Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію у Росії із наміром призвати до військ 300 тисяч росіян. При цьому, втрати у війні з Україною міністр оборони Росії Сергій Шойгу оцінив у 5900 військових (українське командування каже про щонайменше 50 000). Росія збирається провести так звані референдуми про приєднання окупованих територій України з 23 до 27 вересня. Що усе це означає для України? Для чого Путіну приєднувати захоплені території України у розпал бойових дій? Як зміниться війна після цього? І чи будуть росіяни воювати за ці території? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили військовий оглядач порталу Defence Express Олег Катков, директор Інституту стратегічних досліджень і безпеки Павло Лисянський та політичний аналітик Марія Кучеренко.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ні могилізації». У Росії планують провести акції протесту проти мобілізації– Держдума РФ ухвалила терміново цілий пакет поправок про військову службу. Що це і для чого ухвалене саме зараз?
Олег Катков: Пакет торкається одразу двох сфер: це військова промисловість і призов військовозобов’язаних та виконання військових наказів. Варто звернути увагу саме на військово-промисловий комплекс РФ: справа в тому, що ще в липні був ухвалений фактично диктаторський тоталітарний закон, який зобов’язав усіх представників промисловості підписувати договір та приймати замовлення на умовах замовника – Міноборони РФ. Тобто виконавець не мав права змінити цей договір. Відповідальність за невиконання була адміністративною, зараз – кримінальна відповідальність з наступними строками: за відмову від виконання – до 8 років позбавлення волі, за зрив контракту – до 8 років, за зрив контракту, що надав збитків Міноборони РФ на понад 5% від загальної суми контракту, – до 10 років.
Важливо ще й те, що, окрім кінцевого виконавця, ці норми торкаються ще й будь-яких осіб, що причетні до постачання та виготовлення. Вводиться такий собі воєнний комунізм. Це є базисом, для підготовки будь-якої мобілізації: складність починається якраз у питаннях підготовки та озброєння. І для того, щоб це забезпечити, прийнята перша частина правок до Кримінального кодексу РФ.
Друга частина – це якраз загнати у стійло «гарматне м’ясо». Для цього вводиться відповідальність у межах 10 років за ухилення від призову та проходження військових зборів. Таким чином РФ вибила собі 10/10 і вступила в найбільшу аферу з часів вторгнення до України.
– Чому афера? Ви на якісь ризики натякаєте?
Олег Катков: За пів року проведення активної інформаційної кампанії з обіцянками величезних грошей для РФ, з об’їздом всіх дотаційних регіонів, формуванням численних так званих «добровольчих загонів», так званого резерву «Барс», тобто тих людей, що підписали контракт, що у випадку необхідності вони доєднаються до збройних сил, всю пропаганду й інше... Тобто, на мій погляд, ресурс тих осіб, які повірили в золоті гори й відправились воювати, вже знаходиться на шляху до статусу «вантаж-200» – він вичерпаний. Інакше не було б потреби вводити такі драконівські методи.
Таким чином, залишаються ті, хто сидів собі на дивані перед телевізором, попиваючи «Балтику», і аплодував війні та ударам по містах, вбитим цивільним. Саме відносно цих осіб буде відбуватися механізм призову. І, на мій погляд, це така собі міна, яка закладається під себе, тому що Кремль отримає велике незадоволення людей.
– Як, на вашу думку, зміниться війна Росії та України після «приєднання» захоплених територій?
Марія Кучеренко: Бачу самогубну тактику для РФ. Але проведення референдумів не означає анексію автоматично – результати «референдумів» можна просто прийняти до уваги. На даний момент бачу ситуацію так: РФ оголошує «референдуми» на всіх окупованих нею територіях, але вони не можуть вважатися такими, бо за три дні ніякі референдуми, очевидно, не готуються, як вони і не готуються під дулами автоматів.
Буде намальований потрібний Росії результат, тим самим далі буде посилений тиск на нас та весь цивілізований світ: нібито, якщо ми не підемо на якісь поступки, яких вони будуть вимагати, то нібито будемо мати проблеми із черговою анексією і будь-які спроби відвоювати ці території будуть прирівнюватися до того, що ми з усім світом воюємо проти РФ. І нібито тоді спровокуємо ядерну війну. Але ми бачимо, що нанесення ударів по Бєлгородській області, по анексованому Криму не привели до ядерної війни, очевидно, і не приведе. Бо ми говоримо винятково про самооборону і спробу захистити свої території та повернути анексовані раніше. Це виглядає як спроба залякування з боку Росії.
Розбита російська техніка під Ізюмом, 13 вересня
– Організувати так звані референдуми за три дні – це доволі дивно виглядає. І це все – у розпал бойових дій. Отже, Путін вирішив приєднувати ці території вже зараз. Для чого?
Павло Лисянський: Анексія та воєнна агресія РФ проти України у 2022 році є однією з умов транзиту влади в Росії у 2023 році. Спочатку був план «спеціальної воєнної операції» для того, щоб за допомогою воєнної сили поставати тут підконтрольне їм політичне керівництво. Тоді воно мало увійти в Союзну державу Росії та Білорусі і Путіна відправити на підвищення, а пост президента РФ мав звільнитися. Це те, що відбувається в Кремлі. Стосовно референдумів: вони підняли інформаційний шум, прийняли рішення, що треба починати, тому що взагалі нічого не лишиться з територій. У Кремлі це ж не подають як їхній прорахунок, тобто якщо ми завтра цього не зробимо, то післязавтра буде вже пізно. І саме тому вони так вчинили.
Є ще внутрішнє питання мобілізації: щоб оголосити хоч часткову мобілізацію, треба якийсь план – ось вони проводять референдуми, анексують територію, заявляють, що у Росії з’явилися нові кордони, але для захисту цих кордонів потрібна підтримка, тому ми оголошуємо часткову мобілізацію. Крім того, на новоокупованих територіях вони теж почнуть процеси примусової мобілізації.
Над текстом працювала Ольга Гушул
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ – ТУТ.
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу