Кримська влада майже шість років запевняє, що європейські й західні санкції, запроваджені через російську анексію півострова, не здатні суттєво вплинути на економічну ситуацію в регіоні. Але одночасно автори цих заяв підписують документи, в яких прямо визнають вплив економічних обмежень на розвиток різних сфер економіки півострова. Ми розповімо, чим відрізняються публічні заяви від реальності.
Крим.Реалії починають цикл матеріалів під назвою «Санкції «не працюють», у межах якого розповімо й покажемо, до чого насправді доводиться вдаватися російській владі в Криму для виживання півострова в умовах міжнародної ізоляції.
У першому матеріалі ‒ про ситуацію з морськими портами Криму, які були «націоналізовані» у 2014 році і передані разом з українським майном держпідприємству «Кримські морські порти», підконтрольному Міністерству транспорту російської влади в Криму.
У квітні 2014 року уряд України закрив для відвідувань та економічної діяльності всі морські порти півострова: Євпаторію, Керч, Севастополь, Феодосію і Ялту. Згодом ці санкції підтримали країни Євросоюзу й Заходу.
«Гірше нам не буде»
Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов із року в рік говорить, що економічні обмеження щодо півострова суттєво не позначаються на його економічному становищі. Востаннє він говорив про це, виступаючи перед студентами в Московському державному інституті міжнародних відносин у Росії. «Коли говорять про санкції, то, звичайно, зрозуміло. Те, що вони відбулися, можна назвати не упущеним прибутком, а втраченими можливостями. У Криму ніколи до 2014 року інвестицій до пуття й не було, тому ми, відповідно, нічого не втратили», ‒ сказав він.
Схожі заяви російський керівник у Криму робив і в попередні роки. У 2018 році він говорив, що європейські й західні санкції не впливають на економіку півострова, а в 2015 році переконував, що гірше, ніж є, вже не буде. «Все, що вони (західні та європейські санкції ‒ ред.) могли зробити проти нас, вони вже зробили. Гірше нам не буде», ‒ наголошував Аксьонов.
Такої ж думки дотримувався і спікер підконтрольного Росії парламенту в Криму Володимир Константинов, який вважає, що для економіки Криму і кримчан запровадження санкцій «не несе нічого поганого».
На тлі цих публічних заяв російська влада у Криму підписує документи, які свідчать зовсім про інше. Цю різницю можна побачити на прикладі діяльності кримських морських портів.
Як санкції поховали перевантаження
У 2018 році в Міністерстві транспорту російської влади в Криму за дорученням влади сусідньої Росії розробили Концепцію розвитку портової інфраструктури півострова до 2030 року. Вона передбачає диверсифікацію послуг, що надаються морськими портами «для припливу на півострів інвестиційних ресурсів і створення додаткового пасажирського й туристичного потоків». Найбільш перспективним напрямком розвитку частини кримських портів є переорієнтування їх на обслуговування пасажирських перевезень, зокрема туристичних ліній, і створення сучасної яхтової інфраструктури. Крим.Реалії писали, що цю ідею просуває президент Росії Володимир Путін, а заробляє на ній бізнес його друзів.
У Концепції, підписаній Сергієм Аксьоновим, мовиться, що санкції «ускладнюють розвиток» портів Криму.
«Наразі у Криму функціонують ДУП (державне унітарне підприємство, різновид державного підприємства за російським законодавством, насаджуваним у Криму ‒ ред.) «Кримські морські порти» і ДУП «Севастопольський морський порт». Їхнє функціонування значною мірою зумовлене режимом санкцій, що ускладнює їхній розвиток. У порівнянні з 2013 роком вантажообіг портів Криму скоротився більше ніж у п’ять разів. Введення в експлуатацію транспортного переходу через Керченську протоку, з одного боку, дасть потужний стимул розвиткові півострова, але водночас уже в 2019 році істотно знизить попит на поромні перевезення», ‒ сказано у документі.
Севастопольський морський порт
Виходячи з цього, функціонування всієї транспортної логістики в регіоні істотно зміститься в бік автомобільних і залізничних перевезень, а значна частина наявних портових потужностей за збереження режиму санкцій фактично залишаться непотрібними, мовиться в Концепції.
Через це кримська влада вимушено переорієнтує діяльність портів: вантажообіг і перевантаження замінюють туризмом. Хоча раніше такий досвід, пов’язаний із запуском теплохода «Князь Владимир» із російського Сочі до санкційних берегів Криму, виявився провальним.
«Розвиток перевантажувальних потужностей портів Криму і збільшення обсягів перевантаження вантажів можливі тільки після скасування санкцій щодо Кримського півострова», ‒ сказано в документі.
Але одночасно публічно кримська влада продовжує говорити, що «санкції не працюють».
На межі банкрутства
Про те, що кримські порти «планомірно йдуть на дно», ще в грудні 2017 році говорила депутатка підконтрольного Росії парламенту в Криму, ексголова профкому профспілкової організації «Кримські морські порти» Ірина Черненко. На одному із засідань вона відкрито сказала, що «націоналізовані» порти півострова зазнають збитків, бо не можуть вести повноцінну економічну діяльність, а підприємство «Кримські морські порти» «опинилося на межі банкрутства», бо мало на той момент кредиторську заборгованість у пів мільярда рублів.
«Оптимістичною не можна назвати ситуацію в «Кримських морських портах». Починаючи з жовтня 2015 року, зі зміною керівництва ДУП, «Кримські порти» планомірно «йдуть на дно». Завдяки особистому втручанню в ситуацію [російського] голови Криму процес масових скорочень портовиків був припинений, але відсутність грамотної, виваженої стратегії збереження і розвитку «Кримських морських портів» призвела до того, що сьогодні підприємство має всі ознаки банкрутства», ‒ стверджувала Черненко.
Керченський порт
Вона зазначила, що ситуація з раніше бюджетотвірними портовими підприємствами впливає на те, що міській владі не вистачає бюджетних коштів, щоб вирішувати нагальні проблеми у місті.
У Мінтрансі російської влади в Криму тоді її заяву залишили без коментарів. Але згодом міністр транспорту російської влади в Криму Сергій Карпов визнав, що ситуація у «Кримських морських портів» не найкраща. У вересні 2019 року він зустрічався з колективом і профспілкою підприємства для обговорення пошуків «оздоровлення й оптимізації роботи підприємства», повідомляла пресслужба відомства.
«В умовах сучасної ринкової економіки в портах різко скоротилося перевантаження вантажів. Основна причина ‒ це санкції, накладені на Крим, і викликана ними відсутність суднозаходів іноземних партнерів у порти Криму. Керівництво підприємства вживає заходи для привернення вантажопотоків і завантаження виробничих потужностей. Організоване перевантаження інертних вантажів із Абхазії, здійснюється перевантаження зерна, соди. Ведеться робота для укладання договорів із вантажопостачальниками добрив, вугілля та інших вантажів із різних регіонів Росії», ‒ мовиться у повідомленні.
Сподівання на покращення ситуації Карпов пов’язує з відкриттям залізничної гілки мосту через Керченську протоку. Це, на його думку, дозволить організувати постачання до Криму вантажів із Росії, розвантажить порти Азово-Чорноморського басейну, а також «дасть можливість повніше завантажити» портові потужності кримських портів і покращити фінансове становище підприємства.
Наразі російська влада в Криму намагається відновити діяльність кримських портів в умовах санкцій, анонсуючи найближчим часом початок регулярних морських вантажоперевезень між півостровом і Сирією. Як пункт перевантаження й експорту палива в цій схемі, за інформацією російських ЗМІ, планують використовувати Феодосійську нафтобазу, яка потрапила під санкції в 2014 році, згодом її продали фірмі, яку пов’язують із великими гравцями російського бізнес-ринку.
«Заморожені» причали Феодосії
Показова у санкційних реаліях Криму доля Феодосійського морського торгового порту. До 2014 року він надавав послуги перевантаження зовнішньоторговельних, транзитних і каботажних вантажів, зокрема вивантаження-завантаження суден, вагонів і автотранспорту, зберігання на складах і послуги транспортно-експедиторського обслуговування вантажів. Наприкінці 2012 року там почалася реконструкція трьох причалів у межах державної програми України.
Феодосійський морський порт
Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України, на ці цілі тоді виділялося 136 мільйонів гривень. На них планували реконструювати портові причали № 1, 2 і 3. Згідно з планом, роботи мали завершитися за 12 місяців, тобто наприкінці 2013 року. Але незабаром сталася російська анексія Криму. І роботи там зупинилися.
У Концепції розвитку портової інфраструктури Криму нинішня кримська влада повідомляє, що реконструкція цих причалів досі не завершена. «Будівництво широкого молу ведеться з 2012 року і виконане на 80%. З огляду на незавершеність будівництва щороку йде руйнування недобудованої частини широкого молу. Необхідно вжити заходів для консервації об’єкта з метою уникнення подальшого руйнування», ‒ мовиться в документі.
Тепер усе це планують робити за кошти російського державного бюджету.
Втрати двох «фронтів»
В умовах санкцій кримські порти також використовують в інтересах російських військових. «На захоплених кримських заводах «Море» і «Затока» у Феодосії та Керчі організоване будівництво для Чорноморського флоту Росії військових кораблів, кажуть експерти з неурядового фонду «Майдан закордонних справ» (Україна).
«Російські суднобудівні підприємства в найближчі роки збудують на захоплених кримських заводах як мінімум дев’ять ракетних корветів, загальна кількість крилатих ракет «Калібр-НК» на їхньому борту складе 72 одиниці. Це несе загрозу не тільки для України, а й для багатьох країн ЄС і Середземномор’я. Варто враховувати також ту принципову обставину, що з 2018 року корабельний склад Чорноморського флоту Росії поповнюватиметься через будівництво нових кораблів безпосередньо на окупованій території», ‒ кажуть у фонді.
За інформацією організації, на суднобудівному заводі «Затока» у Керчі розташований «один з найбільших суднобудівних доків у Європі», аналогів якому немає навіть у Росії. «Тому можна прогнозувати розширення його подальшого використання окупантами для військових цілей», ‒ вважають експерти.
Тим часом компенсації збитків у зв’язку з тимчасовою втратою державного майна в портах півострова має намір вимагати від Росії Адміністрація морських портів України. За підрахунками підприємства, ця сума становить 1,24 мільярда гривень (більше ніж 50 мільйонів доларів).
За останніми повідомленнями російської федеральної бюджетної установи «Адміністрація морських портів Чорного моря», якій підпорядковані і порти Криму, на 1 січня 2019 року дефіцит бюджету підприємства становив 128 мільйонів рублів.
Те, що світові санкції щодо Росії, запроваджені після анексії Криму, «болісно вдарили по економіці», публічно визнав експрем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв ‒ спростувавши тим самим багаторічні запевнення російської влади в Криму у зворотному.