15 січня командування Повітряних сил України офіційно повідомило, що напередодні, ввечері в неділю, провело спецоперацію, внаслідок якої над Азовським морем у районі Бердянська було збито російський літак далекого радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний командний пункт, літак Іл-22М. Російські джерела припустили, що літак міг бути знищений помилково російськими системами ППО. Так чи інакше, про його падіння в морі побічно говорять і відкриті джерела, зокрема супутникові знімки та радіоперехоплення. А-50 – унікальна та дуже дорога машина, яких у російській армії буквально одиниці. Ці літаки використовуються в першу чергу для координації та вказування цілей під час масованих ракетних обстрілів Росією території України, що відбувається майже щодня.
Хронологія подій
Першими про збиття А-50 та про «підбиття» Іл-22М написав у неділю ввечері в телеграмі депутат Верховної Ради України Юрій Мисягін. За його словами, «вогневу поразку» було завдано російським літакам о 21-й годині (за київським часом).
Слідом за Мисягіним про це написав ще один депутат українського парламенту, Олександр Федієнко. Пізніше інформацію про збитки літаків підтвердили джерела українських ЗМІ у Міністерстві оборони та українській військовій розвідці.
Після цього командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук опублікував у телеграмі пост зі словами: «Це вам за Дніпро! Горіть у пеклі, нелюди!» (14 січня була річниця російського удару по житловій багатоповерхівці у цьому місті, внаслідок якого загинуло 46 осіб).
Після українських джерел, повідомлення про враження літаків підтвердили російські телеграм-канали, у тому числі канал Fighterbomber (як раніше припустили українські волонтери, його веде колишній російський військовий льотчик, учасник операції в Сирії Ілля Туманов). Fighterbomber у своєму пості звинуватив у тому, що сталося, неузгодженість дій російського командування. Слідом за ним анонімний російський телеграм-канал «Мілітарист» повідомив із посиланням на дані перехоплення радіообміну, що Іл-22М здійснив аварійну посадку в одному з аеропортів півдня Росії.
Перехоплення, про яке йдеться, трохи раніше опублікувало інформагентство «РБК-Україна». На ньому, як стверджується, екіпаж Іл-22М просить про аварійну посадку в Анапі і просить бути в готовності наземні служби, у тому числі пожежників і медиків. Разом з цим на записі, справжність якого не підтверджена, звучить фраза «просив передати інформацію», тобто радіообмін міг здійснювати один із літаків, що супроводжували Іл-22М і A-50. Як припускає український OSINT-аналітик Ольга Гончаренко, яка відстежує активність російської авіації під час цієї війни за допомогою переговорів пілотів і наземних служб, що потрапили у відкритий ефір, швидше за все, йдеться про винищувача Су-30СМ.
А вранці 15 січня про знищення обох літаків: і повітряного командного пункту, і літака далекого радіолокаційного виявлення А-50 офіційно заявили Повітряні сили України.
Вже вдень 15 січня телеграм-канал Fighterbomber опублікував фотографію пошкодженого Іл-22М після посадки, яку можна геолокувати, як зроблену в аеропорту Анапи.
Міністерство оборони Росії новини про збиті А-50 та Іл-22М не коментувало.
Які саме літаки були збиті та пошкоджені?
За неофіційними даними російських та українських джерел, збитий А-50 мав бортовий номер RF-50601 (фото до війни). Пошкоджений Іл-22М, як видно на опублікованих у понеділок вдень фотографіях з Анапи, – RF-95678.
Де впав А-50?
Можливе місце падіння А-50 можна обчислити за непрямими даними – наприклад тепловими слідами, які цей літак залишив перед падінням. Їх можна знайти на супутникових знімках. На одній із фотографій видно, що за 12 годин до передбачуваної події якийсь літак перебував у повітрі і здійснював рух циклічною траєкторією – характерною для А-50 – південніше міста Приморська, на окупованій території Запорізької області.
Вранці 15 січня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував фрагмент відео системи стеження за російськими літаками, на якому видно, як одна з точок, що позначають літаки, в якийсь момент пропадає з екрану. Це відбувається в тому ж місці, на південь від Приморська, в районі коси Обитічної.
Місце падіння літака в районі Приморська підтверджують і перехоплення розмов диспетчерів та пілотів, вивчені Ольгою Гончаренко, в яких ця локація нібито згадувалася у контексті пошуково-рятувальної операції.
Як було збито А-50 та пошкоджено Іл-22?
Є дві основні версії події. Багато російських телеграм-каналів пишуть (1, 2, 3), що А-50 міг бути збитий внаслідок «дружнього вогню» російської ППО. За іншою версією, обидві машини стали жертвою удару з американської ЗРК Patriot ракетами PAC-2, які, ймовірно, запущені з правого берега Дніпра в Херсонській області, найближчих до місця падіння літака контрольованих владою України територій. Обговорюється навіть можливість удару ракетою «повітря – повітря», завданого переданим Україні винищувачем F-16.
За словами незалежного російського військового аналітика, який попросив Радіо Свобода про анонімність з міркувань безпеки, якби йшлося лише про один збитий літак, то версія «дружнього вогню» могла б виглядати правдоподібно. Інакше більш імовірною виглядає можливість використання ЗРК Patriot.
Руслан Левієв із розслідувальної групи Conflict Intelligence Team зазначає, що випадки «дружнього вогню» російської ППО по своїх літаках нерідкі в цій війні: перший такий інцидент стався в перший же день повномасштабного вторгнення, коли над територією Росії було збито російського Ан-24.
Частина ЗРК Patriot
Чим унікальні А-50 та Іл-22?
Авіаційний комплекс далекого радіолокаційного огляду та наведення А-50 був створений на базі літака Іл-76 наприкінці 70-х років минулого століття і прийшов на зміну Ту-126, був взятий на озброєння радянських військово-повітряних сил у 1985 році.
Це унікальний і дуже дорогий комплекс, який може застосовуватися для виявлення та супроводження повітряних та надводних цілей, оповіщення командних пунктів автоматизованих систем управління збройних сил про повітряну та надводну обстановку, застосовуватися для управління літаками винищувальної та ударної авіації при їх наведенні на повітряні, наземні та морські цілі, а також служити повітряним командним пунктом.
Літак далекого радіолокаційного виявлення та наведення А-50
У США аналогічну систему було розроблено раніше, ще в попередньому десятилітті, нагадує проєкт Радіо Свобода «Крим.Реалії». У 1972 році здійснив перший політ прототип літака AWACS (airborne warning and control system – «авіаційна система попередження та контролю»). Саме під абревіатурою AWACS літаки такого типу найбільше відомі широкому загалу. Загалом у країнах НАТО зараз 66 таких літаків. Характерною особливістю як радянських, так і американських літаків цього типу є дископодібна антена радіолокатора, що обертається.
Усі серійні літаки А-50 були збудовані на Ташкентському авіазаводі. Ціна літака на початку 1990-х років становила 250-270 мільйонів доларів США. Після розпаду СРСР дооснащення та модернізація цих літаків виконувались на Таганрозькому АНТК імені Берієва. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (International Institute for Strategic Studies, IISS), що базується в Лондоні, станом на 2022 рік на озброєнні ВПС Росії були три літаки старої моделі А-50 і шість модернізованих А-50У зі збільшеною дальністю виявлення цілей і збільшеною кількістю цілей, які система може одночасно супроводжувати.
«Коли він злітає, військові кажуть: сонце зійшло. Під час війни завантаження таких літаків роботою максимальне: вони забезпечують усі удари авіації, особливо коли ці удари одночасно завдаються різними видами літаків та озброєнь, наприклад стратегічними бомбардувальниками та крилатими ракетами, фронтовою авіацією тощо. Втрата такого літака, навіть якщо не брати до уваги його вартість (за оцінкою Forbes – 500 мільйонів американських доларів – ред.), для Росії дуже чутлива. А-50 можна перерахувати на пальцях Ці літаки здатні «переглядати» всю Україну аж до Львова, подавати цілевказівки на бойові літаки, розподіляти між ними цілі. Не менш важливо і те, що разом з літаком загинув і висококваліфікований персонал, до 20 осіб, який складно замінити. Для українських Повітряних сил це найбільш ласа ціль», – каже військовий аналітик, який попросив про анонімність, з яким поговорило Радіо Свобода.
У лютому 2023 року російський А-50 був пошкоджений внаслідок атаки безпілотника на аеродромі у білоруських Мачулищах. Борт був змушений відлетіти до Росії на ремонт. 7 березня білоруська влада повідомила про затримання підозрюваного – уродженця Кривого Рогу з російським паспортом. Пізніше на допиті затриманий, який назвав себе Миколою Швецем, розповів, що підірвав літак за допомогою двох безпілотників за завданням української спецслужби. У листопаді до 10 років позбавлення волі засудили ще одного обвинуваченого у цій справі – громадянина Білорусі Дмитра Мостового, який нібито організував онлайн-трансляцію з аеродрому Мачуліщі для опозиційної моніторингової групи «Білоруський Гаюн». Сам він заперечує усі звинувачення. Загалом у справі близько 30 обвинувачених, деяким із них загрожує смертна кара за звинуваченням у тероризмі.
А-50 на аеродромі в Мачулищах, Білорусь, 19 лютого 2023 року
Повітряний командний пункт Іл-22М став уже другим літаком такого типу, втраченим Росією за час початку повномасштабної війни. Перший, з бортовим номером 75917, був збитий найманцями угруповання «Вагнер» 24 червня 2023 року під час заколоту Євгена Пригожина. В результаті загинули всі 8 пілотів та членів екіпажу літака. Ще один такий літак було пошкоджено українським ЗРК «Бук» у жовтні 2022 року.
Іл-22М також використовується для координації дій наземних військ та авіації під час бойових дій. Іноді такі машини також використовуються як звичайна «висотна антена», забезпечуючи зв'язок командних пунктів з військами. Як і А-50, повітряний командний пункт на базі Іл-22 був розроблений у 70-х роках та також неодноразово проходив модернізацію. Forbes оцінює вартість такого літака приблизно у 30 мільйонів доларів. За даними IISS, до початку російського вторгнення в Україну Росія мала на озброєнні 12 літаків Іл-22М.
Іл-22М, російський військовий літак, повітряний командний пункт ВКС РФ
«А-50 практично завжди піднімаються в повітряний простір Російської Федерації і над тимчасово окупованими територіями України, коли завдаються ракетні удари по українській території або коли піднімаються в повітря МіГ-31К, носії ракет «Кинжал», – зазначає в інтерв'ю телеканалу «Настоящее время» військовий експерт Олександр Коваленко – А-50 може відслідковувати перебування українських літаків, фіксувати пуски ними крилатих ракет. Зменшення кількості літаків такого типу значно знижує можливість російської сторони отримувати розвідувальну інформацію. комплексу ППО С-400 з метою збільшення радіусу їхньої дії. Саме завдяки А-50 комплекси С-400 можуть досягати заявленої дальності виявлення цілей до 400 кілометрів».
Вдень 15 січня повідомлення про збиті А-50 та Іл-22 прокоментував прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков. За його словами, Кремль «не має інформації про те, щоб якісь російські літаки були збиті українськими силами».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ISW проаналізував реакцію в Росії на інформацію про збиття російського А-50 ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Кремлю це не сподобається». На Заході реагують на збиття Україною російських літаків А-50 та Іл-22 ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Російський літак А-50 «був і є пріоритетною ціллю» для українських військових – Ігнат ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Знищені ЗСУ два російські військові літаки. Наскільки вони важливі