Росія нібито розпочала евакуацію сімей своїх дипломатів з України. Про це повідомила американська газета The New Yourk Times із посиланням на свої джерела. Але МЗС РФ спростувало цю інформацію. Кілька тижнів тому українська поліція затримала підозрюваного в атаці «коктейлем Молотова» генконсульства Росії у Львові. Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін не виключає, що диппредставництва РФ стануть мішенями для подальших провокацій, і Росія може використати це як сasus belli («привід для війни») проти України.
Росія почала вивозити сім'ї своїх дипломатів з України, пише газета The New York Times із посиланням на українських та американських чиновників. Зокрема високопосадовий, але неназваний співробітник СБУ заявив газеті, що вісімнадцятеро людей, переважно діти та дружини російських дипломатів, залишили Україну 5 січня нинішнього року. Ще близько трьох десятків поїхали з посольства Росії у Києві та консульства у Львові наступними днями. А співробітникам ще двох російських консульств нібито сказали готуватись до виїзду з території України. Серед можливих причин нібито евакуації New York Times виділяє: або пропаганду, або підготовку до конфлікту, що насувається, або ж це – хитрість. Водночас усі ці чинники можуть відігравати свою роль разом, припускає газета.
«У штатному режимі»
Проте російські дипломати спростували інформацію The New York Times. Як повідомило Міністерство закордонних справ РФ, «посольство Росії у Києві працює у штатному режимі».
Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова
Зі свого боку українське МЗС не отримувало інформації про евакуацію російських дипломатів з України, повідомив речник відомства Олег Ніколенко у коментарі Радіо Свобода. Водночас МЗС України не планує евакуацію своїх дипломатів із Росії. Маються на увазі посольство в Москві, генконсульства в Санкт-Петербурзі й Ростові-на-Дону, консульства в Єкатеринбурзі та Новосибірську.
Вісімнадцятеро осіб, переважно діти та дружини російських дипломатів, які за даними The New York Times залишили Україну, – це багато? Чи можна говорити, що це – екстрені заходи і навіть евакуація? Радіо Свобода попросило прокоментувати ситуацію міністра закордонних справ України у 2014-2019 роках Павла Клімкіна. Він зазначив, що від початку російської агресії у 2014 році число російських дипломатів в Україні скоротилося в рази.
Павло Клімкін: йдеться про обмежену кількість людей, які відповідають за безпеку і консульські зносини
«Люди, які відповідають за консульські зносини, також мають статус дипломатів. Вони працюють і тут – у російському посольстві. Але вони також є і у нашому посольстві у Москві. Однак йдеться про обмежену кількість людей, які відповідають за безпеку і консульські зносини. Звичайно, це – не та кількість, яка була перед війною. Нинішня кількість – в рази менша», – розповів Павло Клімкін.
А як стверджував російський експерт Максим Миронов, реакцію МЗС Росії не варто вважати спростуванням.
«NYT написав, що сім'ї російських дипломатів евакуйовано з України. МЗС їм відповідає, що посольство в Україні працює штатно. Тож одне не суперечить іншому! Тобто вони не спростували інфу NYT», – вважає Максим Миронов.
Натомість колишній вже радник глави Офісу президента України Володимира Зеленського Олексій Арестович зазначив, що відкликання з України сімей російських дипломатів розпочалося ще до Нового року.
«Я думаю, Росія поки що блефує. У них достатньо способів завдати нам великих прикростей і без повномасштабного вторгнення. Уявімо одночасно: загострення на фронті на сході, блокування (під виглядом навчань) морських портів на Азові та в Чорному морі, зупинка газопостачання, провокація внутрішніх заворушень. А ось повноцінне вторгнення може, навпаки, завдати дуже суттєвих проблем для них самих, включаючи військову поразку та найважчу внутрішньополітичну кризу в самій РФ. (…) Відкликання сімей дипломатів може бути елементом тиску та блефу. Російсько-білоруські навчання з перекиданням туди військ з Далекого Сходу – планові, і тут загроза, скоріше, для Білорусі, тому що ці кілька російських бригад, напевно, залишаться там», – констатував Арестович.
«2,5 мільйони українців на території Росії»
Дипвідносини між двома державами зберігаються, але останній посол РФ Михайло Зурабов залишив цю посаду п’ять з половиною років тому, нині є тимчасовий повірений у справах Росії в Україні. Українського посла відкликали із Москви ще раніше – у березні 2014 року. Евакують чи ні росіян із дипломатичних установ на території України, який взагалі сенс Києву зберігати дипломатичні відносини з державою-агресором? З вимогою розриву цих відносин ще на самісінькому початку розв’язаної Росією війни виступало чимало політиків, які позиціонують себе як патріотичні. Інша жертва російської агресії – Грузія – відразу розірвала дипломатичні відносини з РФ. З березня 2009 року і досі відносини між цими двома державами підтримуються на рівні секцій інтересів, що діють при швейцарських посольствах у Москві й Тбілісі.
Вулиця у грузинському місті Ґорі, завалена уламками після російського повітряного удару, 9 серпня 2008 року
Міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін не шкодує, що за його каденції Київ не наслідував такий досвід Тбілісі?
«Ми багато разів вивчали можливість розірвання взагалі консульських відносин із Росією і дипломатичних відносин. Ми розмовляли з деякими державами – чи могли б вони взяти на себе такі функції? Й вони відстоювали дуже-дуже обережну позицію. Розуміючи кількість людей (на території РФ – ред.), розуміючи кількість політичних в’язнів, а головне – розуміючи, що навіть під час війни ми маємо на території Росії приблизно два з половиною мільйони українців», – відповів Павло Клімкін.
Російські дипломати в Україні та casus belli
Біля посольства Росії у Києві від початку російської агресії відбулося кілька акцій протесту із засудженням дій агресора. Всі вони викликали різке засудження Москви. Найрезонансніша акція сталася у Києві 14 червня 2014 року, однією з її причин стало збиття російськими гібридними силами неподалік Луганська українського літака Іл-76 та загибель внаслідок цього 49 українських десантників. Протестувальники прийшли до російського посольства із зеленкою, фарбою, кидали по будівлі яйцями.
Ввечері до посольства прибув тоді в.о. глави МЗС України Андрій Дещиця. Під час суперечки з протестувальниками він виконав відому кричалку українських уболівальників про Володимира Путіна. МЗС України заявило, що метою цього було розрядити ситуацію. Але такі пояснення не задовольнили главу МЗС РФ Сергія Лаврова.
«Щодо нападу на посольство – ми безперечно вживатимемо додаткові заходи безпеки. Але підкреслю те, що ми вже повідомили в нашій ноті Міністерству закордонних справ України – згідно з Віденською конвенцією, головну відповідальність за забезпечення безпеки дипломатичних місій несе країна перебування. Тому ми вживатимемо свої заходів, але виходимо з того, що вся так звана світова спільнота має зажадати від української влади забезпечити безпеку дипломатичних представництв», – сказав тоді Лавров, і таку позицію МЗС РФ висловлювало потім ще неодноразово.
Сергій Лавров: згідно з Віденською конвенцією, головну відповідальність за забезпечення безпеки дипломатичних місій несе країна перебування
Кілька тижнів тому українська поліція затримала підозрюваного в нападі на генконсульство Росії у Львові. Інцидент трапився вночі 24 грудня минулого року, ніхто не постраждав.
За інформацією поліції, йдеться про «провокатора, який кинув «коктейль Молотова» у паркан генконсульства Росії у Львові. Про це повідомляв «24 канал» із посиланням на главу МВС України Дениса Монастирського. Поліція з'ясовує мотиви вчинку затриманого та встановлює ймовірних замовників інциденту. А за даними секретаря РНБО Олексія Данілова, «коктейль Молотова» в російське консульство кинув житель окупованої Горлівки на Донеччині. Росія різко відреагувала на інцидент. Тимчасового повіреного у справах України Василя Покотила викликали до російського МЗС. Йому висловили рішучий протест.
Павло Клімкін зазначив: теоретично не можна виключати, що диппредставництва РФ стануть мішенями для провокацій, і Росія може використати це як сasus belli («привід для війни») проти України (йдеться про повномасштабне вторгнення).
«Є неписані правила, але Росія не дотримується жодних правил – як писаних, так і неписаних. Але теоретично їх можуть використати для таких провокацій», – не виключив Павло Клімкін.
Натомість Москва заперечує підготовку вторгнення в Україну. Як заявляв речник російського президента Дмитро Пєсков, твердження про таку підготовку є «істерикою». А президент Росії Володимир Путін під час своєї щорічної пресконференції 23 грудня 2021 стверджував, що в нього «складається враження» – нібито Україна готує наступ на Донбасі.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія перекидає на захід «Іскандери». Куди вони можуть рухатися?ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Розроблений шведами, прошиває танк вогняними струменями. Що за ПТРК надіслала Британія? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: До України прибула партія легких протитанкових засобів від Великобританії – Міноборони