У Міноборони є план щодо розведення військ. Але що може піти не так?

Розведення військ у трьох населених пунктах на Донбасі дозволить зберегти життя військовим та убезпечити мирне населення, заявляє Міністерство оборони України. Втім, експерти звертають увагу на те, що досі розведення військ на папері та на практиці виглядало по-різному. Відтак, на їхню думку, Київ повинен мати план дій на випадок подальших провокацій з боку Росії.

Участники акції протесту біля Харківської ОДА проти підписання Україною так званої «формули Штайнмаєра». Харків, 2 жовтня 2019 року

2 жовтня Міністерство оборони України оприлюднило роз’яснення щодо розведення військ, яке наразі триває в Станиці Луганській і заплановане ще в двох населених пунктах: Петрівському та Золотому. Офіційно загальна довжина ділянки лінії розмежування, вздовж якої заплановане розведення, становить 3 кілометри.

Розведення у відомстві пояснюють передусім рамковим рішенням Тристоронньої контактної групи, ухваленим у Мінську ще в 2016 році. Як очікують у міністерстві, цей процес допоможе захистити життя українських військових та цивільних, що живуть у прифронтовій зоні:

• розведення заплановане на відстань 1 кілометр від лінії розмежування і має бути дзеркальним;
• основна передумова – дотримання режиму припинення вогню на ділянці розведення протягом щонайменше 7 днів, підтверджене ОБСЄ;
• перший етап розведення полягає у відведенні військ, другий – у демонтажі інженерних споруд та розмінуванні.

Міноборони наголошує: «якщо зазначені умови не виконуються, процес розведення військ припиняється». Також вказано, що в разі спроб бойовиків повернутися на свої позиції «українські військовослужбовці діятимуть адекватно».

Експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь нагадує: розведення військ є однією із передумов проведення зустрічі в «нормандському форматі», і якщо Київ обирає втілення мінських домовленостей, то працювати над розведенням – логічний крок.

Михайло Самусь

«Якщо ми дійсно в цьому широкому, загальному стратегічному процесі обираємо рух до реалізації Мінських домовленостей, то умовою подальшого прогресу є розведення військ. Такі пілотні процеси зараз почалися в трьох місцях. Якщо говорити про тактичну обстановку, то це вже завдання військового командування – зробити так, щоб застрахуватися на випадок, якщо протилежна сторона не виконує домовленості, швидко повернутися на задані позиції і, більш того, мати можливість вогневого контролю тих позицій, на які може висунутися противник. Тобто тут я, наприклад, не бачу жодних проблем, оскільки українське командування Збройних сил має можливість всіма можливими засобами контролювати противника і швидко відреагувати», – вважає він.

Самусь додає, що, на його думку, немає причин, чому командування Збройних сил не зможе виконати таке завдання.

Читайте також: Цивільні в Золотому проти відводу українських військ – репортаж

Дійсно, Міністерство оборони апелює до статуту ЗСУ, який дозволяє військовим застосовувати зброю в тому числі для самозахисту та захисту цивільних. Водночас саме військові занепокоєні запланованим продовженням розведення, вважає волонтер і учасник бойових дій на Донбасі Мирослав Гай.

«Те, що зараз відбувається, деморалізує, зокрема, військовослужбовців, і ми матимемо просто проблему з підписаннями і перепідписаннями контрактів. Просто люди зневірені через те, що відбувається, вони не розуміють, чому мають здавати свої позиції, чому ті позиції, які їх посилали відбивати, де кожен сантиметр политий кров’ю їхніх побратимів, де гинули люди, щоб відвоювати ці позиції, раптом зараз мають здаватися. Тим більше що там обладнані бліндажі, в які вкладали гроші не тільки волонтери й держава, а й самі бійці зокрема. І зараз на зиму відходити кудись щось копати – це викликає жахливе озлоблення в усіх, хто розуміє, що отут я жив, тут я закріпився, більш-менш вдалі позиції, і тепер треба відійти», – розповідає він.

Гай висловлює сподівання, що Генеральний штаб ЗСУ не відводитиме військових із вигідних позицій, якщо до таких же заходів не вдадуться бойовики.

Мирослав Гай

«Але, попри все, поки що російська техніка не відводиться, навіть те розведення, яке планується, ніяк не зможе убезпечити ані Збройні сили, ані мирні населені пункти від обстрілів важкою артилерією, які Росія весь останній час чинить», – стверджує волонтер.

Про схожі настрої серед військових днями на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» повідомив і інший волонтер, засновник проєкту «Повернись живим» Віталій Дейнега. За його словами, розведення деморалізує в першу чергу мотивованих солдатів.

Чимало ветеранів бойових дій долучилися до протестів під загальним гаслом «Ні капітуляції», які пройшли увечері 2 жовтня по всій країні. Деякі з них висловлювали побоювання, що може постраждати проукраїнськи налаштоване мирне населення, яке проживає в районах розведення військ.

У центрі Запоріжжя протестували проти «формули Штайнмаєра» – відео

«Мирне населення, яке проукраїнське, боїться і відверто про це заявляє, що проти них просто будуть вчинені акти терору, залякування, що їх просто повирізають», – повторює цю думку Гай.

Станиця Луганська – незавершене розведення

У червні 2019 року українські військові відійшли з однієї з позицій перед КПВВ у Станиці Луганській. Однак згодом українська сторона Спільного центру з контролю та координації неодноразово повідомляла, що бойовики не розпочали демонтаж інженерних споруд зі свого боку.

Крім того, 7 серпня на мосту через Сіверський Донець на підконтрольній Києву території з’явилися представники незаконного угруповання «ЛНР» Ольга Кобцева та Владислав Дейнего.

Такі інциденти, на думку Михайла Самуся, є продуманими провокаціями з боку бойовиків, що мають на меті тиск на українську сторону.

«Росіяни завжди в ході переговорів... спочатку заробляють бали різними способами, переважно агресивними провокаційними силовими, і потім вже торгуються за столом переговорів. Наприклад, Україна буде просити не допускати в подальшому ці провокації, Росія скаже – окей, але ми попросимо вас взамін іще щось. Це стандартна поведінка росіян на переговорах», – пояснює він.

1 жовтня спеціальний представник ОБСЄ в ТКГ Мартін Сайдік повідомив, що розведення в Золотому та Петрівському заплановане на 7 жовтня. А 2 жовтня помічник президента Росії Володимира Путіна Владислав Сурков заявив російському державному інформаційному агентству ТАСС, що процес займе «близько двох тижнів».

Дата 7 жовтня вже не відповідає умовам рамкового рішення, адже з того часу штаб операції Об’єднаних сил повідомляв про обстріли в цих районах, зазначає аналітик Центру дослідження проблем громадянського суспільства Марія Кучеренко.

Марія Кучеренко

Обстріли вона вважає спробами тиснути на Київ, щоб змусити його виконувати свої зобов’язання, хоча бойовики не виконують своїх.

«Тобто продемонструвати, що вони не будуть виконувати ніяких умов, як це є в Станиці Луганській, а ми маємо виконувати нашу частину в той час, як вони це повністю ігнорують свої зобов’язання. Тобто якщо ми звернемося до хроніки ООС, яку вони публікують офіційно, ми побачимо навіть, що 1 жовтня, в день, коли проводилася чергова Тристороння контактна група, було обстріляно не тільки Золоте, а й Богданівку-Петрівське. Тому про 7 жовтня в будь-якому разі говорити не можна було ще станом на 1 жовтня, тому що це має бути щонайменше 8-ме», – каже вона.

Кучеренко звертає увагу на те, що практична ситуація з розведенням відрізняється від тієї, що прописана в документах. Розведення військ у Станиці Луганській, за її оцінкою, не було «ані синхронним, ані дзеркальним», тож українській владі варто мати напоготові запасний план дій.

Читайте також: Зеленський: закон про особливий статус Донбасу напишемо разом з усім українським суспільством​

«З боку нинішньої нашої влади я зараз не бачу, щоб пророблялися ці сценарії протидії російській агресії, які не передбачають односторонніх поступок і так далі. Тому тут, я вважаю, експертна спільнота має посилити тиск на владу і кола, дотичні до силових структур, також мають посилювати тиск з приводу того, що в нас мусить бути план Б, і цей план Б не має передбачати спроб бути більш роялістами, ніж сам король, у відведенні військ, певних інших спробах примиритися з агресором», – вважає Кучеренко. Вона уточнює, що під експертами має на увазі людей, які мають досвід бойових дій.

Про план реагування на провокації згадує і Самусь, адже вони, на його думку, не завершаться, навіть якщо Росія піде на розведення військ.

«Навіть коли росіяни вийдуть із нашої території, і Україна отримає контроль над кордоном, все одно будуть провокації, і на колишній окупованій території, і з боку території Росії будуть продовжуватися. Така в нас доля – жити з Росією поруч», – міркує фахівець.

Від 3 кілометрів до всієї лінії розмежування?

Якщо розведення в трьох населених пунктах відбудеться, президент Володимир Зеленський на цьому не зупинятиметься – про це неодноразово заявляв міністр закордонних справ Вадим Пристайко. За його словами, після розведення в Станиці Луганській, Золотому та Петрівському Зеленський планує ініціювати цей процес на всіх понад 400 кілометрах лінії зіткнення.

«Він планує після цього розведення у трьох точках, розвести в усіх 400 км, щоб люди перестали гинути на всіх цих 400 км, і так крок за кроком. Я вважаю, що він не мав морального права... довше чекати», – заявив Пристайко в ефірі каналу «1+1».

Коментуючи цю мету, Марія Кучеренко нагадує, що такому масштабному розведенню має передувати не менш масштабне припинення вогню.

«Сьогодні (вранці 3 жовтня – ред.) в зведенні ООС ми побачили цифру в 30 обстрілів наших позицій, тому про жодне припинення вогню ми говорити не можемо і, відповідно, про розведення важкої артилерії також», – підсумовує Кучеренко.