На Луганщині армія України у важких боях утримає зараз останнє велике місто – Лисичанськ. Військова влада області оголосила про поступовий відхід військ з Сєвєродонецька, який більше місяця утримують в надзвичайно важких вуличних боях:
В останні три дні ЗСУ вирішили відійти з Гірської громади, де трималися майже 4 місяці: як пояснює голова військової адміністрації Гірського Олексій Бабченко, Золоте було дуже міцним укріпрайоном, його не могли штурмувати в лоб, але дотисли в обхід: через Попасну – з одного боку, та Тошківку-Оріхове – з іншого. Останній евакуаційний рейс польовими шляхами і під вогнем супротивника відбувся 17 червня, на той момент уже не була доступна жодна асфальтована дорога. Далі – окупація. Та суцільна руїна навкруги.
Рубіжне і Попасна були захоплені у травні, а більшість міст і сіл області потрапили під окупацію в перші дні повномасштабного вторгнення – це північ Луганщини. Жителі цієї частини регіону відрізані від України: вибратися на волю вони можуть лише довгим шляхом через територію Росії. Як вони живуть? Розповідає журналіст та головний редактор інтернет-видання «Трибун» та автор телеграм-каналу про життя Луганщини «Артюх.ua» Олексій Артюх.
– Ситуація вкрай складна по всій території Луганської області. Мова не тільки про ті міста, які стоять безпосередньо біля лінії розмежування, а й ті, які розташовані на півночі області та були окуповані одразу – тільки у людей трохи різні реалії.
Олексій Артюх працював у Рубіжному, проте змушений був поїхати через окупацію міста
Якщо говорити про Рубіжне, яке було окуповане повністю в травні, то там з 8 березня практично повністю відсутні комунікації. На цей час вони відновлені тільки частково. Немає води, світла, частково відновили газопостачання.
Також зараз окупанти переводять усіх на фейкового оператора угруповання «ЛНР» – «Лугаком». Зараз люди взагалі втратили зв’язок із зовнішнім світом.
Про Маріуполь знаємо, а чому про окуповані міста Луганщини нічого не чути? Що там коїться?
– По-перше, міста перебувають в інформаційному вакуумі. Люди там практично не мають доступу до об’єктивної інформації, єдиним способом якось зв’язатись для них є зараз Телеграм. Там же вони отримують якісь українські новини.
Рубіжнянці в черзі за водою
Ці міста менші, ніж Маріуполь, навколо них було менше резонансу. Зараз російська пропаганда робить усе, щоб показати, що там теж нібито відновлюється життя, що люди живуть нормальним життям. Крім того, вони намагаються перекласти на Україну відповідальність за свої злочини. Наприклад, щодо Рубіжного, сьогодні вони вже пишуть скрізь, що «Голден Агро» було зруйновано українською артилерією (елеватор розбила російська авіація між 8 та 21 квітня, це видно на супутникових знімках; тоді місто ще було підконтрольне Україні – ред.)
Рубіжне з дрону
Тепер вони намагаються також перекласти відповідальність за зруйнування Рубіжного на ЗСУ. Нібито збройні сили України завдавали ударів з установки з розмінування «Ур-77» по місту. Хоча початково самі хизувалися, публікували відео ударів з цієї установки по Рубіжанському політехнічному Коледжу. Це можна легко відстежити в соціальних мережах та на їхніх ресурсах.
Теперішній стан Попасної
Що стосується півночі області – там складно. Люди намагаються виїжджати. Багато хто боїться їхати, тому що в дорозі в них можуть виникнути проблеми – так звана фільтрація. Крім того, що перевіряє угруповання «ЛНР», також перевіряє ще прикордонна служба ФСБ РФ. Якщо жінки якось легше проходять всі ці заходи, то чоловіків можуть тримати по 7–12 годин, та деяких садять у камери на 5-8 діб, зокрема на контрольно-пропускному пункті Мілове-Чорткове.
Ціни на харчові продукти жахливо виросли, хоча й на деякі, на кшталт хліба, вони нижчі. Плюс самі продукти низької якості. Ви можете подивитися коментарі, твіти місцевих людей, вони багато про це пишуть.
Місце видачі російської гуманітарної допомоги у Попасній
Крім цього людям, наприклад, у Сватовому, окупанти, коли заходили, говорили, що вони їм спишуть борги з комуналки, кредити та все інше, але як повідомляють місцеві – з людей вимагають оплату ще й за лютий, коли місто окуповане не було.
Підприємства, «націоналізують». В принципі, теж саме, що ми спостерігали всі ці вісім років на окупованому Донбасі.
Проблеми з працею, проблеми з зарплатнею, високі ціни, у людей відчай, вони не знають, як жити далі.
Як виїхати?
– Як мені відомо, (виїзд можливий – ред.) тільки на територію РФ, і для цього доведеться пройти великий і дуже недешевий шлях, куди б ти не прямував.
У Рубіжне приїжджають так звані депутати «Народної ради ЛНР», за містом закріплені Неллі Задірака, Ольга Кобцева. Ми знаємо, що мер Рубіжного колаборант Сергій Хортів перейшов на бік окупантів, якийсь час у пропагандистських сюжетах з’являвся він, але я так розумію, сказав щось зайве – та вирішили перемкнути увагу на них.
Вони розповідають місцевим, що Росія все відновить, боти різні в російських соціальних мережах намагаються переконати місцевих, у першу чергу, тих, хто виїхав, що «буде як у Чечні». У місті розвішуються листівки про те, що ви можете звернутися до такої-то адреси та попросити відновити вам двері чи вікна. Але про які двері та вікна може йти мова коли половина міста просто стерта з лиця землі?
Рубіжне
Востаннє, коли я бачив заяви Пасічника (ватажок угруповання ЛНР) – він приїхав до Рубіжного та на території 2 школи розповідав, що вони домовилися з Хортівим зробити якісь сільгоспзаходи. Я так розумію, мова йшла про найближчі населені пункти, села, громади, тому що в Рубіжному вирощувати пшеничку – таке собі.
А чи приїжджають росіяни?
– У Рубіжне приїжджав Захар Прилєпін, приїздять інші різні діячі. У них там запущені програми, де вони роздають якусь гуманітарну допомогу. Крім «мобіків», там воюють кадирівці: Рубіжне було одним з перших міст, куди вони зайшли, крім Маріуполя.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Битва за Донбас: головне 1 листопада (оновлюється) ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Протези: чи доступні вони пораненим «нової» війни ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ОПЗЖ та «Наш край» дали найбільше «кадрів» окупаційним адміністраціям Росії на Донбасі