Одних в обсервацію, інших в самоізоляцію: хто вирішує, куди відправляти українців, які повертаються з-за кордону?

Дніпро – У Дніпрі виникла конфліктна ситуація навколо повернення групи українців з країн Балтії додому. Вони прибули до Києва потягом з Риги. Далі частину людей централізовано автобусом, організованим обласною владою, перевезли до Дніпра. Із групи в 55 осіб 32 людей, в основному дніпрян, направили на обсервацію до одного із закладів на території міста. Решту ж – мешканців інших міст регіону, а також Харкова та Запоріжжя – після підписання зобов’язань про дотримання режиму самоізоляції відпустили додому. Це викликало обуреннях в тих, кого залишили.

Чому до людей з однієї прибулої групи застосували різні карантинні обмеження?

Група українців з країн Балтії прибула до Дніпра автобусом вранці 24 березня. Усіх їх повезли до інфекційної лікарні №21, яка визначена базовою для прийому хворих на коронавірус. Там людей опитали й попрохали підписати документи про самоізоляцію. Частину відпустили, а жителів Дніпра запросили до автобуса – нібито розвезти по домівках, розповідає одна з приїжджих Олена Довбань.

Невдовзі замість домівок за вікнами люди побачили цвинтар й огорожу. Виявилось: неподалік, в одному з соціальних закладів міста у віддаленому районі, їм належить проходити обсервацію.

«Перший шок» і блокування автобуса

Олена каже: обурені пасажири-чоловіки відмовились виходити з автобуса й заборонили це робити іншим. Упродовж кількох годин, до пізньої ночі, автобус стояв заблокований, аж поки після перемовин поліції вкрай стомлені люди не погодились поселитись на базі.

«Це був перший шок: коли сидиш в автобусі, двері відчиняються, а там – цвинтар і якась будівля. Якби нам одразу сказали, що везуть на обсервацію, а не маринували, не казали, що везуть на самоізоляцію, то ніякого обурення не було б. А так – не було діалогу, було страшно, що з нами буде. Ми не знали, чого чекати, що відбувається», – каже Олена Довбань.

Тести на коронавірус, кажуть люди, їм зробили тільки наступного дня.

Начальник департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Валерій Сердюк заявив: від результатів аналізів залежатимуть подальші дії – приїжджих із Балтії українців або відправлять по домівках, або на лікування.

Однак, за словами Олени Довбань, результати вже відомі, всі тести – негативні, але людей не відпускають і не інформують, що буде далі.

«Чому це була обсервація, а не самоізоляція – не відомо. Вчора (25 березня – ред.) була інформація, що нас відпустили. Виходжу в коридор: порожньо. Думаю, може, й справді всіх, крім мене, відпустили. Але ні – нікого не відпустили. Нічого ніхто не каже. Але я налаштовуюсь, швидше за все, на 14 днів», – каже дівчина.

Триразове харчування, туалет і душ в коридорі – умови обсервації

Між тим, умови перебування в обсервації, розповіла дніпрянка, прийнятні. У першу ніч у приміщеннях було холодно, зараз вони прогрілись. Людей також забезпечили триразовим харчуванням.

«У мене є перевага – я єдина дівчина з групи й мене поселили окремо. Решту – по кілька осіб. Першу ніч від холоду заснути було нереально. Приміщення вже прогрілось, нас годують. Зручностей в кімнаті немає. Є туалет один на всіх, душ – кілька кабінок. У мене в кімнаті – ліжко, стілець, шафа, обігрівач. Їжу нам привозять тричі на день, цілком прийнятна їжа. Наприклад, на сніданок були макарони по-флотськи, салат – помідорчик, огірочок, навіть оливка, булочка, йогурт. Рушник, подушку – я попросила, щоб мені привезли, для більш комфортного перебування. Через поліцейських нам можна передавати передачі», – розказала Олена.

Чому обсервація, а не самоізоляція?

Чому до людей з однієї прибулої групи застосували різні карантинні обмеження? Обласна влада звинувачує в цьому місцеву.

Голова обласної ради Святослав Олійник заявив: рішення про обсервацію було ухвалене «міською владою в односторонньому порядку», адже санлікарі визначили для прибулих інші обмеження – режим самоізоляції.

«Рішенням обласного державного санітарного лікаря на засіданні в обласному департаменті охорони здоров’я був встановлений режим самоізоляції для цих людей. Згідно з наказом МОЗ, який дозволяє у разі відсутності клінічних проявів хвороби, передбачити режим самоізоляції для громадян та динамічний догляд за ними», – сказав Святослав Олійник.

У міському департаменті охорони у четвер Радіо Свобода не змогли надати коментар щодо ситуації, пообіцявши це зробити в п’ятницю. Радіо Свобода готує інформаційний запит.

Інша практика

До речі, 25 березня в Україну потягом Перемишль-Київ прибули 600 українців з Польщі. Десяток із них – жителів Дніпропетровської області – централізовано забрали мікроавтобусом.

В одній із лікарень вони здали тести, усі результати – негативні. Після цього людей відпустили.

«Обсервація» та «самоізоляція»: у чому різниця?

Водночас правозахисники зауважують, що термін «самоізоляція» в жодному українському нормативно-правовому акті не розтлумачений. Не визначений і термін «обсервація», прокоментував Радіо Свобода аналітик ГО «Правозахисна група «СІЧ» Віктор Філатов.

«Можливо є окремі акти МОЗу, але їх важко знайти у загальному доступі. Є спільний Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань та МОЗу від 18 січня 2000 року, який втратив чинність. Але там термін «обсервація» визначався як система заходів, спрямованих на попередження поширення інфекційного захворювання. Якщо логічно поміркувати, то виходить таке:

Обсервація – це впорядкована діяльність уповноважених осіб з ізоляції хворих та контролю за перебігом їхньої хвороби та недопущенню її поширення. Вона має певну примусову складову, адже влада імперативно обмежує право на пересування осіб. У процесі обсервації задіяні різні органи влади, кожен з яких має свої повноваження. Тобто, це юрисдикційна діяльність, яка має чітку мету та засоби забезпечення дотримання цього режиму;

Самоізоляція – це також засіб обмеження поширення захворювання, але він має диспозитивний, тобто рекомендаційний характер. Також самоізоляція не передбачає примусового поміщення особи в чітко визначене місце, адже відбувається за місце проживання. Іншими словами, самоізоляція забезпечується не примусом, а внутрішнім переконанням самої особи, рівнем її правосвідомості.

Хоча в обох випадках може бути певна відповідальність за порушення режиму. У першому випадку вона більш формалізована та зрозуміла, у другому, як правило, спирається на спеціально прийняті норми, вважає аналітик.

Раніше очільниця Міністерства охорони здоров'я Україна Зоряна Скалецька пояснювала різницю між карантином та обсервацією. У відеозверненні на фейсбуці вона казала, що обсервація – це перебування здорових людей в умовах ізоляції, яка проводиться для постійного медичного спостереження.

«Хотіла б уточнити. Обсервація і карантин суттєво відрізняються. Карантин – це той режим, який оголошується на зоні, на певній території, котра має значні поширення зараження й де потрібно контролювати пересування людей. Якщо ми говоримо про обсервацію, то це тоді, коли ми маємо здорових людей, які поміщені в умови ізоляції для постійного медичного спостереження. Для того щоб унеможливити поширення вірусу», – заявила керівниця МОЗ.

Як розповсюджується коронавірусна інфекція COVID-19. Інтерактивна мапа оновлюється щогодини