Росія втрачає контроль, бо не бачить можливості нав’язати свою трактовку домовленостей – Олександр Хара

Росія не піде на предметну розмову щодо врегулювання конфлікту з Заходом щодо України як у «нормандському» так і у двосторонньому форматі, доки Путін не буде впевнений у тому, що отримає згоду на свої забаганки, сходяться українські аналітики. Вони вважають, що Кремль надалі шантажуватиме накопиченням військ на своєму західному кордоні і може піти на ескалацію на Донбасі.

У Кремлі чули «натяки на цю зустріч», але «розуміння щодо конкретних термінів такої зустрічі немає», – запевняє прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи заяву президента України про необхідність домовлятися в межах «нормандського формату». Про це Володимир Зеленський говорив під час зустрічі із дипломатичними радниками канцлера Німеччини та президента Франції Єнсом Пльотнером і Емманюелем Бонном після переговорів, які вони провели в Москві, у межах продовження діалогу в «нормандському форматі».

«Настав час предметно домовлятися про припинення конфлікту, і ми готові до необхідних рішень під час нового саміту лідерів чотирьох країн», – наголосив президент Зеленський.

За словами речника Путіна, Кремль не лише згоден на «предметну» розмову, але й вважає, що раніше вже було досягнуто «предметних» домовленостей, що залишаються невиконаними, а відтак немає приводів для нової зустрічі «нормандської четвірки».

«Російська сторона теж готова предметно домовлятися, але перед тим, як предметно домовлятися, потрібно предметно виконати наявні домовленості. Інакше вантажити нові нездійсненні домовленості на невиконані домовленості – не думаємо, що це правильна практика», – заявив Пєсков.

Предмет переговорів

Предметом переговорів у «нормандському форматі» наразі може бути лише виконання Мінських домовленостей, зауважує у коментарі Радіо Свобода Керівник політико-правових програм «Українського центру суспільного розвитку» Ігор Рейтерович.

На його думку, Володимир Путін може погодитися на продовження цих переговорів на рівні лідерів країни лише, якщо буде впевнений, що отримає поступки з боку України. Але на сьогодні Росія демонструє скоріше готовність до ескалації конфлікту, вважає політичний експерт. Навряд чи йдеться про широкомасштабні воєнні дії, але посилення обстрілів, чи інші провокації на Донбасі Кремль цілком може розглядати як альтернативу «нормандському формату», уточнює він.

«В короткому комюніке, яке було подане Офісом президента за результатами цієї зустрічі, по суті, одна вода, крім фрази про те, що треба завершувати конфлікт і виконувати «предметно» деякі положення, що дозволять конфлікт вирішити. Але є питання, про які положення йдеться. Скоріш за все, було оголошено Україні якісь компромісні точки, на яких зійшлися представники Німеччини, Франції і Росії. Тепер Україні, вочевидь, або треба на них пристати, або подати якісь свої бачення. Але судячи з тиші, яка доходить до нас від президента, в нас позиції такої станом на сьогодні немає, і зустріч у «нормандському форматі», якщо вона відбудеться, відбудеться на основі тих домовленостей, що між собою досягли Росія, Німеччина і Франція. А це, скоріш за все, виконання Мінських домовленостей у черговості вигідній Росії», – каже Рейтерович.

Путін не хоче розмовляти із Зеленським

Перспективи «нормандського формату», певною мірою, залежать від результатів переговорів Росії і НАТО, які пов’язані, і з переговорами зі США, що наразі проривних результатів не дали, зауважує Ігор Рейтерович.

Втім, якщо Захід не домігся від Росії поступок, той сам на них не погодився, зазначає у коментарі Радіо Свобода експерт з питань зовнішньої та безпекової політики «Центру оборонних стратегій» Олександр Хара.

За його словами, дипломатичні зусилля, у першу чергу, Сполучених Штатів перешкоджають реалізації інтересів Москви, США не готові тиснути на Україну аби вирішити протистояння з Росією вважає експерт. Він також додає, що українська влада, зокрема президент Зеленський, зі свого боку, не готові піти на поступки у питанні реалізації положень Мінських домовленостей, як на тому наполягає Кремль.

«Якщо будуть прийматися якісь рішення неприйнятні для українського суспільства, то буде те саме, що отримав Порошенко, коли намагався Мінські домовленості закріпити в Конституції України. Бійці його партії були проти цього, я вже не кажу про протести і сутички з поліцією.

Наразі я не бачу підстав, щоб відбулася зустріч у «нормандському форматі». Загадаймо низку хамських статей Путіна, Медведєва і Суркова. Вони показали, що Кремль не має настрою розмовляти із Зеленським, бо він не виконує тієї ролі, що для нього визначили. Розуміючи риторику, і розуміючи, чому Путін накопичує війська на кордонах і почав вже відверто погрожувати Україні війною, можна дійти висновку, що Росія втрачає контроль, Кремль не бачить можливості нав’язати свою трактовку домовленостей», – наголошує Хара.

Кремль шантажує

Тим часом переговори у «нормандському форматі» присвячені саме темі врегулювання конфлікту на Заході щодо України, тоді як у перемовинах США та НАТО з Росією Донбас лише одна з тем, зауважує у коментарі Радіо Свобода голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

За його словами, Кремль шантажує військами, накопиченими неподалік українських кордонів, формулюючи свої вимоги так, що колективний Захід немає іншої відповіді, крім «ні», відтак і Україна не має причин йти на поступки забаганкам Путіна.

«Зустріч на рівні радників – це шанс відновити переговори на рівні лідерів. Справа у темпераменті Зеленського, він не хоче чекати, він нетерплячий і хоче вирішити питання війни на Донбасі. Єдиний спосіб зараз вийти з війни – це припинення бойових дій, а не політичне врегулювання. Іншого варіанту не існує в природі. Варіант миру на російських умовах не є прийнятним і для України в цілому, і для самого Зеленського. Він на це не погодився у 2019 році, і не погодиться тепер. Ще восени 2019 року він зрозумів, що будь-які поступки Путіну по Мінських угодах означитимуть політичну кризу в Україні. Він розкритикував поступки, що були до нього. Тому немає чого боятися «предметних» розмов по Мінських домовленостях. Наполягання Путіна просто неможливо виконати. Мені здається, що у Путіна поставили великий хрест на Зеленському. Вони роздратовані і не бачать можливості домовитися.

Водночас треба розуміти, що Путін буде чекати. Він чекав виборів у Німеччині, що не виправдали його сподівань. Тепер він чекатиме закінчення виборів у Франції. Тому ніяких серйозних кроків у найближчі місяці Путін робити не буде. Але домовитися щодо Донбасу без нас не вийде, це добре розуміють і у Вашингтоні, і в Парижі, і в Берліні», – каже Фесенко.

Востаннє лідери України, Німеччини, Франції та Росії безпосередньо зустрічалися 9 грудня 2019 року під час саміту лідерів країн «нормандського формату» щодо Донбасу.

7 січня 2021 році Франція та Німеччина запропонували провести зустріч для пошуку шляхів врегулювання ситуації в Україні. 11 січня президент України зустрівся з зовнішньополітичними радниками канцлера Німеччини та президента Франції.

Поряд із тим Володимир Зеленський неодноразово заявляв про свою готовність до перемовин у будь-якому форматі, зокрема у двосторонньому з Володимиром Путіним. У грудні 2021-го під час виступу в Верховній Раді зі щорічним посланням Зеленський заявив, що війну на Донбасі неможливо зупинити без прямих переговорів України та Росії.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.