Щороку журналісти та громадські активісти поширюють інформацію про те, чому новорічні феєрверки є шкідливими і небезпечними. Але ті, хто люблять піротехнічні розваги ігнорують ці аргументи. На сьогодні адміністрація деяких міст влаштовуює піротехнічні видовища за кошти платників податків. Як результат, задоволення однієї групи людей перетворюється на дискомфорт для тих, хто негативно ставиться до салютів. У чому проблема і як з нею бути?
Торік 1 січня у Празі через феєрверки постраждали лебеді, як пише місцеве зоозахисне товариство. П’ятьох вдалося врятувати, кількох – ні, точна кількість загиблих птахів невідома.
Цей, 2021 рік приніс повідомлення з Рима: сотні птахів загинули внаслідок святкових салютів. Люди почали розміщувати фото у соцмережах і повідомляти про «дощ із мертвих птахів» після новорічних залпів салютів.
Серед гучних новин у світі, пов’язаних із «піротехнічними травмами» –нещасний випадок із футболістом у Туреччині. Омар Елабделлауї, який виступає за турецький «Галатасарай» та збірну Норвегії, 31 грудня хотів розважити свого сина феєрверками, але після двох успішних запусків, третій приніс нещастя.
Петарда вибухнула в руках спортсмена і пошкодила йому обличчя, очі та руки. Життю футболіста нічого не загрожує, але от кар’єра тепер під загрозою: лікарі борються за його зір.
Ціна феєрверків в Україні
Українські міста цього року змагаються інформаційно: в кого ж феєрверк був довшим.
Якщо говорити про матеріальну ціну, то в Одесі салют коштував майже півмільйона гривень, за повідомленнями місцевих медіа. Його запускали одночасно з різних районів міста.
Миколаївський салют теж підкорив соцмережі. Його знімали з дрона.
Жителі Бучі, що під Києвом, повідомляють, що не пам’ятають коли останнього разу спостерігали такий новорічний феєрверк.
Ну а наступного дня після святкування Нового року з різних куточків України почали надходити повідомлення про метвих птахів, зупинку серця у нажаханих тварин та загублених через святкові залпи собак.
Якщо феєрверк від адміністрації міста відбувається під наглядом пожежників, то любителі запускати салюти, придбані в магазинах, поповнюють статистику нещасних випадків і пожеж.
Так через потрапляння салюту у вікно – горіли помешкання у Миколаєві, Одесі та інших містах України. У Чернігові згоріла автівка.
У Херсонській області через петарди постраждали двоє дорослих – в одного травма руки, в іншого – опік очей.
А от у Дніпрі постраждала дитина: 10-річна дівчинка взяла петарду, яка розірвалася в неї у руці.
Лікарі зробили складну операцію – пришили відірваний палець. Наразі чекають на те, щоб відновився кровообіг.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В останній день 2020 року та в новорічну ніч на пожежах в Україні загинули 9 людей – ДСНССтраждають через феєрверки і ті люди, які побували під обстрілами й не з новин знають про війну.
Щороку волонтери, військові та переселенці просять своїх громадян зрозуміти, що салюти та феєрверки недоречні в країні, де сьомий рік точаться бойові дії.
Ще із 2014 року міста почали забороняти феєрверки, але заборони не працюють. Причини розглянемо далі.
Чому страждають тварини і як їх захистити
У Чернівецькій області собака злякався феєрверків і стрибнув у колодязь глибиною 26 метрів. Його діставали рятувальники зі спецобладнанням, про цей випадок вони і повідомили.
У київському притулку для тварин під час салютів собаки починають метатися у вольєрі, через що травмують себе, пояснює керівниця притулку «Сіріус» Олександра Мезінова.
Минулого року від зупинки серця померло дві тварини, цього року – одна молода собака.
Переважна більшість домашніх тварин потрепає від феєрверків, підтверджує зоопсихолог Сергій Клочко.
Якщо в природі настає гроза, то тварини відчувають її передумови (зміну тиску, вологості, погоди) і здатні приготуватися до потенційної небезпеки. Але петарди і салюти завжди раптові для тварин і не мають жодних передвісників, пояснює фахівець.
Зоопсихолог Сергій Клочко
До того ж є чутливі і ніжні породи собак та котів, тож зупинка серця через канонаду феєрверків явище часте.
Втім, тварину можна підготувати і таким чином захистити від стресу. Як це зробити, розповідає Сергій Клочко:
- На підготовку може піти від двох тижнів до трьох місяців: якщо собака боїться салютів і петард її треба привчати до цих звуків поступово. Можна купити петарди, попросити помічника або члена сім’ї відійти на 100 метрів, щоб кинути петарду, в цей момент дати тварині щось дуже смачне. Якщо тварина надто нервує, можна відійти на 200 метрів. Можна використати кришку від каструлі (впустити її), гримати дверцятами машини, тобто завжди можна привчити тварину до будь-якого різкого звуку. Із салютами складніше, але якщо собака витримує звук петарди, то вона набагато легше перенесе інші звуки. Втім, ця рекомендація підходить для підготовки заздалегідь, якщо ж почати кидати петарди собаці під ноги одразу, то вона може збожеволіти і померти.
- Зараз при вигулі собаки варто замінити ошийник на шлею (обв'язку). Якщо собака на вулиці рвоне вбік від звуку петарди, то ошийник зіграє погану роль у цій ситуації. Шлея ж дає більше свободи собаці – ви утримуєте собаку як валізку в руці і тварина не має неприємних відчуттів, якщо вона рветься і намагається втекти у паніці.
- Якщо немає можливості перевезти собаку в спокійне місце, тоді треба підготувати приміщення, де вона може перенести цю ніч із салютами: менше вікон, вікна мають бути закриті і завішані, щоб звук менше проникав у приміщення
- Є заспокійливі препарати на травах, які можна починати давати за кілька днів або навіть за тиждень. В особливих випадках, коли мова йде про життя чи смерть тварини, варто звернутися до лікаря аби він зробив укол транквілізатора.
- Змістити графік прогулянок. Вигул в період новорічних та різдвяних свят має бути не пізніше 18-19 години. Після 21-ї виходити для собаки буде небезпечно. Краще вийти вночі або о 4-5 ранку, коли всі сплять.
Чимало власників намагаються заспокоїти своїх улюбленців обіймами. За словами Сергія Клочка, собаці це не допоможе заспокоїтися, хіба що тільки спинить, щоб тварина не металася квартирою.
«Взагалі-то собаку заспокоювати не бажано. Це ж відбувається щорічно, тож ви заспокоєнням лише закріплюєте цей страх в собаки. Притиснути до себе, щоб тварина не металася, це було б непогано. Така порада може бути», – пояснює зоопсихолог.
Ці поради стосуються лише домашніх тварин. Дикі тварини гинуть, особливо птахи та білки, наголошує Сергій Клочко – не витримує серце. І відбувається це саме від салютів, а не від петард, за його словами.
Про заборону феєрверків
У Києві, наприклад, феєрверки заборонені, але всі охочі продовжують їх запускати і навіть звернення до поліції не може це зупинити.
Пресслужба Міністерства внутрішніх справ пояснила чому:
«Рішення про заборону піротехніки приймають міські чи сільські ради, кожна окремо. Наприклад, у столиці Київрада заборонила використання піротехніки до закінчення ООС, тобто до нашої перемоги. Однак, відповідні зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального та Кодексу про адмінпорушення щодо відповідальності за запуск салютів не вносилися. Відповідно до Адміністративного кодексу, поліція лише слідкує за тим, щоб піротехніка продавалась із сертифікатами якості», – йдеться у поясненні.
Тим часом у суспільстві продовжуються дискусії щодо феєрверків. Часто диспути переходять у формат взаємних звинувачень та погроз.
Наприкінці минулого року суперечки перейшли межу коментарів у соцмережах. В Миколаєві поліцейські затримали чоловіка, який вийшов на розбірки у двір із битою та зброєю. Там дорослі та діти запускали феєрверк. Чоловік почав стріляти і поранив дитину, за повідомлення поліції зброя була не вогнепальна. Дорослі затримали чоловіка до приїзду поліції, тепер йому загрожує до семи років позбавлення волі.
Якщо жителям великих міст здається, що кількість салютів візуально збільшилася у порівнянні з попередніми роками, то статистика щодо імпорту феєрверків говорить про інше.
У 2019 році в Україну завезли феєрверків та піротехніки на 6 мільйонів 375 тисяч доларів, а за 11 місяців 2020 року, за даними Державної митної служби, феєрверків імпортували на 2 мільйони 650 тисяч доларів.
Щоправда, така відчутна різниця тільки якщо порівнювати грошові показники.
Якщо ж порівняти вагу, то у 2019 році в Україну завезли 1876 тон піротехніки і феєрверків, а за 11 місяців 2020 не набагато менше – 1542 тони.
Тобто, можна припустити, що ціна цих феєрверків значно знизилася.