Україна, ЄС, Крим і Росія: які настрої у прифронтовому Маріуполі?

Що для вас Україна, Росія, Європа і Крим? З таким запитанням вийшли на вулиці Києва і Маріуполя представники видання Donbas Frontliner разом із науковцями Social Transformation Group. За задумом авторів дослідження, спонтанні відповіді перехожих на ці короткі запитання здатні допомогти зрозуміти настрої в регіонах України – на сході та півдні. Першим етапом дослідження став Маріуполь. Результати опитування ми намагалися проаналізувати з авторами дослідження, антропологом та психологом в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.

Своїми думками стосовно неоднозначних результатів особистих інтерв’ю маріупольців в ефірі поділися засновник видання Donbas Frontliner Андрій Дубчак. За його словами, опитування людей різного віку та статі проводили у спальних районах, поблизу заводів, ринку, торгово-розважальних центрів. Серед співрозмовників – робітники, пенсіонери, студенти, чиновники, ветерани та внутрішньо переміщені особи.

Найбільше, зізнається Дубчак, вразила висока кількість відмов місцевого населення відповідати на питання. 95% не погоджувалися висловлювати свої думки на камеру. Це свідчить про низький рівень довіри маріупольців до незнайомих людей та уникнення нестандартних комунікативних ситуацій, вважає автор дослідження. Щоб опитати 25 респондентів, знадобилося три дні. Більшість навіть не пояснювала причини відмови, а просто проходила повз, ігноруючи запитання журналістів. За словами Дубчака, до прикладу, в мікрорайоні «Східний», який був обстріляний градами у 2014 році, за пів дня вдалося опитати на камеру лише одну людину.

Наслідки ракетного обстрілу російськими гібридними силами мікрорайону «Східний» Маріуполя, що був здійснений 24 січня 2015 року. Тоді 29 людей загинуло і 92 були поранені

Контрольною точкою для дослідників стало таке саме опитування у Києві.
Організатори кажуть, що жителі столиці більше йдуть на контакт. Там, для порівняння, кожен четвертий або п’ятий перехожий погоджувався відповісти на запитання.

Ще однією відмінністю стало те, що більше респондентів-киян висловлюють проукраїнську позицію і чітко асоціюють Росію з ворогом. А от у Маріуполі близько половини опитаних вважають Крим українським, при цьому тільки чверть респондентів називають Росію країною-агресором. І це при тому, що лінія розмежування з окупованими територіями набагато ближча до Маріуполя, ніж до Києва.

«У тиху погоду в Маріуполі дуже добре чутно, як працює російська артилерія», – зазначив засновник видання Donbas Frontliner.

Автори дослідження зауважують, що для більшості респондентів важко даються асоціації з абстрактними поняттями: вони або прості та прямолінійні, або взагалі відсутні. Значна частина відповідей становить собою просто оціночні судження. «Мир – це добре», «влада – це погано». Більшість опитаних демонструють різний ступінь ототожнення з державою-агресором, себто з Росією.

Під впливом російської пропаганди

Андрій Дубчак зазначає, що першочергова мета дослідження – це показати картину того, що насправді – в головах у людей. На його думку, дослідження наочно демонструє, як працює російська пропаганда і які наративи закріплюються у населення дуже міцно.

Певний відсоток респондентів транслює російський наратив про те, що «Європа – це погано, нам там робити нічого, нам там не раді». Такі думки виголошують навіть ті, хто ніколи не був у Європі.

Такі негативні асоціації з Європою в ефірі пояснив політолог Дементій Білий: «По-перше, у більшості маріупольців немає досвіду виїзду до Європи – вони не бачили Європу своїми очима. Вони працюють на великих підприємствах, або зайняті іншою роботою».

Другий момент, на який вказує політолог, – це те, що «люди перебувають в іншій інформаційній площині».

«Маріуполь досі перебуває під впливом російської пропаганди. Приазов’я фактично досі в інформаційному просторі Росії. Це означає дивитися російське телебачення, читати російські газети та онлайн-портали. Дослідження дуже добре це показало. Все, що говорить російське телебачення, респонденти і повторюють», – констатує Білий.

Такої ж думки дотримується Андрій Дубчак та каже, що «навіть якщо вони не приділяють цьому уваги, вони дивляться російські медіа, і у них в головах сидять певні кліше», які, на його думку, беруть своє коріння з російських ЗМІ.

«Каша в голові»

За словами автора дослідження, дуже часто можна було почути відповіді, які взаємовиключають одна одну, становлять собою певний оксюморон. Андрій Дубчак називає це «кашею в голові».

Мова йде про те, що одна й та сама людина може сказати, що «Росія – друг», але Крим при цьому український.

Таке самозаперечення коментує соціальний психолог Віктор Пушкар: «Люди не завжди дружать з логікою. Дехто дотримується протилежних поглядів на одну групу питань одночасно, не усвідомлюючи, що ці погляди є взаємовиключними. Тобто Росія анексувала українські території, але Росія – це дружня держава, тому що там у мене родичі. Колись таких протилежних думок в одній голові було більше».

Позитивним моментом опитування Андрій Дубчак вважає те, що люди асоціюють себе з Україною. «Росія – це Росія, незалежно від того, друг чи ворог. Більшість людей у дослідженні вважають Крим частиною України».

Сказати одним словом, що таке безпека, що таке мир, що таке Росія, що таке Крим, – на думку дослідників такі короткі питання дістають із підсвідомості респондентів найправдивіші відповіді.

Місто потребує культурної українізації

Експерт з питань безпеки Юрій Костюченко вважає, що кризові періоди характерні нераціональною поведінкою. В умовах пікових навантажень, стресу та дезорієнтації людина ухвалює свої оперативні рішення не на підставі аналізу, а діє шаблонно, використовуючи певні поведінкові та розумові кліше. Це можуть бути культурні стереотипи, упередження локальних груп, когнітивні евристики, які визначають миттєві характерні реакції людини на зовнішній подразник, зазначив експерт.

«Якщо ми знаємо набір таких кліше, то ми можемо прогнозувати кризову поведінку, персональні та колективні реакції, тобто прогнозувати показники безпеки», – пояснив Костюченко.

На його думку, виявити наявну сукупність стереотипів не просто. Для цього треба дослідити ознаки, за якими люди ідентифікують «свій-чужий», яким чином будують свою локальну групу, як взаємодіють з іншими групами та спільнотами, як ставляться до своїх і чужих державних інституцій, свого місця проживання, насильства чи зброї.

Соціальний психолог Віктор Пушкар назвав результати опитування в Маріуполі скоріш передбачувані, адже він відносно регулярно бере участь у дослідженнях, які охоплюють міста умовного Сходу України. Психолог наголошує на тому, що в майбутньому треба працювати над культурною українізацією Маріуполя, але робити це м’яко і поступово.

Що виявили інші дослідження в Маріуполі?

Якщо звернутися до опитування, яке проводив Міжнародний центр оборони та безпеки (ICDS) в Маріуполі у травні цього року, то можна провести певні паралелі. У межах програми «Стійка Україна» було опитано 400 маріупольців на різні конфліктні теми. Серед результатів є багато цифр, які змушують замислитися. Наприклад, 36% опитаних вважають збройний конфлікт на Донбасі громадянською війною. 15,6% називають це війною між Росією та Україною. Більше третини опитаних вважають, що головну відповідальність за початок воєнних дій несе Україна, і лише 15% – що Росія.

Опитування також торкнулося медіа вподобань маріупольців. Згідно з результатами, 35,6% віддають перевагу телеканалу «Інтер», також дивляться «СТБ», «1+1», «ТРК-Україна», «Перший незалежний» та «НАШ». 45,9% опитаних хотіли б споживати тільки контент російською мовою. В той час як варіант «тільки українською» вибрали 2,7% респондентів. Це можна пояснити тим, що переважна більшість жителів (81,8%) спілкуються у побуті російською мовою. Дуже пишаються тим, що вони громадяни України 7,4% опитаних, 32,5 – скоріше пишаються. Негативну відповідь на це питання дають сумарно близько 30% респондентів.

Дослідження також оцінювало, як жителі Маріуполя бачать своє майбутнє. 15% надають перевагу вступу до Європейського союзу, 30,4% – альянсу з Росією. Ставлення до євроатлантичної інтеграції України здебільшого негативне та нейтральне, чого не можна сказати про настрої щодо Росії, вони більше неоднозначні: 34,9% мають позитивне ставлення до країни-агресора, 28,4% – негативне.

З 2014 року після російської окупації Криму триває збройний конфлікт на Донбасі. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».