​«Керченське питання для Румунії таке ж важливе, як і для України» – експерт

Брюссель – Румунія вперше головує в Раді ЄС. І хоча вплив держави-керманича в цій євроустанові на зовнішню політику доволі обмежений, для України настає значно цікавіший період, ніж за попереднього, австрійського головування. Експерти кажуть, що румуни зацікавлені у безпеці Чорноморського регіону і дуже стривожені ситуацією навколо Керченської протоки й Азова. Попри двосторонні розбіжності між Києвом і Бухарестом навколо меншин і румунського громадянства, «українське питання» на узбіччі не опиниться, запевняють посадовці й експерти. Увага ЄС буде прикута до виборів, реформ, безпеки й російської дезінформації, а навесні – до святкувань 10-річчя «Східного партнерства».

Почавши до головування у Раді ЄС, Румунія наголосила, що одним із основних пріоритетів для неї будуть питання безпеки, зокрема, в Чорноморському регіоні.

«З огляду на наше географічне розташування і проблеми безпеки у нашому регіоні, включаючи Чорне море, наше головування матиме нагоду зробити більше для вирішення проблем регіональної безпеки. Той факт, що ми мали дуже змістовне обговорення проблем дезінформації, демонструє чутливість Румунії до питань, що пов’язані із нашим східним сусідством», – заявив цього тижня у Брюсселі румунський міністр із європейських справ Джордже Чамба.

Директор програми «Країни пострадянського простору» в Європейській раді зовнішньої політики Ніку Попеску пояснює, що хоча й вплив Румунії під час головування в ЄС на міжнародні питання буде обмежений, однак Україна – надто важливий партнер, щоб її оминати увагою.

Румуни – одна з найскептичніше налаштованих націй ЄС щодо Росії – експерт

Експерт вважає, що наступні 6 місяців офіційний Бухарест, вочевидь, наполягатиме на внесенні українського питання у порядок денний ЄС. Навіть при тому, що у двосторонніх українсько-румунських відносинах існують деякі негативні нюанси. Йдеться про проблеми із видачею українцям румунських паспортів чи мовного питання для діаспори Румунії, що проживає на території України.

«Румунія добре усвідомлює, наскільки важлива стабільна, сильна і успішна Україна для її власної безпеки і загалом для безпеки в Європі. Румуни також є однією з найскептичніше налаштованих націй ЄС щодо Росії. Тож у внутрішньоєвропейських дискусіях Бухарест буде завжди твердо підтримувати Україну», – зауважує Попеску.

Менш позитивним у своїх очікуваннях для України під час головування Румунії є румунський євродепутат Крістіан Дан Преда.

Крістіан Дан Преда

«Я не очікую особливих проривів для України під час цього головування, вже тому, що відносини з Києвом стали напруженішими після ухвалення закону, що обмежує мовні можливості румунів, які там мешкають. До того ж соціалісти, які перебувають при владі в Бухаресті, не надто близькі з провладними політичними силами в Києві. Шкода, адже українці є нашими ключовими сусідами й партнерами», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода євродепутат від Європейської народної партії.

На думку Преди, інша проблема, що заважає просуванню інтересів України в ЄС, – це вплив олігархічних кланів цієї країни на її політику.

Чи вплинуть проблеми з румунськими паспортами на «українське питання» в ЄС?

Схожої думки притримується й експерт із Європейського політичного центру Поль Іван. Він каже, що протягом цього «виборчого» року увага ЄС буде прикута до перебігу виборів президента Європейської ради, а пізніше – депутатів Європарламенту.

Поль Іван

«Внутрішньополітична ситуація в Україні наразі далека від ідеалу, зокрема, тому, що значно загальмувався процес реформ. Водночас я не думаю, що двосторонні румунсько-українські проблеми можуть вплинути на питання України в європейському контексті», – каже Іван, наголошуючи на тому, що діалог триває, а Румунія, на відміну від Угорщини, не робила ніяких спроб якось завадити євроатлантичній інтеграції українців.

Тим часом, каже експерт, саме на час головування Румунії припадає святкування 10-ї річниці створення «Східного партнерства». З огляду на зацікавленість румунів у стабільному сусідстві, офіційний Бухарест просуватиме інтереси, зокрема, Молдови й України.

«На користь Україні буде й те, що Румунія буде привертати велику увагу до східних сусідів, і особливо до безпекової ситуації в цілому регіоні», – каже Поль Іван.

Експерт у Європейській раді зовнішньої політики Ніку Попеску тим часом пояснює, що російська окупація і мілітаризація Криму і Чорноморського регіону цілком змінила ставлення Румунії до оборони й безпеки: ця країна-член НАТО почуває свою вразливість, тож нині активно розмішує в себе натовські радари й вимагає присутності у своїй акваторії кораблів військово-морських сил країн-союзниць.

«Керченське питання для Румунії, напевне, так само важливе, як і для самої України. У будь-якому разі, румуни нещодавні події поблизу цієї протоки сприймають значно серйозніше, ніж навіть ті країни, що є традиційними друзями України – держави Балтії, Польща і Швеція», – каже аналітик, додаючи, що, на відміну від Туреччини та Болгарії, які також розташовані географічно близько до мілітаризованих росіянами територій, Румунія була й залишатиметься значно менш відкритою до якихось діалогів із Москвою.