Ганна Твердохліб, Ярина Матвійчук, «Голос Америки»
Лідери НАТО прибирають умову виконання «Плану щодо набуття членства» (ПДЧ) для України, однак Київ отримає запрошення на вступ в альянс лише тоді, коли усі члени НАТО «погодяться на це» і коли «будуть виконані умови». Про це заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ, не уточнивши, про які саме умови йдеться. Лідери НАТО не озвучили й термінів потенційного членства України, мовляв, це залежить від «умов».
«Голос Америки» зібрав перші реакції на рішення Альянсу під час саміту у Вільнюсі.
Крісті Райк, заступниця директора Міжнародного центру оборони й безпеки у Талліні, професорка в Університеті Турку, експертка із питань європейської безпекової політики зауважила: «Після всіх переговорів я очікувала принаймні чогось більш… елегантного».
Як пише Райк у твітері, вислів «коли члени альянсу погодяться і умови виконаються» звучить так ніби: 1) сьогодні союзники не згодні; 2) виконання умов буде недостатньо, і союзники мають ще погодитись, що вони ще не готові зробити».
Генерал у відставці та колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес упевнений, що проблема з позицією НАТО полягає не в реформах, які має зробити Україна, а у «реформах, які мають зробити деякі з наших лідерів», маючи на увазі лідерів Альянсу.
«Де сміливе, чітке стратегічне мислення, яке створило міжнародний порядок після Другої світової війни?» – запитує Годжес. Генерал пропонує не вимагати від України «стратегічного терпіння» та стверджує: «Нам потрібна стратегічна хоробрість».
Відомий історик Єльського університету Тімоті Снайдер заявив: «Зараз не час для самостримування чи компромісу з геноцидом».
Снайдер посилається на публікацію британського аналітика Тімоті Еша та називає її проникливою і переконливою адвокацією.
Тімоті Еш, своєю чергою, застерігає: «Якщо США цього тижня на Вільнюському саміті НАТО не будуть сміливішими лідерами щодо довгострокової безпеки України, історики одного дня можуть запитати: «Хто втратив Україну?» І їхня шокуюча відповідь може бути: президент Джо Байден».
«Українці – реалісти. Вони знають, що не можуть приєднатися до НАТО, поки йде війна. Вони хочуть того, що вони називають «політичним запрошенням», яке було б реалізоване лише за відповідних умов», – пише Еш у британському виданні The Guardian.
Аналітик підсумовує: «Якщо Захід надасть Україні військові засоби для перемоги у цій війні, додавши тверду обіцянку майбутнього членства в НАТО, коли війна закінчиться, тоді США матимуть Європу, яка буде значно більш здатна захистити себе від ослабленої Росії».
НАТО розчаровує Київ, не запропонувавши Україні чіткого шляху до вступу до альянсу – з таким заголовком вийшла публікація у газеті The Wall Street Journal.
У ній йдеться, що суперечка щодо місця України в НАТО є однією з кількох суперечок, які погіршують згуртованість альянсу. Автор також підкреслює, що Україна таки досягла успіхів на саміті, попри те, що не отримала бажаної чіткості запрошення – члени альянсу відмовилися від вимоги, щоб Київ завершив бюрократичний план членства, що могло б відкласти вступ країни до НАТО на роки.
Натівський автобус з написами «Озброюйте Україну» та «Поки ви чекаєте на цей автобус, Україна чекає на F-16», припаркований біля місця проведення саміту НАТО у столиці Литви. Вільнюсі 11 липня 2023 року
Американський журналіст Майкл Вайс зауважив у твітері: «Мене ніколи не перестане тішити те, що є люди, які наполягають, ніби НАТО є інструментом гегемонії США, тоді як США майже єдині серед союзників НАТО уповільнюють членство (якщо не відмовляють у ньому) єдиної країни, яка робить те, для чого було створене НАТО».
Натомість американський сенатор від штату Род-Айленд Шелдон Вайтхаус вважає заяву НАТО щодо України доброю новиною.
«Ще більше хороших новин про НАТО. Браво команді Байдена за допомогу в цьому та щодо Швеції» – так законодавець відреагував на те, що члени Альянсу погодилися зняти деякі перешкоди для заявки на вступ України.
Гельсінська комісія США (Комісія з питань безпеки та співпраці в Європі) своєю чергою нагадала, звертаючись до президента США та керівництва НАТО, що найвпливовіший крок, який вони можуть зробити для стримування російської агресії та забезпечення майбутнього для демократії – це надати Україні чіткий і досяжний шлях до приєднання до Альянсу.
Гельсінська комісія – незалежна агенція уряду США, створена Конгресом, яка має моніторити дотримання гельсінських угод, зокрема, у військово-політичній сфері.
Аналітик, що базується в Німеччині, Сергій Сумленний, колишній голова представництва Фонду Бьолля в Україні, прокоментував у твітері, як він написав, «голосно і чітко»: «Відмовляючи Україні в запрошенні в НАТО зараз, ми запрошуємо більшу війну в наш дім завтра. Мова навіть не про Росію. Йдеться про те, що всі злі режими світу уважно спостерігають, роблять нотатки про нашу м’якість і прораховують свої плани».
За його словами, мова не йде про те, щоб «негайно взяти Україну на борт», але важливо було б отримати чітке запрошення.
Ілля Пономаренко з англомовного видання Kyiv Independent назвав дуже слабким виправданням аргументи НАТО про необхідність реформ української армії. Пономаренко нагадав, що ЗСУ сприяли втраті Росією понад 2100 танків, понад 900 БТРів, майже 2500 БМП, понад 80 літаків, майже 100 гелікоптерів, великого ракетного крейсера та загалом зруйнували міф про історичну військову непереможність Росії.
«Давайте принаймні будемо чесними й визнаємо, що альянс НАТО зараз сам не готовий», – пише Пономаренко.
Шотландський професор стратегічних досліджень Філліпс П. О'Браєн вважає, що аргумент про те, що Україні не можна дати чіткий шлях до членства в НАТО через загрозу війни з Росією спантеличує.
«Чому б це так було?» – риторично запитує науковець.
Тим часом Росія вже також відреагувала на заяву лідерів країн НАТО, мовляв, Україну не прийняли до НАТО, щоб не легалізувати її кордони.
В ефірі телеканалу Аль Джазіра речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що «НАТО може поки не пропонувати Києву членство, оскільки Польща вважає західну Україну частиною своєї території і має наміри щодо вторгнення туди».
Банер із написом «Путін, Гаага чекає на тебе» на будівлі в центрі столиці Литви під час саміту НАТО. Вільнюс, 11 липня 2023 року
Тим часом віцеголова правління Фонду Східна Європа в Києві Мелінда Герінг та політичний аналітик Razom for Ukraine Даг Клейн у статті «Байден ризикує своєю спадщиною щодо України» для видання The Hill наголошують: «Хоча Україна покидає Вільнюський саміт, не маючи чіткого шляху до НАТО, вона вже сподівається на наступний саміт НАТО у Вашингтоні. Тиск на Байдена, щоб нарешті правильно вирішити це питання, лише посилюватиметься з цього часу».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Кулеба про Вільнюс і скасування ПДЧ: «Шлях України до НАТО став коротшим». Ексклюзивне інтерв’ю ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Голови МЗС Альянсу будуть щороку перевіряти прогрес реформ в Україні – заява НАТОYour browser doesn’t support HTML5
Шлях України до НАТО: що за час своєї незалежності робила Україна для вступу в Альянс