Цього року собор Святої Софії у Києві має «іменини»: тисячу років тому, у 1018 році, цей храм був освячений. Нині собор Святої Софії Київської входить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО; українці визнали його одним із семи чудес України, і недарма – на його стінах збереглися мозаїки і фрески ХІ століття, живопис пізніших часів. Але, як стверджують науковці, собор ховає ще чимало таємниць. У ці дні деякі з них розсекретили реставратори й археологи, які працюють у храмі й довкола нього.
Реставратори «миють» храм Святої Софії Київської – фото
Тисячу років тому в центрі Києва – столиці Київської Русі постало диво: храм Святої Софії Київської, який був освячений у 1018 році. Відтоді Київ називають «слов‘янським Єрусалимом», а храм Святої Софії – «центром українського духу».
Як розповіла професор, історик-культуролог Надія Нікітенко, згідно з дослідженнями останніх років, ініціатором побудови й основним жертводавцем храму був князь Володимир Великий; за його князювання і розпочаті роботи з побудови храму. Володимир помер 1015 року і роботи на якийсь час зупинились, аж доки його син Ярослав не прийшов до Києва князювати. Щоб здобути прихильність киян, Ярослав, серед іншого, закінчив розпочатий батьком «проект», каже Нікітенко.
Науковці не виключають, що на фресці зображена княжа родина
«Інформацію про будівництво, про тих, хто ініціював побудову потужного духовного й релігійного центру в Києві можна «зчитати» з мозаїчних композицій, фресок і графіті, які є всередині храму. Наші реставратори якраз і працюють у цій частині собору», – розповідає професор Нікітенко.
Реставратор Анатолій Остапчук розповів журналістам про деталі роботи всередині собору: реставратори почали працювати в храмі Святої Софії на початку серпня, на сьогодні (15 серпня) обстежено монументальний живопис собору, при цьому стан живопису «задовільний, вкрай аварійних ділянок не виявлено», каже науковець. Натомість, фрески, мозаїки і живопис вкриті щільним шаром пилу.
Реставратор Анатолій Остапчук
«З незрозумілих причин під час попередніх реставрацій в окремих місцях зафарбована автентична мозаїка, на неї нанесена олійна фарба – ми бачимо навіть місця, де олійну фарбу наклали просто поверх автентичної золотої смальти», – додає Остапчук.
Ці дослідження дозволять доповнити знання про храм – Куковальська
Щоб зберегти відреставровані частини собору для подальших досліджень, реставратори закріплять ці місця, потім проведуть суху очистку від пилу та бруду, а за потреби, проведуть ще й вологе очищення від «стійких забруднень», пояснив Остапчук завдання, які стоять перед реставраторами. Науковці ж проб’ють у стінах зондажі й візьмуть проби для аналізу. Як поінформувала директора Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, науковці планують виконати до 20 зондажних проб.
«Ці дослідження дозволять розширити й доповнити знання про етапи і послідовність виконання мозаїчних і фрескових розписів, уточнити склад тинькового шару, техніку й технологію виконання фрескових і мозаїчних розписів», – каже Куковальська в розмові з Радіо Свобода
Реставраційні роботи. Купол храму
Цікаве попереду!
Допоки реставратори працюють усередині собору Святої Софії, довкола працюють археологи. Як зазначає заступник директора з реставраційних та господарських робіт у Національному заповіднику «Софія Київська» Вадим Кириленко, вчені ведуть роботи в археологічному розкопі на території подвір’я Софійського собору. На сьогодні в культурних шарах ХVІІ – ХІХ століть знайдені залишки невідомої будівлі ХVІІІ сторіччя, монети, скло, будівельна кераміка, залізні та мідні вироби, шматочки смальти, тощо.
Знімаючи старі реставраційні нашарування на пам’ятці архітектури ХVІІІ століття «Наріжна башта мурів», археологи знайшли радянський варіант полегшеної конструкції й «безвідходного виробництва» одночасно.
Беруться пусті пляшки кінця ХХ століття, до них додається бита цегла ХVІІІ сторіччя з цієї пам’ятки – і все це скріплюється розчином. І все це тримається до наступної реставрації
«Формула дуже проста, майже геніальна. Беруться порожні пляшки кінця ХХ століття, до них додається бита цегла ХVІІІ сторіччя з цієї пам’ятки – і все це скріплюється розчином. І все це тримається до наступної реставрації», – написав Кириленко у соціальній мережі Facebook.
Спільними зусиллями реставраторів та археологів на території собору Святої Софії Київської поступово з-під шару пилюки та фарби виступатимуть образи князівських родин, котрі сприяли побудові храму Святої Софії, та мешканців Київської Русі, з яких невідомі нам майстри малювали портрети християнських святих.
Зображення православного святого
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Таємниці графіті Софії Київської. Мова періоду України-Русі