамваях, так і на тролейбусах, є російське електрообладнання», – поділився депутат Київради результатами ревізії з журналістами.
В депо «Київпастрансу» знімальну групу програми пускати не хотіли
При більш детальному вивченні підтвердилось, що там дійсно встановлена система керування двигуном російської компанії «Чергос», так само і тяговий електродвигун ДТА-2У1 – теж з Росії, виробництва Псковського електромашинобудівного заводу.
А ось і російське серце українського «Богдана»
Одразу посипалися скарги від механіка – через перегрівання: «Російський двигун гарячий. Влітку буде стільки скарг… Я не знаю, там же будеш сидіти, як на печі. …Коли сказали, що ми купуємо в Росії тягові двигуни, мене одразу починає «куражити».
На сайті виробника двигунів для тролейбусів «Богдан», АТ «Псковський електромашинобудівний завод» (ПЕМЗ), мовиться, що підприємство виробляє і техніку спецпризначення.
Чим займається Псковський електромашинобудівний завод – видно одразу ж на сайті підприємства
Про те, що ця продукція – й військова техніка, говорить головний інженер псковського заводу в інтерв’ю державному російському телеканалові.
Кілька годин пішло у журналістів на оцінку масштабу співпраці псковського заводу та військових підприємств Росії. Аналіз сайту публічних закупівель Російської Федерації засвідчив, що ПЕМЗ протягом 2015–2018 років постачав продукцію на такі російські підприємства: АТ «Ратеп» (розробляє системи зенітних ракетних комплексів), АТ «Завод Топаз» (виготовляє артилерійські радіолокаційні системи), завод «Буревісник» (тут випускають арматуру для військових кораблів і суден), завод «Купол» в Іжевську (виробляє системи ППО), Новосибірський приладобудівний завод (тут випускають військову оптику), Далекосхідний завод «Звєзда» (ремонтує атомні підводні човни), Саратовський радіоприладний завод (розробляє берегові радіолокаційні станції).
І це дані лише за кілька останніх років. Досвід співпраці псковського заводу і російських військових підприємств набагато ширший.
«Схеми» з’ясували, що тягові електродвигуни для тролейбусів можна купити і в Україні.
Головний конструктор комплексу «тяговий електродвигун» українського державного заводу «Електроважмаш» Андрій Залата підтвердив, що завод виробляє такі двигуни, і ціна на них «більше ніж 200 тисяч гривень».
Відповідно до даних митниці, «Богдан моторс» ввозить псковські двигуни за ціною 198 тисяч гривень за штуку. Це не набагато дешевше, ніж купувати в державного заводу «Електроважмаш».
Кілька тижнів «Схеми» чекали на інтерв’ю з керівництвом «Богдан моторс». Зрештою, гендиректор погодився і прийшов із новиною: мовляв, російські двигуни купувати припинили, кілька днів тому.
«На сьогоднішній день корпорація «Богдан» не використовує російську комплектацію. Крапка. Ми говоримо сьогодні. Говоримо на вчора. І говоримо на позавчора. Я виробничник, я не в політиці. Я дію в рамках своїх повноважень. Ми говоримо про те, що корпорація «Богдан» уже не використовує російські, я хотів би акцентувати», – зазначив гендиректор «Богдан моторс» Віталій Старосуд.
Гендиректор «Богдан моторс» Віталій Старосуд запевняє, що російські двигуни купувати припинили. Буквально щойно
До речі, «Схемам» вдалося поспілкуватися особисто і з Олегом Гладковським, який є співвласником «Богдан моторс». Він заявив: «Мені не відомо про російські двигуни. Наскільки я знаю, уже двигуни ми отримуємо всі від київського підприємства. Я вам скажу, що ті вимоги, які я, принаймні, ставлю постійно як співвласник корпорації, як людина, яка тут працює, – щоб двигуни вироблялися в Україні».
А хто ж має слідкувати за тим, аби українські підприємства не співпрацювали з російськими підприємствами, які можуть зашкодити безпеці держави? Відповідні списки фізичних та юридичних осіб затверджує саме Рада національної безпеки і оборони. Де першим заступником секретаря працює Олег Гладковський.
Перший заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олег Гладковський каже, що про російські двигуни нічого не знає
У списку багато підприємств оборонно-промислового комплексу, що працюють на армію, сюди навіть потрапила, наприклад, Кубанська картонна фабрика. А от Псковського електромашинобудівного заводу, який обслуговує російські військові структури та, як виявилось корпорацію Олега Гладковського, у цих списках немає. Чому?
Олег Гладковський заявив: «Я списків не складаю, давайте розберусь із цим питанням». А в офіційній відповіді від РНБО редакції пояснили, що пропозицій внести ПЕМЗ до списку просто не надходило.
Невже заклики президента про посилення санкцій проти російського бізнесу ігнорують навіть його бізнес-партнери?
«Схеми» намагалися поспілкуватися із Петром Порошенком про співпрацю «Богдан моторс» із російським підприємством, що працює для оборонного комплексу Росії. Але спробі поговорити з президентом грубо завадив один із його охоронців.
Окремо редакція також відправила і письмовий запит до Адміністрації президента. Але на момент публікації відповіді не надійшло.
Протягом трьох тижнів «Схеми» намагалися поспілкуватися і з директором Псковського електромашинобудівного заводу Олександром Лазарєвим, утім, він відмовився від спілкування з журналістами.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «СХЕМИ»: