Після великого обміну між Росією та Білоруссю із країнами Заходу кілька звільнених російських опозиційних політиків, зокрема Ілля Яшин, Володимир Кара-Мурза та Андрій Пивоваров вийшли до журналістів на першу пресконференцію. Деякі відповіді, які стосувалися України, ставлення росіян та санкцій проти РФ викликали неоднозначні реакції серед лідерів думок, блогерів та журналістів. Радіо Свобода проаналізувало декотрі з них. Після хвилі критики російські діячі змінили риторику.
Під час першої пресконференції після великого обміну, яка відбулася у німецькому Бонні, російські політики розповіли про деталі обміну та те, що він може означати.
«Потрібно послабити санкції»
Не оминули у своїх коментарях російські політичні ексбранці й питання війни Росії проти України. Зокрема політик Андрій Пивоваров сказав, що серед іншого працюватиме над протидією російській пропаганді, яка нав’язує думку про те, що Росія – в колі ворогів. З його слів, для цього потрібно «послабити санкції, які стосуються простих людей».
«Ми будемо домагатися того, щоб санкції були не проти людей у Росії, а проти путінського режиму», заявив Андрій Пивоваров і закликав західну аудиторію: «Не треба асоціювати людей у Росії з російським режимом».
Російські дисиденти Ілля Яшин, Володимир Кара-Мурза та Андрій Пивоваров проводять пресконференцію після звільнення в Бонні
Цю думку підтримав й звільнений політик Володимир Кара-Мурза. Він вважає, що санкції, спрямовані не проти влади, а проти всієї країни, «несправедливими й контрпродуктивними». Тому він має намір працювати над тим, щоб «санкції проти путінського режиму були спрямовані саме проти путінського режиму».
Також Кара-Мурза вважає надзвичайно важливим уже зараз створювати позитивний образ Росії майбутнього, «Росії після Путіна».
На запитання телеканалу «Дождь» про шлях звершення війни Ілля Яшин наголосив, що треба «звичайно сідати за стіл переговорів», зазначивши, що становище зайшло у «кривавий глухий кут».
Серед іншого Андрій Пивоваров у інтерв’ю виданню «Новая газета» сказав, що вважає неприйнятним для себе підтримку ЗСУ.
«Що стосується ЗСУ. Це таке питання, яке неправильно взагалі ставити російським політикам, тому що зрозуміло, що людина, яка хотіла б відповісти на неї інакше, ніж я, відразу отримує кримінальну справу в Росії... Щодо підтримки саме військових сил, на жаль, це неприпустимо для мене, тому що таки я залишаюся російським політиком», – сказав Пивоваров.
Реакція в Україні
«Знову мушу нагадати прості речі. Це не Путін вбиває, катує і ґвалтує мирне населення в Україні. Звичайні росіяни творять ці звірства, – у мережі Х написала українська Нобелівська лауреатка, правозахисниця Олександра Матвійчук.
«Дещо дивно виглядають постійні спроби перекласти відповідальність за цю війну виключно на Путіна. Але коли щодня працюєш із воєнними злочинами та злочинами проти людяності, скоєними простими росіянами, то ці спроби виглядають просто непристойно», –вважає вона.
Радник керівника ОП, секретар міжнародної санкційної групи Єрмака–Макфола Владислав Власюк на своїй сторінці у Facebook відреагував зокрема на заяви російських звільнених політв’язнів щодо послаблення санкцій проти РФ.
Марія Золкіна, аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи», вважає, що заяви Кара-Мурзи та Пивоварова можуть мати наслідки. З її слів, складно буде вимагати посилення санкцій проти Росії, коли «символи російського лібералізму прямо вимагатимуть послабити санкції для «звичайних росіян». Де та межа між санкціями проти держави і її населенням – неясно», – написала Золкіна на своїй сторінці у Facebook.
Головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва вважає, що «навіть найкращі з «хороших росіян» уникають поняття колективна відповідальність. Від західних санкцій в іхньому ідеальному уявному світі має страждати ефемерний «режим Путіна».
«Сліпота і наївність»
Неоднозначні емоції перші заяви звільнених політв’язнів викликали й у російських блогерів та журналістів. Хтось побачив у цьому «російських політиків, орієнтованих на Росію та інтереси російських людей».
Співголова «Меморіалу» Сергій Давідіс написав, що «усі говорили абсолютно правильно і навіть мудро». Не подобається ж йому «нападки деяких оскаженілих громадян як на саме звільнення опозиційних політиків, так і на те, що і як вони говорили».
Журналістка Вікторія Івлєва у своєму дописі у Facebook наголосила, що «нескінченно радіє, що вони й інші гідні люди на волі!». Однак акцентує, що говорити потрібно було про «знущання над українськими полоненими та покаяння, а не про те, як винен Путін, а народ ні при чому».
Російський публіцист Олександр Невзоров, який визнаний в Росії екстремістом та має українське громадянство з червня 2022 року, у своєму дописі в соцмережі Х наголосив, що «з перших же слів стало зрозуміло, що всі троє зберегли в недоторканності свою разючу сліпоту і наївність».
Невзоров вважає, що в «в еміграції 99,999% таких ось «хороших росіян». Прозріти вони не здатні. Моторошна правда про те, чим насправді є Росія, ніколи ними прийнята не буде».
«Це гра в піддавки з путінським режимом»
На думку Володимира Огризка, керівника Центру дослідження Росії, міністра закордонних справ України (2007-2009), який також слідкував за першою пресконференцією звільнених росіян, ексв’язні «не хочуть реально оцінювати те, що відбувається в Росії».
Вони не хочуть бачити, що 80 відсотків людей підтримують ПутінаВолодимир Огризко
«Вони (звільнені російські політики – авт.) не хочуть бачити, що 80 відсотків людей підтримують Путіна. Що це не Путін бомбардував Маріуполь, де було написано на театрі «Діти». Це не Путін вчиняв криваві та жахливі злочини в українському Ірпені Ізюмі та й в будь-якому українському населеному пункті, куди зайшли оці люди, які «насправді виступають проти війни» і це ж не вони вчиняли ці всі ганебні речі, це Путін особисто. І ось ці люди абсолютно серйозно, емоційно, мабуть щоб у декого сльоза вискочила, розповідають, що насправді – ні-ні, росіяни хороші насправді. Це Путін поганий», – розповів Огризко в коментарі Радіо Свобода.
Your browser doesn’t support HTML5
Володимир Огризко про перші заяви звільнених російських політв'язнів (відео)
Для ексміністра закордонних справ України така позиція Кара-Мурзи, Пивоварова та Яшина не була несподіваною. Єдине, про що жалкує Володимир Огризко, що Захід дивитиметься на них як на реальну опозиційну силу Росії.
«Шкода лише, що на Заході чомусь цих людей вважають тими, хто може щось поміняти в Росії. Я тоді ставлю запитання – а кого представляють ці люди? От хто стоїть за ними? Вони представляють самі себе і всіх тих, хто є поруч із ними. І от шкода, що наші західні партнери замість того, щоб розібратися в глибині тих процесів, які відбуваються в Росії, орієнтуються ось на цих чергових лібералів, чергових демократів. Хоча, якщо подивитися на історію, демократія в Росії якось «ніколи не ночувала».
Керівник Центру дослідження Росії також додав, що подібна риторика звільнених опозиціонерів може грати на руку Кремлю.
Зміна риторики
Після хвилі критики російський опозиційний діяч Володимир Кара-Мурза сказав в інтервʼю BBC, що визнає, що російське суспільство розділяє «відповідальність за те, що робить режим Путіна... Путіну не можна дозволити виграти цю війну. Україна має перемогти, і для цього має бути більше підтримки західних держав».
Ілля Яшин також вирішив пояснити свою позицію, заявивши під час першого стріму на своєму каналі в ютубі після обміну, що виступає проти «злочинного, незаконного» вторгнення Росії в Україну. Він нагадав, що його посадили якраз за правду про російські воєнні злочини в Бучі. «Я віддав два роки свого життя за те, щоб говорити правду про війну в Україні», – сказав він, звертаючись до українців: «Я вам не ворог. Ви маєте право критикувати мене за невдалі формулювання».
- У межах великого обміну Росія, окрім громадян США Алсу Курмашевої, Евана Гершковича та Пола Вілана, 1 серпня звільнила й передала на Захід політиків Іллю Яшина та Володимира Кара-Мурзу, правозахисника Олега Орлова, політичних активістів та соратників загиблого за ґратами російського опозиціонера Олексія Навального – Лілію Чанишеву, Ксенію Фадєєву, Вадима Останіна та інших людей.
- Натомість Захід передав Москві російського кілера Вадима Красікова, подружжя шпигунів Артема та Ганну Дульцевих, яких засудили у Словенії, Максима Марченка (його засудили у США до трьох років позбавлення волі за участь у закупівлі OLED-мікродисплеїв подвійного призначення для кінцевих користувачів у Росії), Владислава Клюшина (засуджений у США до 9 років позбавлення волі за злочинну змову, шахрайство із застосуванням електронних засобів та шахрайство з цінними паперами) та інших.