Кремль відступив, але справа Голунова – «ізольований» успіх російського громадянського суспільства

Todd Prince

Російська влада, здається, скорилася суспільному тискові, який вимагав звільнити журналіста-розслідувача Івана Голунова. Оглядачі вказують на дедалі більше невдоволення росіян падінням рівня життя і нестримною корупцією. Рішення 11 червня про припинення кримінальної справи проти Івана Голунова за підозрою в спробі продати наркотики є рідкісною поступкою російських правоохоронців, чия влада за президента Володимира Путіна здавалася непохитною.

Російський журналіст Іван Голунов займався викриванням корупції серед московських чиновників на сторінках видання «Медуза», інтернет-ресурсу, що базується у Латвії, але пише для російської авдиторії. Його звинуватили у володінні наркотиками, але через кілька днів звільнили після протестів і обурення ЗМІ. Критики вважали звинувачення сфабрикованими, а метою їх – змусити його замовкнути.

Майже 25 тисяч людей зголосилися у фейсбуці для участі в несанкціонованому мітингу в Москві з вимогою звільнення журналіста 12 червня, в день національного свята Росії. Запланований протест створив потенційне підґрунтя для сутичок із поліцією лише за тиждень до того, як Путін буде проводити свою щорічну телефонну лінію з громадськістю.

Тим не менше, російські аналітики кажуть, що справа Голунова жодним чином не свідчить про послаблення тиску Кремля на громадянське суспільство, чи про те, що в Кремлі збираються боротися з корупцією. Лише на день раніше на 15 днів сів за ґрати активіст Леонід Волков за організацію демонстрації.

«Проблема у тому, що перемога у справі Голунова – поодинокий випадок, він не призведе до фундаментальної зміни системи», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Марія Снігова, дослідниця з Центру аналізу європейської політики у Вашингтоні.

На її думку, Голунов – не достатньо важлива фігура, щоб ризикувати через нього падінням рейтингів. Якби він дійсно становив загрозу для високопосадовців у Кремлі, жодні протести не зупинили б владу від фабрикації кримінальної справи, вважає політичний аналітик із Центру політичних технологій у Москві Олексій Макаркін.

Марія Снігова

У Росії наростає невдоволення

Оглядачі звертають увагу на те, що в Росії зростає невдоволення падінням доходів, рівня життя, підвищенням пенсійного віку. Це відбилося на рейтингу президента Володимира Путіна. Згідно з травневими даними, що їх опублікувала офіційна соціологічна служба ВЦІОМ, рейтинг Путіна опустився на найнижчу позначку за 20 років.

І хоча цю ці дані потім назвали «помилкою», дослідники звертають увагу на те, що близько чверті росіян заявляють, що вони готові вийти на протест проти падіння життєвого рівня. Ще минулого року таких, згідно з даними «Левада-Центру», було тільки 10%.

Протести відбуваються і з інших причин. У Єкатеринбурзі, четвертому за розміром місті Росії, люди вийшли на вулицю проти будівництва церкви у міському сквері. І в цьому випадку офіційна влада підкорилася – сказала, що пошукає для храму інше місце.

Але російські оглядачі не вважають, що ці випадки призведуть до кардинальних змін. Марія Снігова каже, що це – лише для випуску пари.

«Кремль переживає, що зростає соціальне невдоволення, доходи людей падають, люди незадоволені. Випадок із Голуновим і Єкатеринбург – це спроби керувати протестами, поки вони не вийшли з-під контролю», – вважає Снігова і нагадує, що 20 червня Путін говоритиме з людьми по телефонній лінії, тож потрібно створити видимість адекватної відповіді влади на занепокоєння людей.

Наркотики – популярне звинувачення для незручних людей

За даними газети «Комсомольська правда», понад третина росіян, які перебувають за ґратами, відбувають терміни через звинувачення, пов’язані з наркотиками. Журналістові загрожувало до 20 років у ув’язнення. Раніше марихуану «знайшли» правоохоронці у громадського активіста з Чечні Оюба Тітієва, який перебуває у колонії. На тлі протестів щодо Голунова представники влади пообіцяли і Тітієва випустити раніше.

Оглядачі відзначають, що арешт Голунова став рідкісним випадком солідарності серед російських журналістів, які виступили з протестами, а кілька відомих часописів на перших шпальтах написали «Я/Ми – Голунов».

Нічого схожого не було у випадках, коли гнобили відомі видання, коли «Газпром» захопив телеканал «НТВ», коли розганяли редакції «Ленти», чи «Нової газети», в результаті чого редакція «Медузи» та її редактор Галина Тимченко і опинилися в Латвії. Не стали каталізатором і вбивства журналістів у минулому, зокрема вбивство журналістки Ганни Політковської, зауважує Сем Ґрін із Інституту Росії у Королівському коледжі у Лондоні.

«Російські журналісти давно нарікають на брак відчуття громади, відчуття, що коли держава полює на когось одного, вона полює на всіх. Може, ще зарано говорити, що справи змінилися, але, здається, є причина говорити, що вони почали змінюватися», – написав він у своєму твіті від 9 червня.